Постанова

від 21.02.2023 по справі 453/1156/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 453/1156/20 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л.

Провадження № 22-ц/811/3569/20 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: О.О. Гай

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ №34-к від 15.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », визнати протиправним та скасувати наказ №41-к від 14.08.2020 року «Про внесення змін до наказу №34 від 15.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити її на роботі на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №3, стягнути з відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.08.2020 року.

Позов обґрунтовувала тим, що рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 30.04.2020 року у справі №453/426/20 за її позовом визнано незаконним та скасовано наказ відділу освіти Сколівської РДА від 24.02.2020 року №13-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя-логопеда Сколівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №3» на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників та поновлено на посаді вчителя-логопеда логопедичного пункту при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ ст. №3. На виконання зазначеного рішення суду відділом освіти Сколівської РДА видано наказ №30-к від 07.05.2020 року «Про відміну наказу №13-к від 24.02.2020 року» та поновлено її на роботі. Наказом № 31-к від 07.05.2020 року «Про надання повідомлення ОСОБА_1 » її було повідомлено про скорочення підрозділу та відповідної посади, а також про те, що вона підлягає звільненню. Відтак, наказом № 34-к від 15.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » із врахуванням змін, внесених відповідно до наказу від 14.08.2020 року № 41-к, її було звільнено на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників. Вважає, що наказ про звільнення видано з порушенням закону та підлягає скасуванню, оскільки її не було у встановленому законом порядку попереджено про наступне вивільнення, письмово не запропоновано їй роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також не враховано переважне право на залишення на роботі.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, дійшов необгрунтованого висновку щодо дотримання роботодавцем процедури її звільнення, належного повідомлення про можливе вивільнення у зв`язку зі скороченням, а також відсутності вакантних посад на день її звільнення. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі №757/18456/18-ц обов`язок доведення виконання вимог щодо порядку вивільнення покладається саме на роботодавця. Зазначає, що на час видачі наказу про звільнення була наявна актуальна та «нескорочена» відповідно до наказу №189 від 11.09.2019 року посада вчителя-логопеда, а тому підстави для її звільнення були відсутні. Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження наявності у відповідача змін в організації виробництва і праці та неможливості переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Крім того, роботодавцем не дотримано процедури її належного ознайомлення із наказом про зміни в організації виробництва і праці, наказом про повторне скорочення чисельності та штату працівників та безпосередньо посади, яку вона займала, не враховано її переважне право на залишення на роботі, чим порушено вимоги зокону, що регулюють вивільнення працівників. Вважає її звільнення незаконним, а тому вона підлягає поновленню на роботі на раніше займаній посаді вчителя-логопеда.

Просить рішеннясуду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в якості правонаступника відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації Львівської області залучено Стрийську районну державну адміністрацію Львівської області.

16.02.2023 року від Стрийської районної військової адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначено, що на підставі рішення Колегії Сколівської районної державної адміністрації № 16 від 29 серпня 2019 року «Про внесення змін у рішення колегії районної державної адміністрації» та від 31 липня 2019 року № 10 «Про роботу КУ «Сколівський ІРЦ» з метою уникнення дублювання логопедичних функцій було проведено зміни в структуру відділу освіти та внесено зміни в Положення відділу освіти у зв`яз кузі створенням логопедичного центру. Враховуючи, що у Відділі освіти Сколівської РДА мали місце зміни в організації праці, про майбутнє вивільнення позивачка попереджена завчасно, вакантні посади, що відповідають її професії, кваліфікації та спеціальності та могли б бути їй запропоновані, відсутністні, наказ Відділу освіти Сколівської РДА (правонаступником якого є Стрийська РВА) №34-к від 15.06.2020 року про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі п1. ч.1 ст.40 КЗпП України є таким, що відповідає вимогам закону.

У засіданнісуду апеляційноїінстанціїпредставник ОСОБА_1 ОСОБА_2 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити.

Представник Стрийської районної військової адміністрації у судове засідання не з`явився, подав клопотанняпро відкладеннярозгляду справи,однак, зважаючи натривалість розглядусправи судомапеляційної інстанції,судвважає заможливе розглянутисправу уйого відсутності по наявних матеріалах справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.1ч.1ст.40КЗпП Українитрудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Згідно ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судом встановлено, що рішенням Колегії Сколівської районної державної адміністрації №10 від 31.07.2019 року «Про роботу КУ «Сколівський ІРЦ» зобов`язано відділ освіти райдержадміністрації з метою уникнення дублювання функцій провести заходи щодо оптимізації структури.

Рішенням колегії Сколівської районної державної адміністрації № 16 від 29.08.2019 року «Про внесення змін у рішення Колегії Сколівської державної адміністрації від 31.07.2019 року №10 «Про роботу КУ «Сколівський ІРЦ» вирішено викласти пункт 2 рішення Колегії районної державної адміністрації від 31.07.2019 року №10 «Про роботу КУ «Сколівський ІРЦ» в наступній редакції: «Відділу освіти райдержадміністрації з метою уникнення дублювання логопедичних функцій провести заходи щодо оптимізації структури відділу освіти».

Відповідно до Наказу відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації № 189 від 11.09.2019 року «Про внесення змін в структуру відділу освіти» проведено зміни в структурі відділу освіти з метою уникнення дублювання логопедичних функцій, затверджено новий штатний розпис з 11 вересня 2019 року та внесено зміни в положення відділу освіти.

Відповідно до штатного розпису станом на 11.09.2019 року (методичний кабінет) начальником відділу освіти О.І. Урдей затверджено штатний розпис відділу освіти у кількості 10,3 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 88 992 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, посада вчителя-логопеда у штатному розписі станом на 11.09.2019 року відсутня.

Згідно Наказу № 31-к від 07.05.2020 року «Про надання повідомлення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 повідомлено, що підрозділ логопедичного пункту відділу освіти та посада вчителя-логопеда логопедичного пункту підлягає скороченню з 07.10.2019 року, а тому вона підлягає звільненню у зв`язку зі скороченням штату працівників, та попереджено, що посада, яку вона займає, підлягає скороченню відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України з наданням пільг, компенсацій відповідно до вимог закону, зокрема вихідної допомоги. Також у попередженні зазначено, що на даний час у відділі освіти відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані позивачці за її кваліфікацією та запропоновано зайняти посаду методиста райметодкабінету з навантаженням 0,5 ставки, від якої ОСОБА_1 відмовилась.

22.05.2020 року позивачка ознайомилася з попередженням про скорочення штату працівників, що підтверджується її особистим підписом.

Згідно наказу №34-к від 15.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя-логопеда при Сколівському ЗЗСО І-ІІІ з 24.07.2020 року, що є останнім днем відпустки.

Наказом відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації №45 від 15.06.2020 року, надано ОСОБА_1 , вчителю-логопеду при Сколівському ЗЗСО №3, частину основної щорічної відпустки в кількості 24 календарних днів з 01 липня по 24 липня 2020 року включно.

Відповідно до наказу відділу освіти Сколівської районної державної адміністрації №97 від 14.08.2020 року, ОСОБА_1 , вчителю-логопеду при Сколівському ЗЗСО №3 надано невикористані дні частини основної щорічної відпустки у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю (з 16.07.2020 року по 13.08.2020 року) в кількості 9 календарних днів з 14 серпня 2020 року по 22 серпня 2020 року включно.

Наказом №41-к від 14.08.2020 року «Про внесення змін до наказу № 34-к від 15.06.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » внесено зміни до наказу відділу освіти Сколівської РДА від 15.06.2020 року № 34-к «Про звільнення ОСОБА_1 », а саме в п. 1, п. 2 слова та цифри «24 липня 2020 року» замінено на «22 серпня 2020 року».

26.12.2022 року Стрийська РВА звернулася у Сколівську районну філію Львівського обласного центру зайнятості із запитом про надання інформації про перелік усіх вакантних посад, які були наявні у відділі освіти Сколівської районної державної адміністрації у період з 07.05.2020 року по 22.08.2022 року (до дня звільнення з роботи).

Згідно Листа Сколівської районної філії Львівського обласного центру зайнятості №03-336/22 від 28.12.2022 року інформація про попит на робочу силу (вакансії) Відділом освіти Сколівської РДА у період з 07.05.2020 року по 22.08.2022 року не подавалась, що свідчить про відсутність у зазначений період вільних посад у відділі освіти.

Відмовляючи узадоволенні позову ОСОБА_1 про скасуваннянаказу прозвільнення,поновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача мали місце зміни в організації праці, зокрема відбулося скорочення чисельності працівників на підставі рішення колегії районної державної адміністрації № 16 від 29.08.2019 року «Про внесення змін у рішення колегії Сколівської районної державної адміністрації» від 31.07.2019 року № 10 «Про роботу КУ «Сколівський ІРЦ». Звільнення з роботи ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України відповідачем проведено з дотриманням вимог закону, позивачу своєчасно повідомлено про наступне вивільнення та запропоновано вакантну посаду, згоду на зайняття якої ОСОБА_1 не дала.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування Сколівською РДА переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі з підстав,визначених статтею42КЗпП України, колегією суддів не беруться до уваги з огляду на наступне.

Вдповідно до статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Переважне право залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. У даному випадку мало місце скорочення посади логопеда, яку займала позивач, така посада була єдиною, інших посад логопедів штатний розпис відділу освіти не містив, що виключає застосування положень статті 42 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 з роботи.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі № 577/256/18.

Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 23 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра