Постанова

від 01.03.2023 по справі 904/1738/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/1738/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

Представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Лейченко О.В., посвідчення №062906 від 13.04.2021 р., прокурор відділу;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі № 904/1738/22

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт"

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування державної реєстрації прав

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" із позовом про:

-зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" (ЄДРПОУ 43433141) повернути земельну ділянку площею 84 кв.м., розташовану на вул. Робоча, 73А у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

-скасувати державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73А, загальною площею 78,1 кв.м. за товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" (ЄДРПОУ 43433141) від 27.12.2019 №34956924, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000751112101).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі №904/1738/22 позов Дніпропетровської обласної прокуратури, пред"явлений в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради задоволено.

Суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" повернути земельну ділянку площею 84 кв.м., розташовану на вул. Робоча, 73А у м. Дніпро, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд.

Суд скасував державну реєстрацію прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 73А, загальною площею 78,1 кв.м. за ТОВ "Форвард Естейт" від 27.12.2019 №34956924, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу БатовоюЛ.Г. з припиненням речових прав товариства на вказаний об"єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000751112101).

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарським судом Дніпропетровської області було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення необгрунтованого, протиправного та незаконного рішення.

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховано той факт, що ТОВ "Форвард Естейт" є добросовісним набувачем спірного майна і зазначений факт не спростований.

ТОВ "Форвард Естейт" набуло прав на спірне майно законним способом, а саме: на підставі акту приймання-передачі майна №2, реєстровий № 4901, виданий 27.12.2019, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.

Відповідно до зазначеного акта, ОСОБА_1 передав у якості вкладу (внеску) до Статутного капіталу, належний йому спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000751112101).

На підставі зазначеного акта-приймання, право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ "Форвард Естейт", про що свідчить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис № 34956924). Зазначений акт не визнавався недійсним та не оспорювався.

На момент укладення акту-приймання передачі були відсутні судові спори щодо вказаного майна; укладений акт приймання-передачі відповідав усім ознакам дійсності правочину і наразі також не визнаний судом недійсним.

Також апелянт посилається на недоведеність самочинного будівництва, в той час як знесення спірного об`єкта нерухомого майна порушує права добросовісного набувача майна та є прямим втручанням у право на мирне володіння майном.

Задоволення позовних вимог щодо знесення спірного об`єкту нерухомого майна є прямим втручанням у право ТОВ "Форвард Естейт", як добросовісного набувача (зазначене не спростовано та зворотнє не доведено), що призводить до недотримання визначеного Конвенцією принципу пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном, а відповідно до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Апелянт звертає увагу суду, що позивач взагалі не звертався до відповідача з будь-якими вимогами як до ТОВ "Форвард Естейт", так і до попереднього власника спірного майна.

Судом не надано оцінку щодо обізнаності Дніпровської міської ради про звернення ТОВ "Форвард Естейт"до останньої з метою процедури оформлення прав на земельну ділянку, оскільки 21.05.2020 року він звернувся до Дніпровської міської ради з метою надати ТОВ "Форвард Естейт" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню багатофункціональної будівлі по вул. Робочій, 73 А Соборний район .

На веб-сайті Дніпровської міської ради у розділі «Документи міської ради» - «Пошук проектів документів Дніпровської міської ради» міститься проект рішення Дніпровської міської ради «Про надання ТОВ "Форвард Естейт", код ЄДРПОУ 43433141 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Робочій, 73 А (Чечелівський район) по фактичному розміщенню багатофункціональної будівлі .

Зміст зазначеного проєкта рішення саме про надання дозволу, а не відмову свідчить про обізнаність Дніпровської міської ради про існуючий об`єкт нерухомості та звернення відповідача щодо належного оформлення прав на земельну ділянку.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 року у справі № 904/1738/22 та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2022 року у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 року відкладено вирішення питання щодо прийняття апеляційним господарським судом певного процесуального рішення з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 до надходження справи №904/1738/22 на адресу Центрального апеляційного господарського суду. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1738/22.

30.11.2023 року матеріали справи №904/1738/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі № 904/1738/22. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 16.01.2023 о 10:30 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, в залі судових засідань №415а.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023 (у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Білецької Л.М., розпорядження №7 від 19.12.2022року "про здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ, що перебувають у провадженні судді Білецької Л.М." у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2023 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі №904/1738/22 - до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Дармін М.О. Розгляд справи №904/1738/22 призначено в судовому засіданні на 01.03.2023 року об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

Дніпровською міською радою надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Дніпропетровською обласною прокуратурою надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

В судове засідання з`явився представник прокуратури та надав свої пояснення щодо вимог апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники Дніпровської міської ради та відповідача в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

01.03.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2019 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 на багатофункціональну будівлю загальною площею 78,1 кв.м. що розташована за адресою: вул. Робоча, 73 А (реєстраційний номер 2000751112101)

Державна реєстрація права приватної власності проведена на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Будівництво багатофункціональної будівлі по вул. Робоча, 73А у м. Дніпропетровську» № ДП 14211034352 від 24 серпня 2011 року, листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області №1004- 110/1946 від 26.12.2019 про реєстрацію декларації та розпорядження Дніпровського міського голови № 1244-р від 24.12.2010 про присвоєння адреси.

На підставі Акту приймання-передачі № 2, реєстровий № 4901 від 27.12.2019, укладеним між ТОВ "Форвард Естейт" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 передав у якості вкладу (внеску) до Статутного капіталу ТОВ "Форвард Естейт" , належний йому спірний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2000751112101)-багатофункціональну будівлю літ. А-1 загальною площею 78,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного акту приймання, право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за ТОВ "Форвард Естейт" , про що свідчить запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (запис № 34956924, державна реєстрація від 27.12.2019, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 50563299 від 03.01.2020, державний реєстратор: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Л.Г.).

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" із позовом про зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" повернути земельну ділянку площею 84 кв.м., розташовану на АДРЕСА_1 , привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд; скасування державної реєстрації прав на багатофункціональну будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,1 кв.м. за товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" від 27.12.2019 № 34956924, вчинену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г., з одночасним припиненням речових прав товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000751112101), прокурор посилався на факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Дніпра загальною площею 84 кв.м та безпідставного набуття речових прав на багатофункціональну будівлю площею 78,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, а тому, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні, оскільки земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її в оренду ОСОБА_1 не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не проводилася, а тому спірний об`єкт нерухомості є самочинно збудованим.

З метою усунення перешкод Дніпровській міській раді у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю на багатофункціональну будівлю площею 78,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ТОВ "Форвард Естейт" з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Форвард Естейт" на вказаний об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2000751112101).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Стаття 120 Земельного кодексу України не гарантує прав на земельну ділянку у разі самочинного будівництва об`єкта нерухомості на ній та його відповідної реєстрації.

Порядок набуття права власності на новозбудовану річ (нерухоме майно) регулюється законодавством про містобудівну діяльність та відповідними державними будівельними нормами.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України). Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст.182 ЦК України).

При цьому, згідно з висновками Верховного Суду державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 910/19726/17, постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц).

Відповідно до інформації Публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що відомості про реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку відсутні.

Таким чином, встановлено, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її в оренду ОСОБА_1 не приймалося, відповідно, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку не проводилася.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За приписами ст. ст. 187, 188 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку відсутні.

Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.

Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки ОСОБА_1 відсутні.

Згідно приписів ст.ст. 7, 26, 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 41) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Згідно п.п. 1, 3, 9, 11, 12, 13, 23 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" (у редакції яка діяла на час реєстрації Декларації) цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти). Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. На об`єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання. Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Таким чином, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" передбачено, що передумовою для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна є отримання дозвільних документів у сфері містобудівної діяльності, у тому числі тих, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна та речових прав на земельну ділянку.

Разом із цим, відповідно до даних реєстру будівельної діяльності відсутні відомості з приводу реєстрації декларацій про готовність об`єкта до експлуатації №ДП 14211034352 від 24.08.2011р.

Відсутність реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14211034352 від 24.08.2011 в Реєстрі будівельної діяльності свідчить про те, що така декларація не подавалася, та відповідно багатофункціональна будівля загальною площею 78,1 кв.м., що розташована за адресою: вулю Робоча 73А в експлуатацію не введена та не є створеною відповідно до ст. 331 ЦК України.

Наявними у справі доказами встановлено, що електронна база канцелярії Дніпровської міської ради не містить даних щодо звернення ОСОБА_1 та ТОВ "Форвард - Естейт". Розпорядження щодо їх звернень не видавались.

Вказане підтверджує, що розпорядження № 1244-р Дніпропетровського міського голови, надане реєстратору нерухомого майна, про присвоєння адреси, міським головою не приймалось.

Згідно з листом Головного архітектурно-планувального управління Дніпровської міської ради № 12/19-401 від 10.09.2021 адреса вул. Робоча, 73А жодному об`єкту на території міста не надавалась, відповідні розпорядчі документи про присвоєння або зміну вказаної адреси відсутні. Паспорти прив`язки тимчасових споруд не оформлювались, містобудівні умови та обмеження для проектування та будівництва не надавались.

Відповідно до інформації Дніпровської міської ради № 7/11-2806 від 02.11.2021 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 у користування ОСОБА_1 та ТОВ «Форвард Естейт» не надавалась.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 54)).

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункти 92-94)).

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, з огляду на те, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом положень частин 1, 2, 4 статті 376, статті 391 Цивільного кодексу України, статті 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки та єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна, то господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради.

Щодо доводів апелянта про порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надаючи оцінку правомірності втручання держави у право на мирне володіння майном, суд повинен враховувати доведення належними та допустимими доказами незаконності і безпідставності перебування спірного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Дніпра.

Відповідно до ст. 318 Цивільного кодексу України суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 цього Кодексу. Усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 145 Конституції України передбачено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Крім того, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі ( рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року ("East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року ( заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки згідно із Конституцією право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів, кожне порушення закону при відчуженні комунального майна є порушенням інтересів держави та безсумнівно становить суспільний інтерес.

Обраний прокурор спосіб захисту відповідає критерію суспільного, публічного інтересу, оскільки витребування комунального майна із володіння відповідача є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності, захистом такого права шляхом повернення до комунальної власності спірного об`єкту нерухомого майна, яке відчужено на користь фізичної особи із порушенням вимог чинного законодавства з відсутності волі власника.

Право держави звільнити земельну ділянку від самочинно збудованої будівлі з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачем права власності на ці будівлі становить пропорційне втручання у право власності ТОВ "Форвард Естейт" з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання, оскільки державна реєстрація права власності ТОВ "Форвард Естейт" на багатофункціональну будівлю, розташовану по вул. Робоча 73А у м. Дніпро здійснена за відсутності належних правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

Щодо доводів апелянта про незрозуміле визначення площі земельної ділянки за умови її не сформованості та зазначення адреси та знесення самочинного будівництва, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з наявним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Технічним паспортом на багатофункціональну будівлю по АДРЕСА_1 , багатофункціональна будівля літ. А-1 знаходиться на земельній ділянці площею 84 кв. м.

В технічному паспорті, виготовленому 01.03.2014 на замовлення ОСОБА_1 , зазначена площа земельної ділянки (84кв.м), на якій розташована спірна багатофункціональна будівля.

Наведене спростовує твердження відповідача про недоведеність прокурором розміру земельної ділянки та про неможливість її ідентифікувати.

Доводи апелянта про добросовістність набувача, який не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, як встановлено судом, спірне майно було передано ОСОБА_1 у якості вкладу (внеску) до Статутного капіталу ТОВ "Форвард Естейт" , в інтересах якого діяв директор Горобець Павло Григорович ( а.с. 40 т.1).

Тобто, одна й та сама особа, яка передавала майно до статутного капіталу юридичної особи, і особа, яка приймала дане майно від імені юридичної особи - ОСОБА_1 , що спростовує доводи апелянта про добросовістність набувача.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано доказів застосування заходів, передбачених ст. 41 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності» , що на його думку, не доводить порушення відповідачем будівельних норм та правил під час здійснення будівництва та видачі Декларації про готовність об`єкта в експлуатацію, є безпідставними, оскільки в даному випадку наданими позивачем доказами доведений факт самочинного будівництва даного об`єкту на земельній ділянці, яка не відводилась для цієї мети.

Доводи апелянта про те, що судом не було враховано обізнаність Дніпровської міської ради про існуючий об`єкт нерухомості та звернення відповідача щодо належного оформлення прав на земельну ділянку, оскільки 21.05.2020 року він звернувся до Дніпровської міської ради з метою надати ТОВ "Форвард Естейт" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню багатофункціональної будівлі по АДРЕСА_2 , не спростовують обгрунтованість позовних вимог, оскільки надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є рішенням про затвердження даного проекту.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Естейт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі № 904/1738/22 - залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.03.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін