Рішення

від 10.11.2022 по справі 183/5483/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/5483/21

№ 2/183/1363/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» про захист прав споживачів,-

в с т а н о в и в:

10 серпня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

В зазначеному житловому приміщенні він тимчасово не проживає, але з періодично раз на тиждень з`являється для перевірки потової скриньки та стану квартири.

За вказаною адресою відповідачем КП «Новомосковськ водоканал», на підставі договору надаються послуги з водопостачання та водовідведення, за які він, ОСОБА_3 вчасно сплачує комунальні послуги та станом на січень 2021 року має переплату в розмірі 2 115,11 грн.

17 квітня 2021 року в почтовій скриньці він знайшов лист-попередження від КП «Новомосковськ водоканал» про наявність заборгованості за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 303466, яка станом на 13 квітня 2021 року становить 1 265,68 грн.

20 квітня 2021 року він звернувся до відділу КП «Новомосковськ водоканал» з питанням щодо наявності заборгованості, та йому пояснили, що вказана в попередженні заборгованість виникла внаслідок зняття з розрахунків не повірених засобів обліку води та нарахувань, які проводились згідно діючих норм споживання. Йому було запропоновано зробити повірку засобів обліку води за його рахунок, на місці, без демонтажу, на що він погодився. В той же день, за зазначеною вище адресою було зроблено повірку засобів обліку води КВ-1,5 зав. № 415789 та КВ-1,5 зав. № 415808, про що складено відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт від 20.04.2021 року з проведення метрологічної повірки лічильників води на місці їх експлуатації, за результатами якого засоби обліку води є справними та придатними до подальшого використання.

Після вказаних дій, позивач передав до абонентського відділу через Viber на НОМЕР_1 , зокрема зареєструвався на сайті та в особистому кабінеті приєднав свій особовий рахунок № НОМЕР_2 з водопостачання. Згідно інформації в особистому кабінеті станом на січень 2021 року існувала переплата у розмірі 2 115,11 грн., але в подальшому відповідачем КП «Новомосковськ водоканал» було нараховано згідно діючих норм споживання, а не за показниками засобів обліку води, за січень 2021 року 547,61 грн., за лютий 2021 року 810,55 грн., за березень 2021 року 810,55 грн. та за квітень 2021 року 566,95 грн.

ОСОБА_3 у позові наголошує на тому, що за вказаною адресою в цей період ніхто не проживав, а тому споживання води відсутнє, у зв`язку з чим, показники лічильників не змінювалися з січня 2021 року і становлять 934 м3-КВ-1,5 зав.№ 415789 та 371 м3-КВ-1,5 зав.№ 415808.

14 травня 2021 року за вх.№ 801 він звернувся до відповідача КП «Новомосковськ водоканал» з заявою про здійснення перерахунку, на що отримав відповідь від 28.05.2021 року за вих. №436, зі змісту якої вбачається, що у зв`язку з не проведенням ним повірки в обумовлений законодавством термін КП «Новомосковськ водоканал» вимушене було зняти з розрахунків не повірені засоби обліку води та проводити розрахунки згідно діючих норм, які складають 10,531 м3 на одну людину на місяць.

ОСОБА_3 , посилаючись на приписи абз. 3 п.4 ст. 17 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» вважає, що відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки та відповідно до п.п. 4,7 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт» - повідомлення від КП «Новомосковськ водоканал» про настання строку повірки до нього не надходило, що є обов`язком відповідача.

Відповідач неправомірно перекладає обов`язок контролю за своєчасність проведення повірки на позивача. Тим самим, відповідач порушує права позивача, створюючи для останнього негативні наслідки у вигляді необґрунтованого боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, які фактично відповідачем не були надані.

Позивачу не надсилалося повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про настання строку проведення періодичної повірки. Окрім того, законодавство у сфері житлово-комунальних послуг не передбачає відповідальності споживача за прострочення проведення повірки засобів вимірювальної техніки, зокрема умовами Типового договору в обов`язки споживача не входить повірка засобів обліку води, а відтак позивач не має нести тягар несприятливих наслідків для себе.

Отже та обставина, що у період прострочення проведення періодичної повірки приладу обліку води відповідач здійснював нарахування плати за послугу централізованого водопостачання і водовідведення на підставі норм водоспоживання, не лише не виключає можливості, а й зобов`язує відповідачем переглянути ці нарахування після підтвердження справності лічильника води, що відповідає засадам законності, добросовісності та справедливості.

У даному випадку порушуються права позивача як споживача, що полягає у тому, що при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище.

Враховуючи, що увесь час позивачем сплачувалось за водопостачання та водовідведення згідно показників лічильника, утворилася різниця між фактично спожитим позивачем обсягом води та тим, що нараховано КП «Новомосковськ водоканал» згідно діючих норм споживання.

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_3 просив суд: визнати незаконними дії КП «Новомосковськ водоканал» щодо нарахування плати за централізоване водопостачання та водовідведення за тарифами згідно зареєстрованих мешканців за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати КП «Новомосковськ водоканал» здійснити перерахунок за централізоване водопостачання та водовідведення за січень-квітень 2021 року згідно показань засобів обліку води КВ-1,5 зав.№ 415789 та КВ-1,5 зав.№ 415808.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

У відзиві представник відповідача КП «Новомосковськ водоканал» посилався на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. 15 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та КП «Новомосковськ водоканал» укладено Договір № 303466 про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення. Згідно умов п. 6.1 «в» цього Договору підприємство має право провести розрахунки за пропускною спроможністю труби вводу, швидкості руху води 2 м/с. та дією її повним перерізом у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу вводів абонентів, або за без облікове водокористування, а споживач в свою чергу згідно з п. 7.2 «а» Договору зобов`язаний придбати і встановити лічильник, який буде перебувати у нього на балансі та обслуговуванні, проводити періодичну повірку лічильника згідно паспорту. Так, 14.05.2021 року позивач ОСОБА_3 звернувсь на адресу КП «Новомосковськ водоканал» із заявою щодо правомірності нарахування за послуги централізованого постачання холодної й гарячої води і водовідведення, на що йому було надано вичерпну відповідь за вих. 436 від 28.05.2021 року. Остання повірка лічильника води за адресою: АДРЕСА_2 була проведена 14.12.2016 року, про що свідчить Акт приймання-передачі виконаних робіт з проведення метрологічної повірки лічильника води на місці їх експлуатації від 14.12.2016 року. Зокрема, Актом пломбування приладу обліку води № 303466 від 14.12.2016 року, який підписав споживач ОСОБА_3 передбачено, що дата до якої необхідно здійснити повірку лічильника становить 14.12.2020 року та по закінченню міжповірочного періоду необхідно звернутися до водоканалу, в іншому випадку розрахунки за водопостачання будуть проводитися відповідно до діючих норм використання. Однак споживач здійснив повірку приладу обліку водоспоживання лише 20 квітня 2021 року. У зв`язку з порушенням споживачем терміну повірки приладу обліку водоспоживання за вказаною адресою на підставі наказу КП «Новомосковськ водоканал» № 43/1 від 30.06.2020 року, прилад обліку води з 14.01.2021 року був знятий з абонентського обліку і нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за вищезазначеною адресою здійснювалось за нормами водоспоживання затвердженими рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 486 від 23.09.2015 року, які складають 10,531 м3 на одну людину на місяць. Після надання споживачем до КП «Новомосковськ водоканал» свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 15-2/13410-286 та № 15-2/13410-285 від 20.04.2021 року, розрахунки по приладу обліку води були відновлені та з 20.04.2021 року нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за вищезазначеною адресою здійснюються за показниками приладу обліку водоспоживання. Оскільки покази приладу обліку водоспоживання використовуються під час розрахунків у сфері комунальних послуг між споживачем та постачальником послуг, вони повинні зберігати свої метрологічні характеристики і згідно із ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність» підлягають обов`язковій повірці. Під час повірки встановлюється придатність лічильника до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик. Власники лічильників зобов`язані своєчасно, з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів, подавати прилад на повірку. Міжповірочний інтервал складає 4 роки. Нарахування у період тимчасової відсутності лічильника (під час проходження лічильником повірки) здійснюються відповідно до п. 15 Постанови КМУ від 21.07.2005 р. №630, в якій вказано: періодична повірка засобів обліку води проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно з середньомісячними показниками засобів обліку за попередні три місяці. Дані зміни зафіксовані в постановах НКРЕКП, якими внесено зміни до встановлених тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення внаслідок виключення з їх структури витрат, пов`язаних з обслуговуванням та повіркою засобів обліку. Повірка проводиться за рахунок споживачів. Враховуючи, що за адресою позивача прилад обліку водоспоживання не пройшов вчасну періодичну повірку, внаслідок чого був знятий з абонентського обліку, його показники не можна застосовувати у розрахунках. В такому випадку нарахування здійснювалося згідно діючих норм питного водопостачання, затверджених рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 486 від 23.09.2015 року, у яких термін державної повірки приладів обліку води та стоків був прострочений понад два місяці.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилався на підстави звернення до суду, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов..

Представник відповідача КП «Новомосковськ водоканал» Кінаш О.В. в судовому засіданні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити з огляду на підстави, викладені у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 15 лютого 2011 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем КП «Новомосковськ водоканал» укладено Договір № 303466 про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 4 та п. 5.1. цього Договору тарифи на послуги за водопостачання становлять 6,08 грн. за 1 м3 з урахуванням ПДВ та водовідведення 2,75 грн. за 1 м3 з урахуванням ПДВ. Розмір щомісячної плати за надані послуги згідно з нормами споживання на момсент укладення цього договору становить 71,53 грн. з однієї людини без урахування пільг ( вразі відсутності лічильника).

Згідно п. 6.1 «в» цього Договору підприємство має право провести розрахунки за пропускною спроможністю труби вводу, швидкості руху води 2 м/с та дією її повним перерізом у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу вводів абонентів, або за без облікове водокористування.

Згідно з п п. 7.2 «а» цього Договору споживач зобов`язаний придбати і встановити лічильник, який буде перебувати у нього на балансі та обслуговуванні. Проводити періодичну повірку лічильника згідно паспорту.

Пунктом 8.1. Договору сторони погодили, що споживач несе відповідальність відповідно до цивільного законодавства України та «Правил користування системами водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» - недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 9.1 Договору, позивач ОСОБА_3 , як споживач даних послуг з «Правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення ознайомлений під підпис.

Судом встановлено, що в квартирі позивача ОСОБА_3 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 встановлено два квартирні прилади обліку води, а саме тип лічильника КВ-1,5 заводський номер № 415789 та КВ-1,5 заводський номер № 415808.

Встановлено, що остання повірка лічильника води за адресою: АДРЕСА_2 була проведена 14 грудня 2016 року, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт з проведення метрологічної повірки лічильника води на місці їх експлуатації від 14 грудня 2016 року.

З Акту пломбування приладу обліку води № 303466 від 14 грудня 2016 року, підписаного споживачем ОСОБА_3 вбачається, що дата до якої необхідно здійснити повірку лічильника становить 14 грудня 2020 року та по закінченню міжповірочного періоду необхідно звернутися до водоканалу, в іншому випадку розрахунки за водопостачання будуть проводитися відповідно до діючих норм використання.

Судом встановлено, про що не заперечувалося сторонами, що позивач ОСОБА_3 здійснив повірку приладів обліку водоспоживання (тип лічильника КВ-1,5 заводський номер № 415789 та КВ-1,5 заводський номер № 415808) лише 20 квітня 2021 року, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт з проведення метрологічної повірки лічильника води на місці їх експлуатації від 20 квітня 2021 року, про що були видані свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 15-2/13410-286 та № 15-2/13410-286від 20.04.2021 року, за результатами яких лічильники води є справними та придатними до подальшого використання. Наступна дата повірка приладів до 20 квітня 2025 року.

14 травня 2021 року позивач ОСОБА_3 звернувся на адресу КП «Новомосковськ водоканал» із заявою щодо правомірності нарахування за послуги централізованого постачання холодної й гарячої води і водовідведення за січень-квітень 2021 року.

Листом КП «Новомосковськ водоканал» від 28 травня 2021 року за вих. № 436 позивачу було надано відповідь, з якої слідує, що у зв`язку з порушенням споживачем терміну повірки приладів обліку водоспоживання за вказаною адресою на підставі наказу КП «Новомосковськ водоканал» № 43/1 від 30.06.2020 року, прилади обліку води з 14 січня 2021 року були зняті з абонентського обліку і нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за вищезазначеною адресою здійснювалось за нормами водоспоживання затвердженими рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 486 від 23.09.2015 року, які складають 10,531 м3 на одну людину на місяць. Після надання споживачем до КП «Новомосковськ водоканал» свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 15-2/13410-286 від 20.04.2021 року, розрахунки по приладу обліку води були відновлені та з 20 квітня 2021 року нарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за вищезазначеною адресою здійснюються за показниками приладу обліку водоспоживання.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Так, приписами ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила № 630).

Пунктом 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Пунктами 9, 15 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії, приймаються на абонентський облік та підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобі обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Пунктом 20 Правил № 630 передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до положень вказаних Правил показники засобів обліку, які у визначений законодавством строк не пройшли повірку, не можуть прийматися до розрахунку за послуги. Використання приладів обліку без проведення повірки в строк міжповірочного інтервалу (4 роки) є порушенням норм чинного законодавства та як наслідок свідчить про ймовірну несправність такого приладу обліку без проведення відповідної повірки яка б свідчила про протилежне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку це вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів. Обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

До моменту прийняття Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який набрав чинності 02.08.2017 року, ч. 4 ст. 17 Закону про метрологію було передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засоби вимірювання техніки (результати вимірювання яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

З набранням чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» було змінено підходи до обліку комунальних послуг, а також встановлення та обслуговування засобів обліку води та теплової енергії.

Зокрема, законами України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги» було внесено зміни до ст. 17 Закону про метрологію та виключено вимогу щодо здійснення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу), засобів вимірювання техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб теплову енергію і воду), що є власністю фізичних осіб, за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з тепло- і водопостачання.

Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно із ч.2 другою ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором.

Власником квартирного приладу обліку води є споживач.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно-визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

Міжповірочний інтервал лічильників води становить 4 роки (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747).

Згідно з п. 15 Правил та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці. У разі несправності засобів обліку води плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 1 Закону України «Про метрологію» повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Відповідно п. 5 і п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

КП «Новомосковськ водоканал» є суб`єктом господарювання, діяльність якого ліцензується НКРЕКП, відтак, встановлення тарифів для нього, у зв`язку з прийняттям цього Закону, повинно здійснюватися НКРЕКП.

Як встановлено вище, позивач ОСОБА_3 здійснив повірку приладів обліку водоспоживання (тип лічильника КВ-1,5 заводський номер № 415789 та КВ-1,5 заводський номер № 415808) лише 20 квітня 2021 року, що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт з проведення метрологічної повірки лічильника води на місці їх експлуатації від 20 квітня 2021 року, про що були видані свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 15-2/13410-286 та № 15-2/13410-286від 20.04.2021 року, за результатами яких лічильники води є справними та придатними до подальшого використання. Наступна дата повірка приладів до 20 квітня 2025 року.

Враховуючи вказану обставину, за січень-квітень 2021 року КП «Новомосковськ водоканал» проводило нарахування відповідно до затвердженої норми споживання 10,531 м3 на 1 зареєстровану особу в місяць, діючих тарифів, кількості зареєстрованих осіб.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 2 особи. За січень-квітень 2021 року відповідачем нараховано за спожитих 69,69 м3 послуг 566,95 грн., що підтверджується розрахунком КП «Новомосковськ водоканал».

Таким чином суд вважає, що відповідач при знятті приладу обліку води з абонентського обліку, діяв з дотриманням вимог ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» якою визначено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів та вказаних вище пунктів Правил № 630, при цьому, врахував визначені термін проведення повірки лічильника 14 грудня 2020 року, а тому вірно з 14 січня 2021 року (тобто в термін, що перевищував один місяць від крайньої дати проведення повірки) нараховував плату за послуги централізованого водопостачання та водовідведення по вказаній адресі за установленими нормами водоспоживання по день фактичного надання споживачем свідоцтва про проведення державної повірки приладу обліку водопостачання, подальшого його опломбування та прийняття на абонентський облік з відповідними показниками після проведення повірки.

Наведені вище обставини свідчать, що нарахування відповідачем позивачу за надані послуги за воду за нормативами (нормами) споживання води, діючих тарифів є правомірним.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують наведених висновків суду.

При цьому, згідно з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч.ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в позові відмовлено, а позивач ОСОБА_3 при зверненні до суду в силу вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» був звільнений від сплати судового збору, судові витрати належить покласти за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» про захист прав споживачів, - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- відповідач: Комунальне підприємство «Новомосковськ водоканал», код ЄДРПОУ 36615515, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, буд. 40.

Апеляційна скаргана рішеннясуду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 18 листопада 2022 року.

Суддя Д. І. Городецький