Ухвала

від 08.03.2023 по справі 465/1559/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/1559/23

2/465/1911/23

У х в а л а

про залишення без руху

"08" березня 2023 р. Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С. М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Світовид-93» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо судуз позовомпро відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди. Просить стягнути з Житлово-будівельнош кооперативу «Світовид-93» на користь ОСОБА_1 внаслідок залиття квартири - відшкодування вартості майнової шкоди в розмірі 10860,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., вартості витрат на проведення експертного дослідження в розмірі 9105,00 грн.; 109,30 грн., комісія банку; витрати на листування в розмірі 63,80 грн.; витрати на ксерокс в розмірі 444,00грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн., у загальному в розмірі - 29582,10 грн. Просить судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно з поданням заяви, позивач подав до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідач повинен компенсувати позивачу 29582, 10 грн. Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. Вважає, що стаття 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, якими надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав. Відтак позивач просить застосувати дані вимоги законодавства та звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання, суддя приходить до наступного висновку.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З позовної заяви вбачається, що позивачем не дотримані норми цивільного процесуального права України, чинного на день звернення позивача до суду.

Так, до позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору, натомість у позові міститься посилання на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

В той же час позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача на його користь 5 000,00 грн. моральної шкоди, за якою він згідно ст. 22 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору не звільнений.

Відповідно до ч.4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню, як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).

За змістом ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073, 60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.).

При цьому, судовий збір має бути сплачений окремо за кожною позовною вимогою.

Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір відповідно до заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної та про стягненняморальної шкоди.

При цьому, суд роз`яснює, що розмір несплаченого судового збору має бути сплачено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, кодкласифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу: Судовий збір, за заявою «П.І.Б.», Франківський районний суд м. Львова, та надати суду докази його сплати.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не дотримано вищезазначених норм ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. В разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Керуючись статтями 175,177,185,258,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Світовид-93» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищуватидесяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Копію цієї ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартьянова С.М.