Рішення

від 28.02.2023 по справі 320/12921/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року справа № 320/12921/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» (далі позивач та/або ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс») з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі відповідач та/або Головне управління) та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.04.2021 №30; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №320/12921/21 без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, вказує, що позапланова перевірка проведена відповідачем на підставі Наказу №1357-ОД, який не відповідає вимогам частини 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» стверджує, що посвідчення (направлення) на проведення заходу не відповідає вимогам частин 1, 2, 3 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а безпосередньо позаплановий захід проведений (здійснений) Головним управлінням не за місцем провадження позивачем господарської діяльності, що свідчить про порушення відповідачем положень частини 1 статті 4 наведеного закону.

Також, на переконання ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснений Головним управлінням із грубим порушенням вимог частини 4 статті 6, статті 3, частини 2 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». При цьому, позивач вказує, що відповідачем штучно створено умови для не виконання ним вимоги від 29.03.2021, оскільки надано надто короткий термін для виконання останньої.

Окрім цього ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» зазначає про невідповідність оскаржуваного рішення частині 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та безпідставне притягнення його до відповідальності на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній стверджує, що оскаржуване рішення прийнято ним в порядок, строки та в межах наданих йому повноважень. Головне управління зазначає, що у найменуванні позивача ним пропущений знак («) між частинами назви, проте зазначене не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення. При цьому, відповідач наполягає на наявності повноважень щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), наголошуючи на безпідставності доводів ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», якими останній обґрунтовує позовні вимоги.

У свою чергу представником позивача подано відповідь на відзив, де останній зазначив, що Головне управління не надало жодних заперечень щодо порушення ним порядку притягнення до відповідальності ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», у тому числі не надало пояснень щодо норми права, яка була застосована ним для притягнення позивача до відповідальності. Також у відповіді на відзив представник позивача звертав увагу суду на те, що відповідач був обізнаний щодо поломки копіювального апарату та стверджував про об`єктивну неможливість ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» виконати вимогу від 29.03.2021 шляхом надання запитуваних документів. Окрім цього позивач відмітив, що 01.04.2021 ним було надіслано відповідачу заяву про те, що з 02.04.2021 буде відремонтований копіювальний апарат та у строк до 09.04.2021 будуть надані запитувані документи.

Водночас, ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», посилаючись на положення частини 1 статті 8 Закону України «Про звернення громадян», вказав, що Головним управлінням призначено позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі звернення, яке підписано не встановленими особами, що свідчить про відсутність підстав для його розгляду. Також представник позивача наполягає на безпідставності посилання відповідача на визначення комунальних послуг, стверджує, що ним з аналогічних підстав вже проводився позаплановий захід та зазначає, що Головним управлінням протиправно затребувано копії документів, адже закон зобов`язує суб`єкта господарювання надавати оригінали. Враховуючи наведене, представник ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» просив суд відхилити відзив відповідача та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

22.01.2021 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області мешканцями будинку №51 корпус 5 по вул. Білогородська у м. Боярка подано звернення №КО-258-2021, в якому останні просили провести перевірку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлених рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 23.01.2018 №6/1 (далі звернення).

На підставі вказаного звернення, за наявного погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02.03.2021 №16.2-6/4675, керуючись Законами України «Про ціни та ціноутворення», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом Держпродспоживслужби від 20.12.2017 №1207 «Про впровадження процедури відеофіксації» та Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області видано Наказ №1357-Д від 29.03.2021 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП Дніпрожитлосервіс»», яким наказано головному спеціалісту відділу контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Вдовцовій Оксані Валеріївні здійснити в період з 29.03.2021 по 09.04.2021 позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП Дніпрожитлосервіс» (юридична адреса: 08150, Київська область, Фастівський (Києво-Святошинський) район, м. Боярка, вул. Білогородська, б. 51, код ЄДРПОУ 35279057) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) (далі Наказ №1357-ОД).

На виконання Наказу №1357-ОД Управлінням видано посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) №1083 від 29.03.2021 із визначенням строку проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з 29.03.2021 по 09.04.2021 (далі направлення №1083).

В межах здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідачем сформовано вимогу про надання інформації від 29.03.2021, якою вимагається від ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» надати до 10 години 30.03.2021 завірені в установленому порядку копії документів для проведення позапланової перевірки дотримання порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, згідно переліку (далі вимога).

Листом вих. №13/2021 від 30.03.2021 позивач повідомив Головне управління, що з моменту затвердження тарифу Боярською міською радою пройшло більше 2 років і складові тарифу не змінились поза волею ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», тому підприємство не має можливості належним чином забезпечити придбання витратних матеріалів, оскільки вартість послуг, що затверджена 23.01.2018 збиткова і не покриває витрати навіть за статтями комунальних послуг, що надаються споживачам третіми особами.

Також у вказаному листі позивач зазначив, що у зв`язку із тим, що у підприємства відсутні кошти на придбання паперу і на ремонт копіювальної техніки на даний час немає можливості забезпечити перевіряючого копіями запитуваних документів.

В подальшому, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено акт за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 30.03.2021 №35 (далі акт №35).

В акті №35 зафіксовано обставини порушення ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про ціни та ціноутворення», абзацу 4 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме обставини створення директором ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» перешкоди під час проведення перевірки не надання документів, пояснень та інших відомостей, які були зазначені у вимозі від 29.03.2021 щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених рішеннями виконавчого комітету Боярської міської ради від 23.01.2018 №6/1, що мало своїм наслідком неможливість здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та поновлення прав споживачів щодо отримання житлово-комунальних послуг за обґрунтованими тарифами.

В поясненнях щодо проведеної перевірки та складеного акта перевірки представник ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» в акті перевірки вказав про необхідність часу для надання документів та коштів на ремонт копіювальної техніки.

Надалі, керуючись пунктом 6 частини 1 статті 18, пунктом 1 частини 2 статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», частиною 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 05.04.2021 №30, яким застосовано до ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000,00 грн. (далі оскаржуване та/або спірне рішення, Рішення №30).

Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).

Статтею 1 вказаного закону регламентовано, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, серед іншого, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із частинами 2, 3, 4 статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

В свою чергу статтею 7 Закону № 877-V врегульовано питання розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю).

Так, за приписами частин 1-6 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Аналізуючи наведені положення Закону № 877-V суд приходить до наступних висновків.

По-перше, позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснюється у разі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) та за обов`язкової наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу здійснення такого заходу.

По-друге, позаплановий захід державного нагляду (контролю) здійснюється (проводиться) на підставі наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. У свою чергу, на підставі відповідного наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має мітити обов`язкові реквізити, які визначені положеннями частини 3 статті 7 Закону № 877-V.

По-третє, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості, визначені частиною 6 статті 7 Закону № 877-V.

Судом встановлено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» проведено на підставі звернення громадян, за наявності погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 02.03.2021 №16.2-6/4675, що у свою чергу відповідає положенням частини 1 статті 6 Закону № 877-V.

Між тим, як вже було вказано судом вище позивач, мотивуючи позовні вимоги, стверджує, що Наказ №1357-ОД не відповідає вимогам частини 1 статті 7 Закону № 877-V, а направлення - частинам 1, 2, 3 статті 7 Закону № 877-V.

Суд критично сприймає наведені твердження ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», виходячи з такого.

Так, в Наказі №1357-ОД Головним управлінням визначено суб`єкта, щодо якого планується проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) - ТОВ «ЖКП Дніпрожитлосервіс».

Згідно матеріалів справи правильним найменуванням позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», скорочене найменування - ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс», що слідує зі Статуту позивача у новій редакції (затверджено Протоколом загальних зборів учасників від 15.11.2018 №15/11/2018).

У той же час матеріалами справи підтверджено, що фактично відповідачем при видачі Наказу №1357-ОД у найменуванні позивача пропущений знак («), та замість «Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» вказано «Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП Дніпрожитлосервіс», що ніяким чином не вказує на те, що наведений наказ стосується іншої юридичної особи.

Більше того, суд вважає за доцільне вказати, що у Наказі №1357-ОД наявний код ЄДРПОУ позивача, що в повній мірі дає можливість ідентифікувати суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися позаплановий захід державного нагляду (контролю), тобто - ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс».

Отже, за підсумком наведеного суд приходить до висновку, що доводи позивача в цій частині є безпідставними та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

З аналогічних підстав суд відхиляє доводи ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» щодо невідповідності Рішення №30 частині 9 статті 7 Закону № 877-V, невідповідності посвідчення (направлення) на проведення заходу частині 3 статті 7 Закону № 877-V та наголошує, що пропуск Головним управлінням у найменуванні позивача знаку («) не свідчить про протиправність спірного рішення, як і не може вказувати на не відповідність посвідчення (направлення) на проведення заходу частині 3 статті 7 Закону № 877-V.

Також суд відхиляє посилання ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» щодо невідповідності посвідчення (направлення) на проведення заходу положенням статті 7 Закону № 877-V в частині не зазначення по батькові особи, яка його підписала, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 5.23 пункту 5 Національного стандарту України Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 (у редакції чинній станом на час підписання направлення від №1083) (далі - ДСТУ 4163-2003) підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища.

Згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Згідно з п.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» до складу реквізитів документа входить підпис.

Згідно з п.5.22 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище.

Отже, належним є підписання офіційного документу із зазначенням власного імені і прізвища.

Звідси слідує, що направлення №1053 оформлене із дотриманням вимог ДСТУ 4163-2020 в частині зазначення власного імені і прізвища особи, яка його підписала.

Разом з тим, не заслуговують на уваги посилання ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» щодо не зазначення у направленні №1083 місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід, виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755-IV) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру за ідентифікаційним кодом ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» - 35279057, місцезнаходження останнього визначено за адресою: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вулиця Білогородська, б. 51.

В направленні №1083 Головним управлінням зазначено адресу позивача, яка відображена в Єдиному державному реєстрі за ідентифікаційним кодом останнього, що, у свою чергу, з урахуванням положень пункту 10 частини 2 статті 9 Закону № 755-IV є місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс».

Таким чином, враховуючи наведене у своїй сукупності суд констатує, що направлення №1083 в повній мірі відповідає вимогам, які визначені частиною 3 статті 7 Закону № 877-V.

Поряд з цим, з приводу доводів представника позивача, які викладені у відповіді на відзив на позовну заяву в частині призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі анонімного звернення слід вказати про таке.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР) письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Звідси слідує, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Суд наголошує, що в межах спірних правовідносин обставин, визначених частиною 1 статті 8 Закону № 393/96-ВР не встановлено.

Надаючи ж оцінку посиланням ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) із порушенням частини 1 статті 4 Закону № 877-V суд зверне увагу на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Позивач у позовній заяві стверджує, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) проводився відповідачем за адресою: Київська область, м. Боярка, вул. Білогородська, б. 51, корпус 5, проте жодних належних та достатніх доказів на підтвердження наведеного до суду не надає. Водночас, слід зазначити, що доводи в цій частині жодним чином не вказують на відсутність порушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності.

Отже, наведені посилання ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» є необґрунтованими та такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Що стосується посилання позивача на обставини створення відповідачем умов, які перешкоджали виконати вимогу в частині надання запитуваних документів, а саме шляхом надання короткого часового проміжку для виконання вимоги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 1 статті 11 Закону № 877-V, зокрема визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

За правилами частини 1 статті 12 Закону № 877-V невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Як вже було неодноразова зазначено судом вище строк позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» визначено з 29.03.2021 по 09.04.2021.

29.03.2021 Головним управлінням сформовано вимогу про надання документів, яка отримана позивачем о 16:00 год. 29.03.2021 із строком виконання до 10:00 год. 30.03.2021.

Листом вих. №13/2021 від 30.03.2021 ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» повідомило Головне управління, серед іншого про те, що у зв`язку із тим, що у підприємства відсутні кошти на придбання паперу і на ремонт копіювальної техніки на даний час відсутня можливість забезпечити перевіряючого копіями запитуваних документів.

