Рішення

від 22.02.2023 по справі 916/2801/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2801/22

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства Райффайзен Банк до приватного підприємства РОС, ОСОБА_1 про стягнення 531 065,48 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство „Райффайзен Банк (далі по тексту АТ „Райффайзен Банк) звернулось до господарського суду із позовною заявою до приватного підприємства „РОС (далі по тексту ПП „РОС), ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 531 065,48 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 510 005,71 грн., відсотків у розмірі 21 059,77 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання ПП „РОС зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору №011/0127/01294286 від 24.11.2021р., виконання зобов`язання за яким були забезпечені договором поруки №155473/0127/328351 від 24.11.2021р., укладеним з ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 24.10.2022р. заява АТ „Райффайзен Банк про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена частково шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер: 5122783200:02:001:2869, площею 0,059 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою від 26.10.2022р. судом було відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. При цьому, у порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України, вказаною ухвалою судом було зобов`язано Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради надати суду інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1

09.11.2022р. Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2022р. було повідомлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 11.06.1993р. є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

ПП „РОС було повідомлено про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал на юридичну адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал суду на адресу, яка була повідомлена Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Проте, ухвали суду, якими відповідачі були повідомлені про дату та час розгляду судом даної справи, були повернуті у зв`язку з відсутністю адресатів.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ПП „РОС та ОСОБА_1 про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.11.2021р. ПП „РОС було заповнено анкету-заяву на отримання від кредиту від АТ „Райффайзен Банк. В свою чергу, 24.11.2021р. ОСОБА_1 було заповнено анкету Поручителя (форма для фізичних осіб).

24.11.2021р. між АТ „Райффайзен Банк (Кредитор) та ПП „РОС (Позичальник) було укладено кредитний договір №011/0127/01294286, згідно з п. 1.1 якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 500 000,00 грн., а Позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання, визначені договором. Під невідновлювальною кредитною лінією слід розуміти форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми ліміту кредитування подальше надання кредитних коштів припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 кредитного договору від 24.11.2021р. кінцевий термін надання кредиту - 24.01.2022р. - становить останній день, коли Позичальник може звернутися до кредитора з метою отримання кредиту. Кінцевий термін погашення кредиту - 24.11.2024 р., або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Умовами п. п. 2.1, 2.3 кредитного договору від 24.11.2021р. визначено, що протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору включно Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19.35% річних. Нарахування процентів здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за кредитом/ простроченої заборгованості за договором протягом всього строку користування кредитом /наявності простроченої заборгованості. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту (траншу) та не враховується день погашення кредиту/простроченої заборгованості в повному обсязі.

Згідно з п. 4.1 кредитного договору від 24.11.2021р. виконання зобов`язань Позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення договору, але до дня надання кредиту, між Кредитором і Поручителем ОСОБА_1 . Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов`язань Позичальника, що виникли або виникнуть у майбутньому на підставі договору.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору від 24.11.2021р. у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за договором та/або договором забезпечення, а також інші обставини, які на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов`язання Позичальника за договором не будуть виконані). Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/ часткового погашення заборгованості.

Згідно з п. 8.2 кредитного договору від 24.11.2021р. Кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 договору та пред`явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин дефолту, зокрема, у випадку порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за договором.

Умовами п. 8.3 кредитного договору від 24.11.2021р. передбачено наступне: якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 договору, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання Кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно. Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Кредитор має право звернути стягнення за договором забезпечення, пред`явити вимогу Позичальнику/ Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за договором, які не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 8.4 кредитного договору від 24.11.2021р. якщо Кредитор вирішив скористатися правом, визначеним підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 договору, Кредитор направляє Позичальнику письмове повідомлення кредитора з вимогою про надання забезпечення (додаткового забезпечення). Не пізніше десяти календарних днів з дати відправлення Кредитором зазначеної письмової вимоги, Позичальник зобов`язаний забезпечити укладання з Кредитором договору щодо надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань Позичальника за договором. При цьому, склад та вартість заставного майна (предмет застави) погоджується з Кредитором, або здійснити погашення заборгованості у визначені Кредитором сумі та строк.

Згідно з п. 12.3 кредитного договору від 24.11.2021р. повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони/ Позичальника, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Кредитор мас право направляти повідомлення засобами систем дистанційного обслуговування поточного рахунку, відповідно до умов укладеного сторонами договору щодо їх функціонування, або з використанням іншої системи електронної комунікації, погодженої сторонами. Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги відповідна кореспонденція вважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою сторони, зазначеною у договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної сторони.

Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів був викладений АТ „Райффайзен Банк та ПП „РОС у додатку №1 до кредитного договору від 24.11.2021р.

