Рішення

від 08.03.2023 по справі 343/271/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/271/23

Провадження №: 2/0343/163/23

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 343/271/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності земельної ділянки,

за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Ільницького Я.І.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити за нею частку у спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 26220862202:01:001:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , в розмірі 5/6 часток, з яких: 4/6 - визнані за нею на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області, 1/6 - як частка, яка є у спільній сумісній власності згідно із державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 550678, а іншу 1/6 частку у спільній сумісній власності вказаної земельної ділянки визначити за відповідачем.

Свої вимоги мотивує тим, що 04.08.2004 за її покійним чоловіком було зареєстровано право власності на 4/6 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 , а за нею та її внуком - по 1/6 частці вказаного домоволодіння за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцем за законом є вона, як дружина покійного.

Після смерті чоловіка вона звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дуткевич О.Я. для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа № 160/2021). 18 серпня 2022 року приватним нотаріусом видано їй свідоцтво про право на спадщину за законом. До спадкового майна, на яке видано свідоцтво, увійшло 4/6 частки житлового будинку, які належали покійному чоловікові.

Також після смерті чоловіка відкрилась спадщина на частку земельної ділянки з кадастровим № 2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної власності.

У видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дуткевич О.Я. відмовила, оскільки не визначено розмір частки у спільній власності, яка належала її чоловіку ОСОБА_3 .

У зв`язку з цим вона зверталася до Долинського районного суду з позовом про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом. Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2022 року за нею визнано право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 частки земельної ділянки з кадастровим № 2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 .

Отримавши рішення суду, вона звернулася в ЦНАП в м. Долина для реєстрації права власності на 4/6 частки вищевказаної земельної ділянки, однак працівники ЦНАПу, оглянувши подані для реєстрації документи, вказали, що коли вони зареєструють вищевказане рішення на 4/6 частки земельної ділянки, то пропадуть дві частки земельної ділянки, які належать на праві спільної сумісної власності їй та ОСОБА_2 по 1/6 кожному, а тому рекомендували звернутися до суду для визначення часток земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності.

З урахуванням викладеного, просить визначити їй та її внукові ОСОБА_2 по 1/6 частці у спільній сумісній власності на спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задоволити.

Представник відповідача - адвокат Ільницький Я.І. у судовому засіданні позов визнав, вказавши, що оскільки його довірителю належить 1/6 частка будинковолодіння в АДРЕСА_1 , то і частка у спільній власності на земельну ділянку для обслуговування даного будинковолодіння також становить 1/6.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 15.02.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено провести підготовче судове засідання за участю сторін.

27 лютого 2023 року від представника відповідача на електронну адресу суду поступило клопотання про проведення підготовчого судового засідання за відсутності його та його представника, позовні вимоги визнали, не заперечили проти їх задоволення.

Ухвалою суду від 27.02.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало на праві власності домоволодіння по АДРЕСА_1 , по частці кожному.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зі змісту «свідоцтв про право на за законом» від 22.06.2004 встановлено, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 є мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , кожен по 1/3 частці спадкового майна. Спадкове майно, на яке видані свідоцтва, складається з частки домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с. 7, 9).

На підставі вказаних свідоцтв зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/6 частці за кожним, на що вказують відповідні витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 8, 10).

Як вбачається з довідки № 140 від 17.06.2022, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, згідно з архівними даними, право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано 04 серпня 2004 року:

за ОСОБА_3 у розмірі 4/6 частки, підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право власності, видане 23.12.2003 згідно з рішенням виконкому Старомізунської сільської ради від 31.10.2003 № 89, та свідоцтво про право на спадщину, видане 22.06.2004 державним нотаріусом Долинської міської ДНК Белей Е.І.;

за ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частки, підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право на спадщину, видане 22.06.2004 державним нотаріусом Белей Е.І.;

за ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частки, підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право на спадщину, видане 22.06.2004 державним нотаріусом Белей Е.І.

Переходів права власності на даний об`єкт в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не реєструвалось (а.с. 6).

Тобто ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належало домоволодіння по АДРЕСА_1 , за кожним відповідно по 4/6, 1/6 та 1/6 частці.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 11.10.2021 (а.с. 15).

Згідно з даними, які містяться у свідоцтві про право на спадщину за законом від 18.08.2022, спадкоємицею ОСОБА_3 є дружина ОСОБА_1 (факт подружніх відносин підтверджується їхнім свідоцтвом про одруження (а.с. 16)). Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з права власності на 4/6 частки житлового дерев`яного будинку, що за вищевказаною адресою, з яких 3/6 частки на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Старомізунською сільською радою 23.12.2003, 1/6 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.06.2004 (а.с. 11).

18 серпня 2022 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на 4/6 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , який перебуває у спільній частковій власності, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 307697475 від 18.08.2022 (а.с. 12).

Таким чином, на даний час ОСОБА_1 на праві власності належить 5/6 часток домоволодіння по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 1/6 частка.

Також в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на частку земельної ділянки з кадастровим № 2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка, як підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 550678 від 14.01.2009, належала ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної власності (а.с. 17). Земельну ділянку зареєстровано в ДЗК 14.01.2009, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000577472022 від 05.07.2022 (а.с. 18). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 102646,73 грн (а.с. 19).

Враховуючи те, що земельна ділянка перебувала у спільній власності кількох осіб без визначення часток кожного з них, позивачка зверталася до суду із позовом про визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Як вбачається зі змісту рішення Долинського районного Івано-Франківської області від 27.10.2022, за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 4/6 частки земельної ділянки з кадастровим № 2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13-14).

З вищевказаного слідує, що на даний час є невирішеною доля 2/6 часток вказаної земельної ділянки, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Оцінка суду:

беручи до уваги визнання позову відповідачем в особі його представника, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 2ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Як визначено ч. 1ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Отже, земельне та цивільне законодавство закріплює принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі 6-2225цс16, в якій зазначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Як встановлено в судовому засіданні,на даний час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка з кадастровим № 2622086202:01:001:0023, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . При цьому, за ОСОБА_1 числиться 5/6 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке розміщене на вищевказаній земельні ділянці, а ОСОБА_2 належить на праві приватної власності 1/6 частка вказаного будинковолодіння.

Як вказала позивачка, вона звернулася до ЦНАПу з метою реєстрації за собою земельної ділянки, однак отримала відповідь про те, що доки не буде визначено частки у праві власності на земельну ділянку між нею та відповідачем, вона позбавлена можливості зареєструвати за собою право власності на таку ділянку у частці належного їй будиноковлодіння.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачка та відповідач є співвласниками на праві спільної сумісної власності земельної ділянки, їх частки на неї не визначені, що не дає можливості ОСОБА_1 оформити свої права на належне їй майно, однак, зважаючи на те, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження належність ОСОБА_1 5/6 часток, а ОСОБА_2 1/6 частки будинковолодіння в АДРЕСА_1 , та виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі, суд приходить до висновку, що є достатні підстави, щоб заявлений позов задовольнити та визнати за ОСОБА_1 частку у спільній власності на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 26220862202:01:001:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану в АДРЕСА_1 , в розмірі 5/6 часток, з яких: 4/6 - визнані за нею на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 жовтня 2022 року, 1/6 - як частка, яка є у спільній сумісній власності згідно із державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 550678, а іншу 1/6 частку у спільній сумісній власності вказаної земельної ділянки визначити за ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, ст.368,370 ЦК України,ст. 377 ЦК України,ст. 120 ЗК України, та керуючись ст.258,259,264,265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності земельної ділянки задовольнити.

Визначити, що частка у спільній власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 26220862202:01:001:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 , становить 5/6 часток.

Визначити, що частка у спільній власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер 26220862202:01:001:0023, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 , становить 1/6 частку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич