Постанова
від 07.03.2023 по справі 640/10319/20
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року

м. Київ

справа № 640/10319/20

адміністративне провадження № К/990/33980/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (судді-доповідача), суддів: Аліменка В.О., Кузьмишиної О.М. у справі №640/10319/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамет-Україна» (далі - ТОВ «Керамет-Україна») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2020 № 00782615050106.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.01.2020 №00782615050106.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що поставка товару та реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується наступними документами: договорами; накладними; актами приймання металів чорних (вторинних); приймально-здавальними актами; актами походження металобрухту; посвідченнями про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку; сертифікатами якості; посвідченнями про проходження радіаційного контролю придбаного брухту чорних металів; залізничними накладними, тощо. Здійснені господарські операції мали реальну мету - отримання прибутку, а зазначені первинні бухгалтерські документи підтверджують факт здійснення господарських операцій, зокрема придбання товару з подальшим його використанням у власній господарській діяльності. Суд указав також, що позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за умови необізнаності щодо неї. Судом також було ураховано висновок судової економічної експертизи №02/06-20 від 03.02.2021, яким не підтверджено висновки акту перевірки від 10.12.2019 №186/26-15-05-01-06/41332118. Крім того, судом відхилено посилання податкового органу на наявність кримінального провадження відносно контрагентів позивача та наголошено, що вироків, які встановлюють винність осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, суду не надано.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА».

Відмовляючи в позові, апеляційний суд указав, що на час проведення перевірки позивачем не було надано документів, передбачених Законом України «Про металобрухт» та умовами договорів з ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» та ПП «АЛЬФАМЕТ», які засвідчують походження металобрухту та посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку від вантажовідправників. Зазначено, що у матеріалах справи вищевказані документи також відсутні.

На переконання колегії суддів, вищевказані обставини свідчать про нереальність господарських операцій між ТОВ «Керамет-Україна» та ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» щодо поставки металобрухту.

Крім того, колегія суддів наголосила, що позивачем не надано будь-яких доказів використання у власній господарській діяльності металобрухту, придбаного у ПП «АЛЬФАМЕТ» та ТОВ «АРГО КАПІТАЛ».

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не підтверджено факт придбання ТОВ «Керамет-Україна» металобрухту у ПП «АЛЬФАМЕТ» та ТОВ «АРГО КАПІТАЛ», а встановлено лише документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності. Відтак, Головним управлінням ДПС у м. Києві правомірно збільшено ТОВ «Керамет-Україна» грошове зобов`язання з податку на прибуток.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

ГУ ДПС у м.Києві проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ "Керамет-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.05.2017 по 30.06.2019, валютного законодавства за період з 12.05.2017 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 12.05.2017 по 30.06.2019 на підставі направлень виданих Головним управлінням ДПС у м.Києві від 23.10.2019 № 325/26-15-05-01-06, № 326/26-15-05-01-06, № 290/26-15-42-08, № 243/26-15-06-04, від 22.10.2019 № 1434/26-15- 05-09-01, від 31.10.2019 № 323/26-15-05-06-04.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки №186/26-15-05-01-06/41332118 від 10.12.2019, яким встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 54 111 889 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 1 008 815 грн, за 2018 рік у сумі 25 081 554 грн, за півріччя 2019 року в сумі 28 021 520 грн; п.190.2 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду на загальну суму 45 602 грн, в т.ч. за червень 2019 року на суму 45 602 грн; п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України, встановлено відсутність факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 45602 грн, в т.ч. за травень 2018 року на суму 45 602 грн.

На підставі висновків викладених в Акті перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 00782615050106.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, подав скаргу, яка за результатом розгляду залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та висновки акту без змін.

Разом з тим, позивач, не погоджуючись з указаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА», не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції про відмову в позові, звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а постанову суду першої інстанції про задоволення позову залишити в силі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» є спеціалізованим металургійно-переробним підприємством повного циклу, яке збирає, переробляє та поставляє металургійним заводам металобрухт відповідної якості з дотриманням ДСТУ та норм діючого законодавства.

Зазначає, що необхідним та достатнім документом для покупця металобрухту для підтвердження джерел походження металобрухту від продавця (постачальника) є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту. При цьому, відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених у акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця. Під час здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом покупець не несе відповідальності за правовідносини продавця (постачальника) з іншими суб`єктами господарювання і фізичними особами - учасниками попередніх ланцюгів постачання металобрухту».

Указує, що судом апеляційної інстанції проігноровано, що товариством під час перевірки ГУ ДПС у місті Києві неодноразово надавалися відповідні пояснення та документи з цього приводу (№ КУ-19/284 від 25.11.2019, від 20.11.2019 № КУ-19/279, від 20.11.2019 № КУ-19/278), які є в матеріалах справи.

Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не врахування апеляційним судом висновків Верховного Суду щодо застосування норм права ст.ст. 134.1.1 пункту 134.1 статті 13 Податкового кодексу України 193.1 статті 193, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, пунктом 198.6 ст. 1908 Податкового кодексу України ст. ст. 1, 3, 9, 11, «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постанові від 22.02.2022 справа № 804/4663/18.

Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2022 відкрито касаційне провадження у справі з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У відзиві на касаційну скаргу податковий орган зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що винесено з повним з`ясуванням судом обставин, які мають значення для справи та правильним застосуванням норм матеріального права без порушень норм процесуального права. Натомість доводи позивача, на думку відповідача, є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Як установлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» є спеціалізованим металургійно-переробним підприємством повного циклу, яке збирає, переробляє та поставляє металургійним заводам металобрухт.

Так, відносини, що виникають у процесі збирання, заготівлі та здійснення операцій з металобрухтом, урегульовано нормами Закону України «Про металобрухт» від 5 травня 1999 року № 619-XIV (далі - Закон № 619-XIV).

За змістом статті 4 указаного Закону, приймання металобрухту від суб`єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов`язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Відповідно до статті 6 Закону № 619-XIV суб`єкти господарювання, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту вимогам нормативно-правових актів.

Необхідним та достатнім документом для покупця металобрухту щодо підтвердження джерел походження металобрухту від продавця (постачальника) є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту.

Відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених у акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця.

Під час здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом покупець не несе відповідальності за правовідносини продавця (постачальника) з іншими суб`єктами господарювання і фізичними особами - учасниками попередніх ланцюгів постачання металобрухту.

Відповідно до Акту перевірки позивача, між ТОВ «Керамет-Україна» (Покупець) та ПП «АЛЬФАМЕТ» (Продавець) укладено Договір від 23.10.2017 №КУ-17/10-02.

Відповідно до умов даного Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець отримати та оплатити на умовах, викладених у Договорі, брухт і відходи чорних металів, відповідно до їх вимог, зазначених в Договорі, та Специфікаціях, що додаються до Договору (п. 1.1. Договору).

Пунктом 3.1 Договору №КУ-17/10-02 визначено, що Постачальник поставляє товар залізничними вагонами та/або автомобільним транспортом на умовах, викладених в цьому Договорі.

При поставці залізничним транспортом складається акт приймання металів чорних (вторинних) за формою Додатком № 1 до цього Договору (далі за текстом - ф.69) (п.3.4.1 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору, кількість товару, поставленого за Договором, визначається на підставі зведених приймально-здавальних.

Відповідно до п. 4.5 Договору, на кожну партію товару оформляється посвідчення про вибухобезпеку, сертифікат якості та посвідчення про проходження радіаційного контролю з точним зазначенням радіологічного фону (мінімальне значення 0,7 мкР/год, максимальне значення 30 мкР/год).

Згідно з п. 6.1 Договору, у разі поставки товару залізничним транспортом, Постачальник зобов`язується впродовж 24 годин після відвантаження партії товару направити Покупцю сканкопії наступних документів:

а) залізнична накладної на партію товару;

б) документ, що засвідчує походження металобрухту на партію товару;

в) посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку на партію товару.

г) у разі якщо у графі « 1 Відправник» залізничної накладної зазначено дані не Постачальника, а іншої особи, а в графі 7 «Заяви відправника» відсутня вказівка «у власність (найменування Постачальника) за договором №___, відвантаження в адресу ТОВ «Керамет-Україна», Постачальник має направити разом із документами, зазначеними в частині першій даного пункту, лист, із зазначенням всього ланцюга постачання - від внажовідправника, згідно залізничної накладної, до Покупця згідно цього Договору.

У разі якщо вказаний в цьому пункті термін припадає на вихідний або святковий день, сканкопії мають бути направлені не пізніше 10-00 години наступного робочого дня. (п. 6.1 Договору).

Сканкопії документів зберігаються окремими файлами у форматі «pdf» та направляються на електрону пошту Покупця, зазначену в розділі 11 Договору (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 6.3 Договору, при поставці товару залізничним транспортом Постачальник зобов`язується в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем відвантаження товару, надати Покупцеві оригінали документів, передбачених підпунктами «б» - «г», частини другої, пункту 6.1. Договору.

Оригінали документів передаються Покупцю під підпис або надсилаються поштою, рекомендованим листом на адресу Покупця, зазначену в розділі 11 Договору (п. 6.4 Договору).

Апеляційним судом установлено, що на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Керамет-Україна» та ПП «АЛЬФАМЕТ» позивачем надано залізничні накладні, акти приймання металів чорних вторинних, листи ПП «АЛЬФАМЕТ» про відправку товару залізничними вагонами (Т. 1 а.с. 208-224).

Водночас, суд погодився з позицією податкового органу про те, що до перевірки не надано документів, передбачених Законом України «Про металобрухт» та умовами договорів з ПП «АЛЬФАМЕТ», які засвідчують походження металобрухту та посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку від вантажовідправників.

Судом з`ясовано також, що відповідно до листів ТОВ «Керамет-Україна» від 25.11.2019 №19/284, від 20.11.2019 №19/278, від 20.11.2019 №19/279, наданих у відповідь на запити податкового органу про надання документів, позивач повідомив, що при поставці металобрухту залізничними вагонами нормами передбачається в обов`язковому порядку додавання до залізничної накладної в електронному вигляді у системі АС Клієнт Укрзалізниця, наступних документів: сертифікат якості, посвідчення про проходження радіаційного контролю, посвідчення про вибухобезпеку, документ про походження металобрухту. Це є обов`язкові умови, які виконує відправник вантажу при постановці залізничних вагонів на станції відправлення. Для надання витребуваних документів слід звернутися до управління «Укрзалізниці» у департамент по вантажним перевезенням у зв`язку з тим, що дані документи зберігаються разом з залізничними накладними ( Т. 2 а.с. 208-212).

У судовому засіданні представник позивача підтвердив, що документи, які засвідчують походження металобрухту та посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку додавалися до залізничної накладної в електронному вигляді у системі АС Клієнт «Укрзалізниця», у ТОВ «Керамет-Україна» такі документи відсутні.

Натомість, суд дійшов висновку, що при здійсненні ПП «АЛЬФАМЕТ» поставки залізничним транспортом ТОВ «Керамет-Україна» металобрухту, саме у позивача повинні бути документ, що засвідчує походження металобрухту на партію товару, а також, посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку на партію товару.

Оскільки вищевказані документи є обов`язковими при здійсненні господарських операцій з поставки металобрухту, їх відсутність у ТОВ «Керамет-Україна» свідчить про можливу нереальність таких господарських операцій.

Колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Як убачається з касаційної скарги, позивач неодноразово наголошував на необхідності суду звернутися до управління «Укрзалізниці» (департамент по вантажним перевезенням) у зв`язку з тим, що дані документи зберігаються разом з залізничними накладними. Зазначав також, що є покупцем металобрухту, натомість за змістом статті 4 Закону № 619-XIV зазначені документи повинні знаходитися у власника металобрухту.

Утім, таким доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав, фактично погодившись з висновками викладеними в акті перевірки.

Так само, аналізуючи господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «АРГО КАПІТАЛ», судом установлено, що між ТОВ «Керамет-Україна» (Покупець) та ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» (Продавець) укладено Договір від 07.09.2018 №КУ-18/09-10 та від 17.10.2018 №КУ-18/10-23 щодо поставки брухту і відходів чорних металів.

У відповідності до п. 3.1 Договору №КУ-18/09-10, Постачальник поставляє товар залізничними вагонами та/або автомобільним транспортом на умовах, викладених в цьому Договорі

При поставці залізничним транспортом складається акт приймання металів чорних (вторинних) за формою Додатком № 1 до цього Договору (далі за текстом - ф.69) (п. 3.4.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору №КУ-18/09-10, кількість товару, поставленого за Договором, визначається на підставі зведених приймально-здавальних.

Вимогами п. 4.5 Договору №КУ-18/09-10 передбачено, що на кожну партію товару оформляється посвідчення про вибухобезпеку, сертифікат якості та посвідчення про проходження радіаційного контролю з точним зазначенням радіологічного фону (мінімальне значення 0,7 мкР/год, максимальне значення 30 мкР/год).

Відповідно до п. 6.1 Договору №КУ-18/09-10, у разі поставки товару залізничним транспортом, Постачальник зобов`язується впродовж 24 годин після відвантаження партії товару направити Покупцю сканкопії наступних документів:

а) залізнична накладної на партію товару;

б) документ, що засвідчує походження металобрухту на партію товару;

в) посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку на партію товару.

г) у разі якщо у графі « 1 Відправник» залізничної накладної зазначено дані не Постачальника, а іншої особи, а в графі 7 «Заяви відправника» відсутня вказівка «у власність (найменування Постачальника) за договором №___, відвантаження в адресу ТОВ «Керамет-Україна», Постачальник має направити разом із документами, зазначеними в частині першій даного пункту, лист, із зазначенням всього ланцюга постачання - від внажовідправника згідно залізничної накладної до Покупця згідно цього Договору.

У разі якщо вказаний в цьому пункті термін припадає на вихідний або святковий день, сканкопії мають бути направлені не пізніше 10-00 години наступного робочого дня. (п. 6.1 Договору №КУ-18/09-10).

Сканкопії документів зберігаються окремими файлами у форматі «pdf» та направляються на електрону пошту Покупця, зазначену в розділі 11 Договору (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 6.3 Договору №КУ-18/09-10, при поставці товару залізничним транспортом Постачальник зобов`язується в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем відвантаження товару, надати Покупцеві оригінали документів, передбачених підпунктами «б» - «г», частини другої, пункту 6.1. Договору.

Оригінали документів передаються Покупцю під підпис або надсилаються поштою, рекомендованим листом на адресу Покупця, зазначену в розділі 11 Договору (п. 6.4 Договору №КУ-18/09-10).

Судом установлено, що на підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ «Керамет-Україна» та ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» позивачем надано залізничні накладні, акти приймання металів чорних вторинних, листи ТОВ «АРГО КАПІТАЛ» про відправку товару залізничними вагонами (Т. 1 а.с. 225 - Т. 2 а.с. 79).

При цьому, колегія суддів погодилась з доводами контролюючого органу про те, що до перевірки не надано документів, передбачених Законом України «Про металобрухт» та умовами договорів з ТОВ «АРГО КАПІТАЛ», які засвідчують походження металобрухту та посвідчення про вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку від вантажовідправників.

Водночас, судами проігноровано доводи позивача про те, що листами від 25.11.2019 №19/284, від 20.11.2019 №19/278, від 20.11.2019 №19/279 ТОВ «Керамет-Україна», у відповідь на запити податкового органу про надання документів, повідомило, що сертифікат якості, посвідчення про проходження радіаційного контролю, посвідчення про вибухобезпеку, документ про походження металобрухту додані до залізничних накладних в електронному вигляді у системі АС Клієнт Укрзалізниця. Для надання витребуваних документів слід звернутися до управління «Укрзалізниці» у департамент по вантажним перевезенням, у зв`язку з тим, що дані документи зберігаються разом з залізничними накладними.

Натомість, апеляційним судом такі доводи позивача залишено поза увагою та у порядку статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України не вжито заходів для з`ясування таких обставин у справі, у тому числі шляхом витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив виключно з інформації, що наведена податковим органом у акті перевірки (мотивувальна частина судового рішення, є тотожною змісту акту перевірки) та керувався інформацією інформаційно-аналітичних баз ДПС відносно контрагентів суб`єкта господарювання.

У цьому контексті важливо також зауважити, що суд апеляційної інстанції взагалі не послався на докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність позивача щодо протиправної поведінки його контрагентів.

Крім цього, зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що однією з передумов відмови в позові була узагальнена податкова інформація щодо начебто недостатньої кількості або відсутності трудових та матеріальних ресурсів у контрагентів позивача, неподання ними податкової та фінансової звітності.

Водночас, на переконання колегії суддів, відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, надання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган, з урахуванням того, що надані платником податку документи повною мірою спростовують це (постанови Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

Таким чином, контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Слід враховувати також, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними" (постанова Великої палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19).

Суд зазначає також, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним уст. 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків".

Крім цього, судом апеляційної інстанції не спростовано доводи позивача про те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій у відповідності до діючого законодавства при поставці металобрухту залізничними вагонами передбачається в обов`язковому порядку додавання до залізничної накладної в електронному вигляді у системі «АС Клієнт Укрзалізниця», наступних документів: сертифікат якості, посвідчення про проходження радіаційного контролю, посвідчення про вибухонебезпечність, документ про походження металобрухту. Про це свідчить заповнення графи 9 «Документи, що додані відправником» залізничної накладної, де зазначається на прикладі поставки металобрухту від ПП «Альфамет», що до залізничної накладної додані: сертифікат про відповідність або посвідчення про якість № 201 від 12.02.2019; акт про походження брухту кольорових і чорних металів № 201 від 12.02.2019; посвідчення про вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність № 201 від 12.02.2019.

Указаним обставинам суд апеляційної інстанції належної оцінки не надав, при цьому погодився з доводами контролюючого органу про нереальність господарських операцій виходячи, зокрема з аналізу наявної інформації, що міститься в базах даних ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача по ланцюгу постачання є «ризиковими», не мають трудових та матеріальних ресурсів, є фігурантами кримінальних справ, не підтверджено ланцюга постачання придбаного позивачем товару.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наприклад, у постановах від 30.06.2020 № 440/426/19 (К/9901/27000/19); від 31.07.2020 №120/1589/19-а (№К/9901/480/20); зазначено, що доводи контролюючого органу про безтоварність операцій внаслідок того, що контрагент позивача фігурує у кримінальних провадженнях, порушених за фактом реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій позивача та цим контрагентом. Такий висновок кореспондується з нормою ч.6 ст. 78 КАС України, згідно з якою вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише у питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів зауважує також, що відсутність у контрагента позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Крім того, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Поряд з цим, судом першої інстанції взагалі не надано належної оцінки спірним господарським відносинам позивача з його контрагентами ПП «Альфамет» та ТОВ «Агро-капітал» з урахуванням приписів Закону України «Про металобрухт».

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначені обставини залишились поза увагою судів попередніх інстанцій, при цьому колегія суддів уважає, що оцінка таким доводам сторін та наявним у справі доказам є необхідним та першочерговим для вирішення справи. Крім того, з урахуванням такого висновку залежить висновок щодо правильності дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права.

За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірили й не встановили ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

З огляду на наведене, касаційна скарга ТОВ «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» - задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року - скасувати.

Справу №640/10319/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ-УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді І. Л. Желтобрюх

О.О. Шишов

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення07.03.2023
Оприлюднено08.03.2023
Номер документу109407292
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —640/10319/20

Ухвала від 29.02.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Марич Є.В.

Ухвала від 15.01.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Марич Є.В.

Ухвала від 19.09.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Марич Є.В.

Постанова від 07.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 02.03.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 23.01.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 28.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 12.12.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 29.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Чумаченко Т.А.

Ухвала від 25.10.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні