Постанова

від 28.02.2023 по справі 910/13661/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 910/13661/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Михайлова В. В. (в порядку самопредставництва),

відповідача - Понька Р. В. (адвокат),

третьої особи - Івончик У. Р. (в порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Громадської організації "Золоті леви чорної сотні" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 (суддя Мандриченко О. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 (головуючий - Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Громадської організації "Золоті леви чорної сотні",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,

про примусове виселення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У серпні 2021 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву, орендодавець, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Золоті леви чорної сотні" (далі - ГО "Золоті леви чорної сотні", Організація, орендар, відповідач), за участю третьої особи - Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада, балансоутримувач, третя особа), про виселення ГО "Золоті леви чорної сотні" в примусовому порядку з державного нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 53,80 м2, що розташоване на першому поверсі будівлі на вул. Прорізній, 2 у м. Києві (далі - спірні приміщення, орендоване майно, об`єкт оренди), з посиланням на положення статей 16, 391, 526, 530, 610, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 193, 287 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 4, 25 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", введеного в дію з 01.02.2020 (далі - Закон України № 157-ІХ).

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що після закінчення 07.10.2020 строку дії укладеного між сторонами договору оренди від 07.11.2017 № 7978 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір оренди від 07.11.2017, договір № 7978), позивач в місячний строк повідомив відповідача про відмову в продовжені договору № 7978 і зобов`язав повернути орендоване майно на підставі акта, однак відповідач спірні приміщення не повернув і продовжує незаконно їх використовувати.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 позов задоволено повністю з тих мотивів, що на підставі статті 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ "Про оренду державного та комунального майна", чинного до 31.01.2020 (далі - Закон України № 2269-ХІІ) орендодавець своєчасно (у встановлений місячний строк) повідомив орендаря про припинення чинності договору оренди від 07.11.2017 шляхом направлення листа від 03.11.2020 № 30-06/9684, що свідчить як про відсутність підстав для продовження договору на той же строк і на тих самих умовах, так і про припинення вказаного договору з 08.10.2020 в зв`язку із закінченням строку його дії, внаслідок чого в Організації виник обов`язок звільнити спірні приміщення, як того вимагають положення частини 1 статті 785 цього Кодексу та частини 1 статті 27 Закону України № 2269-ХІІ. При цьому неотримання відповідачем кореспонденції, яку позивач направив за належною адресою та яка повернулася до позивача у зв`язку з її неотриманням відповідачем, зумовлене суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу, тоді як норми законодавства передбачають право орендодавця на заперечення щодо продовження строку дії договору оренди та не встановлюють обов`язку позивача вручати заяву про припинення дії договору оренди безпосередньо відповідачу чи перевіряти факт такого отримання.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 залишено без змін.

5. Зазначена постанова аргументована посиланням на норми статей 202, 759, 763, 764, 785 ЦК України, статті 284 ГК України, статті 17 Закону України № 2269-ХІІ, статей 18, 19, 24, 25 і пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ, статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з огляду на припинення 08.10.2020 договору оренди від 07.11.2017 у зв`язку зі своєчасною відмовою орендодавця від його пролонгації, але водночас додатково зазначив про поширення на спірні правовідносини продовження договору оренди державного майна, строк якого було встановлено до 07.10.2020 (тобто вже після настання дати 01.07.2020), дії положень Закону України № 157-ІХ, згідно з частиною 3 статті 18 якого договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

При цьому, встановивши, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача в установленому законом порядку до позивача із заявою про продовження строку дії договору оренди від 07.11.2017, а натомість балансоутримувач звертався до орендодавця та орендаря із повідомленнями про необхідність використання спірних приміщень для власних потреб, апеляційний суд дійшов висновку про правомірну відмову орендодавця в продовженні договору на підставі статті 19 Закону України № 157-ІХ та зумовлене цим припинення договору № 7978 відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 24 цього Закону, а саме в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, та, як наслідок, орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина 1 статті 25 цього Закону України № 157-ІХ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ГО "Золоті леви чорної сотні" звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування і порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми статті 764 ЦК України в правовідносинах за участю наймача - громадської організації, діяльність якої як юридичної особи та її членів спрямована на захист територіальної цілісності держави, патріотичне виховання дітей та їх фізичний розвиток.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Нацрада у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

РВ ФДМУ по місту Києву не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГО "Золоті леви чорної сотні" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 910/13661/21 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 28.02.2023.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному визначено у справі № 907/742/16 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

10. 07.11.2017 між РВ ФДМУ по місту Києву (орендодавець) та ГО "Золоті леви чорної сотні" (орендар) укладено договір № 7978, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 10.1, 10.4, 10.9, 10.10 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежиле приміщення, площею 53,80 м2, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Прорізна, 2, на 1-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Нацради, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2017 і становить 1 518 000 грн. Майно було передане в оренду з метою розміщення неприбуткової організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності. Цей договір укладено на 2 роки 11 місяців, отже, він діє з 07.10.2017 року по 07.10.2020 року включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцеві/балансоутримувачу. Майно вважається повернутим орендодавцеві/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Згідно з актом приймання-передавання від 07.11.2017 позивач передав, а відповідач прийняв спірні приміщення.

11. Листом від 25.06.2020 № 17/807 Нацрада поінформувала ГО "Золоті леви чорної сотні" про неможливість продовження договору оренди від 07.11.2017.

12. Листом від 25.06.2020 № 17/808 Нацрада повідомила орендодавця про заперечення щодо продовження договору оренди від 07.11.2017, оскільки Урядом України не було погоджено виділення третій особі додаткових площ (у зв`язку з переглядом повноважень та штату), з огляду на наявність орендованих площ.

13. 03.11.2020, тобто в межах місячного строку після закінчення 07.10.2020 строку дії договору № 7978, РВ ФДМУ по місту Києву направило на адресу державної реєстрації ГО "Золоті леви чорної сотні" (м. Київ, вул. Васильківська, 37) лист-заяву про припинення чинності договору оренди від 07.11.2017, в якій зазначив, що від балансоутримувача надійшов лист від 07.07.2020 № 850 щодо наміру використовувати майно для власних потреб, тому орендодавець відмовляє орендарю в продовженні строку дії цього договору. До листа було додано акт приймання-передачі (повернення).

Факт направлення вказаного листа орендарю підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпеля пошти, списком цінних листів з описом з відтиском календарного штемпеля пошти, фіскальним чеком про оплату послуг поштового зв`язку.

Примірники зазначеного листа та акта також було направлено третій особі та отримано нею 11.11.2020.

14. Відповідач зазначений акт приймання-передачі не підписав, приміщення орендодавцю не повернув, натомість 24.11.2020 направив позивачу і третій особі лист № 856, в якому повідомив про неотримання повідомлень про припинення договору оренди від 07.11.2017, а тому вважає цей договір продовженим відповідно до його пункту 10.4 і просить надіслати рахунок на оплату орендної плати.

15. Листом від 27.01.2021 № 17/126 Нацрада повідомила РВ ФДМУ по місту Києву про те, що орендарем не підписано акт передачі-приймання приміщення та продовжується споживання комунальних послуг, тому просить поінформувати щодо стану врегулювання договірних відносин і подальших дій з повернення об`єкта оренди балансоутримувачу.

Листом 24.05.2021 № 17/920 третя особа повторно повідомила орендодавця про те, що орендар не звільняє займане приміщення.

Позиція Верховного Суду

16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

18. В основу оскаржуваного рішення покладено висновок місцевого господарського суду про припинення з 08.10.2020 договору оренди від 07.11.2017 у зв`язку зі своєчасною (в установлений місячний строк) відмовою орендодавця від його пролонгації відповідно до положень статті 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України № 2269-ХІІ, яку (відмову) оформлено надісланим орендарю листом РВ ФДМУ по місту Києву від 03.11.2020 № 30-06/9684, що зумовлює виникнення в Організації обов`язку звільнити займане приміщення.

19. В свою чергу, в основу оскаржуваної постанови покладено також висновок апеляційного господарського суду про те, що на спірні правовідносини продовження договору оренди державного майна, строк якого було встановлено до 07.10.2020 (тобто вже після настання граничної дати - 01.07.2020), поширюється дія положень Закону України № 157-ІХ (в силу пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону), а оскільки відповідачем не дотримано передбачену статтею 18 Закону України № 157-ІХ процедуру продовження договору оренди державного або комунального майна, яка (процедура) вимагає від орендаря попереднього (не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди) подання до орендодавця заяви про продовження договору, та позивач відмовився продовжити договір № 7978 у зв`язку з необхідністю використання балансоутримувачем спірних приміщень для власних потреб, то вказаний договір припинився на підставі абзацу 2 частини 1 статті 24 (в зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено) та статті 19 Закону України № 157-ІХ, як наслідок, ГО "Золоті леви чорної сотні" зобов`язана протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина 1 статті 25 цього Закону).

20. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

21. 03.10.2019 було прийнято Закон України № 157-ІХ, в розділі "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 157-IX визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Ураховуючи опублікування тексту Закону України № 157-ІХ в офіційному друкованому виданні "Голос України" 26.12.2019, останній набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, отже, з цієї дати підлягають застосуванню його норми (за винятком норм, наведених у розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

При цьому за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

22. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

23. Колегія суддів наголошує на тому, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України № 157-ІХ. Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону України № 2269-XII.

Схожий правовий висновок щодо необхідності чіткого розмежування порядку та підстав продовження договорів оренди державного та комунального майна, передбачених нормами Закону України № 2269-XII (чинного до 31.01.2020) і Закону України № 157-ІХ (введеного в дію з 01.02.2020), викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 05.07.2022 у справі № 909/479/21, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21, від 13.12.2022 у справі № 916/4073/21, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21).

24. Оскільки строк дії договору оренди від 07.11.2017 визначено його сторонами до 07.10.2020, тобто вже після 01.07.2020, то до спірних правовідносин оренди державного майна підлягали застосуванню саме положення статей 18, 24, 25 Закону України № 157-ІХ, а не норми статей 17, 26, 27 Закону України № 2269-XII, виключно якими помилково керувався суд першої інстанції, а також частково суд апеляційної інстанції, який взаємовиключно послався на норми обох зазначених законів на обґрунтування підстав задоволення позову.

25. Відповідно до абзацу 2 частини 2 та частин 3, 4 статті 18 Закону України № 157-ІХ без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

26. Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 19 Закону України № 157-ІХ рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю.

27. Застосовуючи норми статей 18, 19, 24, 25 та абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 157-ІХ, ураховуючи достеменно встановлені та неспростовні скаржником обставини недоведеності звернення орендаря до орендодавця у визначений законом 3-місячний строк з пропозицією про продовження договору оренди від 07.11.2017, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, правомірно послався на обґрунтування підстав задоволення позову на припинення вказаного договору саме в зв`язку з недотриманням Організацією нової процедури продовження договорів оренди державного та комунального майна, запровадженої зазначеним Законом.

28. Верховний Суд зауважує, що помилкове посилання судів першої та апеляційної інстанцій на регулювання спірних правовідносин нормами статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та статей 17, 26, 27 Закону України № 2269-XII не призвело до прийняття неправильних по суті судових рішень та, як наслідок, не може бути достатньою підставою для їх скасування, оскільки згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

29. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

30. Згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

31. Частиною 1 статті 2 Закону України № 157-ІХ передбачено, що законодавство України про оренду державного та комунального майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, складається з цього Закону, інших законодавчих актів.

32. Таким чином, оскільки в силу вимог частини 2 статті 9 ЦК України та частини 1 статті 2 Закону України № 157-ІХ в спірних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (стаття 764 ЦК України та частина 4 статті 284 ГК України) спеціальним законом є Закон України № 157-ІХ, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних орендних правовідносин, колегія суддів вважає, що наведеним повністю спростовується твердження скаржника про недоведеність своєчасної (у встановлений нормами статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України місячний строк) відмови орендодавця від пролонгації договору оренди від 07.11.2017, яке (твердження) ґрунтується передусім на безпідставному застосуванні до правовідносин продовження договору оренди державного та комунального майна загальних норм статті 764 ЦК України та частини 4 статті 284 ГК України, а не положень статей 18, 19, 24, 25 Закону України № 157-IX як спеціального закону, на які правомірно послався суд апеляційної інстанції на обґрунтування підстав для задоволення позову.

33. Наведеним повністю спростовується покладене в основу заперечень скаржника посилання на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норми статті 764 ЦК України в правовідносинах за участю наймача - громадської організації, діяльність якої як юридичної особи та її членів спрямована на захист територіальної цілісності держави, патріотичне виховання дітей та їх фізичний розвиток, позаяк колегія суддів констатує непоширення дії положень статті 764 ЦК України, статті 284 ГК України та статей 17, 26, 27 Закону України № 2269-XII на спірні правовідносини продовження договору оренди державного майна з огляду на їх регулювання нормами статей 18, 19, 24, 25 Закону України № 157-IX в силу вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону (схожий правовий висновок викладено в пункті 19 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 907/584/21).

34. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми права викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 916/1852/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19, від 05.07.2022 у справі № 904/7077/20, від 15.11.2022 у справі № 916/596/21).

35. Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, зважаючи на недотримання відповідачем порядку продовження договору оренди державного майна, передбаченого статтею 18 Закону України № 157-ІХ, та зумовленого цим припинення з 08.10.2020 договору оренди від 07.11.2017, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог орендодавця про виселення Організації із займаних приміщень, якими відповідач наразі користується без достатніх правових підстав.

36. З наведених раніше мотивів колегія суддів погоджується з обґрунтованими доводами третьої особи, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, а інші доводи скаржника не спростовують висновку судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову.

39. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

40. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позову, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

43. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації "Золоті леви чорної сотні" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі № 910/13661/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай