Ухвала

від 06.03.2023 по справі 440/1371/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 березня 2023 рокум. ПолтаваСправа №440/1371/23

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Відділу управління майном комунальної власності Глобинського району Полтавської області про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу управління майном комунальної власності Глобинського району Полтавської області , в якій просив стягнути заборгованість по заробітній платі, що складається:

- заробітна плата за січень 2021 року - 16 557, 84 грн;

- заробітна плата за лютий 2021 року - 17 754, 84 грн;

- компенсація за невикористані 29 календарних днів щорічної основної та додаткової відпустки - 24 131, 16 грн;

- вихідна допомога згідно ст. 44 КЗпП України - 23 021,38 грн.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від20.02.2023 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з доказами поважності причин пропуску строку.

02.03.2023 (27.02.2023 згідно поштового штемпеля) до суду від позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що в рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України Про оплату праці необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.

При цьому в рішенні зазначено, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

В рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Оцінюючи обґрунтованість заяви позивача про усунення недоліків, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками. Рішення Конституційного Суду України, на яке посилається в своїй заяві позивач, було винесено під час дії саме цієї редакції вказаної норми.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19 липня 2022 року /надалі - Закон № 2352-ІХ/, назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено у новій редакції.

Так, частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону № 2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Враховуючи те, що стаття 233 Кодексу законів про працю України у новій редакції набрала чинності 19 липня 2022 року, то у цьому випадку, з урахуванням принципу правової визначеності, трьохмісячний строк звернення до суду, встановлений законом, слід обраховувати починаючи з 19 липня 2022 року та відповідно строк звернення до суду з цим позовом закінчився 20 жовтня 2022 року.

Позивач звернувся до суду з цим позовом згідно з даними на поштовому конверті лише 09 лютого 2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого законом.

Суд визнає мотиви, наведені позивачем у заяві про поновлення строку помилковими з урахуванням тієї обставини, що тлумачення закону, які надавалися Конституційним Судом України у рішенні №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" та у рішенні №9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, стосуються тлумачення Конституційним Судом України статті 233 КЗпП України у редакції до внесення у неї змін Законом №2352-IX від 01 липня 2022 року.

На момент звернення до суду з цим позовом порядок обчислення строків у цій категорії справ змінився, і офіційного тлумачення новому порядку, зокрема статті 233 КЗпП України, Конституційний Суд ще не надавав.

У зв`язку зі зміною нормативно-правового регулювання порядку обчислення строків, суд, в силу приписів частини третьої статті 3 КАС України, застосовує закон, чинний на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З огляду на обставини зміни законодавства в частині обчислення строків звернення до суду, зокрема, у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, висновки, сформульовані у рішеннях Конституційного Суду №8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року та №9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року, застосуванню вже не підлягають, так як втратили свою актуальність.

Тож наведені позивачем у заяві про поновлення строку від 02 березня 2023 року підстави суд визнає неповажними.

Про наявність інших підстав, які б свідчили про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, позивач у заяві від 02 березня 2023 року не повідомляє.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суд зобов`язаний повернути позовну заяву позивачеві.

Керуючись статтями 47, 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені у заяві про поновлення строку від 02 березня 2023 року.

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку від 02 березня 2023 року залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу управління майном комунальної власності Глобинського району Полтавської області про стягнення заборгованості по заробітній платі - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.С. Шевяков