24.11.2021р. між АТ „Райффайзен Банк (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №155473/0127/328351, відповідно до п. 1.1 якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за цим договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки від 24.11.2021р. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання забезпечених зобов`язань.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 договору поруки від 24.11.2021р. у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість. Поручитель зобов`язується здійснити виконання забезпечених зобов`язань протягом 10 (десяти) календарних днів з дати відправлення Кредитором відповідної вимоги та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за основним договором.

Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

24.11.2021р. ПП „РОС звернулось до АТ „Райффайзен Банк із запитом видати кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн. згідно кредитного договору від 24.11.2021р.

На підтвердження факту видачі 26.11.2021р. кредитних коштів ПП „РОС у розмірі 500 000,00 грн., а також часткового погашення заборгованості відповідачем, Банком було надано виписку по банківському рахунку підприємства за період з 26.11.2021р. по 10.08.2022р.

11.08.2022р. АТ „Райффайзен Банк звернулось до ПП „РОС із вимогою №114/5-К-248010 про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.11.2021р., згідно якої Банк, посилаючись на наявність у Позичальника станом на 10.08.2022р. заборгованості за кредитом у загальному розмірі 38 507,24 грн., просив здійснити погашення кредиту у повному обсязі у сумі 531 065,48 грн. При цьому, у вказаній вимозі Банк посилався на приписи ст. 1050 ЦК України.

11.08.2022р. АТ „Райффайзен Банк звернулось до ОСОБА_1 із вимогою №114/5-К-248011 про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.11.2021р., згідно якої Банк, посилаючись на наявність у ПП „РОС станом на 10.08.2022р. заборгованості за кредитом у загальному розмірі 38 507,24 грн., просив здійснити погашення кредиту у повному обсязі у сумі 531 065,48 грн. При цьому, у вказаній вимозі Банк посилався на приписи ст. 1050 ЦК України, а також договір поруки від 24.11.2021р.

На підтвердження факту направлення на адресу ПП „РОС та ОСОБА_1 вимог про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.11.2021р. Банком було надано суду список згрупованих поштових відправлень, які були прийняті до опрацювання відділенням поштового зв`язку 16.08.2022р., та квитанцію про прийняття плати за пересилання поштових відправлень.

У поданій до суду позовній заяві Банком було наголошено про реалізацію останнім права на дострокове повернення Позичальником кредитних коштів у зв`язку з наявністю у ПП „РОС простроченої заборгованості за кредитним договором. При цьому, у поданих до суду письмових поясненнях Банком було наголошено, що після введення в Україні з 24.02.2022р. воєнного стану АТ „Райффайзен Банк були прийняті рішення про відстрочення сплати Позичальником платежів за договором. В подальшому проценти, сплата яких була відстрочена Банком, були включені до суми кредиту, на яку позивач також здійснював нарахування. З наведених підстав заборгованість за тілом кредиту автоматично була збільшена без видачі Позичальнику додаткових кредитних коштів.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що 24.11.2021р. між АТ „Райффайзен Банк та ПП „РОС було укладено кредитний договір №011/0127/01294286, за умовами якого Банк зобов`язався видати відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн., які з боку ПП „РОС мають бути повернуті у повному обсязі до 24.11.2024 р.

26.11.2021р. АТ„Райффайзен Банк було перераховано на рахунок ПП „РОС кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача за період з 26.11.2021р. по 10.08.2022р.

Проте, 11.08.2022р. АТ „Райффайзен Банк звернулось до ПП „РОС та ОСОБА_1 , яким були прийняті на себе зобов`язання солідарно відповідати за зобов`язаннями Позичальника, із вимогою про дострокове погашення кредиту з огляду на виникнення у ПП „РОС заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 507,24 грн.

На час звернення АТ „Райффайзен Банк із вимогою до ПП „РОС та ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту, в порядку ч.2 ст. 1050 ЦК України, вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав, а право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні (претензії, вимозі) на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінює умови виконання основного зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінює порядок і строк виконання цих зобов`язань, припиняє подальше кредитування позичальника, змінює строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту.

Згідно з п. 12.3 кредитного договору від 24.11.2021р. повідомлення та інша кореспонденція між сторонами за договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої сторони/ Позичальника, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення. Кредитор мас право направляти повідомлення засобами систем дистанційного обслуговування поточного рахунку, відповідно до умов укладеного сторонами договору щодо їх функціонування, або з використанням іншої системи електронної комунікації, погодженої сторонами.

Як зазначалось вище по тексту рішення, на підтвердження факту направлення на адресу ПП „РОС та ОСОБА_1 вимог про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.11.2021р. Банком було надано суду список згрупованих поштових відправлень, які були прийняті до опрацювання відділенням поштового зв`язку 16.08.2022р., та квитанцію про прийняття плати за пересилання поштових відправлень.

Проте, з наданих Банком доказів не вбачається за можливе встановити надсилання відповідачам вимоги від 11.08.2022р. про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором, оскільки АТ „Райффайзен Банк не надано опису вкладення, який може підтвердити направлення Позичальнику та Поручителю саме зазначеної вимоги, а не будь-яких інших документів. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 січня 2019 року у справі № 521/19118/14-ц, від 10 лютого 2021 року у справі № 288/1595/13.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи ненадання Банком описів вкладення на підтвердження направлення ПП „РОС та ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, господарський суд доходить висновку про відсутність у відповідачів обов`язку достроково повернути кредитні кошти у повному обсязі, оскільки термін виконання грошових зобов`язань у повному обсязі не настав.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність у АТ „Райффайзен Банк права вимагати стягнення із ПП „РОС та ОСОБА_1 лише простроченої заборгованості за кредитним договором від 24.11.2021р.

Вирішуючи питання про розмір основної заборгованості, який може бути присуджений до стягнення із ПП „РОС та ОСОБА_1 на користь позивача, суд виходить з наступного.

На виконання зобов`язань за кредитним договором від 24.11.2021р. Банком було 26.11.2021р. перераховано на рахунок ПП „РОС грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн., обов`язок щодо видачі яких був прийнятий на себе за умовами кредитного договору.

Проте, у поданій до суду позовній заяві Банк просить стягнути із ПП „РОС заборгованість за тілом кредиту у розмірі 510 005,71 грн., що на 10 005,71 грн. більше, ніж сума кредиту, видана відповідачу.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24.11.2021р., складеного АТ „Райффайзен Банк станом на 10.08.2022р., вбачається, що 27.02.2022р. та 27.05.2022р. мала місце реструктуризації заборгованості за кредитом. При цьому, згідно виписки по банківському рахунку реструктуризація була здійснена на підставі рішень правління АТ „Райффайзен Банк, які позивачем суду надані не були.

Крім того, 24.05.2022р. була проведена капіталізація кредиту, за наслідками якої Банк зарахував раніше несплачені ПП „РОС відсотки до суми кредиту, що підтверджується письмовими поясненнями позивача.

За результатами надання оцінки наявним в матеріалах справи доказам, господарський суд зазначає, що умовами кредитного договору від 24.11.2022р. не передбачено право Банку зараховувати несплачені Позичальником проценти до тіла кредиту. Суд зазначає, що правовим наслідком збільшення Банком тіла кредиту в односторонньому порядку та без видачі відповідачу додаткових коштів є збільшення суми процентів, які були нараховані Позичальнику.

Разом з тим суд зазначає, що ненадання АТ „Райффайзен Банк рішень правління АТ „Райффайзен Банк унеможливлює встановлення судом строків, на які Банком було відстрочено сплату процентів, та перевірку правомірності капіталізації тіла кредиту за рахунок процентів.

Господарський суд зазначає про необхідність дослідження рішень правління АТ „Райффайзен Банк, оскільки згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується, зокрема, на безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що з наданого Банком розрахунку заборгованості не вбачається за можливе встановити суму простроченого ПП „РОС кредиту та розмір процентів, які Банк може заявити до стягнення із ПП „РОС станом на 10.08.2022р.

При цьому, суд враховує, що розмір заборгованості за кредитом та відсотками у будь-якому випадку не може бути більше, ніж 38 507,24 грн., оскільки згідно листа від 11.08.2022р. наявність вказаної заборгованості і стала підставою для звернення Банку до відповідачів із вимогою про дострокове повернення кредиту.

З огляду на вищевикладене, враховуючи недоведеність АТ „Райффайзен Банк виникнення у нього права вимагати у відповідачів дострокового повернення кредиту у зв`язку з відсутністю описів вкладення на підтвердження направлення останнім саме вимоги про дострокове повернення кредиту, неможливість встановлення судом дійсного розміру простроченої заборгованості за кредитом та відсотками станом на 10.08.2022р. з огляду як на ненадання Банком рішень правління про відстрочення оплат за кредитним договором, так і на збільшення позивачем в односторонньому порядку суми кредиту, на яку в подальшому були нараховані відсотки, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених Банком до ПП „РОС та ОСОБА_1 вимог про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 531 065,48 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про правомірність відмови у задоволенні заявлених акціонерним товариством „Райффайзен Банк позовних вимог до приватного підприємства „РОС, ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 531 065,48 грн.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи відмову суду у задоволенні заявлених акціонерним товариством „Райффайзен Банк позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 24.10.2022р. по даній справі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2022р. по справі №916/2801/22.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 березня 2023 р.

Суддя С.П. Желєзна