Рішення
від 07.03.2023 по справі 420/13630/22
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13630/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №21725 від 01.06.2022 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Оскаржуване рішення є актом індивідуальної дії, а відтак воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто містити не тільки конкретні підстави його прийняття (фактичні та юридичні), але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття.

Разом з тим, оскаржуване Рішення цим вимогам взагалі не відповідає з огляду на таке.

Так, в оскаржуваному Рішенні Відповідача №21725 від 01.06.2022 р. зазначено:

«Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165,

…прийнято рішення про:

…відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава (зазначається відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та, у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація): п.8 Критеріїв ризиковості платників податку

Податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку) «встановлено операції з придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Як підставу для винесення Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку контролюючий орган використовує необґрунтовану та нічим не підтверджену інформацію. Отже, Контролюючим органом у Рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифрових показників та розрахунків нібито відповідності Товариства п. 8 Критерії ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.

Окрім того, взагалі таких підстав, як «встановлено операції з придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості», як передумови/підстави для прийняття податковим органом рішення про включення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості немає ані серед Критеріїв ризиковості платника податків, ані серед Критеріїв ризиковості здійснення господарських операцій, що свідчить про очевидну протиправність дій Відповідача та відповідно протиправність прийнятого ним Рішення від 01.06.2022 р. №21725.

Контролюючим органом не дотримано вимоги, які містяться у самій формі оскаржуваного Рішення.

Зокрема, відсутні відмітки напроти полів, які підлягають обов`язковому заповненню.

Крім того, не заповнені поля «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Фактично відсутнє навіть посилання на наявність (не говорячи вже про викладення її суті) податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Таким чином, зазначені вище обставин у своїй сукупності свідчать про відсутність законних та достатніх підстав для включення ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та прийняття оскаржуваного Рішення.

На переконання Позивача, для виключення його з переліку ризикових суб`єктів господарювання виконано всі умови, визначені законом, адже Позивачем доведено протиправність та необґрунтованість рішення ГУ ДПС про включення ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» до переліку ризикових підприємств, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

В даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов`язання Відповідача, у якого на обліку перебуває Позивач, виключити ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до положень пп. 56.4 ПКУ «під час зазначеної процедури обов`язок доведення того, що ... будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.».

Процесуальні дії.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України).

18.10.2022 року за вхід. №ЕП/20374/22 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР).

За результатами проведеного аналізу господарської діяльності ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» встановлено операції з контрагентами покупцями та постачальниками, які мають ознаки ризиковості та включені до Реєстру ризикових СГ, а саме:

ТОВ «Світанок Одеса Оіл» (ЄДРПОУ 43168231) включено до Реєстру ризикових СГ 22.12.2021 року, «встановлено придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості»;

ТОВ «ЛІО ТРАСТ» (ЄДРПОУ 43672556), включено до Реєстру ризикових СГ 04.01.2022 р., «недостатня кількість трудових ресурсів для проведення господарської діяльності, придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості»;

ТОВ «Оіл Старт Плюс» (ЄДРПОУ 39811040), включено до Реєстру ризикових СГ 03.02.2022 р.;

ТОВ «АВТО-ПРО» (ЄДРПОУ 32405138), включено до Реєстру ризикових СГ 17.02.2022 р., «встановлено проведення операцій з реалізації товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості»;

ТОВ «НП ПЛЮС» (ЄДРПОУ 42119136), включено до Реєстру ризикових СГ 31.08.2021 р., «встановлено проведення операцій з реалізації товару на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Також не встановлено доцільність придбання відпрацьованого перліту у значних обсягах без його подальшої реалізації.

З метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №21725 від 01.06.2020 р. ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» включено до Переліку ризикових платників податків (п.8 Критеріїв).

Відповідач вважає прийняте рішення правомірним, оскільки воно спрямоване на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту.

Крім того, на даний час відсутній факт надходження документів від ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» згідно п.6 Постанови №1165.

Ухвалою суду від 19.12.2022 року розгляд справи №420/13630/22 продовжено в порядку загального позовного провадження.

08.02.2022 року за вхід. №ЕП/3908/23 надійшло клопотання ГУ ДПС в Одеській області про залучення додаткових доказів.

08.02.2023 року за вхід. №ЕС/964/23 надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 08.02.2023 року закрито підготовче провадження по справі.

Призначено справу до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на « 07» лютого 2023 року.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 29.05.2015 року з наступними видами діяльності:

основний: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

інші: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

01.06.2022 року Відповідачем було винесено Рішення №21725 про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку.

Також судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2022 року по справі №420/4141/22 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Одеса Оіл» до Головного управління ДПС в Одеській області задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №8314 вiд 27.01.2022 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «СВІТАНОК ОДЕСА ОІЛ» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 року рішення залишено без змін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року по справі №420/8223/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ СТАРТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС в Одеській задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №29212 від 03.02.2022 р. про відповідність ТОВ «ОІЛ СТАРТ ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ОІЛ СТАРТ ПЛЮС» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року рішення залишено без змін.

Крім того, 19.07.2022 року податковим органом прийнято рішення №24485 про невідповідність ТОВ «ЛІО ТРАСТ» критеріям ризиковості платника податку.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020).

Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Так, за змістом п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, згідно з п. 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У свою чергу Критерії ризиковості платника податку наведені у додатку 1 до Порядку №1165, що є вичерпаним переліком.

Зокрема, п. 8 вказаного Додатку передбачено одним із критеріїв наступний:

у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом затвердженої форми рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) вказане рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм, суд вважає, що рішення відповідача про відповідність платника податку ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» критеріям ризиковості платника податку є індивідуальним актом у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме, інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Дослідивши та проаналізувавши рішення №21725 від 01.06.2022 р., суд встановив, що таке рішення прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за критерієм, передбаченим п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, відповідачем вказано, на підставу:

«встановлено операції з придбання товару у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості, реалізація послуг на суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості».

Зазначена підстава містить абстрактні (узагальнені) посилання на господарські операції позивача без конкретизації а ні самих операцій, а ні періоду їх здійснення, а ні переліку контрагентів.

Слід зазначити, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював позицію, згідно якої правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і в разі її неналежного дотримання дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Також, Верховний Суд вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Конституційний Суд України, розвиваючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, указав, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду. Верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб`єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.06.2019 № 6-р/2019).

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до державної влади.

Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Крім того, оскаржуване рішення №21725 від 01.06.2022 р. винесене не за наслідками подання податкової накладної, що суперечить Порядку №1165.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами позивача, а саме: ТОВ «ЛІО ТРАСТ», ТОВ «СВІТАНОК ОДЕСА ОІЛ», ТОВ «ОІЛ СТАРТ ПЛЮС», ТОВ «АВТО-ПРО», ТОВ «НП ПЛЮС», зареєстровані після 1 липня 2017 року, їх реєстрація не зупинялась податковим органом.

Нормами Порядку №1165 визначено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може, віднести підприємство до категорії ризикових.

Слід зазначити, що рішенню Комісії №21725 від 01.06.2022 р. не передували дії TOB «ТЕЛК ЮВІС» щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку коригування.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає, ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Разом з цим, при розгляді справи, податковим органом 08.02.2023 року за вхід.№ЕП/3908/23 надано додаткові докази, а саме: копію податкової накладної від 07.06.2022 року №2 (ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «І-КАР») та квитанцію від 14.10.2022 року №9211026200, якою зупинено реєстрацію вказаної накладної.

Також надано копію податкової накладної від 22.06.2022 р. №1 (ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» - ТОВ «ТОПТРАК») та квитанцію від 15.07.2022 року №9129561767, якою зупинено реєстрацію вказаної накладної.

Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами, зазначені податкові накладні не стосуються спірних правовідносин ні за часом їх зупинення (15.07.2022 р. та 14.10.2022 р.), спірне рішення прийнято 01.06.2022 року, ні за контрагентами.

Разом з цим, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, як передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України.

Така позиція є досить правомірною, адже побудована на принципах офіційності у адміністративному судочинстві і принципі змагальності. Очевидно, суб`єкт господарювання дійсно повинен заперечувати щодо аргументів іншої сторони. Але при цьому потрібно враховувати, що завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Крім того, відповідачем без поважних причин не надано суду навіть витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також слід також зазначити, що Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС в Одеській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не навів та не довів суду наявність у нього, в особі комісії регіонального рівня, законних підстав та причин для прийняття рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №21725 від 01.06.2022 р.

Щодо вимоги про зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Права та охоронювані законом інтереси особи за відсутності будь-яких механізмів захисту залишатимуться декларативними. Тож у разі незаконного посягання на майнові та особисті немайнові права та законні інтереси особи, останні повинні підлягати захисту, що, у свою чергу, вимагає від держави забезпечення належного правового регулювання з тим, щоб визначити засоби реалізації таких прав та інтересів, а також закріпити ефективні способи їх захисту.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного права чи інтересу не може бути виправданою.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16).

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Згідно останнього абзацу п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Тобто, у силу положень Порядку №1165 саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки приписами п. 6 Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі відповідності платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то встановлення Комісією ГУ ДПС в Одеській області за відсутності законних на то підстав відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні позивачем його подальшої господарської діяльності.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» у загальній сумі 4962,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №313 від 22.09.2022 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2-9, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №21725 від 01.06.2022 р. про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити ТОВ «ТЕЛК ЮВІС» з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» (адреса: 67562, Одеська обл., Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, будинок 26-А, ЄДРПОУ 39811061) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, ЄДРПОУ ВП:44069166).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕЛК ЮВІС» (адреса: 67562, Одеська обл., Одеський район, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, будинок 26-А, ЄДРПОУ 39811061, електронна пошта: oil@concern.com.ua, тел. 380662089001)

Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.03.2023
Оприлюднено09.03.2023
Номер документу109402511
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —420/13630/22

Ухвала від 10.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Постанова від 13.07.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Скрипченко В.О.

Ухвала від 26.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Скрипченко В.О.

Ухвала від 26.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Скрипченко В.О.

Ухвала від 15.05.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Скрипченко В.О.

Ухвала від 10.04.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Скрипченко В.О.

Рішення від 07.03.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 08.02.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 19.12.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 29.09.2022

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні