Рішення

від 07.03.2023 по справі 480/4547/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року Справа № 480/4547/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4547/22 за позовом Дочірнього підприємства "Тростянецьпастранс" Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецькомунсервіс" до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 235469 від 27 червня 2022 року. Позовні вимоги мотивує тим, що 14.01.2022 відповідачем була проведена перевірка належного позивачу транспортного засобу РУТА, державний номер НОМЕР_1 . В акті перевірки зазначено, що водій зазначеного транспортного засобу порушив вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме на момент перевірки у нього відсутня схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду (квитково-касовий лист). На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову № 235469 від 27.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. Вважає, що ця постанова не відповідає вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки відповідач порушив порядок розгляду справи про порушення, передбачений Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567. Так, відповідно до п. 25 цього Порядку справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Отже, з огляду на те, що порушення було виявлене 14.01.2022, розгляд справи про порушення здійснено лише 27.06.2022, тобто з пропуском встановленого строку. У свою чергу, відповідач не був позбавлений можливості на підставі п.п. 26, 27 постанови N 1567 розглянути справу про порушення у встановлений строк за відсутності уповноваженої особи позивача. Вважає, що відповідачем щодо нього застосовані штрафні санкції в сумі 17000,00 грн незаконно, з порушенням вимог чинного законодавства, тому спірна постанова підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме на момент перевірки у водія відсутні схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду (квитково-касовий лист), чим порушено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", та складено Акт. На розгляд справи про порушення позивач не прибув, про час і місце її розгляду повідомлявся належним чином. Зазначає, що початково розгляд справи про порушення було заплановано на 28.02.2022, але у зв`язку із введенням воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" засідання не відбулося. В межах заходів правового режиму воєнного стану деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу, у зв`язку з чим не мали можливості через наявність загрози життю та здоров`ю та з огляду на відсутність можливості забезпечення належних організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, забезпечити розгляд справ про порушення у строки, визначені Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. З урахуванням цього положення 09.06.2022 позивачу надіслано лист з повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення, на який він не з`явився. Наполягає, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим до нього застосовано штраф. Вважає, що прийнявши оскаржувану постанову, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 09.08.2022 за заявою позивача судом вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2022 № 235469.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 14.01.2022 посадовою особою відповідача була проведена перевірка належного позивачу транспортного засобу РУТА, державний номер НОМЕР_1 , під час якої виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме на момент перевірки у водія відсутня схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду (квитково-касовий лист), чим порушено вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". За наслідками проведеної перевірки складено Акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 314348 від 14.01.2022 (а.с.6).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову № 235469 від 27.06.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн (а.с.4).

Суд погоджується з таким рішенням відповідача та вважає постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу обґрунтованою з огляду на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ст. 34 Закону).

Перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, наведений у статті 39 Закону. Так, для автомобільного перевізника документами для регулярних пасажирських перевезень є: ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, у водія, який керує транспортним засобом, серед документів, передбачених статтею 39 Закону, повинні бути квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху та таблиця вартості проїзду.

Під час проведення перевірки на вимогу інспектора водій транспортного засобу не надав зазначені документи, що зафіксовано в Акті перевірки.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на час проведення перевірки у водія транспортного засобу були наявні не всі документи, на підставі яких він виконував перевезення.

Отже, висновок відповідача про допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем як автомобільним перевізником відповідає фактичним обставинам справи.

Що стосується посилання позивача на порушення відповідачем строку розгляду справи про порушення як на підставу скасування оскаржуваної постанови, суд зазначає таке.

Як зазначено вище, на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

За своєю правовою природою такі штрафи є адміністративно-господарськими, а тому можуть бути застосовані виключно до суб`єкта господарювання у разі порушення ним порядку здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту. Отже, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", може бути лише суб`єкт господарювання.

Відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

У спірних правовідносинах позивач є суб`єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

На підставі ст. 239 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, які органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивач зазначає, що відповідач порушив строки розгляду справи про порушення, у зв`язку з чим постанова про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу є протиправною та має бути скасована. Також вказує, що навіть з огляду на запровадження на всій території України воєнного стану відповідач мав законодавчо передбачену можливість розглянути справу про порушення без участі представника перевізника.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача та зазначає, що введення воєнного стану в Україні є загальновідомою обставиною та не потребує доказування. Разом з тим, в межах заходів правового режиму воєнного стану окремі установи та організації, зокрема і відповідач у справі, були переведені у простій або на дистанційну роботу, що зумовило виконання їх функцій та завдань з певними обмеженнями та особливостями. Незважаючи на особливі умови, відповідач призначив до розгляду справу про порушення позивачем транспортного законодавства, скоєного 14.01.2022, про що повідомив Дочірнє підприємство "Тростянецьпастранс" Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецькомунсервіс" (а.с.52), та за його результатами виніс оскаржувану постанову. При цьому застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача здійснено у строк, визначений статтею 255 Господарського кодексу України. У свою чергу, суд враховує, що розгляд відповідачем справи про порушення позивачем транспортного законодавства з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, не є тим порушенням, яке має наслідком обов`язкове скасування прийнятої за результатами розгляду постанови про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, оскільки такий штраф застосовано з дотриманням строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення.

Також, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16.

Так, Верховний Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом з тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.

З огляду на зазначене, суд звертає увагу, що позивач не довів наявність порушень процедури прийняття оскаржуваної постанови суб`єктом владних повноважень, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що на момент проведення перевірки у водія транспортного засобу РУТА, державний номер НОМЕР_1 , який належить Дочірньому підприємству "Тростянецьпастранс" Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецькомунсервіс", не було схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду (квитково-касового листа), що підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що за наведених обставин і правових норм вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню. Крім того, відмовляючи в задоволенні позову, суд враховує, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, дотримався вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", тому таке рішення відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, є обгрунтованим та не підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Враховуючи висновок суду по відмову в задоволенні позову, подальші підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні. За таких обставин суд скасовує вжиті заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 157, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Тростянецьпастранс" Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецькомунсервіс" (42600, Сумська область, м. Тростянець, вул. Набережна, 33, код ЄДРПОУ 42392906) до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 9) про скасування постанови відмовити за необгрунтованістю.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 480/4547/22 за позовом Дочірнього підприємства "Тростянецьпастранс" Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецькомунсервіс" до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у вигляді зупинення дії постанови Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27.06.2022 № 235469, вжиті на підставі ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах