Постанова

від 07.03.2023 по справі 260/2790/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2790/22 пров. № А/857/17698/22

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Матковської З.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Луцович М.М.) у справі за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у закладі вищої освіти.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, оскільки відповідач звільнився з органів внутрішніх справ до спливу трирічного терміну визначеного договором та згідно якого зобов`язаний відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у навчальному закладі, та які в добровільному порядку не були відшкодовані, відтак, витрати в сумі 57951,86 грн., підлягають стягненню в судовому порядку. Просив позов задоволити.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані із утриманням у Львівському державному університету внутрішніх справ у розмірі 57951,86 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що між Львівським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України у Закарпатській області та ОСОБА_1 укладено договір №431/17/38 від 09.08.2017 року про здобуття освіти у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Наказом ГУНП України у Львівській області від 30.12.2021 року № 277 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліцію» за власним бажанням.

Львівський державний університет внутрішніх справ 14.01.2022 року отримав від Управління кадрового забезпечення ГУ НП в Закарпатській області листа від 10.01.2022 року №31/106/2-2022, яким такого було повідомлено про звільнення відповідача зі служби в поліції.

Як вважає позивач, що відповідач надсилав бланк заповненого договору розстрочки від 10.02.2022 на мобільний телефон представника позивача за допомогою додатку для дзвінків і обміну повідомленнями «Viber», на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи знімок екрану (скріншот ).

Відповідачу було відомо про договір розстрочки з огляду на те, що останнім 03.02.2022 року було здійснено оплату у сумі 500 грн., а в розділі призначення платежу відповідачем було вказано : відшкодування витрат пов`язаних з утриманням в ЛьвДУВС, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №9258-9404-9114-0508 (а.с.12.)

У якості досудового врегулювання спору навчальним закладом надсилався відповідачу лист , з проханням належного виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем. Проте відповіді не було надано.

Як вбачається з матеріалів справи, що на підставі укладеного тристороннього договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, п. 3 Розділу ІІ передбачено, що в разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, ОСОБА_1 , зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Згідно п.3 Розділу ІІ договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 (далі Порядок № 261).

Згідно ч. 2 ст. 74 Закону № 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Частиною 4 ст. 74 Закону № 580-VIII передбачено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 ст. 74 Закону № 580-VIII визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема за власним бажанням.

12.04.2017 постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 261.

Згідно п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Згідно п. 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Колегією суддів встановлено, що фактичні витрати, пов`язані із утриманням курсанта ОСОБА_1 у Львівському державному університеті внутрішніх справ з 09.08.2017 04.07.2021 року становлять: грошове забезпечення 14791,26 грн., медичне забезпечення 531,50 грн., продовольче забезпечення 15162,45 грн., речове забезпечення 10950,78 грн., оплата комунальних послуг та спожитих енергоносіїв 17015,87 грн. На загальну суму 58451,86 грн.

Подана позивачем довідка-розрахунок витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у Львівському державному університету внутрішніх справ, відповідає Порядку № 261.

Згідно з п. 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідачем добровільно відшкодовано 500 грн. витрат, пов`язаних з утриманням його у Львівському державному університету внутрішніх справ, згідно квитанції №9258-9404-9114-0508 від 03.02.2022 року.

Таким чином, сума яка підлягає стягненню з Відповідача складає 57951,86 грн.(58451,86- 500)

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Львівському державному університету внутрішніх справ перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового звільнення з органів Національної поліції України, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів повністю не відшкодував, що є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у Львівському державному університету внутрішніх справ в сумі 57951,86 грн., є обґрунтованими.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2022 року у справі №260/2790/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська