Рішення

від 25.01.2023 по справі 761/7739/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/7739/22

Провадження № 2/761/4427/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Пономаренко Н.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в:

У квітні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги», про стягнення грошових коштів, відповідно до якої позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 12 880 грн. в зв`язку із розірванням договору № Д-790 від 20 січня 2021 року та сплачену суму судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» (далі - відповідач) укладено договір про надання юридичних послуг № Д-263 (далі - договір 263). Предметом договору 263 була передача підготовленої для подачі в суд позовної заяви про стягнення аліментів. Сторони умови договору 263 виконали, що підтверджується актом про надання юридичних послуг від 12.10.2020 року.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що 20 січня 2021 року між позивачем і відповідачем укладено договір про надання юридичних послуг № Д-790 (далі - договір 790). Предметом договору 790 є (далі дослівно з пункту 1.2.): представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції з питання призначення аліментів з підготуванням та подачею необхідних процесуальних документів консультації. 20 січня 2021 року позивачем проведена часткова оплата по договору 790 в розмірі 12 880 грн. Вказана обставина ніким не оспорюється. 22 січня 2021 року сторони розірвали договір 790. Вказана обставина ніким не оспорюється.

Позовна заява вказує, що в період часу з 20 січня 2021 року до 22 січня 2021 року відповідач до виконання дорученої роботи ще не приступив (роботи, яка обумовлена пунктом 1.2. договору 790), так:

-представництва інтересів позивача в суді першої інстанції з питання призначення аліментів не було, оскільки судових засідань за участю відповідача не було, з матеріалами справи відповідач в суді не знайомився.

-підготування та подачі необхідних процесуальних документів не було, оскільки жодного процесуального документу відповідача в справі немає.

-консультацій не було.

У позовній заяві зазначено, що натомість, після розірвання договору 790 та вимоги повернути сплачену попередню оплату в розмірі 12 880 грн., від відповідача поштою надійшов лист із наступним вмістом: 1. лист № 124 від 22.01.2021 року, 2. правовий аналіз ситуації, підбір нормативно-правових актів. 3. судова практика на користь позивача. Відповідач не збирається повертати кошти, але оскільки до виконання дорученої роботи ще не приступив (роботи, яка обумовлена пунктом 1.2. договору) 790). намагається «відпрацювати» пункт 3.7. договору 790 і під цим приводом залишити собі кошти. Об`єктивно, зі сторони відповідача з моменту укладення договору і до момент) розірвання договору ніякої роботи проведено не було: - по пункту 1.2. робота не велася (як викладалось вище), - по пункту 3.7. робота також не велася, оскільки: правовим аналізом ситуації, заснованим на вивченні матеріалів і відомостей наданих позивачем, підбором нормативно-правових актів і консультаціями позивача, повинна була займатися конкретна особа, яка в подальшому буде безпосередньо представником позивача у справі в суді. Про таку конкретну особу - адвоката, відповідач вказує у листі за вихідним № 222 віл 30.03.2021 року.

Позивачем зазначено, що більше того, правовий аналіз ситуації, підбір нормативно-правових актів та судову практику на користь позивача відповідач вже здійснив, перед тим як передати позивач) підготовлену для подачі в суд позовну заяву про стягнення аліментів в рамках попереднього договору 263. Після подачі в суд такої заяви робити правовий аналіз ситуації, підбирати нормативно-правові акти та вивчати судову практику на користь позивача вже немає сенсу - позовна заява повинна вбирати в себе результати цієї роботи. Отже, позивач вважає, що у відповідача залишилось тільки безпідставне бажання не повертати кошти і відповідач добровільно їх не повернув.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.05.2022 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як вбачаться матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача, конверт з ухвалою повернувся до суду без вручення із відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Разом з тим, у встановлений в ухвалі строк відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача також не надходило.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, що 05 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» (далі - відповідач) укладено договір про надання юридичних послуг № Д-263 (далі - договір 263). Предметом договору 263 була передача підготовленої для подачі в суд позовної заяви про стягнення аліментів. Сторони умови договору 263 виконали, що підтверджується актом про надання юридичних послуг від 12.10.2020 року (а.с. 3, 4).

Судом встановлено, що 20 січня 2021 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» укладено договір про надання юридичних послуг № Д-790 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач приймає до виконання доручення Замовника (позивача) на надання юридичних послуг, для чого зобов`язання вчинити юридичні та інші дії в обумовленому цим Договором. Надати наступні юридичні послуги: представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції з питання призначення аліментів з підготуванням та подачею необхідних процесуальних документів, консультації (а.с.5).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість надання юридичних послуг, зазначених у п.1.2. цього договору, становить 22880,00 грн. і сплачується замовником у наступний термін: 5000,00 грн. до 30.01.2021; 5000,00 грн. до 10.02.2021. Згідно п. 3.2. Договору замовник вносить попередню оплату в розмірі 12 880,00 грн.

Відповідно до п.2.1.3 Договору виконавець зобов`язаний з моменту підписання сторонами цього договору, негайно приступити до правового аналізу ситуації, вивчити надані замовником документи, здійснити підбір необхідних нормативних актів, обрати найбільш оптимальний план для досягнення мети за цим Договором про надання юридичних послуг, зазначеної в розділі 1 цього Договору. Забезпечити конфіденційність відомостей, що стали відомими Виконавцю у зв`язку з виконанням зобов`язань за цим Догвоором.

Умовами п. 2.1.4 Договору, встановлено, що після виконання прийнятих на себе зобов`язань (частини зобов`язань) , виконавець протягом трьох днів повідомляє Замовнику про відповідні обставини за допомогою телефонного зв`язку та, за необхідності, направляє на адресу Замовника Акт про надання юридичних послуг. У випадку, до протягом 10 календарних днів з моменту належного інформування Замовника, Замовник не направляє на адресу Виконавця незгоду з якістю (або) обсягом наданих послуг, такі послуги вважаються прийнятими Замовником у повному обсязі та без зауважень.

Пунктом 5.8 Договору встановлено, що невід`ємною частиною договору є інформаційна записка (завдання Замовника Виконавцю), заповнена Замовником власноручно, а також Акт про надання юридичних послуг.

Позивачем виконано зобов`язання щодо внесення попередньої оплати, що передбачено п. 3.2 Договору, що не заперечується сторонами.

З матеріалів справи в вбачається, що листом від 30.03.2021 року Вих. №222 ТОВ «Київський центр правової допомоги» у відповідно на заяву позивача, повідомило, що зі сторони Юридичного центру порушень умов Договору або законодавства України не виявлено, тому не вбачають підстав для повернення всієї суми за договором №Д-790 від 20.01.2021 року. Крім того у вказаному листі зазначено, що між сторонами 20.01.2021 року було укладено Договір про надання юридичних послуг №Д- 790, згідно п. 3.1 Договору вартість наданих юридичних послуг, зазначених у п. 1.2 цього Договору становить 22880,00 грн. Зазначено, що позивачем було проведено оплату в касу ТОВ «Київський центр правової допомоги» в розмірі 12 880,00 грн. (а.с. 8).

Матеріали справи не містять доказів того, що представниками відповідача було виконано взяті на себе зобов`язання.

22 січня 2021 року сторони розірвали договір 790, що також не заперечується відповідачем, що викладено у листі від 30.03.2021 року Вих. №222 (а.с. 8), зокрема зазначено, що ОСОБА_1 , сповістила про розірвання Договору Д-790 від 20.01.2021 року на наступний день в усній формі.

Отже, відповідач, за наслідком виконання позивачем в повному обсязі взятих на себе зобов`язань, не приступив до виконання свого зобов`язання за спірним Договором.

Згідно з п. 1, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В свою чергу, згідно положень ст. ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, з наведеного вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» не було виконано зобов`язання за Договором, чим порушено права позивача як споживача, та були повідомлені про розірвання Договору зі сторони замовника з 22.01.2021.

При цьому, на підставі вищевикладеного, вбачається, що відпала правова підстава перебування коштів у відповідача, оскільки позивачем реалізовано право на відмову від договору та фактично договірні відносини перестали існувати, а тому відповідач повинен повернути кошти у розмірі 12 880,00 грн., що були сплачені позивачем, як попередня оплата відповідно до п. 3.2. Договору,

При цьому, згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про розірвання договору та стягнення коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає 3992 грн. 40 кой., серед яких: - 3 000 грн. за надання професійної правничої допомоги відповідно до розділу 5 договору про надання професійної правничої допомоги від 20.04.2021 року, - 992 грн. 40 коп. судовий збір.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

До матеріалів позовної заяви додана копія ордеру адвоката Богомаза Андрій Павловича серії АА №1152776 від 29.11.2021 (а.с. 9). Крім того до матеріалів справи не долучено договорі про надання професійної правничої допомоги від 20.04.2021 року чи його копію, посилання на який наявні в позовній заяві. Відтак суду не було надано належних доказів на підтвердження оплати послуг адвоката.

Оскільки позивачем не надано докази, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, на підставі ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові від 01 грудня 2021 року справа № 641/7612/16-ц (провадження № 61-15529св21)) не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Тому, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 610, 615, 629, 837, 849, 901, 902, 1212 ЦК України; ст.ст. 4, 81, 82, 83, 175, 177, 178, 179, 180, 190 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» про стягнення грошових коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги» здійснену за Договором № Д-790 про надання юридичних послуг від 20.01.2021 року передню оплату в розмірі 12 880,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр юридичної допомоги населенню та бізнесу» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський центр правової допомоги», код ЄДРПОУ 43576124, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44-Б.

Суддя: