Ухвала

від 03.12.2021 по справі 761/43111/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/43111/21

Провадження № 1-кс/761/23630/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, працює на посаді головного юрисконсульта Інституту розведення і генетики тварин НААН, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021110000000094 від 14.04.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 в силу покладених на нього статутом Інституту та контрактом повноважень тимчасово обіймає в державній установі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто згідно з ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, згідно статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону. Однак, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В . Зубця Національної академії аграрних наук України та будучи уповноваженим за погодженням Президії НААН і у відповідності до законодавства України про оренду майна передавати в оренду майно Інституту, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин за пособництва юрисконсульта Інституту ОСОБА_4 та бухгалтера Інституту ОСОБА_6 за наступних обставин.

Так, за невстановлених досудовим слідством обставин, у невстановленому місці та час, директор Інституту ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з юрисконсультом Інституту ОСОБА_4 та бухгалтером Інституту ОСОБА_6 , домовившись про спільне вчинення кримінального правопорушення - отримання неправомірної вигоди від фізичних та юридичних осіб за надання їм у користування нерухомого майна Інституту без оформлення договорів оренди.

Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, ОСОБА_4 повинен надавати допомогу ОСОБА_5 та здійснювати облік об`єктів нерухомості Інституту, які вже передано у користування та тих, які можна передати у користування; за вказівкою ОСОБА_5 надавати консультації потенційним користувачам нерухомого майна Інституту щодо істотних умов такого користування; показувати потенційним користувачам нерухомого майна Інституту ці об`єкти та надання до них доступу, перед наданням у користування та початком фактичного використання цих об`єктів; проводити обрахунки фактично переданих у користування фізичним та юридичним особам площ об`єктів нерухомості Інституту та визначенні сум, які необхідно сплатити за користування цим майном з урахуванням визначеної ОСОБА_5 місячної вартості користування 1 м2 нерухомого майна Інституту та загальної площі використовуваного майна.

ОСОБА_6 як бухгалтер Інституту повинна надавати допомогу у проведенні обрахунків фактично переданих у користування фізичним та юридичним особам площ об`єктів нерухомості Інституту та визначенні сум, які необхідно сплатити за користування цим майном з урахуванням визначеної ОСОБА_5 місячної вартості користування 1 м2 нерухомого майна Інституту та загальної площі використовуваного майна; отримувати грошові кошти від користувачів нерухомого майна Інституту та передавати їх ОСОБА_5 .

Так, 12.04.2021 (точний час досудовим слідством не установлено) директор ТОВ «Еко Енерго Груп» (код ЄДРПОУ 42784735) ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 звернувся до директора Інституту ОСОБА_5 для обговорення можливості оренди складських та офісних приміщень (кабінетів) Інституту ТОВ «Еко Енерго Груп» (код ЄДРПОУ 42784735).

Під час розмови 12.04.2021 (точний час досудовим слідством не установлено) між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , яка відбулася у робочому кабінеті директора Інституту, останній покликав юрисконсульта Інституту ОСОБА_4 .

Достовірно знаючи визначену законодавством та установчими документами Інституту процедуру передачі в оренду державного майна Інституту, нехтуючи положеннями ст. 68 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 5 ст. 2, ст. ст. 5, 6, 8, 9, 12, 13, 15, 16, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, п. п. 27, 31, 37 статуту Інституту ОСОБА_5 зловживаючи своїм службовим становищем в присутності ОСОБА_4 повідомив директору ТОВ «Еко Енерго Груп» (код ЄДРПОУ 42784735) ОСОБА_8 про можливість надання у користування товариству складських та офісних приміщень Інституту загальною площею понад 160 м2 без укладення договорів оренди, що обумовлено необхідністю тривалого оформлення оренди за результатами проведення аукціону. Також ОСОБА_5 під час цієї ж розмови повідомив ОСОБА_8 , що вартість користування приміщеннями Інституту складатиме 200 грн. за 1 м2 за місяць, які разом з грошовими коштами за фактичне використання електроенергії щомісячно необхідно буде передавати готівкою ОСОБА_4 .

ОСОБА_8 погодився на запропоновані директором Інституту умови користування нерухомим майном цієї державної наукової установи без укладення договору оренди, після чого з 12.04.2021 ТОВ «Еко Енерго Груп» фактично розпочало користуватися кабінетом № 420 Інституту, однак разом з тим повідомив правоохоронні органи про вищезазначені протиправні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та розпочав діяти під їх контролем на викриття злочинної діяльності останніх.

В подальшому, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, перебуваючи за адресою розташування Інституту, під час розмови з ОСОБА_8 зменшив вартість користування ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщеннями Інституту до 100 гривень за 1 м2 на місяць.

Також прокурор в своєму клопотанні зазначає, що 19.05.2021 ОСОБА_8 прибув до Інституту за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, де у період з 11:38 по 11:40 перебуваючи у кабінеті ОСОБА_5 обговорив з останнім питання оренди решти необхідних для ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщень. Під час розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 про можливість використання ТОВ «Еко Енерго Груп» інших приміщень Інституту, а саме: кабінетів № 417, 418 та складу з 20.05.2021, а з питань отримання доступу цих приміщень та оплати за користування ними направив до ОСОБА_4 .

Після розмови з ОСОБА_5 ОСОБА_8 в цей же день та час покинув його кабінет та зайшов у кабінет ОСОБА_4 , який знаходиться за тією ж адресою, з яким у період з 11:40 по 11:45, обговорив питання оренди решти необхідних для ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщень та розрахувався за користування кабінетом № 420 Інституту у квітні 2021 року, надавши ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2200 грн ОСОБА_4 у свою чергу на виконання заздалегідь обумовленого спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану, який полягав в отриманні неправомірної вигоди за передачу фізичним та юридичним особам у користування без оформлення оренди об`єктів нерухомості Інституту, маючи прямий умисел на отримання такої неправомірної вигоди для ОСОБА_5 у вигляді грошових коштів у сумі 2200 грн, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання неправомірної вигоди залучив для отримання зазначених грошових коштів ОСОБА_6 , якій було відомо про злочинний умисел ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 об 11:43 19.05.2021 прибула на запрошення ОСОБА_4 до його службового кабінету за адресою: АДРЕСА_3 , де в його ж присутності та на виконання заздалегідь обумовленого спільного з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 злочинного плану, який полягав в отриманні неправомірної вигоди за передачу фізичним та юридичним особам у користування без оформлення оренди об`єктів нерухомості Інституту, маючи прямий умисел на отримання такої неправомірної вигоди для ОСОБА_5 у вигляді грошових коштів у сумі 2200 грн, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, отримала від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 2200 грн та вийшла з кабінету.

Після цього, у зв`язку з досягнутою домовленістю між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 ТОВ «Еко Енерго Груп» з 20.05.2021 почало використовувати кабінети №№ 417, 418, 420 та склад Інституту.

В подальшому, 06.07.2021 ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 прибув до Інституту за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Погребняка, 1, де у період з 08:30 по 08:45 перебуваючи у кабінеті ОСОБА_5 обговорив з останнім питання оренди необхідних для ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщень, запитав про можливість укладення договорів оренди фактично використовуваних приміщень Інституту, на що отримав негативну відповідь, зокрема, ОСОБА_5 за для реалізації злочинного плану, який полягав в отриманні неправомірної вигоди за передачу фізичним та юридичним особам у користування без оформлення оренди об`єктів нерухомості (майна) Інституту, маючи прямий умисел на отримання такої неправомірної вигоди для себе у вигляді грошових коштів - плати за користування майном Інституту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання неправомірної вигоди для себе повідомив ОСОБА_8 про неможливість офіційного укладення договору оренди приміщень, які вже фактично надані у користування ТОВ «Еко Енерго Груп», натомість повідомив про можливість їх використання на попередньо обговорених умовах, тобто без укладення договорів оренди з щомісячною оплатою за користування майном Інституту готівкою ОСОБА_4 в розрахунку 100 грн за 1 м2.

Так, після розмови з ОСОБА_5 , перебуваючи за тією ж адресою та у цей же період часу, ОСОБА_8 на пропозицію першого зайшов у кабінет до ОСОБА_4 для обговорення з ним питання офіційного оформлення оренди ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщень Інституту та оплати за користування ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщеннями Інституту у травні та червні 2021 року. Під час розмови, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_4 останній запросив ОСОБА_6 . Після прибуття ОСОБА_6 до кабінету ОСОБА_4 вказані особи усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання неправомірної вигоди для себе обрахували загальну суму грошових коштів, які необхідно сплатити за користування ТОВ «Еко Енерго Груп» приміщеннями Інституту у травні та червні 2021 року озвучили суму ОСОБА_8 , після чого останній передав частину від озвученої суми грошових коштів - 22000 грн, поклавши їх на стіл. ОСОБА_6 у свою чергу, діючи умисно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання неправомірної вигоди для себе взяла зазначені грошові кошти, перерахувала та вийшла з ними з кабінету ОСОБА_4 та пішла до свого кабінету.

Після цього за результатами проведення обшуків у кримінальному провадженні за адресою розташування Інституту у кабінеті бухгалтера вилучені грошові кошти в сумі 22000 грн, отримані для директора Інституту ОСОБА_5 за користування ТОВ «Еко Енерго Груп» кабінетами № 417, 418, 420 та складом Інституту у травні та червні 2021 року без фактичного оформлення договорів оренди, а за місцем проживання бухгалтера Інституту ОСОБА_6 - частина грошових коштів у сумі 1400 грн, отриманих 19.05.2021 для директора Інституту ОСОБА_5 за користування ТОВ «Еко Енерго Груп» кабінетом № 420 Інституту у квітні 2021 року без фактичного оформлення договорів оренди.

Також прокурор в своєму клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким; тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні цього злочину, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, не застосування до підозрюваного ОСОБА_4 жодного запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що СУ ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021110000000094 від 14.04.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

07.07.2021 повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

01.10.2021 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового слідства продовжено до шести місяців, тобто до 07.01.2022.

06.10.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк до 05.12.2021 включно.

Водночас, закінчити досудове розслідування до зазначеної дати неможливо, у зв`язку із особливою складністю провадження та необхідністю проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме: встановити та допитати як свідків інших осіб, які використовували приміщення Інституту без укладення договорів оренди; встановити та допитати як свідків працівників Інституту щодо відомих їм обставин надання у користування приміщень Інституту без укладення договорів оренди та використання фізичними чи юридичними особами таких приміщень; отримати висновок оціночно-будівельної експертизи, за результатами проведення якої призначити та отримати висновок судово-економічної експертизи; у разі необхідності виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, прийняти процесуальні рішення; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення підтверджується долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема, рапортами та листами оперативних працівників Бориспільського МРВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області; заявою директора ТОВ «Еко Енерго Груп» ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколами огляду та вручення грошових коштів від 19.05.2021 та 06.07.2021; протоколом особистого огляду та речей особи після проведення спеціального слідчого експерименту від 19.05.2021 та 06.07.2021; протоколами за результатами проведення НСРД - аудіо, -відео контроль за особою від 06.05.2021, 20.05.2021, 10.06.2021, 07.07.2021; протоколом за результатами контролю за вчиненням злочину від 09.06.2021,07.07.2021; статутом Інституту розведення і генетики тварин ім. ОСОБА_9 ; наказами про призначення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на посади в Інституті; посадовими інструкціями ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та контрактом ОСОБА_5 з НААН; протоколами обшуку в приміщенні Інституту розведення і генетики тварин ім. В.М. Зубця та за адресою: АДРЕСА_4 та вилученими під час проведення цих обшуків грошовими коштами та документами та речовими доказами; протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколами проведення впізнання з ними та слідчими експериментами; протоколами затримання ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в порядку статті 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих їй злочинів, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.

Крім того, обґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення встановлена слідчим суддею в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 06.10.2021 про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з`явились нові ризики, які виправдовують застосування такого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а тому дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків з державою, у якій його переслідують.

Так, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, майновий та сімейний стан, соціальні зв`язки, ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Крім того, враховуючи конкретні обставини справи, слідчий суддя вважає також доведеним існування ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя виходить із необхідності уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на те, що на даний час триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а також бере до уваги його вік та стан здоров`я, матеріальний стан, міцність його соціальних зв`язків, а також ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що вищезазначені обставини є достатніми для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , а тому клопотання підлягає задоволенню.

Також слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021110000000094, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

Продовжити на 35 діб, тобто до 06.01.2022 включно, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1