Рішення

від 27.02.2023 по справі 756/9195/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.02.2023 Справа № 756/9195/20

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/9195/20

Провадження №2/756/192/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.,

за участю секретаря Колесник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «НРБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, посилаючись на те, що 04.03.2011 між КС «НРБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори №240 на суму 200000 грн. та №241 на суму 100000 грн.

За умовами укладених кредитних договорів відповідач зобов`язався виплачувати проценти та повернути кредити у повному обсязі до 31.12.2012.

Проте відповідач кредитні кошти не повернув, відсотки не сплатив, у зв`язку з чим станом на 27.07.2020 заборгованість відповідача складає: за кредитним договором №240 від 04.03.2011 - 64528,20 грн., за кредитним договором №241 від 04.03.2021 - 152200 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 216728,20 грн., а також судовий збір в розмірі 3251 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10.08.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання (головуючий суддя Диба О.В.).

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Крім того, просив вважати недійсними наявні в матеріалах справи прибутковий касовий ордер №1 від 03.08.2020 на суму 40800 грн. за договором №241 від 04.03.2011, а також картки рахунку № НОМЕР_1 за період січень 2010 року - липень 2020 року та №376 за період січень 2010 року - вересень 2020 року.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, в матеріалах справи міститься відзив представника відповідача на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що матеріали справи не містять договорів поруки, які мали укладатися на виконання вказаних кредитних договорів, а також безпосередньо заяви позичальника, доказів отримання позичальником виданих кредитодавцем коштів також немає. Також зазначив, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання. Крім того, вказував на пропуск позивачем строку позовної давності під час звернення до суду з вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається з матеріалів справи, 04.03.2011 між КС «НРБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №240 на суму 200 000 грн. на поточні потреби, зі сплатою 23% річних, строком до 31.12.2011.

Крім того, 04.03.2011 між КС «НРБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №241 на суму 100000 грн. на поточні потреби, зі сплатою 23% річних, строком до 31.12.2011.

Обґрунтовуючи отримання відповідачем обумовлених укладеними кредитними договорами грошових коштів позивач посилався на записи у касовій книзі та видаткові касові ордери від 04.03.2011 (а.с.144, 144 зворот, 145).

Згідно п.1.3 договорів позичальник зобов`язався повернути кредити не пізніше 31.12.2011.

Належне виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором №240 мало бути забезпеченим порукою ОСОБА_2 , а за кредитним договором №241 - порукою ОСОБА_3 , які повинні оформлюватися окремими договорами укладеними одночасно з основними кредитними договорами або після їх укладення (п.п.2.1,2.2 договорів).

За умовами п.4 договорів спілка надає позичальнику кредит за умови що: укладений, оформлений в належній формі і набув чинності договір забезпечення, зазначений в п.2.2 цього договору; за заявою позичальника, яка повинна містити реквізити позичальника, бажану суму та термін кредиту, вид забезпечення, дату складання заяви та підпис позичальника; кредит надається шляхом видачі готівки з каси спілки повністю.

Згідно п.5.1 договорів позичальник зобов`язався сплачувати спілці проценти у розмірі, що вказаний у п.1.2 цього договору.

Пунктом 7.1 договорів передбачено зобов`язання позичальника повернути спілці кредит у повному обсязі у термін, що зазначений у п.1.3 цього договору.

Згідно п.9.1 договорів за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором позичальник зобов`язаний сплачувати спілці неустойку (пеню): за прострочення терміну повернення кредиту - в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, за прострочення строку повернення повної суми кредиту за вимогою у достроковому порядку - 1%, за прострочення терміну сплати процентів - у розмірі 1%.

В подальшому 31.12.2011 між сторонами укладено договір №1 про внесення змін до кредитного договору №240 від 04.03.2011 та договір №1 про внесення змін до кредитного договору №241 від 04.03.2011, які є невід`ємною частиною кредитного договору, за умовами яких сторони домовились продовжити строк користування кредитом на один рік - до 31.12.2012.

Відповідач своїх зобов`язань за вказаними договорами не виконав, не здійснив усіх платежів в рахунок погашення сум кредитів та нарахованих процентів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка в загальному розмірі станом на 27.07.2020 становить 216728,20 та складається з: за кредитним договором №240 від 04.03.2011 - 64528,20 грн., за кредитним договором №241 від 04.03.2021 - 152200 грн.

Обґрунтовуючи наявність та розмір заборгованості позивач посилався на наявні в матеріалах справи картки рахунків відповідача №376 за період січень 2010 року - липень 2020 року та за період січень 2010 року - вересень 2020 року (а.с.146 зворот, 147), які в подальшому просив вважати недійсними. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості відповідача за кредитними договорами матеріали справи не містять.

У матеріалах справи містяться прибуткові касові ордери (а.с.27-46) на підтвердження часткової сплати заборгованості відповідачем в період з 05.04.2011 до 06.07.2020, які не містять підпису особи, яка вносила кошти до каси спілки. Крім того, з їх змісту убачається, що останній платіж за договором №240 було сплачено 17.03.2017.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є головним бухгалтером кредитної спілки «НРБ». Вказував, що відповідач не завжди особисто сплачував платежі до каси, хоча ніколи і не повідомляв, що за нього будуть сплачувати борг інші особи, зокрема, кошти начебто сплачувались сином відповідача, тому платіжні документи на підтвердження приймання платежів касою видавались саме йому, а чинним законодавством приймати платежі на погашення кредиту від іншої відмінної від указаної у договорі особи не заборонено. Повідомив, що інструкцією не передбачено проставляння підпису особи, яка сплачує заборгованість, у платіжних документах. Зазначив, що син відповідача ніколи не повідомляв, що погашає заборгованість з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Разом з тим, як убачається з положень ч.3 ст. 12 ЦПК України та ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що з огляду на недійсність карток рахунку, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, суд вважає неможливим встановити дійсний розмір заборгованості відповідача.

Твердження сторони відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності у зв`язку з тим, що згідно умов кредитних договорів кредити мали бути повернуті до 31.12.2011, а надані позивачем прибуткові касові ордери з підписами невідомої особи не можуть бути доказом здійснення платежів, не підтверджені належними доказами, як і посилання на те, що видаткові касові ордери в графі «Підпис одержувача» містять підпис невідомої особи.

При зверненні позивача до суду та в своїх поясненнях вказувала на те, що строки позовної давності переривалися шляхом внесення відповідачем до каси підприємства періодичних платежів.

Разом із цим, зібрані по справі докази свідчать про те, що волевиявлення відповідача на зарахування періодичних платежів в рахунок погашення наявної кредитної заборгованості не було. Відповідач, особисто не вчиняв таких платежів та не надав доручення будь - якій особі на їх здійснення.

Вказані обставини не заперечувалися стороною позивача та підтверджується зібраними по справі доказами.

Таким чином позивач, звертаючись до суду із позовною заявою у липні 2020 року пропустив трирічний строк позовної давності про що заявляє сторона відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно із договорами № 1 від 31.12.2011 про внесення змін до кредитного договору №240 та №241 від 04.03.2011 відповідач зобов`язаний був повернути отримані в борг кошти до 31.12.2012, чого не зробив.

Відповідно до пунктів 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином позивач, звертаючись до суду із позовною заявою у липні 2020 року пропустив трирічний строк позовної давності про що заявляє сторона відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Інші наявні в матеріалах справи докази, зазначених вище висновків не спростовують.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Кредитної спілки «НРБ» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, код ЄДРПОУ 26266267) до ОСОБА_1 (дата народження невідомо, РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - залишити без задоволення;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В.Диба