Рішення

від 07.03.2023 по справі 924/901/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2023 р. Справа № 924/901/22

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу

за позовом фермерського господарства "Агро-Ком", с. Кремінна Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп", м. Київ

про стягнення 814495,61 грн основного боргу, 50509,69 грн інфляційних втрат, 6351,97 грн 3% річних,

представники сторін:

позивача: Малий Р.А. згідно ордера;

відповідача: Унгула Р.В. - представник за довіреністю та посадової інструкції

У судовому засіданні 07.03.2023 року відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.12.2022р. прийнято справу № 924/901/22 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 31.01.2023р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог та продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/901/22 на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 924/901/22 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Фермерське господарство "Агро-Ком" звернулося до суду з позовом (із врахуванням заяви від 19.01.2023р. про зменшення розміру позовних вимог) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" 814495,61 грн основного боргу, 50509,69 грн інфляційних втрат, 6351,97 грн 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції № 433/08-22С від 17.08.2022р. поставлено відповідачу товар (соняшник) на загальну суму 1712895,56 грн. Однак, відповідач лише частково виконав умови договору в частині оплати в сумі 898399,95 грн. Таким чином, відповідачем повністю не виконано свої грошові зобов`язання на суму 814495,61 грн. Окрім того, на суму основного боргу позивачем нараховано 50509,69 грн інфляційних втрат та 6351,97 грн 3% річних.

У відповіді на відзив від 10.01.2023р. представник позивача зазначає, зокрема, що про блокування зерна в портах Мінагрополітики повідомляло ще у травні 2022 року в той час як договір було укладено 17.08.2022р., що свідчить про обізнаність відповідача про необхідність виконання умов договору після введення воєнного стану. Також вказано, що згідно умов договору постачальник поставляє товар покупцеві на умовах поставки DAP відповідно до умов Інкотермс 2020 (поставка в місце призначення), відтак з моменту поставки товару до елеватору по вул. Гагаріна, 44/1 смт. Ярмолинці усі ризики перейшли до покупця - ТОВ "ВВТ Груп". Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє повідомлення відповідача про неможливість виконання умов договору у зв`язку із форс-мажорними обставинами та відсутній відповідний сертифікат згідно Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

У письмових поясненнях від 03.03.2023р. представником позивача зазначено, що гарантійний лист від 09.11.2022р., виданий товариством з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на користь фермерського господарства "Агро-Ком", засвідчує факт визнання відповідачем заборгованості перед позивачем. У даному гарантійному листі згідно графіка погашення заборгованості відповідач на свій розсуд виявив бажання здійснювати погашення заборгованості. При цьому, позивач не погоджував та не затверджував вказаний гарантійний лист від 09.11.2022р.

Представником позивача 07.03.2023р. подано до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що щодо виконання вимог п. 5.1. договору поставки від 17.08.2022р. позивачем надіслано на електронну адресу відповідача (менеджера з адміністративної діяльності) лист виробника № 42 від 17.08.2022р. Зі змісту даного листа слідує, що даним листом підтверджуємо, що - Соняшник (код 1206009900), урожаю 2021 року поставлений ФГ "Агро-Ком" згідно умов договору поставки сільськогосподарської продукції № 433/08-22С від 17.08.2022р. ТОВ "ВВТ Груп" є продукцією власного виробництва і вирощена на власних та/або орендованих землях Хмельницької області. ФГ "Агро-Ком" має статус сільгоспвиробника в 2022 році згідно положень Податкового кодексу України в його останній редакції та є суб`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Представником відповідача подано до суду відзив на позов від 27.12.2022р., у якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень посилається на виникнення форс-мажорних обставин воєнного часу, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов`язань за договором. Крім того, вказує на закриття портів, що спричинило затримку вантажу біля кордону на 100 днів.

06.03.2023р. представником відповідач подано до суду клопотання про залучення доказів, а також вказано, що грошові кошти за відшкодування податку на додану вартість на поточні рахунки відповідача не надходили. Вказав про добросовісне виконання своїх обов`язків та проходження перевірки Державною податковою службою України. На підтвердження своїх доводів, відповідачем долучено до матеріалів справи копії: контракту із кінцевим покупцем; вантажно-митні декларації; залізничні накладні; сертифікати Євро-1; звіт інспектора на підтвердження поганої якості зерна; банківські довідки про ненадходження грошових коштів з бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.04.2022р. по 06.02.2023р..; акт перевірки ДПСУ від 27.01.2023р. із додатком.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з`явися, проти позову заперечив, мотивуючи невиконання позивачем п. 5.1 договору та підсудністю даної справи господарському суду міста Київ.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

17.08.2022р. між фермерського господарства "Агро-Ком" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 433/08-22С, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме соняшник (код Товару 1206009900 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року (товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

У п.п. 2.1., 2.2. договору сторонами визначено кількість (120000 т), ціну (13508,77 грн) та вартість (1847999,74 грн) товару.

Відповідно до п. 3.1. договору постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом. Базис поставки DAP використовується з урахуванням умов, визначених в цьому договорі.

Згідно п. 3.2. договору строк постачання товару - 23.08.2022р. включно. Поставка товару партіями допускається.

У відповідності до п. 3.3. договору товар поставляється на елеватор поставки на ім`я покупця.

Як передбачено п. 3.5. договору, датою поставки товару постачальником вважається фактична його передача покупцеві на елеваторі поставки в заліковій вазі та наданням покупцю видаткової накладної на товар. Під терміном "залікова вага" розуміється фізична вага товару, зменшена на розрахункову величину маси відхилень від показників якості по вмісту вологи та смітної домішки, які визначені в п. 6.1. договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата 86% вартості кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-14 банківських днів з моменту надання видаткової накладної (у заліковій вазі), отримання від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку та за умови виставлення рахунку та підписання даного договору; 14% вартості партії товару протягом 5 банківських днів, наступних за датою зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні.

Оплата товару партіями допускається (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.5. договору постачальник компенсує витрати покупця, пов`язані з наданням елеватором поставки послуг із сушіння, очищення, підробці та обліку товару, згідно рахунків покупця, протягом 3 банківських днів з дати виставлення рахунку. За домовленістю сторін, загальна вартість даних послуг може бути вирахувана покупцем при здійсненні оплати за поставлений товар та проведенні остаточних розрахунків між сторонами. Вартість послуг становить: очистка 1 т / % пониження засміченості - 23,00 грн з ПДВ; послуги з сушіння т / % - 150,00 грн з ПДВ.

Згідно п. 5.3. договору постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати постачання товару видаткові накладні.

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1. договору).

Фермерським господарством "Агро-Ком" (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" (покупець) товар (соняшник) на загальну суму 1712895,56 грн, що підтверджується: видатковими накладними № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн, № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн; товарно-транспортними накладними № 24 від 17.08.2022р., № 25 від 17.08.2022р., № 26 від 17.08.2022р., № 27 від 17.08.2022р., № 28 від 18.08.2022р., № 29 від 18.08.2022р.; рахунками-фактурами № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн, № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн; податковими накладними № 7 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн, № 8 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн; довіреністю № 158 від 17.08.2022р. на отримання за договором № 433/08-22С від 17.08.2022р. 132 т соняшнику врожаю 2021 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" частково сплачено фермерському господарству "Агро-Ком" вартість поставленого позивачем товару на загальну суму 898399,95 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: № 4234 від 27.09.2022р. на суму 250000,00 грн, № 4341 від 21.10.2022р. на суму 125000,00 грн, № 4378 від 25.10.2022р. на суму 150000,00 грн, № 4156 від 07.09.2022р. на суму 323399,95 грн, № 4571 від 01.12.2022р. на суму 50000,00 грн.

Згідно одностороннього акта звіряння від 01.11.2022р. заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" перед фермерським господарством "Агро-Ком" становить 864495,61 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" підписано гарантійний лист від 09.11.2022р., у якому зазначено, що, зважаючи на те, що станом на 09.11.2022р. гарант має прострочену заборгованість перед одержувачем за договором поставки сільськогосподарської продукції № 433-08/22С від 17.08.2022р. у розмірі 864495,61 грн гарант цим листом зобов`язується сплатити вказану заборгованість до 15.12.2022р. включно згідно із графіком погашення заборгованості, що зазначений у цьому гарантійному листі: до 16.11.2022р. включно - 172899,12 грн, до 23.11.2022р. включно - 172899,12 грн, до 30.11.2022р. включно - 172899,12 грн, до 07.12.2022р. включно - 172899,12 грн, до 15.12.2022р. включно 172899,13 грн. Усього 864495,61 грн.

Відповідно до листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022р.

Листом від 19.08.2022р. товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" повідомлено, що вагони (згідно списку), які були відправлені 28-30.04.2022р. зі ст. Ярмолинці П-Зах. /333 702/ призначенням Constanta Port (Румунія) станом на 19.08.2022р. знаходяться по станції Ларга Льв. /367 605/, індекс потягу 3329+019+3676.

Рішеннями від 17.10.2022р. № 7473370/39113600 та від 25.10.2022р. № 7500895/39113600 було зареєстровано податкові накладні № 7 від 17.08.2022р. та № 8 від 18.08.2022р. відповідно.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем у встановлений договором строк повністю не виконано свої зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Судом встановлено, що у п. 3.1. договору сторонами погоджено, що постачальник поставляє товар покупцеві в заліковій вазі на умовах поставки DAP відповідно до умов ІНКОТЕРМС 2020 - ТОВ "ВВТ Грейн" (адреса: 32101, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1), в подальшому - "елеватор поставки", автомобільним транспортом.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем договору поставки сільськогосподарської продукції, у якому міститься вказівка на місце виконання цього договору (місце передачі товару) - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1. Крім того, в товарно-транспортних накладних також визначено пункт розвантаження товару - Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, вул. Гагаріна, буд. 44/1.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість застосування в даному випадку правил підсудності, встановлених ч. 5 ст. 29 ГПК України, про пред`явлення позову за місцем виконання договору та розгляд даної справи господарським судом Хмельницької області.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 лютого 2020 року у справі № 912/3048/19.

Вказане вище спростовує усні доводи відповідача викладені в судовому засіданні в цій частині.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме соняшник (код Товару 1206009900 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року (товар), в кількості, у строки і на умовах, передбачених у цьому договорі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи стверджується, що позивачем згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" сільськогосподарську продукцію (соняшник) на загальну суму 1712895,56 грн.

Однак, відповідачем частково проведено оплату за поставлений товар згідно вищевказаних видаткових накладних в сумі 898399,95 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Окрім того, як встановлено судом, товариством з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" підписано та надіслано позивачу гарантійний лист від 09.11.2022р. (який останнім не затверджено), у якому зазначено, що, зважаючи на те, що станом на 09.11.2022р. гарант має прострочену заборгованість перед одержувачем за договором поставки сільськогосподарської продукції № 433-08/22С від 17.08.2022р. у розмірі 864495,61 грн гарант цим листом зобов`язується сплатити вказану заборгованість до 15.12.2022р. включно згідно із графіком погашення заборгованості.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 30.01.2019 у справі № 905/2324/17, від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18, від 21.05.2019 у справі № 904/6726/17, від 05.06.2019 у справі № 905/1562/18, від 10.06.2019 у справі № 911/935/18, від 11.06.2019 у справі № 904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі № 910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача стосовно часткової сплати заборгованості та підписання гарантійного листа свідчать про те, що відповідач визнав борг перед позивачем в розмірі 864495,61 грн за договором поставки сільськогосподарської продукції № 433-08/22С від 17.08.2022р.

Проте, відповідачем в обумовлений договором строк повністю не здійснено оплату за поставлений товар.

Таким чином, сума боргу за поставлений позивачем товар з урахуванням часткових проплат складає 814495,61 грн (1712895,56 грн - 898399,95 грн).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" за договором поставки сільськогосподарської продукції № 433/08-22С від 17.08.2022р. 814495,61 грн заборгованості, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Як слідує із позовних вимог, позивачем також заявлено до стягнення 50509,69 грн інфляційних втрат та 6351,97 грн 3% річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, провівши в системі "Законодавство" перерахунок 3% річних (із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог), дійшов висновку, що правомірною до стягнення є сума в розмірі 6351,97 грн:

1) видаткова накладна № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн (86% = 994716,97 грн):

за період з 07.09.2022р. по 26.09.2022р. на суму боргу 994716,97 грн = 1635,15 грн,

за період з 28.09.2022р. по 20.10.2022р. на суму боргу 744716,97 грн (994716,97 грн - 250000,00 грн) = 1407,82 грн,

за період з 22.10.2022р. по 24.10.2022р. на суму боргу 619716,97 грн (744716,97 грн - 125000,00 грн) = 152,81 грн,

за період з 26.10.2022р. по 01.12.2022р. на суму боргу 469716,97 грн (619716,97 грн - 150000,00 грн) = 1428,45 грн,

видаткова накладна № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн (14% = 161930,67 грн):

за період з 28.10.2022р. по 01.12.2022р. на суму боргу 161930,67 грн = 465,83 грн;

2) видаткова накладна № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн (556247,92 грн * 86% = 478373,21 грн):

за період з 08.09.2022р. по 01.12.2022р. на суму боргу 154973,26 грн (478373,21 грн - 323399,95 грн) = 1082,69 грн,

видаткова накладна № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн (556247,92 грн * 14% = 77874,71 грн):

за період з 04.11.2022р. по 01.12.2022р. на суму боргу 77874,71 грн = 179,22 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", відповідно до якого вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 50509,69 грн:

1) видаткова накладна № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн (86% = 994716,97 грн):

за вересень 2022 року на суму боргу 994716,97 грн = 18899,62 грн

за жовтень 2022 року на суму боргу 744716,97 грн = 18617,92 грн,

за листопад 2022 року на суму боргу 469716,97 грн = 3288,02 грн,

видаткова накладна № 15 від 17.08.2022р. на суму 1156647,64 грн (14% = 161930,67 грн):

за листопад 2022 року на суму боргу 161930,67 грн = 1133,51 грн;

2) видаткова накладна № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн (556247,92 грн * 86% = 478373,21 грн):

за вересень - листопад 2022 року на суму боргу 154973,26 грн = 8025,50 грн,

видаткова накладна № 16 від 18.08.2022р. на суму 556247,92 грн (556247,92 грн * 14% = 77874,71 грн):

за листопад 2022 року на суму боргу 77874,71 грн = 545,12 грн.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві судом зазначається наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З аналізу наведеної норми слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

У п.п. 7.1., 7.2. договору сторони врегулювали, що сторони не несуть відповідальності за невиконання своїх зобов`язань по цьому договору, причиною яких стали фактори, які не підлягають контролю сторін - стихійні лиха, пожежі, воєнні дії, громадські безпорядки, заборони державного рівня і т.д. Достатнім підтвердженням дії обставини непереборної сили буде відповідний акт, виданий Торгово-промисловою палатою України. Сторона, яка підпала під дію обставин непереборної сили, зобов`язана негайно письмово повідомити про це іншу сторону. Неповідомлення позбавляє сторону посилатись на обставини форс-мажор як на підставу звільнення від відповідальності.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) можуть бути засвідчені, зокрема Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання сертифікатів про такі обставини.

Однак відповідачем ні у порядку, передбаченому Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п. 7.1. договору, ні іншими належними та допустимими доказами не підтверджено наявності будь-яких обставини непереборної сили для відповідача і що саме такі обставини зробили неможливим виконання ним свого зобов`язання за договором.

Також судом зауважується, що спірний договір був укладений 17.08.2022р., що свідчить про те, що відповідач був обізнаний із обставинами непереборної сили та відповідно прийняв усі ризики щодо здійснення розрахунків за куплений товар у встановлений договором строк.

Крім того, критично оцінює суд наданий відповідачем лист від 19.08.2022р. ТОВ "Грейнсвард", оскільки згідно вказаного листа вагони були відправлені зі ст. Ярмолинці П-Зах. 28-30.04.2022р. в той час як видаткові накладні на поставку товару були підписані сторонами 17-18.08.2022р.

Стосовно усних доводів відповідача щодо невиконання позивачем п. 5.1 договору, останні спростовуються змістом листа №42 від 17.08.2022 р., наданого позивачем в матеріали справи, при цьому доказів неотримання даного листа відповідачем не надано, як і не доведено жодними належними доказами факту звернення до позивача з претензією про надання оригіналу листа щодо власної продукції уразі відсутності даного листа. При цьому товар прийнятий без зауважень ще в серпні 2022 року, а товаро-транспортні накладні та гарантійний лист відповідача, свідчить про необгрунтованість позиції ТОВ "ВТТ Груп" в цій частині. Окрім того, представник позивача пояснив суду, що печатка підприємства на листі №42 від 18.08.2022 р. є саме свідченням того, що інформація викладена в листі виконана на фірмовому бланку підприємства, оскільки інших бланків на підприємстві не існує.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, проведені розрахунки, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 814495,61 грн основного боргу, 50509,69 грн інфляційних втрат, 6351,97 грн 3% річних.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Згідно пп. 1 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог від 01.01.2023р. позивач просив суд повернути судовий збір в розмірі 706,38 грн, сплачений згідно платіжного доручення № 105 від 02.12.2022р.

Приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та про повернення судового збору, сума судового збору у розмірі 706,38 грн, сплачена фермерським господарством "Агро-Ком" при поданні позовної заяви до суду на підставі платіжного доручення № 105 від 02.12.2022р., підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства "Агро-Ком", с. Кремінна Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп", м. Київ про стягнення 814495,61 грн основного боргу, 50509,69 грн інфляційних втрат, 6351,97 грн 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТТ Груп" (м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А", офіс 310, ідентифікаційний код 36716311) на користь фермерського господарства "Агро-Ком" (Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Грушевського, 17, ідентифікаційний код 39113600) 814495,61 грн (вісімсот чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 61 коп.) основного боргу, 50509,69 грн (п`ятдесят тисяч п`ятсот дев`ять гривень 69 коп.) інфляційних втрат, 6351,97 грн (шість тисяч триста п`ятдесят одну гривню 97 коп.) 3% річних, 13070,36 грн (тринадцять тисяч сімдесят гривень 36 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повернути фермерському господарству "Агро-Ком" (Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Грушевського, 17, ідентифікаційний код 39113600) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 706,38 грн (сімсот шість гривень 38 коп.), сплачений відповідно до платіжного доручення № 105 від 02.12.2022р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.03.2023 року.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 3 прим.

1- до справи;

2- позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 105, оф. 4);

3- відповідачу (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 41, ЛІТ "А" офіс 310).

Всім реком. з повід.

Електронні адреси:

позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2

відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4