Рішення

від 07.03.2023 по справі 915/368/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Справа № 915/368/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін,

справу № 915/368/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ойл Плюс",

вул. Приморська, 23, офіс 20, м. Одеса, 65026;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1;

ІНФОРМАЦІЯ_2;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ",

вул. Слободянюка Бориса, 2, кв. 23, м. Вознесенськ, Миколаїсвька область, 56500;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 388285 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Гранд Ойл Плюс" пред?явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" грошових коштів у загальній сумі 388285 грн. 38 коп., із яких: 207085 грн. 54 коп. ? основний борг; 181199 грн. 84 коп. ? пеня, з посиланням на неналежне виконання ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" зобов?язань за укладеним з позивачем договором поставки нафтопродуктів від 23.04.2020 № 611, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставлених позивачем товарів, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем нараховано пеню в порядку п. 5.4 договору.

Позивач також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

За такими вимогами ухвалою суду від 13.12.2022 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зазначену ухвалу відповідачем отримано 31.12.2022, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Отже, ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" мало право подати відзив на позовну заяву у строк до 16.01.2023 включно.

Від відповідача в указаний строк відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено поставки нафтопродуктів від 23.04.2020 № 611 (далі - договір), у відповідності до умов якого ТОВ "Гранд Ойл Плюс" (постачальник) зобов?язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати нафтопродукти у власність ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" (покупця), а покупець ? прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) (п. 1.1 договору).

Кількість товару може складати за договором 100000 літрів, але загальна кількість товару, що передається за цим договором у власність покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п. 1.3 договору).

Поставка товару здійснюється погодженими партіями автомобільним транспортом. Товар передається покупцеві окремими партіями (частинами). Кожна окрема партія товару передається в рамках цього договору лише після попереднього усного узгодження сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, цін (вартості), умов та строків (термінів) її поставки (передачі у власність), що може бути відображено у відповідній накладній або у відповідному акті приймання-передачі товару чи специфікації (п.п. 2.1-2.2 договору).

Кількість товару (партії товару) зазначається сторонами у відповідній видатковій накладній або у відповідному акті приймання-передачі товару чи специфікації (п. 2.3 договору).

Факт поставки (передання у власність) товару в рамках цього договору може підтверджуватись або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару. Постачальник не несе відповідальності за пошкодження чи втрату товару з моменту поставки (передачі) товару покупцеві відповідно до умов цього пункту та пункту 2.1 цього договору (п. 2.4 договору).

Учасники договору погодили, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі у власність товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву та кількість товару. Кожна видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є невід?ємною частиною цього договору (п. 2.7 договору).

Ціна (вартість) кожної окремої партії товару узгоджується сторонами та зазначається у відповідних видаткових накладних (актах приймання-передачі) на переданий товар чи специфікаціях; ціна (вартість) товару є динамічною і може змінюватися постачальником в односторонньому порядку залежно від відповідних змін на відповідному ринку товарів, змін індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України ? гривні ? стосовно курсів іноземних валют, збільшення розміру податків, зборів, інших обов?язкових платежів, тощо (п.п. 3.1-3.2 договору).

Сплата вартості пального здійснюється на умовах 100% авансової оплати нафтопродуктів (тобто до моменту їх фактичного отримання) (п. 3.6 договору).

Рішення щодо суми та строку відстрочення платежу приймається постачальником та узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, яка(і) є його невід?ємною частиною (п. 3.7 договору).

Сплата вартості пального здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення готівкових коштів до каси постачальника на підставі наданого постачальником рахунку на оплату; рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується протягом 1-го робочого дня з моменту надання рахунку покупцеві (п. 3.8 договору).

Датою оплати (отримання грошей постачальником) вважається дата надходження грошових коштів на банківський поточний рахунок постачальника або дата внесення покупцем готівкових коштів у касу постачальника (п. 3.9 договору).

Покупець зобов?язаний, зокрема, повністю розрахуватися (провести повну оплату) з постачальником за передані товари, у т.ч. й за ті товари, які бути передані у власність покупця понад суму здійсненої ним передоплати (авансу) (п. 4.4.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його укладення (підписання та скріплення печатками) сторонами та діє до 31.12.2020; якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну (строку) дії цього договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення або перегляду у письмовій формі, договір вважається продовженим на тих же умовах, ще на 1 рік; наступні пролонгації договору не допускаються (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ":

1) дизельне паливо у кількості 5090 л на суму 80442 грн. 36 коп. з ПДВ, згідно видаткової накладної від 26.06.2020 № 557 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 26.06.2020 № 557;

2) дизельне паливо у кількості 7194 л на суму 126643 грн. 18 коп. з ПДВ, згідно видаткової накладної від 23.07.2020 № 706 та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 23.07.2020 № 706.

Указані вище документи підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками сторін.

На оплату поставленого пального позивачем виставлені відповідачу рахунки: від 26.06.2020 № 536 на суму 80442 грн. 36 коп. з ПДВ та від 22.07.2020 № 655 на суму 126643 грн. 18 коп. з ПДВ.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" поставлений товар не оплачено, внаслідок чого на даний час за ним обліковується заборгованість в сумі 207085 грн. 54 коп. (80442 грн. 36 коп. + 126643 грн. 18 коп.).

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо договором встановлений обов?язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов?язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред?явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов?язок у семиденний строк від дня пред?явлення вимоги, якщо обов?язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Виконання свого обов?язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов?язку, є зустрічним виконанням зобов?язання. При зустрічному виконанні зобов?язання сторони повинні виконувати свої обов?язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов?язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов?язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов?язанні свого обов?язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов?язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов?язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов?язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов?язку, друга сторона повинна виконати свій обов?язок (ст. 538 ЦК України).

В даному випадку матеріали справи не містять доказів погодження сторонами відстрочення платежу у відповідних специфікаціях до даного договору, як це передбачено п. 3.7 договору, інших додатках або додаткових угодах до договору.

З урахуванням викладеного суд визнає, що виконання позивачем свого зобов?язання щодо поставки замовленого ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" товару за відсутності внесення відповідачем 100% авансової оплати в порядку п. 3.6 договору зумовило виникнення у відповідача обов?язку з одночасної оплати поставленого товару.

Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено порушення ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати товару, поставленого позивачем за указаною вище накладною, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 207085 грн. 54 коп., а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Щодо заявленої позивачем до стягнення пені, - суд приходить до такого.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Сторонами в договорі погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього договору покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення, тобто за кожен день не перерахування цієї суми) (п. 5.4 договору).

За твердженнями позивача, до договору сторонами укладено додаткову угоду від 23.08.2022, якою, зокрема викладено п. 5.4 договору у наступній редакції: "У випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього Договору Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої (простроченої) суми за кожен день прострочення, тобто за кожен день не перерахування цієї суми).

В якості доказу наведених обставин до позовної заяви додано примірник відповідної додаткової угоди, підписаний уповноваженим представником позивача та скріплений печаткою позивача, а також роздруківку скрін-шота про направлення електронного листа з доданим до нього файлом "Додаткова угода…".

Разом із тим, зазначена додаткова угода не може бути прийнятою судом, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 9.1-9.3 договору, специфікація та інші додатки (видаткові накладні тощо) до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони вкладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. Даний договір та/або зміни і доповнення до нього, специфікації, видаткові накладні, а також будь-які інші документи, що складені на виконання умов цього договору, які відправлені факсом чи електронною поштою (що вказані в п. 10 цього договору, але не виключно), мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись іншою стороною. Одностороння зміна умов цього договору не допускається, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Зміни, доповнення до договору, а так само розірвання договору оформлюються в письмовій формі, як додаткові угоди, підписуються уповноваженими представниками обох сторін та скріплюються їх печатками. До додаткової угоди до договору прирівнюється обмін сторонами листами, телеграмами, факсимільними повідомленнями, телексами з послідуючим письмовим підтвердженням, завіреним підписом та печаткою сторони, яка їх надіслала. При підписанні змін, доповнень, додатків, специфікацій, актів та інших документів по даному договору, сторонами може бути використано факсимільне відтворення підпису уповноважених представників сторін за допомогою засобів механічного копіювання.

Із змісту наведених положень договору вбачається, що додаткові угоди до договору у будь-якому разі, зокрема, і у випадку їх первісного укладання шляхом обміну сторонами листами, телеграмами, факсимільними повідомленнями, телексами, мають бути у подальшому викладеними у письмовій формі та завіреними підписами та печатками обох сторін; укладення додаткової угоди також може підтверджуватися відповідним письмовим підтвердженням, завіреним підписом та печаткою кожної зі сторін.

В даному випадку матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження волевиявлення обох сторін договору на укладення додаткової угоди від 23.08.2022, у зв`язку з чим така угода не може бути прийнятою судом.

З урахуванням викладеного, п. 5.4 договору розглядається судом в редакції, викладеній у договорі.

Суд визнає, що у позивача у зв?язку з неналежним виконанням ТОВ "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару виникло право на нарахування на суми прострочень неустойки у порядку п. 5.4 договору.

Разом із тим, суд визнає, що неустойка, передбачена у п. 5.4 договору, відповідає саме визначенню пені.

Так, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею ? неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня може обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання не лише за кожен день прострочення виконання, а й місяць (п. 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Розмір погодженої сторонами у мировій угоді штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен місяць прострочення, відповідає поняттю "пеня". Зазначення в мировій угоді неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов`язання (сплати коштів) (постанова КГС ВС від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Як зазначалося вище, за змістом п. 5.4 укладеного між сторонами договору, у випадку несвоєчасної оплати продукції згідно умов цього договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 0,5% від несвоєчасно перерахованої (простроченої суми).

Отже, умовами п. 5.4 договору його учасники погодили нарахування та стягнення за порушення термінів постачання товару штрафу у розмірі 0,5 % від вартості товару за кожен день прострочки, який за своєю правовою природою є пенею. Проте, зазначення сторонами в договорі неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у разі прострочення виконання зобов`язання.

Відповідачем зобов`язання з оплати вартості поставленого товару не виконано, за таких обставин суд погоджується із вимогою позивача про стягнення пені за порушення даного зобов`язання.

При цьому, стосовно заявленого розміру нарахованої позивачем пені, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом за допомогою програми IpLex перераховано суму пені в межах заявлених позивачем вимог з урахуванням викладеного обмеження щодо її розміру обчислення/

За розрахунком суду, пеня на заборгованість по товарно-транспортній накладній від 26.06.2020 № 557 на суму 80442 грн. 36 коп. з ПДВ за період 27.06.2020-09.03.2021 склала суму 6767 грн. 81 коп.; пеня на заборгованість по товарно-транспортній накладній від 23.07.2020 № 706 на суму 126643 грн. 18 коп. з ПДВ за період 24.07.2020-02.04.2021 склала суму 10616 грн. 25 коп.; загальна сума підлягаючої до стягнення з відповідача пені склала 17384 грн. 06 коп.

За таких обставин, в указаній частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

З урахуванням викладеного, позов належить задовольнити частково, а саме, у загальній сумі 224469 грн. 60 коп., із яких: 207085 грн. 54 коп. ? основний борг; 17384 грн. 06 коп. ? пеня.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

ТОВ "Гранд Ойл Плюс" оплачено позов в даній справі судовим збором згідно платіжних доручень від 06.09.2022 № 534 на суму 3883 грн. та від 06.10.2022 № 605 на суму 1941 грн. 28 коп., а загалом сплачено судовий збір у сумі 5824 грн. 28 коп., виходячи з заявленої ціни позову ? 388285 грн. 38 коп.

Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у сумі 224469 грн. 60 коп., яка складає 57,81% від заявленої суми позовних вимог (388285 грн. 38 коп.). Отже, стягненню з позивача підлягає судовий збір у сумі 3367 грн. 02 коп. (5824 грн. 28 коп. * 57,81%).

В позовній заяві позивач також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 29575 грн. ? витрати на професійну правничу допомогу.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних із розглядом справи. До витрат, пов?язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов?язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Склад та розмір витрат, пов?язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов?язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов?язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об?єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв?язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаній сумі подано суду договір від 22.08.2022 про надання адвокатської (правничої) допомоги, укладений позивачем (клієнтом) з адвокатом Бондарем П.Ю., згідно п. 1 якого клієнт в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання-доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання-доручення клієнта надати йому за плату юридичні послуги адвоката щодо здійснення представництва прав та інтересів клієнта в органах державної влади, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України, правоохоронних органах тощо.

У відповідності до п. 3.1 договору про надання адвокатської (правничої) допомоги, клієнт зобов`язується сплатити адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додатках та додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору.

У додатку № 2 до договору про надання адвокатської (правничої) допомоги сторонами зазначеного договору погоджено прайс-лист щодо послуг, надання яких передбачене договором.

Згідно звіту від 06.09.2022 про виконані роботи та надані послуги за договором про надання адвокатської (правничої) допомоги від 22.08.2022, адвокатом надані позивачу такі послуги: особистий прийом клієнта, вивчення наданих документів, усна консультація; актуалізація інформації щодо судової практики у категоріях справ клієнта; складання додаткової угоди між ТОВ "Гранд Ойл Плюс" та ТОВ "С.Е.Н.Д. Компані", що може бути використана як доказ у справі клієнта; складання позовної заяви в інтересах клієнта; складання претензії та направлення її контрагенту разом із додатками, в інтересах клієнта; формування пакетів копій позовної заяви та додатків до позову у вигляді копій, посвідчення копій документів для направлення та подання до суду; формування пакету документів із доказами розміру судових витрат які клієнт має сплатити у зв`язку з розглядом справи; виготовлення копії договору, квитанції, звітів та актів виконаних робіт в паперовому вигляді; ведення справи в суді першої інстанції (ГПК); моніторинг стану розгляду справи клієнта через систему Електронний суд та сайт Судова влада України, періодичне інформування клієнта телефоном та в месенджерах про стан його справи в суді.

Згідно акту виконаних робіт від 06.09.2022, адвокатом в межах договору про надання адвокатської (правничої) допомоги від 22.08.2022 надані позивачу наступні послуги:

- особистий прийом клієнта, вивчення наданих документів, усна консультація 22.08.2022 - 3250 грн.;

- актуалізація інформації щодо судової практики у категоріях справ Клієнта 22.08.2022р. - 812 грн. 50 коп.;

- складання додаткової угоди між ТОВ "Гранд Ойл Плюс" та ТОВ "С.Е.Н.Д. Компані", що може бути використана як доказ у справі клієнта 23.02.2022р. - 650 грн.;

- складання позовної заяви в інтересах клієнта 31.08.2022 - 6500 грн.;

- складання претензії та направлення її контрагенту разом із додатками, в інтересах клієнта 01.09.2022 - 1300 грн.;

- формування пакетів копій позовної заяви та додатків до позову у вигляді копій, посвідчення копій документів для направлення та подання до суду 02.09.2022 - 1625 грн.;

- формування пакету документів із доказами розміру судових витрат, які клієнт має сплатити у зв`язку з розглядом справи; виготовлення копії договору, додатку № 2, квитанцій, звітів та актів виконаних робіт в паперовому вигляді 05.09.2022 - 812 грн. 50 коп.;

- ведення справи в суді першої інстанції весь час протягом розгляду справи - 13000 грн.;

- моніторинг стану розгляду справи клієнта через систему Електронний суд та сайт Судова влада України, періодичне інформування клієнта телефоном та в месенджерах про стан його справи в суді (весь час протягом розгляду справи) - 1625 грн.

Всього надано послуг на суму 29575 грн.

Крім того, позивачем подано суду, зокрема: ордер від 15.09.2022 серії АР № 1096823, виписаний адвокатом Бондарем П.Ю. на представництво інтересів позивача; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане Бондарю П.Ю. головою Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 30.10.2008 за № 11; квитанцію до прибуткового касового ордера від 06.09.2022 № 65, згідно якої позивачем оплачені адвокатські послуги у сумі 29575 грн.

Відповідач не надав суду заперечень щодо розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме, з відповідача належить стягнути кошти у сумі 17097 грн. 31 коп. (29575 грн. * 57,81%).

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ойл Плюс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Е.Н.Д. КОМПАНІ", вул. Слободянюка Бориса, 2, кв. 23, м. Вознесенськ, Миколаїсвька область, 56500, ідентифікаційний код 43305091, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ойл Плюс", вул. Приморська, 23, офіс 20, м. Одеса, 65026, ідентифікаційний код 42684089, грошові кошти у загальній сумі 224469 грн. 60 коп., із яких: 207085 грн. 54 коп. ? основний борг; 17384 грн. 06 коп. ? пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3367 грн. 02 коп. та на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги у сумі 17097 грн. 31 коп.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Давченко