Постанова

від 27.02.2023 по справі 524/1843/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1843/21 Номер провадження 22-ц/814/2371/23Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л.Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О.І., Прядкіної О. В.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції за допомогою он-лайн сервісу відеозв?язку EasyCon цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року у складі судді Цімботи Л. Г.

по цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіна Яна Володимирівна, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на день відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до відповідачів Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, із залученням третьою особою приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіна Я. В., про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю на день відкриття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належне померлій майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . Заповіту ОСОБА_2 не залишила, спадкоємців не мала.

Вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її (позивачки) чоловік - ОСОБА_3 і приблизно з цього часу вони зблизилися з ОСОБА_2 , почали піклуватися одна про одну.

З 2014 року вона постійно проживала з ОСОБА_2 більш ніж 5 років до дня її смерті, вели спільний побут, мали спільні витрати, вели спільне господарство. За станом здоров`я ОСОБА_2 потребувала постійного догляду та допомоги, яку вона їй надавала.

Зазначала, що ОСОБА_2 померла у лікарні, за час перебування в якій вона придбавала медикаменти, необхідні для її лікування, а потім оплачувала за свій рахунок ритуальні послуги на її поховання. Також вказувала на наявність у неї квитанції про оплату комунальних послуг на квартиру, де вони разом проживали.

За її заявою до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіної Я. В. про прийняття спадщини, нотаріусом було заведено спадкову справу № 31/2020, а 11.11.2020 за вих. № 138/02-14 нотаріусом було повідомлено, що для закликання її до спадкування, як спадкоємця четвертої черги, їй необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та надати нотаріусу копію відповідного рішення, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з вказаним позовом.

Посилаючись на викладене, просила суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю більше п`яти років до моменту відкриття спадщини ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Автозаводського районного суду Полтавської області від 24 травня 2022 року справу направлено на розгляд до Лохвицького районного суду Полтавської області.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано недоведеністю факту, що має юридичне значення, та відсутністю підстав для задоволення позову.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що нею надано достатньо письмових доказів та свідчень, які підтверджують обґрунтованість, доведеність та законність позовних вимог, а саме: достатню кількість медичної документації, яка підтверджує невиліковну психічну хворобу померлої ОСОБА_2 та необхідність постійного стороннього догляду за нею, документи з місця мешкання спадкодавця, що підтверджують факт сумісного проживання, покази свідків, які стверджують факт проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства, спільний побут та взаємні права та обов`язки. Проте, суд першої інстанції не дав вказаним доказам належної оцінки.

Вказує, що вона доглядала за ОСОБА_2 , яка не могла самостійно отримувати пенсію, сплачувати комунальні послуги, відвідувати лікаря, робити необхідні покупки, тому всі ці обов`язки виконувала вона, після смерті ОСОБА_2 за власні кошти здійснила її поховання та забезпечила подальші церемонії, пов`язані з її смертю (поминки), частину покупок за життя померлої здійснювала за власний кошт, в той час як соціальні служби не здійснювали свій прямий обов`язок щодо опіки та доглядом за соціально незахищеною ОСОБА_2 , навіть не знали про існування такої потреби померлої.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кременчуці у віці 68 років померла ОСОБА_2 , про що Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено відповідний актовий запис № 2195 та 15.09.202 видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 6, т. 1).

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увийшла квартира АДРЕСА_1 , право на яку належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.04.1994, виданого Житлово-комунальним відділом автомобільного заводу згідно розпорядження (наказу) від 01.04.1994 за № 1386 (а. с. 17, т. 1).

Місцем реєстрації постійного проживання ОСОБА_2 була вищевказана належна їй квартира.

Згідно відмітки у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Автозаводським РВ КМУ ГУМВС України у Полтавській області 14.03.2008, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_3 (а. с. 18-19, т. 1).

У акті, складеному ТОВ «Житлорембудсервіс» 27.10.2020 за № 139, зазначено, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 з 2014 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 7, т. 1).

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Мірошкіної Я. В. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за якою нотаріусом було заведено спадкову справу № 31/2020 (а. с. 65-77, т. 1).

З даної спадкової справи вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2017 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.01.2017 ОСОБА_2 отримала у власність після померлої матері ОСОБА_5 земельну ділянку площею 3,8799 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, Білогорільська сільська рада, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 051759, виданого Білогорільською сільською радою 29.12.1999, кадастровий номер 5322680700:00:003:0185 (а. с. 72, т. 1).

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округ Мірошкіної Я. В. від 11.11.2020 № 138/02-14 ОСОБА_1 для закликання її до спадкування як спадкоємця четвертої черги рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та надати нотаріусу копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення відповідного факту (а. с. 8, т. 1).

З наявної в матеріалах справи постанови приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округ Мірошкіної Я. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,8799 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, Білогорільська сільська рада, які належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , кадастровий номер 5322680700:00:003:0185, у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 149, т. 1).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та не підтверджено, що позивач та спадкодавець ОСОБА_2 були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки, з чим погоджується і судова колегія апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1217, 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

У частині першій статті 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Поняття сім`ї визначено у статті 3 СК України, згідно якої сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Таким чином, для встановлення факту, що має значення для набуття особою права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідна наявність юридичних фактів: існування сімейних відносин із спадкодавцем та проживання з ним однією сім`єю щонайменше п`ять років на момент відкриття спадщини.

Обов`язковою умовою для визнання членом сім`ї спадкодавця, крім факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років до дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дав належну оцінку наданим позивачкою доказам та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачка і померла ОСОБА_2 проживали по сусідству і позивачка, маючи власне житло, надавала спадкодавцю допомогу в догляді та по господарству, що не є тотожним сімейним відносинам.

Доказів проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ведення спільного побуту, взаємних прав та обов`язків позивачкою як суду першої, так і апеляційній інстанцій не надано, відсутні й докази того, що померла потребувала за станом здоров`я будь-якої сторонньої допомоги або догляду.

Показання свідків також не підтверджують сукупність фактів, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю та не підтверджують факт проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства, існування спільного побуту та взаємних прав і обов`язків між позивачем та померлою не менше як п`ять років.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно до встановлених обставин справи.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 29 вересня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна