Рішення

від 27.02.2023 по справі 924/931/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2023 р. Справа № 924/931/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" с. Улашанівка, Шепетівського району, Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетрум" аг. Колодищі, Колодищанська с/р, Мінський район, Мінська область, Республіка Білорусь

про стягнення 72197,05 доларів США, що еквівалентно 2640145,04 грн.

Представники сторін у судове засідання не з`явились

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 19.12.2022р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 9год. 30хв. 10.01.2023р. Ухвалою від 10.01.2023р. підготовче засідання відкладено на 23.01.2023р. Ухвалою від 23.01.2023р. закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.02.2023р. Ухвалою від 16.02.2023 судове засідання відкладено на 27.02.2023р.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 72197,05 доларів США, що еквівалентно 2640145,04грн, з яких 54121,50 доларів США (1979147,48 грн.) основний борг та 18 075,55доларів США (60997,55 грн.) штрафні санкції. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 16.03.2020р. між сторонами укладено контракт №2, на виконання умов якого позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 54 121,50 доларів США, яка останнім не сплачена. Також на підставі п. 8.1 розділу 8 контракту та ст.625 ЦК України позивач заявив до стягнення пеню та 3% річних.

Позивач у клопотанні від 16.02.2023р. просив позовні вимоги задовольнити, справу розглянути за відсутності представника.

Представник відповідача для участі в судовому засіданні 27.02.2023р. не з`явився, відзиву на позов не подав.

Згідно з інформацією, що міститься на офіційному сайті АТ "Укрпошта", останнє припинило доставку поштових відправлень до/з Республікою Білорусь. Здійснити поштове відправлення в Республіку Білорусь з відділень Укрпошти неможливо.

З огляду на викладене, ухвали суду надсилались на електронну адресу відповідача, яка була зазначена позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕТРУМ" (далі - покупець) 16.03.2020р. укладено контракт №2 (далі - контракт), предметом якого відповідно до п. 1.1 є поставка покупцю товару: меблів для ванної кімнати, санітарно - технічних виробів, частин для меблів, меблевої фурнітури, а також інших виробів меблевої промисловості (далі - товар).

За умовами п. 1.2 контракту постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар згідно його заявок на умовах FCA (Україна, Хмельницька область, Славутський район, с. Улашанівка, вул. Шевченка 1А, виробнича база постачальника), у відповідності із правилами "ІНКОТЕРМС", в редакції 2010 року, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар, згідно до специфікації на кожну окрему партію товару - на умовах та у строки, встановлені цим контрактом.

Згідно з п. 1.3 контракту кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна та інші характеристики окремої партії товару, який підлягає поставці по даному контракту, вказується у специфікації при кожному окремому навантаженні. Підписані та засвідчені печатками сторін у встановленій формі специфікації на кожну окрему поставку партії товару є невід`ємними частинами контракту.

Ціни на товар встановлюються постачальником за погодженням з покупцем та вказуються в специфікаціях на кожну окрему поставку партії товару. Ціни на товар є договірними (ринковими) та узгодженими сторонами при кожній окремій поставці, про що свідчать підписані специфікації на кожну поставку товару. У випадку зміни цін на товарних ринках, підвищення цін на сировину, ціна товару може бути змінена за згодою обох сторін. Про зміну ціни постачальник повідомляє покупця в строк не менше 20 днів до дати зміни вартості товару (п. 2.1 контракту).

Пунктом 2.2 контракту визначено, що ціна одиниці та загальна вартість партії товару вказується сторонами в специфікаціях на кожну окрему партію поставки товару.

Згідно з п. 2.3 контракту ціна на товар відповідно до даного контракту встановлюється в доларах США та включає в себе вартість пакування, маркування, сертифікати походження СТ-1, митні витрати на території України, а також витрати на завантаження та укладку товару на транспортний засіб покупця і вказуються в специфікаціях при поставці кожної окремої партії товару.

Валюта контракту - долари США (п.2.5).

Загальна вартість контракту визначається загальним розміром вартості товару, яких поставлено постачальником покупцю відповідно до специфікацій, оформлених при кожній поставці товару та приблизно складає 500 000 доларів США (п.2.6).

За умовами п. 3.1 контракту поставка товару згідно даного контракту відбувається автомобільним транспортом покупця на умовах FCA (Україна, Хмельницька область, Славутський район, с. Улашанівка, вул. Шевченка 1А, виробнича база постачальника).

Датою поставки замовленої покупцем партії товару, а також моментом переходу права власності та усіх ризиків - вважається момент передачі постачальником товару, який пройшов митне очищення в країні постачальника, вантажоперевізнику або іншій уповноваженій особі від покупця. Підтвердженням передачі товару є митна декларація з відміткою про закінчення митного оформлення вантажу (п.3.8).

Відповідно до п. 3.10 контракту вантажоотримувач товару, що поставляється згідно даного контракту - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТРУМ".

Пунктом 5.1 контракту визначено, що оплата повної вартості кожної окремої партії товару, відповідно до підписаної сторонами специфікації, здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, на підставі виставленого постачальником інвойсу, протягом 2 банківських днів шляхом перерахування покупцем грошових коштів (валюти контракту) на валютний рахунок постачальника вказаний в інвойсі.

Валюта платежу - долари США (п. 5.2 контракту).

Форма розрахунків - банківський переказ (п. 5.3 контракту).

За умовами п. 5.5 контракту датою оплати товару є день зарахування грошових коштів (валюти контракту) на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1 контракту за кожний день прострочення оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожний день такої прострочки.

Пунктом 9.1 контракту передбачено, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути по цьому контракту або у зв`язку із ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У випадку якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає передачі на розгляд та кінцеве вирішення в Господарський суд Хмельницької області. Місце розгляду спору: місто Хмельницький, площа Незалежності, 1. Рішення суду є кінцевим та обов`язковим для виконання обома сторонами.

Згідно з п. 10.1 контракту даний контракт діє з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2020 року. Якщо жодна із сторін в місячний строк до закінчення дії контракту в письмовій формі не виявить бажання розірвати його, даний контракт вважається продовженим на кожний наступний календарний рік.

Контракт підписаний та скріплений відтисками печаток сторін.

16.12.2020р. між сторонами підписано додаткову угоду №1 до контракту, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до розділу "Адреси та реквізити сторін", зокрема щодо зміни адреси відповідача.

Додатковою угодою №2 від 15.01.2021р. сторонами викладено п.2.6 контракту у новій редакції та передбачено, що загальна вартість контракту визначається загальним розміром вартості товару, який поставлено постачальником покупцю на протязі дії контракту відповідно до специфікацій, оформлених на кожну поставку товару та приблизно складає 2 500 000 доларів США і не є обов`язковою для сторін на протязі строку дії контракту.

Додатками №1 від 16.03.2022р., №2 від 01.01.2020р., №3 від 16.12.2020р. до контракту сторонами визначався асортиментний перелік товару який поставляється за цим контрактом.

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 54121,50 доларів США, що підтверджується міжнародними митними деклараціями UA400030/2022/000255 від 21.01.2022р., UA400030/2022/000336 від 28.01.2022р., UA400030/2022/000520 від 11.02.2022р., інвойсами №2 від 20.01.2022р., №4 від 27.01.2022р., №9 від 10.02.2022р., CMR серії А № 0172882 від 21.01.2022р., CMR серії А № 091735 від 28.01.2022р., CMR серії А № 091738 від 11.02.2022р., Пакувальними листами №2 від 20.01.2022р., №4 від 28.01.2022р., №9 від 10.02.2022р., специфікаціями до контракту №38 - 40.

Згідно з претензією № 126/1 від 16.06.2022р. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату 54 121,50 доларів США заборгованості за товар, що поставлений на підставі контракту № 2 від 16.03.2020р. та штрафних санкцій, у зв`язку із порушенням договірних зобов`язань.

Однак відповідач відповіді не надав та кошти не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків, підписаний позивачем, статут ТОВ "БЕТРУМ" від 11.03.2020р., свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ "БЕТРУМ" від 12.03.2020р.

Аналізуючи надані докази, пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Суд враховує, що сторони у п. 9.1 контракту № 2 від 16.03.2020р. передбачили, що усі спори та розбіжності, які можуть виникнути по цьому контракту або у зв`язку із ним, сторони будуть вирішувати шляхом переговорів. У випадку якщо сторони не дійдуть згоди, справа підлягає передачі на розгляд та кінцеве вирішення в Господарський суд Хмельницької області. Місце розгляду спору: місто Хмельницький, площа Незалежності, 1. Рішення суду є кінцевим та обов`язковим для виконання обома сторонами.

Таким чином, даний спір підвідомчий Господарському суду Хмельницької області.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Суд встановив, що 16.02.2020р. між ТОВ "ЮВВІС" та ТОВ "БЕТРУМ" укладено контракт №2, згідно з п.п. 1.1 предметом якого є поставка покупцю товару: меблів для ванної кімнати, санітарно - технічних виробів, частин для меблів, меблевої фурнітури, а також інших виробів меблевої промисловості (далі - товар).

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку відповідачу на загальну суму 54 121,50доларів США, що підтверджується міжнародними митними деклараціями UA400030/2022/000255 від 21.01.2022р., UA400030/2022/000336 від 28.01.2022р., UA400030/2022/000520 від 11.02.2022р., інвойсами №2 від 20.01.2022р., №4 від 27.01.2022р., №9 від 10.02.2022р., CMR серії А № 0172882 від 21.01.2022р., CMR серії А № 091735 від 28.01.2022р., CMR серії А № 091738 від 11.02.2022р., Пакувальними листами №2 від 20.01.2022р., №4 від 28.01.2022р., №9 від 10.02.2022р., специфікаціями до контракту №38 - 40.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Пунктом 5.1 контракту визначено, що оплата повної вартості кожної окремої партії товару, відповідно до підписаної сторонами специфікації, здійснюється покупцем на умовах 100% передоплати, на підставі виставленого постачальником інвойсу, протягом 2 банківських днів шляхом перерахування покупцем грошових коштів (валюти контракту) на валютний рахунок постачальника вказаний в інвойсі.

Валюта платежу - долари США (п. 5.2 контракту). Форма розрахунків - банківський переказ (п.5.3 контракту).

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за поставлений товар на суму 54 121,50 доларів США.

За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 54121,50 доларів США основного боргу, що за курсом НБУ станом на день звернення до Господарського суду із позовною заявою 07.12.2022р. (долар США- 36,5686 грн.) еквівалентно 1 979 147,48 грн.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач заявив до стягнення 16 702,72 доларів США пені, нарахованих за період з 25.01.2022р. по 03.02.2022р. на суму боргу 23314,50 доларів США, за період з 05.02.2022р. по 09.02.2022р. на суму боргу 22 314,50 доларів США, за період з 11.02.2022р. по 17.02.2022р. на суму боргу 11 314,50 доларів США, за період з 19.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 9314,50 доларів США, за період з 01.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 21 149,50 доларів США, за період з 15.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 23 657,50 доларів США.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 8.1 контракту сторони визначили, що за кожний день прострочення оплати товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, за кожний день такої прострочки.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, а також те, що пеня нараховується в розмірі не більшому за подвійну ставку встановлену НБУ на дату нарахування.

З огляду на викладене, враховуючи норми ч. 6 ст. 232 ГК України, подвійну ставку пені встановлену НБУ, суд провів перерахунок та встановив, що правомірним буде нарахування пені за період з 25.01.2022р. по 03.02.2022р. на суму боргу 23 314,50 доларів США в розмірі 127,75 доларів США, за період з 05.02.2022р. по 09.02.2022р. на суму боргу 22 314,50 доларів США в розмірі 63,87 доларів США, за період з 11.02.2022р. по 17.02.2022р. на суму боргу 11 314,50 доларів США в розмірі 43,40 доларів США, за період з 19.02.2022р. по 19.08.2022р. на суму боргу 9314,50 доларів США в розмірі 1525,96 доларів США, за період з 01.02.2022р. по 01.08.2022р. на суму боргу 21 149,50 доларів США в розмірі 3152,07 доларів США, за період з 15.02.2022р. по 15.08.2022р. на суму боргу 23 657,50 доларів США в розмірі 3798,08 доларів США. Відповідно обґрунтованою є пеня в загальному розмірі 8711,13 доларів США.

Нарахування 7 991,59 доларів США пені є безпідставним.

Також позивач заявив до стягнення 1372,83 доларів США 3% річних, нарахованих за період з 25.01.2022р. по 03.02.2022р. на суму боргу 23314,50 доларів США, за період з 05.02.2022р. по 09.02.2022р. на суму боргу 22 314,50 доларів США, за період з 11.02.2022р. по 17.02.2022р. на суму боргу 11 314,50 доларів США, за період з 19.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 9314,50 доларів США, за період з 01.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 21 149,50 доларів США, за період з 15.02.2022р. по 07.12.2022р. на суму боргу 23 657,50 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провів перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та встановив їх правомірність та правильність нарахування, тому останні підлягають стягненню із відповідача у заявленому розмірі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь позивача 54121,50 долари США основного боргу, 8711,13 доларів США пені та 1372,83 доларів США 3% річних.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТРУМ" (Республіка Білорусь, 223051, Мінська область, Мінський район, Колодищанська сільська рада, аг. Колодищі, вул. Мінська, 5, прим. 66, офіс 254Ф, УНП (реєстраційний номер (692158977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВВІС" (Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка, вул. Шевченка, буд. 1А, код 36420474) - 54121,50 (п`ятдесят чотири тисячі сто двадцять один долар 50 центів) США, що еквівалентно 1 979 147,48 грн. (один мільйон дев`ятсот сімдесят дев`ять тисяч сто сорок сім гривень 48коп.) основного боргу, 8711,13 доларів США (вісім тисяч сімсот одинадцять доларів 13 центів), що еквівалентно 318 553,83 грн. (триста вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят три гривні 83коп.) пені, 1372,83 доларів США (одна тисяча триста сімдесят два долари 83 центи), що еквівалентно 50 202,47 грн. (п`ятдесят тисяч двісті дві гривні 47 коп.) 3% річних, 35 218,55грн. (тридцять п`ять тисяч двісті вісімнадцять гривень 55коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 7 991,59 доларів США пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.03.2023р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Направлено на ел.пошту позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1), відповідачу (ІНФОРМАЦІЯ_2).