Ухвала

від 03.03.2023 по справі 195/29/23

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/29/23

Провадження 1-кп/195/37/23 У Х В А Л А

іменем України

03.03.2023 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню №12022041590000082 від 22.06.2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України.

Згідно з обвинувальним актом громадянин ОСОБА_4 обвинувачується в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненого щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, за таких фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості, укладена 06.01.2023 року відповідно до ст.ст.468, 469, 472 КПК України між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, тобто в самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненого щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

Згідно з умовами цієї угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_4 за ч. 2 ст.197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст.197-1 КК України та наведені наведені обставини вчинення злочину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди обвинуваченому буде призначено покарання за ч. 2 ст.197-1 КК України в виді 3 років обмеження волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, що встановлені приписами ст. 473 - 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вказав, що укладення угоди сторонами є добровільним, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання. Крім того, на питання головуючого прокурор пояснив, що механізм передачи аренди землі не зовсям законий. Договір підряду також складений не зовсім в юридичній площині.

Обвинувачений підготовчому судовому засіданні пояснив, що бажає укласти угоду про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні злочину, дав згоду на застосування узгодженого з прокурором виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Також обвинувачений суду пояснив, що закультивіровав земельні ділянки, т.я. йому було невідомо що там, знаходиться курган.

Захисник обвинуваченого адвокат Мунтян підтримав думку обвинуваченого, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання обвинуваченому.

Представник потерпілого в підготовче судове засідання не з`явився. Від селищного голови Томаківської селищної ради Дніпропетровської області ОСОБА_6 до суду надійшла заява з проханням розглядати справу у їх відсутність. Положення обвинувального акту від 06.01.2023 року та угоди про визнання винуватості від 06.01.2023 року підтримують в повному обсязі.

Суд, заслухав думку учасників підготовчого провадження, дослідивши угоду та наявні матеріали судової справи, вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 54 Земельного кодексу України, навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частини 3 статті 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі історико-культурного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо земельної ділянки.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 112 Земельного кодексу України охоронні зони створюються навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Окрім того, вказаною нормою законодавства визначено, що нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Положеннями частини 2 статті 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що археологічні об`єкти культурної спадщини - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.

Відповідно до частини 2 статті 13 «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу), переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16 грудня 2004 року № 2245-ІУ об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (не включення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, забороняються зокрема, ландшафтні перетворення, меліоративні, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до стаття 43 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини, а також за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини чи їх частин винні особи притягаються до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

В ході досудового розслідування встановлено, що Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 13.05.2013 №110-р «Прooxopoнy пам`яток археології Томаківського району» визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані пам`ятки археології, належать до земель історико-культурного призначення.

Крім того, встановлено, що відповідно до «Переліку пам`яток археології, розташованих на території Томаківської селищної територіальної громади, які взято на державний облік» включено за обліковим №7129 могильник курганний (5 курганів), розташований: «с. Олександрівка Томаківської селищної ради, 1,2 км на захід від центру села; 0,1 км на схід від межі земель Китайгородської сільської ради (Китайгородського старостату), ліворуч ґрунтової дороги, яка веде до села Зелений Клин», - датований ІІ тис. до н.е. Вказані об`єкти взято під охорону держави на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р.

Також встановлено, що зазначений могильник курганний № 7129 (5 курганів) розташований в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, 1225455100:02:006:0235 та 1225455100:02:006:0570, з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 5,92га., 5.9099 га. та 5.92 га відповідно.

Так, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1225455100:02:006:0018 з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 5,92 га., яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі по тексту - Витяг) належить на праві приватної власності ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), розмір частики 1\1, та на підставі договору оренди між ОСОБА_7 і ТОВ «Весела Долина» (нова назва ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД») (ЄДРПОУ: 43696975) перебуває у користуванні ТОВ «Весела Долина» (договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 31.07.2020, дата закінчення дії 31.07.2027), з місцезнаходженням на території Томаківської селищної рад Нікопольського району Дніпропетровської області, розташований могильник курганний № 7129 (5 курганів) 7129-1, 7129-2, 7129-5, площею 0,3276 га, навколо якого встановлено охоронну зону, а площа пам`ятки з охоронною зоною становить 0,3712 га.

Також, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1225455100:02:006:0235 з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 5,9099 га., яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі по тексту - Витяг) належить на праві приватної власності ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), розмір частики 1\1, та на підставі договору оренди між ОСОБА_8 і СФГ «Весела Долина» (ЄДРПОУ: 21900245) перебуває у користуванні СФГ «Весела Долина» (договір оренди землі, серія та номер: 690, виданий 02.11.2017, строк дії: 10 років, з правом пролонгації), яка фактично перебуває у користуванні ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД» ЄДРПОУ 43696975, з місцезнаходженням на території Томаківської селищної рад Нікопольського району Дніпропетровської області, розташований могильник курганний № 7129 (5 курганів) 7129-4, площею 0,0061 га, навколо якого встановлено охоронну зону, а площа пам`ятки з охоронною зоною становить 0,0401 га.

Також, в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1225455100:02:006:0570 з цільовим призначенням «01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», площею 5,92 га., яка згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі по тексту - Витяг) належить на праві приватної власності ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), та на підставі договору оренди між ОСОБА_9 і СФГ «Скорук А.В» (ЄДРПОУ: 20260217) перебуває у користуванні СФГ «Скорук А.В.» (договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 21.11.2015, строк дії: 01.11.2025, з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду)), яка фактично перебуває у користуванні ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД» ЄДРПОУ 43696975, з місцезнаходженням на території Томаківської селищної рад Нікопольського району Дніпропетровської області, розташований могильник курганний № 7129 (5 курганів) 7129-1, 7129-3, 7129-4, площею 0,2348 га, навколо якого встановлено охоронну зону, а площа пам`ятки з охоронною зоною становить 0,1224 га.

Площу та місце розташування вищевказаного могильника курганного та їх охоронних зон зазначено в технічній документації по геодезичній зйомці і визначенню місця розташування пам`яток історико-культурного призначення на території Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, розробленій ТОВ «Верхньодніпровське землевпорядне підприємство» на підставі договору № 2/1-19 від 19.05.2006, укладеного з обласним центром з охорони історико-культурних цінностей про проведення геодезичних робіт по встановленню місцезнаходження пам`яток.

Так, встановлено, що ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД» в особі керівника ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_11 договір суборенди земельних ділянок від 10.09.2021 про передачу у користування земельних ділянок з кадастровими номерами1225455100:02:006:0018, 1225455100:02:006:0235, № 1225455100:02:006:0570, які перебувають у фактичному орендованому користуванні ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД», та на яких знаходиться об`єкт культурної спадщини курган № 7129, навколо якого встановлена охоронна зона та відповідний сервітут, про що останній був попереджений.

Крім цього встановлено, що ОСОБА_11 уклав з ОСОБА_4 договір підряду на виконання робіт від 18.09.2021 по засіванню озимою пшеницею, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, яка перебуває у власності ОСОБА_7 , 1225455100:02:006:0235, яка перебуває у власності ОСОБА_8 , 1225455100:02:006:0570, яка перебуває у власності ОСОБА_9 , та на яких знаходиться об`єкт культурної спадщини могильник курганний (5 курганів) № 7129, навколо якого встановлена охоронна зона, про що останній був попереджений та особисто обізнаним про існування та фактичне місце розташування на вказаних земельних ділянках могильника курганного разом з його охоронними зонами, які були відображені в плані меж земельних ділянок з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, № 1225455100:02:006:0235, 1225455100:02:006:0570, які були додатками до вказаного договору підряду на виконання робіт.

Так, в 20 числах вересня 2021 року, в денний час доби (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 проводив культиваційні та посівні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, № 1225455100:02:006:0235, 1225455100:02:006:0570, в межах яких знаходяться вищезазначені кургани разом з їх охоронними зонами.

В порушення вимог чинного законодавства, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність на території земельних ділянок з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, № 1225455100:02:006:0235, 1225455100:02:006:0570 об`єкту археології могильника курганного, а також про заборону ведення земельних робіт в межах насипу курганів та в їх охоронних зон, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення цілісності курганів і бажаючи їх настання, з метою швидшого і безперешкодного виконання робіт з посіву насіння озимої пшениці та виконання умов договору підряду в більших обсягах та подальшого отримання прибутку, особисто, використовуючи оснащену для культиваційних робіт сільськогосподарську техніку невстановленої марки та оснащення, в 20 числах вересня 2021 року, в денний час доби (точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено), зорав, а в подальшому засіяв насінням озимої пшениці площу могильник курганний № 7129 (що складається з 5 курганів) та їх охоронні зони. Тим самим, ОСОБА_4 самовільно зайняв земельні ділянки особливо цінних земель, разом з їх охоронними зонами, загальною площею 0,6461 га, що є державною формою власності.

Згідно акту обстеження могильника курганів № 7129 (5 курганів), розташованих на відстані 1,2 км. на захід від центру с. Олександрівка Томкаівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області від 26.08.2019 встановлено, що в межах земельних ділянок приватної форми власності з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, 1225455100:02:006:0235, 1225455100:02:006:0570, розташований могильник курганний (5 курганів), який внесено до переліку об`єктів культурної спадщини (археологія) по колишньому Томаківському районі Дніпропетровської області за порядковим номером 21 (обліковий номер 7129) який відноситься до II тис. до нашої ери, який виявлено 2006 року ОСОБА_12 . Всі 5 курганів мають площу 0,4561 га навколо яких встановлено охоронну зону відповідно до переліку охоронних зон 01.02.1- охоронна зона пам`ятки культурної спадщини, яка має площу навколо 5 курганів 0,6461 га. При здійснені обстеження встановлено, що площа як самого могильника курганного (5 курганів), так і їх охоронних зон має сліди обробітку, чим порушуються вимоги ст.ст. 12, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до інформації, наданої Нікопольською військовою адміністрацією Дніпропетровської області, встановлено, що «відповідно до розрахунку (тимчасового) грошової оцінки пам`яток археології по Томаківській селищній раді: вартість кургану № 7129/1 складає 2068 800 грн., вартість кургану № 7129/2 складає 1225 764 грн., вартість кургану № 7129/3 складає 817 176 грн., вартість кургану № 7129/4 складає 403 416 грн., вартість кургану№ 7129/5 складає 403 416 грн., всього вартість п`яти курганів за охоронним номером 7129 складає 4918572 грн.».

Таким чином, ОСОБА_4 фактично самовільно зайняв земельні ділянки історико-культурного призначення, розташовані в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 1225455100:02:006:0018, 1225455100:02:006:0235, 1225455100:02:006:0570 на території Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, чим вчинено кримінальне правопорушення-злочин, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 , завдано матеріальний збиток Державі в особі Томаківської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області на загальну суму 4918572 гривень.

Особливості кримінального провадження на підставі угод встановлені главою 35 Розділу VI КПК України.

Так, згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди (ч. 1 ст. 474 КПК України).

Положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону та відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Таким чином, судом встановленні наявні протиріччя між змістом угоди про визнання винуватості від 06.01.2023 року, укладеною між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , де вказано, що громадянин ОСОБА_4 зорав, а в подальшому засіяв насінням озимої пшениці площу могильник курганний № 7129 ( що складається з 5 курганів), та показами обвинуваченого, який пояснив, що він закультивіровав (зорав) земельні ділянки, і обовязків підрядчика,передбачених п.2Договору підряду на виконання робіт (характер робіт, що виконуються підрядчиком), згідно яких характер робіт, що виконується підрядчиком, є посів озимої пшениці.

Крім того, за змістом угоди про визнання винуватості від 06.01.2023 року, ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД» в особі керівника ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_11 договір суборенди земельних ділянок від 10.09.2021 про передачу у користування земельних ділянок з кадастровими номерами1225455100:02:006:0018, 1225455100:02:006:0235, № 1225455100:02:006:0570, які перебувають у фактичному орендованому користуванні ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД», та на яких знаходиться об`єкт культурної спадщини курган № 7129.

Однак, згідно історії змін реєстраційної інформації 30.09.2021року відбулося зміна найменування юридичної особи, а саме: ТОВ «Весела Долина» змінило найменування на ТОВ «АГРОКОЛОС-ТРЕЙД». Зміна назви юридичної особивідноситься до категорії змін до статутних документів. Тобто нованазвамає бути затверджена вищим органом підприємства та відображена у статуті в новій редакції. Як будь-які іншізмінив статутні документи,зміна назвипідлягає державній реєстрації.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власник земельної ділянки ОСОБА_8 , а саме: земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0235, уклав договір оренди землі з СФГ «Весела Долина», який зареєстрований 29.11.2017 року. Інші відомості відсутні.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власник земельної ділянки ОСОБА_9 , а саме: земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0570, уклав договір оренди землі з СФГ «Скорук А.В.», який зареєстрований 06.08.2015 року. Інші відомості відсутні.

Крім того, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власник земельної ділянки ОСОБА_7 , а саме: земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0018, уклав договір оренди землі з СФГ «Весела Долина», який зареєстрований 31.08.2021 року. Інші відомості відсутні.

Таким чином, відомості, відносно договору суборенди земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0235, власником якої є ОСОБА_8 , орендарем якої є СФГ «Весела Долина» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Крім того, відомості, відносно договору суборенди земельної ділянки земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0570, власником якої є ОСОБА_9 , орендарем якої є СФГ «Скорук А.В.» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Крім того, відомості, відносно договору суборенди земельної ділянки земельної ділянки, цільове призначення якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225455100:02:006:0018, власником якої є ОСОБА_8 , орендарем якої є СФГ «Весела Долина» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Однак, згідно з вимогами ст.8 Закону України «Про оренду землі» право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Крім того, згідно ст. ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, Пленум ВССУ у п. 18 Постанови № 13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» роз`яснив, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень:

а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або

б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов`язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 7ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цьогоКодексута/або закону, в тому числі, допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5)очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6)відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Судом встановлено, що згідно укладеної угоди сторона обвинувачення викладає формулювання висунутого громадянину ОСОБА_4 обвинувачення наступним чином.

Так, громадянин ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах,

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За наявності однієї з підстав, передбачених ч. 7ст. 474 КПК України, або за наявності кількох підстав у їх сукупності суд зобов`язаний відмовити у затвердженні угоди.

Угода не є обов`язковою для суду. Суд вправі не затвердити угоду, якщо має обґрунтовані сумніви щодо відповідності угоди фактичним обставинам справи або сумніви стосовно справедливості запропонованої в угоді міри покарання чи юридичній кваліфікації діяння.

Оскільки при вирішенні питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості судом встановлено підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК, суд доходить висновку про необхідність відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості, оскільки на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, судом не встановлено відповідності правової кваліфікації правопорушення викладеним в угоді фактичним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Умови угоди не відповідають інтересам суспільства, що позбавляє суд ухвалити законний та обґрунтований вирок. Крім того, висновок про винуватость є поверхневим, формальним.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжується у загальному порядку.

Згідно вимог ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою у одному кримінальному провадженні не допускається.

Керуючись ст.ст. 314, 370-372, 392, 470, 472, 474 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

В затвердженні угоди про визнання винуватості від 06.01.2023 року, укладеною між прокурором Томаківського відділу Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участю захисника адвоката ОСОБА_5 , відмовити.

Продовжувати судове провадження у загальному порядку.

Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1

03.03.2023