Рішення

від 07.03.2023 по справі 914/2412/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2023 Справа № 914/2412/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ», м.Дніпро;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» с.Добрівляни, Стрийський район, Львівська область;

про: стягнення заборгованості. Ціна позову 137215,72грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Циганок Роман Олексійович - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» про стягнення коштів в розмірі 137215,72грн.

Ухвалою суду від 10.10.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ» залишено без руху. Ухвалою суду від 24.10.2022р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 22.11.2022р. Ухвалою суду від 22.11.2022 підготовче засідання відкладено на 06.12.2022. Ухвалою суду від 06.12.2022р. продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 24.01.2023р. Ухвалою суду від 24.01.2023р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2023р. Ухвалою суду від 14.02.2023р. відкладено судове засідання на 07.03.2023р.

Позивач 04.11.2022р. подав через систему «Електронний суд» заяву за вх. № 22939/22 про виконання ухвали суду, у якій повідомив, що не заперечує проти укладання мирової угоди за умови сплати відповідачем у повному обсязі суми боргу та відшкодування понесених судових витрат, заперечив проти врегулювання спору за участю судді, надав інформацію про повідомлення всіх обставини справи, які відомі позивачу та про надання усіх наявних у позивача доказів, на які він покликається у позові. Через систему «Електронний суд» позивач 09.11.2022р. подав заяву за вх. № 23299/22 про стягнення витрат на професійну правову допомогу. На адресу суду від позивача 29.11.2022 надійшли для огляду оригінали документів, долучених до позовної заяви із супровідним листом за вх. № 24545/22.

На електронну адресу суду 09.02.2023р. від відповідача надійшло клопотання за вх.№ 3449/23, продубльоване засобами поштового зв`язку, про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Представник позивача в судове засідання 07.03.2023р. в режимі відеоконференції з`явився, надав суду пояснення щодо предмета спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 07.03.2023р. не забезпечив.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок, щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на поштову та електронну адресу вказану у позовній заяві, та зокрема підтверджується трекінгом №7901414723899, згідно якого поштова кореспонденція суду вручена відповідачу. Додатково суд зазначає, що представником відповідача було подано клопотання за вх.№ 3449/23, про відкладення судового засідання, що свідчить про обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та оприлюднено в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст.165, ч. 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду, щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

На обґрунтування позовних вимог позивач подав видаткові накладні та зокрема зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ» здійснило поставку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» наступних товарів: стрічка еластична, стрічка оздоблювальна, стрічка ремінна, на загальну суму 122 047,50 грн., відповідно до видаткової накладної № 672 від 19.05.2021 року; стрічка оздоблювальна, на загальну суму 261,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 854 від 18.06.2021 року; стрічка оздоблювальна, на загальну суму 118,80 грн., відповідно до видаткової накладної № 881 від 24.06.21року; стрічка оздоблювальна, на загальну суму 2 941,50 грн., відповідно до видаткової накладної № 882 від 24.06.2021 року; стрічка еластична, стрічка оздоблювальна, стрічка ремінна, на загальну суму 129 750,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 1236 від 16.08.2021 року. Загальна вартість поставлених товарів складає 255 118,80 грн.

Відповідач частково сплатив за поставлений товар у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Станом на момент подання позову заборгованість відповідача за поставлений товар складає 105 118,80 грн.

Позивач зазначає, що договір поставки між позивачем та відповідачем не укладався.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 5065,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн.

Заявою за вх. № 23299/22 про стягнення витрат на професійну правову допомогу позивач повідомив суду про те, що з метою отримання правничої допомоги, позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 225 від 12 вересня 2022 року з адвокатським об`єднанням «Смарт юрист», відповідно до якого правова допомога надається адвокатами адвокатського об`єднання Соколовим Дмитром Ігоровичем та Циганком Романом Олексійовичем. Договором передбачено, що надана правова допомога оплачується в розмірах та на умовах погоджених сторонами в додатках. На виконання умов договору, 30 вересня 2022 року позивачем та адвокатським об`єднанням «Смарт юрист» укладено Додаток № 2 до Договору, відповідно до якого адвокатське об`єднання на умовах договору зобов`язується надати наступні послуги з надання правничої допомоги позивачу: « 1. Підготовка та подача до Господарського суду Львівської області позовної заяви до ТОВ «Тексол» про стягнення суми боргу за поставлений товар та про стягнення штрафних санкцій; 2. Супровід адвокатами адвокатського об`єднання «Смарт юрист» у Господарському суді Львівської області справи за позовом клієнта до ТОВ «Тексол» про стягнення суми боргу за поставлений товар та про стягнення штрафних санкцій».

Вартість послуг відповідно до Додатку № 2 до Договору складає 15 000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 105 118,80 грн., 3% річних в сумі 5065,66 грн, інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн. та 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ» (позивач) здійснено поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ» (відповідач) товару на загальну суму 255118,80 грн, що підтверджується видатковими накладними:№672 від 19.05.2021 року на суму 122047,50 грн, №854 від 18.06.2021 року на суму 261,00 грн, №881 від 24.06.2021 року на суму 118,80 грн, №882 від 24.06.2021 року на суму 2941,50 грн, №1236 від 16.08.2021 року на суму 129750,00 грн. Копії вказаних видаткових накладних підписаних повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками долучено до матеріалів справи.

