Рішення

від 01.03.2023 по справі 154/293/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/293/23

2/154/294/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.

за участю секретаря судового засідання Ваврисевич О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ

Позивач у січні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_3 , яка 1/3 частки належної їй земельної ділянки розміром 3,46 га заповіла своєму сину ОСОБА_4 , котрий своїх спадкових прав не оформив, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належне йому спадкове майно, яке складається з: 1/3частки земельноїділянки площею3,1425га,що складається з двох земельних ділянок площею 2,5207 га та площею 0,6218 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Льотничівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області; 46/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,0692 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0084, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 .

Позивач зазначає, що звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме на: 1/3частку земельноїділянки площею3,1425га,що складається з двох земельних ділянок площею 2,5207 га та площею 0,6218 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Льотничівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області; 46/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0692 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0084, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 18.01.2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачка в підготовче засідання також не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4ст.200 ЦПК Україниухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Беручи до уваги, що відповідачка визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Дослідивши й оцінивши письмові матеріали справи, приймаючи до уваги безумовне визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 батько позивача. Вказані обставини підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №286, копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .

Відповідно доч.1ст.1218,ч.ч.1,2ст.1220ЦК Українивнаслідок смертіособи відкриваєтьсяспадщина,до складуякої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається з права власності на: 1/3частку земельноїділянки площею3,1425га,що складається з двох земельних ділянок площею 2,5207 га та площею 0,6218 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Льотничівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області; 46/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0692 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0084, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 .

Ці обставини підтверджуються, копією заповіту ОСОБА_3 (зареєстровано в реєстрі за № 29), посвідченого 23 березня 2001 року секретарем Льотничівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, копією реєстраційного посвідчення №4218 від 30.03.1997 , копією Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №111287, копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 198289771 від 30.01.2020, та копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0709096512020 від 22.01.2020.

Згідно ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст.1261 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 , 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідачка відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Згідно листа завідувача Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Биленкь Н.П. від 25.01.2023 № 57/01-16 встановлено, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася.

Листом державного нотаріуса Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Волинської області Н.П. Билень від 29.07.2022 № 793/01-16, на усне звернення ОСОБА_1 , останньому роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , є неможливим, у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно та, запропоновано звернутися до суду для визнання права власності на зазначене спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст.1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України).

Згідно зі ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п.23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивач є спадкоємцем за законом вищевказаного спадкового майна, однак, через відсутність правовстановлюючих документів на дане майно, не може оформити свої спадкові права, тому його права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними, законними, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 142, 200, 206, 265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392, 1216-1218,1297 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-1/3частки земельноїділянки площею3,1425га,що складається з двох земельних ділянок площею 2,5207 га та площею 0,6218 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Льотничівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області;

- 46/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0692 га, кадастровий номер 0710200000:01:001:0084, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по АДРЕСА_2 ,

в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована по АДРЕСА_3 .

Головуючий А.М. Лутай