Рішення

від 02.03.2023 по справі 185/276/22

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/276/22

Провадження № 2/185/106/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 березня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача адвоката Меркулової Т.П., представника третьої особи адвоката Давидова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Гаражне товариство по експлуатації гаражів «Мотор», ОСОБА_3 про визнання права власнсоті на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Гаражне товариство по експлуатації гаражів «Мотор», ОСОБА_3 про визнання права власнсоті на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та просить визнати за ним право власності на гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території гаражного товариства по експлуатації гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території гаражного товариства по експлуатації гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на його користь та повернути вказаний гараж йому.

Позовна заява мотивована тим, що на земельній ділянці площею 2,700 га з кадастровим номером 1212400000:03013:0010 за адресою: АДРЕСА_1 , наданої в оренду ОСОБА_5 товариству по експлуатації гаражів «Мотор» на підставі договору оренди від 02.11.2020 року, укладеного з Павлоградською міською Радою, знаходяться гаражі, в тому числі № НОМЕР_1 , який було побудовано власними силами ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , дідом і бабою позивача у 1970 роках. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт на ім`я позивача. 11.08.2021 року позивач отримав у Першій Павлоградській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру, стосовно гаражу № НОМЕР_1 позивачу було відмовлено, оскільки право власності на нього за життя ОСОБА_4 не зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особапо справіГаражне товариствопо експлуатаціїгаражів «Мотор»надала судуз письмовіпояснення,де зазначила,щоні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_4 , ні позивач сам не були власниками гаражу № НОМЕР_1 Гаражного товариства по експлуатації гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не будували його, не приймалися в товариство та не були членами товариства, зазначені особи є сторонніми людьми, жодного документу про те, що вони мають відношення до спірного майна не існує та позивачем не надано. Порядок та правила вступу до товариства регулюються розділом 8 Статуту Гаражного товариства по експлуатації гаражів «Мотор», відповідно до якого вступити до Товариства можуть особи, що виявили письмовою заявою бажання стати членом Товариства, що визнають Статут і здатні брати участь у здійсненні цілей і завдань товариства, вносити внески і формувати фонди. Фізичні особи подають заяви про прийом в члени товариства на ім`я голови правління Товариства; Правління товариства розглядає заяви і у випадку позитивного рішення приймає в члени товариства. Умовою прийому членів Товариства є їхнє ознайомлення під розпис зі Статутом Товариства, їхніми правами та обов`язками і внутрішнім розпорядком Товариства. Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_6 чи ОСОБА_4 не були членами Товариства, не писали заяв про членство. ОСОБА_6 чи ОСОБА_4 права на спірний гараж ніколи не належали, що виключає можливість їх успадкування позивачем та витребування цього майна.

Третя особа ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні встановлено наступне.

На земельній ділянці площею 2,700 га з кадастровим номером 1212400000:03013:0010 в АДРЕСА_1 , наданої в оренду Гаражному товариству по експлуатації гаражів «Мотор» на підставі договору оренди від 02.11.2020 року, укладеного з Павлоградською міською Радою, знаходяться гаражі, в тому числі за №726.

За життя ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 червня 2014 року склала заповіт на ім`я позивача.

11.08.2021 року позивач отримав у Першій Павлоградській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на гараж № НОМЕР_1 у ГТ «Мотор» м.Павлограда, оскільки за життя право власності на нього ОСОБА_4 не зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При цьому суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю у зв`язку із їх недоведеністю.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтею 83 ЦПК передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання зазначеного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на відповідні обставини, які на переконання суду не довів належними та допустимими доказами.

Допитана в ході розгляду справи свідок ОСОБА_7 , матір позивача, пояснила, що у 1970 році її батьки ОСОБА_8 та вона особисто будували гараж, ним користувалися до смерті її матір. Документів про право власності на гараж в неї немає, документів про членство в гаражному товаристві немає, квитанцій про сплату членських внесків немає.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що приходиться двоюрідним братом позивача, за життя їх дід ОСОБА_6 в 1970-х роках будував декілька гаражів на селищі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », кооперативу тоді не було, земля під будівництво не виділялася, у гаражі зберігали овочі і консервацію.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що недалеко від її будинку знаходяться гаражі біля залізничної дороги, приблизно їх будували у 1973-1974 році, будували Віллівальди з весни до осені своїми силами.

Свідок ОСОБА_11 дала аналогічні за змістом покази, додала, що гаражі будувалися приблизно з 1970 року, її батьки також будували їх на селищі «Ливмаш» м.Павлограда.

Проте суд критично відноситься до показів вказаних свідків, оскільки вони не підтвердили достовірно обставин та підстав позову, конкретно не зазначили, коли будувався спірний гараж, якими коштами, які його реквізити тощо.

Окрім цьогофакт будівліу 1970роках подружжям ОСОБА_8 гаражуза відсутностіінших доказівне свідчитьпро підтвердженняпозовних вимогщодо визнанняправа власностіта витребуваннясаме гаражу№ НОМЕР_1 в Гаражномутоваристві поексплуатації гаражів«Мотор» м.Павлограда.

Також позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_6 чи ОСОБА_4 приймалися у члени гаражного товариства по експлуатації гаражів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зверталися із питанням прийому, сплачували членській внески до товариства.

Із доданих до позову копії витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням №42020041880000101, довідки КП «Павлоградське МБТІ» від 20.11.2020 року №2720 про те, що право власності на гараж № НОМЕР_1 у гаражному товаристві «Мотор» не зареєстровано, відповіді Павлоградської міської Ради від 07.09.2020 року про те, що інформації про надання земельної ділянки громадянам ОСОБА_6 чи ОСОБА_4 відсутня також не випливає підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати за таких обставин необхідно віднести на рахунок позивача, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Гаражне товариство по експлуатації гаражів «Мотор», ОСОБА_3 про визнання права власності на майно витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Судові витрати покласти на позивача по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 07 березня 2023 року.

Суддя: В. О. Головін