Рішення

від 01.03.2023 по справі 757/44048/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44048/21-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загальному позовного провадження цивільну справу №757/44048/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група», Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальності «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група», Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Так, позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 16 червня 2020 року він був призначений на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група», що підтверджується протоколом загальних зборів учасників №06/2020 Товариства з обмеженою відповідальністю «Псіонік» від 15.06.2020 р. (ТОВ «Псіонік» - стара назва ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група») та Наказом директора №3к від 16.06.2020 р. Про призначення директора.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на день подання позовної заяви ОСОБА_1 залишається директором ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група».

З інформації, розміщеної в ЄДР, вбачається, що єдиним учасником (засновником) ТОВ «МІКГ» на дату подання позовної заяви є ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ АГРОХОЛДИНГ» (код ЄДРПОУ: 42223977, місцезнаходження: Україна, 01023, м. Київ, пл. Спортивна , буд. 1А) володіє 100% статутного капіталу (800000000 грн.).

Позивач вказує, що учасник (засновник) ТОВ «МІКГ» фактично не займається своїм підприємством, підприємство не виконує поставлені економічні завдання. Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь-яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора ТОВ «МІКГ», прагне змінити місце роботи й сферу діяльності, однак належного зв`язку із засновником (учасником) Товариства він не має, що є перешкодою для вільного звільнення його з посади директора Товариства за власним бажанням, що передбачено чинним законодавством (ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до п. 5.2.7. Статуту ТОВ «МІКГ» обрання одноосiбноrо виконавчоrо органу Товариства або членiв колеriального виконавчого органу (всiх чи окремо одного або декiлькох з них), встановлення розмiру винагороди членам виконавчого органу Товариства відноситься до компетенції Загальних зборів учасників Товариства. Згідно з п. 6.4. Статуту Товариства рiшення загальних зборiв учасникiв Товариства з ycix інших питань приймаються більшістю голосiв ycix учасникiв Товариства, якi мають право голосу з вiдповiдних питань.

Згідно з п. 7.2. Статуту ТОВ «МІКГ» виконавчим органом Товариства є Директор (одноосібно).

Відповідо до п. 8.1. Статуту ТОВ «МІКГ» до компетенцiї виконавчого органу Товариства належить вирiшення всiх питань , пов`язаних з управлiнням поточною дiяльнiстю Товариства, крiм питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасникiв Товариства.

Аналізуючи положення Статуту Товариства та Закону України «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», можна дійти висновку, що існує особливий порядок звільнення директора як керівника юридичної особи, перш за все цей порядок полягає у необхідності скликання загальних зборів учасників.

Таким чином, з метою реалізувати своє право на звільнення за власним бажанням, передбачене статтею 38 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1 24.06.2021 р. подав заяву про звільнення за власним бажанням та вчинив необхідні дії для скликання Загальних зборів учасників.

З метою забезпечення організації та проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «МІКГ» для прийняття рішення про звільнення директора, керуючись нормами Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом Товариства, позивачем, як Керівником (Директором), було видано відповідний Наказ №24/06/21-1 від 24.06.2021 року Про скликання позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група».

З цією ж метою 24.06.2021 р. позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Земельний Агрохолдинг», як учасника (засновника) Товариства, повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» із ініціативи Виконавчого органу (Директора), керуючись ст. 31 Закону України «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», для прийняття рішення щодо звільнення Директора.

З урахуванням мінімальних строків на відправлення повідомлення учасникам про проведення Загальних Зборів учасників Товариства, встановлених ч. 3 ст. 32 Закону України «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позачергові Загальні збори учасників було скликано на 11 год. 00 хв.03.08.2021 р.

Тобто, з дати направлення повідомлення (24.06.2021 р.) до дати зборів (03.08.2021 р.) було надано строк у 40 днів, що є більшим від встановленого мінімального строку.

Загалом, поштовим відправленням було надіслано такі документи: 1. Повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група»; 2. Наказ про скликання позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група»; 3. Заява про звільнення ОСОБА_1 з посади Директора; 4. Проект Наказу про звільнення Директора ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група»; 5. Супровідний лист з описом обставин.

Як вбачається з наведеної інформації, ТОВ «Міжнародний Земельний Агрохолдинг» отримало поштове відправлення, що підтверджується також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27).

ТОВ «Міжнародний Земельний Агрохолдинг» отримало поштове відправлення, що підтверджується також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, 03.08.2021 р. уповноважені представники Учасника Товариства на Загальні збори учасників у вказаний час та місце не з`явилися. Про це додатково свідчить відсутність їх підписів у реєстрі присутніх на Загальних зборах учасників Товариства. Причини неявки не повідомили, пропозицій щодо перенесення зборів від них не отримано.

Тобто, позачергові загальні збори учасників є такими, що не відбулись, про що було складено відповідний Акт від 03.08.2021 р. Водночас, позивач вказує, що інша особа чи орган, уповноважені на укладення та розірвання трудового договору з директором підприємства, відсутні.

Враховуючи вищезазначені обставини, що унеможливлюють звільнення у порядку, визначеному чинним законодавством, а також відсутність органу, уповноваженого на укладення та розірвання трудового договору з Керівником Підприємства, ОСОБА_1 , позивач склав з себе повноваження Директора ТОВ «МІКГ» та вважається звільненим за власним бажанням з 03 серпня 2021 року, про що був виданий відповідний наказ про звільнення.

Вказаний наказ позивач був змушений видати самостійно через бездіяльність учасників Товариства, яка полягає у непроведенні Загальних зборів учасників, під час яких мало б бути вирішено питання про звільнення з посади директора Товариства.

Таким чином, позивач вказує, що особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівником юридичної особи і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.

Так, за зверненням Директора, який видав Наказ про своє звільнення, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про нього, як Керівника, не виключають, тому що для внесення змін до Державного реєстру необхідно призначити іншого Керівника Підприємства у встановленому законом порядку. Також, серед іншого, для проведення змін в ЄДР подається рішення Загальних зборів учасників Товариства про звільнення старого Керівника та про призначення нового Керівника Товариства.

Тобто, законодавством встановлено порядок виключення з ЄДР відомостей про Директора на підставі рішення вищого органу управління юридичної особи. Порядок виключення з Єдиного державного реєстру відомостей про звільнення Керівника юридичної особи за власним бажанням чинним законодавством України не врегульований.

Оскільки учасниками Товариства не було прийнято рішення про звільнення Керівника та не був призначений новий Керівник ТОВ «МІКГ» відсутня можливість надати рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну Керівника, тобто, надати необхідні документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

На час звернення до суду з позовом у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що ОСОБА_1 є Керівником ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група».

Позивач вважає, що бездіяльністю ТОВ «МІКГ» є невизнання права позивача на вільний вибір праці. Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб`єктивного цивільного права.

Позивач вважає, що ТОВ «МІКГ» пасивно заперечує (не визнає) його права на розірвання трудового договору. Внаслідок бездіяльності учасника підприємства до ЄДР не вносяться відомості про іншого Керівника цього Підприємства.

Укладання трудового договору призводить до виникнення трудових правовідносин, а його розірвання має наслідком їх припинення.

Трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» є припиненим з 03.08.2021 року, був виданий відповідний Наказ про звільнення. Саме з цієї дати позивач не виконує обов`язки Директора цього Підприємства.

Таким чином, позивач просить суд:

- визнати трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» припиненими, а ОСОБА_1 звільненим з посади Директора з 03.08.2021 р. за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України;

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запис про Керівника (Директора) ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» - ОСОБА_1

17.08.2021 ухвалою суду було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з цим, представником позивача подано заяву до суду в якій зазначено,про розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідачі вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Окрім цього, до суду від відповідачів не було подано жодних документів на спростування доводів позивача.

Представником Печерської районної в м. Києві державна адміністрація було направлено лист в якому зазначено про розгляд справи за їх відсутності, щодо вимог саме до адміністрації то представник їх вважає передчасними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно. У разі, якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) - не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на звільнення за угодою сторін без посилання на частину третю статті 38 КЗпП України.

Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Пунктом 7 частини другої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Статтею 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Згідно з ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться, зокрема на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, а також судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби щодо: зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

Частиною 2 ст. 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява N 47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява N 35787/03, § 29).

При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява N 59601/09, § 21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.12.2019р. у справі №758/1861/18 (провадження № 61-49113св18) зазначено, що «установлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі свідчать про те, що позивач дотримався процедури звільнення із займаної посади директора товариства. Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

Так, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). У відповідності до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно з ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, та набрала чинності 11.09.1997 року, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

З зазначеного, вбачається, що кожна особа вправі розпоряджатись своїми права на свій розсуд, в тому числі правом на вибір праці, а тому позивач не позбавлений прав використати в повній мірі надані йому права самостійно прийняти рішення про звільнення з займаної посади, в разі порушення норм трудового законодавства.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що бездіяльністю ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» є невизнання права позивача на вільний вибір праці, відтак, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а іншого не було спростовано.

Таким чином, доводи позивача про те, що вимога щодо зобов`язання вчинення дій є способом захисту прав позивача з огляду на бездіяльність ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» та відсутність можливості вимагати винесення відповідного рішення уповноваженим органом юридичної особи, у зв`язку із звільненням позивача із займаної посади на підставі статті 38 КЗпП України, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому даний позов підлягає задоволенню.

Відтак, осікльки суд прийшов до висновку, що саме ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» порушено права позивача, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» на користь позивача судовий збір в сумі 908,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 229, 258, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст. 21, 36,38,40 КЗпП України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група», Печерська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання трудових відносни припиненними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» припиненими, а ОСОБА_1 звільненим з посади директора з 03.08.2021 р., за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

Зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запис про Керівника (директора) ТОВ «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» - ОСОБА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група» на користь ОСОБА_1 судовий з бір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп..

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна інвестиційно-консалтингова група», адреса: 01023, м. Київ, пл. Спортивна, буд. 1А, ідентифікаційний код: 42681899.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, адреса: 01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 15, Ідентифікаційний код: 37401206.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 01.03.2023.

Суддя Т.Г. Ільєва