Рішення

від 29.10.2007 по справі 7/388/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

29.10.07                                                                                       

Справа №  7/388/07

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач          Приватне

підприємство “Мілленніум-Соло”, м. Запоріжжя

Відповідач  Приватний підприємець ОСОБА_1, м.

Токмак, Запорізька область.

Суддя

Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача      Кузь В.Н. -директор.       

Відповідач   не з'явився.       

Розглядається позовна заява про

стягнення з відповідача на користь позивача 99999грн.79коп. передплати за

договором  № 22/06-04 від 22.06.2004р.

Позивач обґрунтував свої вимоги

договором  №  22/06-04 від 22.06.2004р.,  ст. 693 ГК України.

Ухвалою суду від 12.10.2007р.

позовна заява прийнята до провадження, судове засідання призначено на

29.10.2007р.

Представник відповідача в судове

засідання не з'явився. Ухвала суду від 

12.10.2007р. була направлена на адреси сторін у встановлений законом

строк, на адресу господарського суду не повертала, що свідчить про належне

повідомлення сторін про дату. час та місце розгляду спору.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення

президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про

внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень

президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі,

вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про

порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у

позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України,

сторони  зобов'язані добросовісно

користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до

прав  і охоронюваних законом інтересів другої

сторони, вживати заходів до всебічного, повного 

та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.   

Від відповідача на адресу суду  26.10.2007р. надійшло клопотання про розгляд

справи без  його участі. Позовні вимоги

відповідачем визнані в повному об'ємі.

Клопотання відповідача судом

задоволено.     

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо

відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано,

справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75

ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:             

22 червня 2004 між ПП

“Мілленніум-Соло”  та ПП ОСОБА_1  був укладений договір  № 

22/06-04 на поставку товару.

Згідно п. 1.1 договору, продавець

(відповідач) зобов'язаний передати труби стальні б/у (надалі-товар) у власність

покупця (позивач),  а покупець

зобов'язаний прийняти вказаний товар та оплатити його у відповідності з умовами

договору. 

14.10.2004р.  позивачем, в якості передплати,  було перераховано відповідачу грошову

суму  в розмірі 100000 грн. 00 коп., що

підтверджується  платіжним дорученням №

199 від 14.10.2007р.  

В зв'язку з тим, що поставка товару

не була здійснена відповідачем, 01.10.2007р. позивачем  на адресу відповідача була надіслана вимога №

29/11  повернути грошові кошти, сплачені

позивачем в якості передплати в розмірі 99999 грн. 79 коп.

Відповідач взяті на себе

зобов'язання не виконав, вимога позивача відповідачем залишена без

задоволення. 

Згідно ст. 173 ГК України,

господарським  визнається зобов'язання,

що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)

відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого

один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити

певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу,

передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися 

від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі

кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК

України.

Згідно зі ст. 693 ЦК України, якщо

продавець, який отримав суму передплати, не передав товар у встановлений строк,

покупець має право вимагати передачі товару або повернення суми передплати.

Таким чином, сума  передплати, здійсненої позивачем за товар,

згідно з договором  №22/06-04 від

22.06.2004р., яку відповідач повинен повернути позивачу, складає

99999грн.79коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем  та 

підлягає задоволенню.

             З урахуванням вищевикладеного,

позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Судові витрати слід  покласти на відповідача, так як з його вини

спір доведено до судового розгляду.

На підставі вищевикладеного,

керуючись ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. 693 ЦК України, ст. ст. 22, 28,

33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:                                                                           

ВИРІШИВ:

           Позов

задовольнити.

             Стягнути

з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (інн НОМЕР_1,ІНФОРМАЦІЯ_1)  на користь 

Приватного підприємства “Мілленніум-Соло”, 69104, м.Запоріжжя, вул.

Сєвєрокольцева, 15 (р/р 26004315111491 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Запоріжжя, МФО

313010, ОКПО 31598663) 99999 (дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятисот дев'яносто

дев'ять) грн. 79 коп. суми передплати, 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн.

99коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати

інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу

            Видати наказ.

            Рішення вступає в законну силу

через 10 днів з дня його прийняття.       

                 Суддя                                                                            

Н.С. Кутіщева