Рішення

від 08.03.2023 по справі 709/1065/22

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1065/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Романової О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Данілової О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , про визнання права власності на будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 (дід позивача), після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,47 га, а також житловий будинок та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_5 (дочка спадкодавця, мати позивача). ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом тільки на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, проте документи на житловий будинок та на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства останньою оформлені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 (мати позивача), після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на майно, яке нею було отримано у спадок після смерті ОСОБА_4 . При житті ОСОБА_5 заповіту не складала. Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину після смерті своєї матері

( ОСОБА_5 ) та вже оформила право власності на земельну ділянку для ведення особистого товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,47 га (рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року). Проте, позивач позбавлений можливості оформити право власності на інше майно спадкодавця, зазначені житловий будинок та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки ОСОБА_5 не оформила документи на вказане спадкове майно. Крім цього, спадкодавець, на момент смерті проживала разом із позивачем та відповідачами, отже останні являються такими, які прийняли спадщину. Відповідачі протягом встановленого законодавством строку заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини не подавали.

У зв`язку із вищевикладеним, посилаючись на приписи цивільного законодавства, позивач звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на житловий будинок та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Крім цього, зазначає, що на стягнення із відповідачів понесених судових витрат не претендує.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

У підготовчому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

У підготовче засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, направив до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просив проводити за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та визначив відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 28 лютого 2014 року (а.с. 15).

Як вбачається із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , яка надійшла у відповідь на запит суду, спадщину після смерті останнього прийняла його дочка ОСОБА_5 . Крім цього, остання отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4669 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3062 (а.с. 16).

Також, із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_6 (син спадкодавця) відмовився від прийняття спадщини, шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори.

Проте, ОСОБА_4 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,1665 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:1228, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ

№ 164722, виданого на підставі рішення Чорнобаївської селищної ради № 7 від 27 липня 1997 року (а.с. 14).

Також, відповідно до копії Свідоцтва про право власності на домоволодіння № 1824 від 10 липня 1974 року, виданого російською мовою, ОСОБА_4 являвся головою вказаного господарського двору, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради № 172 від

24 січня 2023 року ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті проживав одиноко (а.с. 50).

Відповідно до частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР

1963 року (далі - ЦК Української РСР),майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.

Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 листопада

2018 року у справі № 688/21/17-ц, від 08 квітня 2020 року у справі № 454/1187/17-ц.

Частиною першою статті 112 ЦК Української РСР передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК Української РСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 6постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 22 січня 2019 року у справі

№ 713/1310/17-ц.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 2.ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Суду було надано копії господарської книги на домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 51 53), відповідно до відомостям якої, станом на 15 квітня 1991 року членами вказаного колгоспного двору були:

- ОСОБА_4 , голова господарського двору, який помер

ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_7 , 1946 року народження. Відповідно до відомостей спадкової справи після смерті ОСОБА_4 остання померла ІНФОРМАЦІЯ_6 . Єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 являється ОСОБА_5 .

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , до складу якої входили зокрема:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4669 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3062, право власності на яку спадкоємець ОСОБА_5 оформила у встановленому законом порядку;

- земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею

0,1665 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:1228, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яку ОСОБА_5 не встигла оформити;

- господарського двору, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який ОСОБА_5 не встигла оформити.

Проте, ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 05 травня 2017 року (а.с. 11).

Позивач ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10 червня

1998 року (а.с. 20).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради № 2019 від 14 листопада 2022 року ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На момент смерті проживала разом з: чоловіком ОСОБА_3 , дочкою ОСОБА_2 , дочкою ОСОБА_1 (а.с. 12).

Таким чином, судом встановлено, що позивач та відповідачі являються спадкоємцями першої черги спадкування після смерті ОСОБА_5 (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до відомостей спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , яка надійшла у відповідь на запит суду, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

Як вказує позивач та що було встановлено під час розгляду даної справи, відповідачі на вказане спадкове майно не претендують.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня

2019 року, яке набрало законної сили 19 червня 2019 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,47 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3062 (а.с. 17 18).

Позивач звернулася до Чорнобаївської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , проте отримала відмову у зв`язку з тим, що спадщину після смерті ОСОБА_5 окрім заявника прийняли відповідачі у даній справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 листопада 2022 року (а.с. 19).

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи зі змістуст. 392 ЦК Україниправо власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно зіст. 16 ЦК Україниспособом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі

№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України.

Пунктом «г» ч. 1ст. 81 ЗК Українипередбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1ст. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11постанови Пленуму Верховного Суду України від

30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Враховуючи, що визнання права на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на визнання позову відповідачами, а також на те, що ОСОБА_5 при житті не встигла зареєструвати право власності на житловий будинок та земельну ділянку, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.259,263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на жилий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину якого прийняла ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса:

АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,1665 га, кадастровий номер 7125155100:01:000:1228, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серія ЯБ № 164722, виданого Чорнобаївською селищною радою на підставі рішення № 7 від 27 липня 1997 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину якого прийняла ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 08 березня 2023 року.

Суддя О.Г. Романова