Ухвала

від 01.03.2023 по справі 487/231/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/231/22

Провадження № 2/487/546/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Горохівського О.О., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позову без руху, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти Миколаївської міської ради, третьої особи директора закладу дошкільної освіти №117 Гераніної Т.О. про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

27.02.2023 представник відповідача Геранін О.М. подав до суду клопотання про залишення без руху позову ОСОБА_2 , після відкриття провадження, посилаючись на те, що надані позивачем до позову копії доказів складені з порушенням норм ЦПК України щодо засвідчення копій документів, що свідчить про порушення, на його думку, вимог ст. 175 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

За змістом ст. 185 ЦПК України підставою для залишення позову без руху є недотримання позивачем вимог ст. 175, 177 ЦПК України, наявність таких підстав суд перевіряє на стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 21.02.2022 прийнято до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, суд при відкритті провадження у справі, перевірив дотримання позивачемвимог ст.175,177ЦПК України, відкривпровадження усправі, уникаючи надмірного формалізму, який у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції, враховую, що позивач звернулась до суду із позовом, у зв`язку з порушенням, на її думку трудових прав, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позову без руху залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Афоніна