На підставі видаткових накладних позивачем складено рахунки на оплату № 638 від 19.05.2021 року на суму 122047,50 грн, № 818 від 18.06.2021 року на суму 261,00 грн, № 843 від 24.06.2021 року на суму 3060,30 грн та № 1172 від 13.08.2021 року на суму 129750,00 грн.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні, за якими постачальником (продавцем) є Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ», а отримувачем (покупцем) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКСОЛ», а саме :-податкова накладна №82 від 19.05.2021 року на суму 122047,50 грн; податкова накладна №102 від 18.06.2021 року на суму 261,00 грн; податкова накладна №127 від 24.06.2021 року на суму 118,80 грн; податкова накладна №126 від 24.06.2021 року на суму 2941,50 грн; податкова накладна №114 від 16.08.2021 року на суму 129750,00 грн.

Поставлений товар був оплачений частково, що підтверджується долученими до справи копіями платіжних доручень № 456 від 19.05.2021р. на суму 20000,00грн з призначенням платежу «Сплата за стрічки згідно рах. №638 від 19.05.2021р., договір № 190521-1 від 19.05.2021р., у сумі 16666,67грн., ПДВ 20% 3333,33грн.»; № 578 від 06.07.2021р. на суму 20000,00грн з призначенням платежу «Сплата за стрічки згідно рах. №638 від 19.05.2021р., договір № 190521-1 від 19.05.2021р., у сумі 16666,67грн., ПДВ 20% 3333,33грн.»; № 87 від 08.11.2021р. на суму 30000,00грн з призначенням платежу «Сплата за стрічки згідно договору № 190521-1 від 19.05.2021р., в т.ч. ПДВ 20% 5000,00грн.»; № 108 від 19.11.2021р. на суму 30000,00грн з призначенням платежу «Сплата за стрічки згідно договору № 190521-1 від 19.05.2021р., в т.ч. ПДВ 20% 5000,00грн.» та № 128 від 01.12.2021р. на суму 50000,00грн з призначенням платежу «Сплата за стрічки згідно договору № 190521-1 від 19.05.2021р., в т.ч. ПДВ 20% 8333,33грн.».

У заяві про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 21515/22 позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою надати підписаний договір № 190521-1 від 19.05.2021 р., але відповіді і підписаного примірника договору не отримав. Доказів укладення договору № 190521-1 сторонами, суду не представлено.

Станом на момент подання позовної заяви розрахунок за поставлений товар у повному обсязі не здійснено, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 105118,80 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 5065,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн.

З огляду на зазначене вище позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексол» про стягнення 137215,72грн., з яких основний борг у розмірі 105118,80 грн., 3% річних в сумі 5065,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн.

Відповідач письмового відзиву, заперечень, доказів оплати заборгованості чи доказів у спростування вищевикладених обставин не надав.

Оцінка суду.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки товару.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено господарським судом, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, згідно вище зазначених видаткових накладних та зв`язку із частковою оплатою, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 105118,80 грн. Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару. Сторонами вчинено конклюдентні дії щодо поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем, підписані обома сторонами видаткові накладні та здійснено часткову оплату, що засвідчує волевиявлення обох сторін на встановлення правовідносин та щодо настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.7.1 Постанови від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ч. ч. 1,7 ст. 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач неналежним чином виконав обов`язок, щодо оплати отриманого товару, здійснивши оплату частково, на суму 150000,00грн., внаслідок чого виникла заборгованість з основного боргу в розмірі 105118,80грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати товару, позивач нарахував відповідачу за період з 20.05.2021р. по 30.09.2022р. на суму заборгованості з урахуванням часткових оплат, по кожній видатковій накладній 3% річних в розмірі 5065,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн. Розрахунок долучено до позовної заяви та перевірено судом.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати основної заборгованості чи проведених нарахувань відповідачем не представлено.

Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00грн., та вказану суму позивач просить стягнути з відповідача заявою за вх. № 23299/22 від 09.11.2022р.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В підтвердження обсягу надання послуг з правової допомоги до позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 21515/22 та заяви за вх. № 23299/22 долучено: договір № 225 від 12.09.2022р. про надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2392 від 14.11.2011р. та ордеру АЕ № 1156092 від 30.09.2022р., додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 225 від 12.09.2022р., копію рахунку на оплату № 293 від 27.10.2022р., копію Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2022р.,та копію звіту про надану правничу допомогу від 27.10.2022р. Заперечень стосовно розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст. ст. 126, 129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00грн., які підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 105118,80грн. 3% річних в розмірі 5065,66 грн та інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн, є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 86, 126, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тексол» (82402, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Добрівляни, Стрийська ТГ, вул. Стуса В., буд. 5, ідентифікаційний код 40978765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЛАСТ» (49127, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автопаркова, буд. 4ідентифікаційний код 42297415) основний борг в розмірі 105118,80грн. 3% річних в розмірі 5065,66 грн, інфляційні втрати в розмірі 27031,26грн, 15000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний тест рішення складено 08.03.2023р.

Суддя Іванчук С.В.