Рішення

від 02.03.2023 по справі 906/33/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/33/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Поплавська Д.С., виписка з ЄДРЮОФОПГФ;

від відповідача: не з`явився,

прокурор: Цеміна Н.Ю. - посвідчення №071195 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах

держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу

до Комунального підприємства "Народичікомунсервіс"

про стягнення 78 000,00грн.

Заступник керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 93 000,00грн, а також судових витрат.

Ухвалою суду від 06.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.02.2023.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.02.2023 прийнято до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог в яких фактично зменшено позовні вимоги та вирішено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 78 000,00грн, а також судових витрат; відкладено підготовче засідання на 02.03.2023.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 02.03.2023 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просили позов задовольнити стягнувши з відповідача суму збитків в розмірі 73 000,00грн та закрити провадження в частині стягнення збитків в сумі 5 000,00грн у зв`язку зі сплатою їх відповідачем.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 02.03.2023 не направив, хоча про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином.

28.02.2023 на адресу суду від КП "Народичікомунсервіс" надійшли заяви №27 від 24.02.2023 та від 28.02.2023, в яких відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 73 000,00грн, просив розстрочити вказану суму шкоди протягом року після винесення рішення судом та просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника відповідача. Також повідомив, що 23.02.2023 відповідачем було сплачено 5 000,00грн в рахунок погашення заборгованості. Зазначив, що КП "Народичікомунсервіс" немає фінансової можливості сплатити решту суми збитків негайно, а примусове її стягнення може призвести до перебоїв роботи або до зупинки роботи підприємства.

Частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяв.

Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу №581 від 31.08.2021 (а.с.26-27) та погодження Державної екологічної інспекції України №2-05/3665 від 31.08.2021 (а.с.28), 02.09.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу (позивач) проведено позапланову перевірку додержання Комунальним підприємством "Народичікомунсервіс" (відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт №527 від 02.09.2021 (а.с.29-48).

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 відповідачем: здійснено забір води з підземних водних свердловин за відсутності дозвільних документів (дозволу на спецводокористування); не ведеться облік кількості забраної та використаної води з підземного горизонту; зони санітарної охорони джерел підземного водозабору не виділені та неогороджені; джерела підземного водозабору не обладнані засобами вимірювальної апаратури (лічильником); в договорах на централізоване водопостачання та водовідведення не вказані об`єми водопостачання та водовідведення; місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту не розроблено та не затверджено; не розроблені заходи щодо попередження забруднення підземних вод та відсутні локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод в районі розташування накопичувачів стічних вод; експлуатація очисних споруд здійснюється за відсутності технологічного регламенту роботи експлуатації, чим порушено приписи статей 42, 44, 48, 49, 105 Водного кодексу України.

За вказаний період відповідачем самовільно здійснено забір води в обсязі об`ємом 74049 куб.м.

На підставі даного акту Державною екологічною інспекцією видано припис №63-2/4 від 02.09.2021 про усунення виявлених порушень вимог законодавства (а.с.49-51).

Акт про порушення водного законодавства підписаний та отриманий директором Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М.

02.09.2021 стосовно керівника КП "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №011100 від 02.09.2021 за порушення ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №2195-2.4 від 02.09.2021 за порушення ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України (а.с.52-53) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн (а.с.54-55). За вказаною постановою штраф в сумі 136,00грн 20.09.2021 було сплачено до бюджету територіальної громади смт. Народичі (а.с. 56).

03.09.2021 стосовно керівника КП "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №011680 від 03.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України, постанову про накладення адміністративного стягнення №2212/2.4 від 03.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн (а.с.59-60). За вказаною постановою штраф в сумі 136,00грн 20.09.2021 було сплачено до бюджету територіальної громади смт. Народичі (а.с. 61).

06.09.2021 стосовно керівника КП "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №011681 від 06.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України (а.с.62-63), постанову про накладення адміністративного стягнення №2253/2.4 від 06.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн (а.с.64-65). За вказаною постановою штраф в сумі 136,00грн 20.09.2021 було сплачено до бюджету територіальної громади смт. Народичі (а.с. 66).

07.09.2021 стосовно керівника КП "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №011099 від 07.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України (а.с.67-68), постанову про накладення адміністративного стягнення №2295/2.4 від 07.09.2021 за порушення ст.44 Водного кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 136,00грн (а.с.69-70). За вказаною постановою штраф в сумі 136,00грн 20.09.2021 було сплачено до бюджету територіальної громади смт. Народичі (а.с.71).

08.09.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу надіслано КП "Народичікомунсервіс" претензію №82-2.4/21 від 08.09.2021 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в сумі 103 276,14грн (а.с.72-73), до якої додано обґрунтований розрахунок розміру збитків від 06.09.2021 (а.с.74-75), в якому зазначено, що підприємством у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 було забрано та використано води з підземного горизонту 74049 м3 за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Розрахунок проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженого наказом Міністерства охорони НПС від 20.07.2009 №389, а саме згідно формули, визначеної у п.7.1 Методики - З с.в. = W х Тар. х 5.

У зв`язку з невчиненням дій щодо стягнення збитків, Коростенська окружна прокуратура 01.07.2022 направила Державній екологічній інспекції Поліського округу повідомлення №52-88-3139вих.22 про звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди (а.с.78-79).

Державна екологічна інспекція Поліського округу в листі №4370-22 від 12.08.2022 просила прокуратуру вжити заходи представницького характеру в інтересах держави, шляхом пред`явлення відповідного позову до КП "Народичікомунсервіс" (а.с.80-81).

02.12.2021 Державна екологічна інспекція Поліського округу наказом №360-ОД "Про здійснення заходів державного нагляду (контролю)" зобов`язала Управління державного екологічного нагляду (контролю) природних ресурсів та промислового забруднення Житомирської області здійснити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання відтворення і охорони природних ресурсів Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" (а.с.82-85).

В подальшому, на підставі направлення Державної екологічної інспекції Поліського округу №910 від 02.12.2021 (а.с.86), 08.12.2021 Державною екологічною інспекцією Поліського округу (позивач) проведено позапланову перевірку додержання Комунальним підприємством "Народичікомунсервіс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами якої складено акт №824 від 08.12.2021 (а.с.87-106). В акті вказано, що в порушення приписів статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідачем: забір води з підземного горизонту здійснюється за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим не виконано п.1 припису №63-2/4 від 02.09.2021; підприємством не ведеться облік кількості забраної та використаної води з підземного горизонту, чим не виконано п.2 припису №63-2/4 від 02.09.2021; джерела підземного водозабору не обладнані засобами вимірювальної апаратури (лічильником), чим не виконано п.4 припису №63-2/4 від 02.09.2021; не розроблені заходи щодо попередження забруднення підземних вод та відсутні локальні мережі спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод в районі розташування накопичувачів стічних вод, чим не виконано п.7 припису №63-2/4 від 02.09.2021; експлуатація очисних споруд здійснюється за відсутності технологічного регламенту роботи експлуатації, чим не виконано п.8 припису №63-2/4 від 02.09.2021 (а.с.95).

08.12.2021 стосовно керівника КП "Народичікомунсервіс" Чіпак В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №014046 від 08.12.2021 за порушення статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (а.с.107-108), постанову про накладення адміністративного стягнення №3395-2.2 від 08.12.2021 за порушення статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340,00грн (а.с.109-110).

04.11.2022 Коростенська окружна прокуратура звернулась з повідомленням №52-88-3973вих.22 у порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" до Державної екологічної інспекції Поліського округу, яким повідомило про встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави (а.с.123-124).

08.11.2022 Державна екологічна інспекція Поліського округу у листі №4060/11-07 до Коростенської окружної прокуратури повідомила, що станом на 08.11.2022 в Інспекції наявна складна ситуація із завантаженістю роботи та недостатнього фінансування для сплати судового збору при подачі позову до суду. Вказала, що Інспекція не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу шляхом пред`явлення позову до суду щодо стягнення з КП "Народичікомунсервіс" шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (а.с.125-127).

За вказаних обставин, Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу про стягнення з КП "Народичікомунсервіс" 93 000,00грн збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Вказане свідчить про наявність, відповідно до ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідного позову на їх захист.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

З огляду на викладене, за наявності встановлених порушень інтересів держави та невжиття органом влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлено наявність передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Відтак, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до преамбули Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. (ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до ст.34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст.42 Водного кодексу України).

В силу вимог ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншим законодавством України.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне (ст.46 Водного кодексу України).

Нормами частин 1, 2 статті 48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно (ч. 2, 4 ст. 49 Водного кодексу України).

Отже, чинним законодавством передбачено безумовний обов`язок отримання господарюючими суб`єктами дозволу на спеціальне водокористування. При цьому спеціальний дозвіл на водокористування дає право суб`єкту на їх використання.

В порушення вищевказаних вимог законодавства КП "Народичікомунсервіс" здійснило забір підземних вод за відсутності дозволу на спецводокористування та спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках, правовстановлюючі документи на які відсутні, в обсязі 74049 м3 на рік, що підтверджується довідкою КП "Народичікомунсервіс" №126 від 02.09.2021 (а.с.76).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статями 1, 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

За приписами ч.ч. 6, 7 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина 8 статті 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб`єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.

Акт №527 від 02.09.2021, складений Державною екологічною інспекцією Поліського округу за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання КП "Народичікомунсервіс" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, підписаний уповноваженою особою без зауважень та є чинним.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі, зокрема, самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) регламентовано Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 (з наступними змінами та доповненнями) .

Згідно із пунктами 9.1, 9.2 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн / 100 м-3, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн / 10000 м3, води, яка входить до складу напоїв,- грн/м-3). Для морської води та води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення. Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна), звітності за формою № 7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Як встановлено судом, у період з 01.01.2019 по 31.12.2020 відповідачем здійснювався забір води з підземного джерела (свердловини) об`ємом 74049 куб.м. самовільно, без спеціального дозволу на спеціальне водокористування, що підтверджується актом планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 02.09.2021.

Державною екологічною інспекцією Поліського округу здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі самовільним використанням водних ресурсів відповідно до Методики за період з 01.01.2019 по 31.12.2020, розмір яких склав 103 276,14грн.

Відповідачем позовні вимоги були визнані в повному обсязі, про що зазначено у клопотанні від 28.02.2023 (а.с.175).

За результатами дослідження наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, про те, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у здійсненні водокористування за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, всупереч чинного законодавства, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389; а також причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача виражена у самовільному водокористуванні (у тому числі з урахуванням постанови про накладення адміністративного стягнення на директора відповідача).

З огляду на встановлені вище обставини, факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнає доведеним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012, та постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 908/1593/17, від 15.05.2019 у справі № 638/8281/15-а, від 21.05.2019 у справі №922/1017/17, згідно з якою факт самовільного використання водних ресурсів без наявності відповідного дозволу на спеціальне водокористування визначається у якості самостійної підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

З наданих сторонами документів вбачається, що до звернення прокуратури з позовом у даній справі, відповідачем частково проведено оплату збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на загальну суму 25 276,14грн, що підтверджується платіжним дорученням №510 від 08.10.2021 на суму 10 276,14грн, №555 від 30.11.2021 на суму 10 000,00грн та №574 від 29.12.2021 на суму 5 000,00грн (а.с.77).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.02.2023 прийнято до розгляду заяву прокурора про зменшення позовних вимог та вирішено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування у розмірі 78 000,00грн.

Відповідач у листі №27 від 24.02.2023 наявність заборгованості перед позивачем в сумі 73 000,00грн не заперечив, водночас повідомив про часткову сплату збитків після звернення прокуратури з позовом до суду на суму 5 000,00грн, про що надав платіжне доручення.

З наданого відповідачем платіжного доручення №857 від 23.02.2023 на суму 5 000,00грн вбачається, що після звернення прокурора з позовом до суду, відповідачем сплачено суму збитків в розмірі 5 000,00грн (а.с.177).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5 000,00грн збитків підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідач, станом на час розгляду справи, зобов`язання щодо відшкодування збитків на суму 73 000,00грн (103 276,14грн-25 276,14грн-5 000,00грн), завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування не виконав, доказів сплати збитків в зазначеній сумі суду не надав. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 73 000,00грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги прокуратури про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в сумі 73 000,00грн є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 5 000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про розстрочення (реструктуризації) суми шкоди у розмірі 73 000,00грн протягом одного календарного року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч.1,2 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами ч.5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з п.7.1.1, 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо; розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п.7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів норми ГПК України не вимагають, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд вбачає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні забезпечить виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю порушить господарську діяльність боржника. Враховуючи особливості господарської діяльності відповідача, наявність воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, Закон України "Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, суд вважає, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими, тому з метою дотримання справедливого балансу iнтepeciв сторін у cпopi враховує позицію відповідача та вважає за доцільне, з урахуванням часу з моменту подачі заяви від 28.02.2023, розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців (перший платіж - 6 083,37грн, наступні платежі по - 6083,33грн) шляхом стягнення не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, з урахуванням положення ч.5 ст.331 ГПК України.

За приписами ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується за змістом з ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, сплачений прокуратурою судовий збір у даній справі, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню прокуратурі з державного бюджету у розмірі 50 відсотків судового збору в сумі 1 240,50грн. Судовий збір в сумі 1 240,50грн (50% від сплаченого прокуратурою судового збору з урахуванням заявленої суми позовних вимог) підлягає відшкодуванню прокуратурі за рахунок відповідача

Керуючись статтями 123, 129, 185, 191, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення збитків в сумі 5000,00грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" (11400, Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. 1-го Травня, буд. 6; ідентифікаційний код 33341154) на користь Державної екологічної інспекції Поліського округу (10014, м.Житомир, вул.Леха Качинського,12а ідентифікаційний код 42163803):

- 73 000,00грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу з подальшим перерахуванням: 21 900,00грн (30%) до спеціального фонду Державного бюджету України; 14 600,00грн (20%) до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської обласної ради; 36 500,00грн (50%) до спеціального фонду місцевого бюджету Народицької селищної ради Коростенського району.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Народичікомунсервіс" (11400, Житомирська область, Народицький район, смт. Народичі, вул. 1-го Травня, буд. 6; ідентифікаційний код 33341154) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,11, ідентифікаційний код 02909950)

- 1 240,50 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,11, ідентифікаційний код 02909950) з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 1 240,50грн, сплаченого згідно з платіжним дорученням №2007 від 11.11.2022 року.

6. Розстрочити виконання даного рішення в частині стягнення збитків у розмірі 73 000,00грн на дванадцять місяців (перший платіж - 6 083,37грн, наступні платежі по - 6083,33грн) шляхом стягнення не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 07.03.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - в справу,

2 - позивачу (рек.) та на електронну пошту: polissya@dei.gov.ua,

3 - відповідачу (рек.) та на електронну пошту: narkomun@ukr.net,

4 - Коростенській окружній прокуратурі (рек.) та на електронну пошту: zvern_kmp@zhit.gp.gov.ua.

5 - Житомирській обласній прокуратурі (рек.) та на електронну пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua.