Постанова

від 01.03.2023 по справі 560/11637/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11637/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

01 березня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представника позивача: Гребенюка О.В.,

представників відповідача: Бондаря О.О., Калужської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та додаткове рішення від 11 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2022 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Груп", звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2022 за №00/3288/0703 форми "В4".

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 27.12.2022 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не видавалися накази щодо проведення перевірки ТОВ "А-Груп" за період з лютого 2020 року по січень 2022 року. Однак, згідно запитів посадових осіб контролюючого органу саме за вказаний період у позивача витребовували документи, що суперечить наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1014-П, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. При цьому, контролюючим органом не враховано докази, що надавалися позивачем до скарги.

Додатковим рішенням від 11.01.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд заяву представника позивача задовольнив частково. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з рішеннями суду, відповідач подав апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог та заяви про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що наказ №1014-П, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп", позивачем не оскаржувався, контролюючим органом виконано всі правові приписи щодо умов та порядку проведення та оформлення результатів перевірки. На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.07.2022 №00/3288/0703, яким ТОВ "А-Груп" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2022 в розмірі 2376 грн. Рішенням ДПС України від 21.10.2022 №13016/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.07.2022 №00/3288/0703 залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Вважає, що підстави для задоволення вимог щодо включення до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500 грн - відсутні.

У відзивах на апеляційні скарги представник відповідача зазначає, що наведені відповідачем доводи спростовуються матеріалами справи, а також є такими, що не відповідають дійсності та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм податкового права. Просить задовольнити заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 308 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області 03.06.2022, видано наказ №1014-П, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Дата початку перевірки 07.06.2022, тривалість перевірки 5 робочих днів.

Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 13.06.2022 №1087-П продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-Груп" на 2 робочих дні, з 14.06.2022.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 15.06.2022 №1132-П продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-Груп" на 3 робочих дні, з 16.06.2022.

Посадовими особами контролюючого органу на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області від 06.06.2022 №1411, від 06.06.2022 №1414, від 06.06.2022 №1408 та наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1014-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А-Груп", ПН 43429858 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Протягом періоду проведення перевірки, посадовими особами відповідача згідно запитів від 09.06.2022, від 10.06.2022, від 13.06.2022, від 15.06.2022 витребовувалися у відповідача документи за період з лютого 2020 року по січень 2022 року.

За результатами проведеної перевірки, посадовими особами відповідача складено акт від 27.06.2022 №2275/22-01-07-03/43429858 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "А-Груп", ПН 43429858 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету".

Перевірка проводилась у період з 07.06.2022 по 20.06.2022.

У висновках акта перевірки від 27.06.2022 №2275/22-01-07-03/43429858 зафіксовано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Груп" вимог:

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, абз. б п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2022 року в сумі 250 000 грн.;

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, абз. г п. 198.5, п.п. 198.6 ст. 198, абз. в п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4, п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 №168/704, а саме завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2022 року в сумі 2376 грн.;

- п. 44.1, 44.6 ст. 44 ПК України, п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, абз . г п. 198.5, п.п. 198.6 ст. 198, абз. б п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України; п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; п.1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4, п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 №168/704, а саме завищено бюджетне відшкодування за: лютий 2020 року в сумі 183 843 грн., за жовтень 2020 року в сумі 370 000 грн., за липень 2021 року в сумі 422 567 грн., за жовтень 2021 року в сумі 25 633 грн., за листопад 2021 року в сумі 112 207 грн.;

- в порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, невірно заповнено додаток 2 "Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду" до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року.

На вищевказаний акт перевірки позивачем подано заперечення від 06.07.2022 №06/07-1. Також до вказаних заперечень, ТОВ "А-Груп" надано додаткові документи, а саме:

- картку рахунку 631 за січень 2022 по контрагенту ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- платіжне доручення №67 від 05.01.2022 по контрагенту ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- договір поставки №10957 від 04.01.2022 з ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- специфікацію до договору поставки №10957 від 04.01.2022 з ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- додаткову угоду №1 від 08.04.2022 до договору поставки №10957 від 04.01.2022 з ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- акт №КМ-00006133 приймання-передачі обладнання згідно договору поставки №10957 від 04.01.2022 по контрагенту ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- видаткову накладну №6133 від 15.04.2022 по контрагенту ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ";

- податкову накладну №53 від 05.01.2022 по контрагенту ТОВ "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ".

За результатами розгляду заперечення розділ 4 Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 27.06.2022 №2275/22-01-07-03/43429858 "Висновок" (стор. 42) викладено у наступній редакції:

1. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року у декларації з ПДВ, заявленого до відшкодування з бюджету в сумі 250 000 грн. порушень не встановлено.

2. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, 44.6 ст. 44, п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, абз. г п. 198.5, п.п. 198.6 ст. 198, абз. в п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4, п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 №168/704, а саме завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2022 року в сумі 2376 грн.;

- п. 44.1, 44.6 ст. 44 ПК України, п.п. 198.1, п.п. 198.2, п.п. 198.3, абз . г п. 198.5, п.п. 198.6 ст. 198, абз. б п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 ПК України; п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; п.1.2, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4, п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 №168/704, а саме завищено бюджетне відшкодування за: лютий 2020 року в сумі 183 843 грн., за жовтень 2020 року в сумі 370 000 грн., за липень 2021 року в сумі 422 567 грн., за жовтень 2021 року в сумі 25 633 грн., за листопад 2021 року в сумі 112 207 грн.;

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.07.2022 №00/3288/0703, яким ТОВ "А-Груп" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2022 в розмірі 2376 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Груп" подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.07.2022 №00/3288/0703.

Однак, рішенням ДПС України від 21.10.2022 №13016/6/99-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 26.07.2022 №00/3288/0703 залишене без змін, а скарга - без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьоїстатті 242 КАС Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС Українивстановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі -ПК України).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пп. 78.5 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.7 ст. 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно з пп. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Слід також зазначити, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.

Також необхідно зазначити, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Зокрема, у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року по справі № 815/94/16.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 також сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

З урахуванням наведеного обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору, й підлягають першочерговому дослідженню.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами контролюючого органу на підставі направлень, виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області від 06.06.2022 №1411, від 06.06.2022 №1414, від 06.06.2022 №1408 та наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1014-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А-Груп", ПН 43429858 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "А-Груп" 08.02.2022 було подано податкову декларацію з податку на додану вартість.

Зі змісту додатку №2 до декларації встановлено, що звітними (податковими) періодами у яких виникло від`ємне значення є листопад 2020 року. Відповідно до додатку 3 до декларації, від`ємне значення, що заявлене платником до відшкодування, виникло у січні 2022 року.

Отже, предметом перевірки мав були листопад 2020 року та січень 2022 року.

Разом з тим, згідно запитів посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.06.2022, від 10.06.2022, від 13.06.2022, від 15.06.2022, запитувані документи охоплювали період з лютого 2020 року по січень 2022 року, що суперечить наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1014-П, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

У спірному випадку судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області не видавалися накази щодо проведення перевірки ТОВ "А-Груп" за період з лютого 2020 року по січень 2022 року. Однак, згідно запитів посадових осіб контролюючого органу саме за вказаний період у позивача витребовували документи, що суперечить наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.06.2022 №1014-П, яким визначено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції стосовно висновків контролюючого органу по суті зафіксованих в акті перевірки порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Груп", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом не враховано докази, що надавалися позивачем до скарги, а саме:

- додаткову угоду №1-01/2020 до договору про організацію забудови земельної ділянки №1 від 10.11.2016 укладеної між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "БГ "Авіла" та ТОВ "А-Груп";

- договір №-2020 від 20.01.2020 укладеного між ТОВ "БГ "Авіла" та ТОВ "А-Груп";

- додатковий договір від 30.11.2021 №1 до договору від 20.01.2020 між ТОВ "БГ "Авіла" та ТОВ "А-Груп";

- аналіз рахунку 63, перелік господарських операцій, банківська виписка, первинні документи за 02.2020 - 11.2021 по контрагенту ПФ "ГВОЗДИКОВАС" (21314949);

- аналіз рахунку 63, перелік господарських операцій, банківська виписка, первинні документи за 02.2020 - 11.2021 по контрагенту ТОВ "Епіцентр-К" (32490244);

- аналіз рахунку 63, перелік господарських операцій, банківська виписка, первинні документи за 02.2020 - 11.2021 по контрагенту ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_1 );

- аналіз рахунку 63, перелік господарських операцій, банківська виписка, первинні документи за 02.2020 - 11.2021 по контрагенту Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" (05395598);

- аналіз рахунку 63, перелік господарських операцій, банківська виписка, первинні документи за 02.2020 - 11.2021 по контрагенту "КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ" (32828388).

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженнями контролюючого органу стосовно відсутності у позивача первинних документів та неможливістю дослідити дотримання вимог ПК України.

При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з іншими даними підтверджується, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Разом з тим, надання належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справа № 620/1274/19.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягало скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №922/2604/20.

У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом першої інстанції, на підтвердження судових витрат заявник надав суду: копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №ХМ 000382, договору №НО-07/6/22-1 про надання правової допомоги №12/2022-1 від 20.10.2022, акту наданих послуг №15-09/22 від 16.12.2022, платіжної інструкції №104 від 26.12.2022 на суму 7500 грн.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року та додаткове рішення від 11 січня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 березня 2023 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.