Аналіз вказаних обставин свідчить про те, що позивач скористався своїм правом для надання пояснень відповідачу. Разом з цим слід наголосити, що у листі вих. №13/2021 від 30.03.2021 ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» не визначало можливої дати подання запитуваних документів та не просило Головне управління надати додатковий час для виконання вимоги в межах строків проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), визначеного у направленні №1083. Аналогічні обставини не зафіксовані і в акті №35 при наданні позивачем заперечень щодо змісту останнього.

Тобто, ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» обмежилось виключно поясненнями щодо неможливості подання запитуваних документів на виконання вимоги від 29.03.2021, проте не вказало можливої дати їх подання, що вказує на не вчинення ним активних дій з метою виконання вимоги відповідача від 29.03.2021 та забезпечення ним проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Більше того слід закцентувати увагу на тому, що стверджуючи про відсутність коштів для виготовлення копій документів, у тому числі коштів на ремонт принтера ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» не надало до суду належних та достатніх доказів на підтвердження зазначеного, що унеможливлює підтвердити наявність таких обставин як таких.

Разом з цим, при вирішенні спору по суті суд враховує наявну в матеріалах справи заяву позивача від 01.04.2021 щодо можливості надання документів 06.04.2021 (т. 1, а.с. 35), проте звертає увагу на те, що остання датована 01.04.2021, тобто через два дні після складання акту №35 та не містить жодних відміток щодо її отримання Головним управлінням.

Отже, заява від 01.04.2021 не є належним та достатнім доказом відсутності складу порушення, за яке ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» притягнуто до відповідальності.

Окрім цього варто відмітити, що частина 4 статті 6 Закону № 877-V визначає, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Аналіз наведеної норми дає суду підстави стверджувати, що остання визначає граничні строки здійснення позапланового заходу, проте не встановлює заборони щодо скорочення такого строку, у випадку не виконання суб`єктом господарювання вимог органу державного нагляду (контролю) в частині надання запитуваних документів.

Отже, за підсумком наведеного суд вважає безпідставними доводи позивача в цій частині.

Надаючи оцінку твердженням ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» в частині відсутності повноважень в Головного управління здійснювати позаплановий захід державного нагляду контролю суд звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та частини 9 статті 7 Закону № 877-V (далі Закон № 877-V) органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Положення), у відповідності до якого, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Згідно із підпунктом 11 пункту 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань: у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 №209, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 за №604/30472, затверджено Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі Положення №209), у відповідності до якого Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.

Повноваження Головного управління поширюються на територію відповідної області, міста Києва.

Згідно із підпунктом 11 пункту 4 Положення №209 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

З урахуванням наведених вище положень суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача в частині відсутності у відповідача повноважень щодо здійснення держаного нагляду (контролю) в межах спірних правовідносин.

Перевіряючи обґрунтованість доводів ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» в частині визначених підстав для відповідальності, яка застосована Головним управлінням оскаржуваним рішення, слід вказати про наступне.

Так, як вже було вказано судом вище, Рішення №30 прийнято відповідачем 05.04.2021 із застосуванням положень пункту 6 частини 1 статті 18, пункту 1 частини 1, частини 2 статті 20 Закону № 5007-VI та частини 9 статті 7 Закону № 877-V.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Суд звертає увагу на те, що спірним рішенням адміністративно-господарські санкції накладені на позивача на підставі пункту 1 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI, який, у свою чергу не визначає розмір штрафних санкцій, застосованих Рішенням №30.

Натомість, як свідчать матеріали справи фактично Головним управлінням до ТОВ «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» застосовано адміністративно-господарській санкції, визначені пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI, а саме: до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказаний висновок суду також підтверджується актом №35 від 30.03.2021, де відповідачем зазначено положення законодавства, якими встановлено відповідальність за порушення вимог законодавства (за наявності) пункт 4 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI (аркуш 24 акту №35).

Аналіз наведеного дає суду підстави для висновку, що відповідачем в оскаржуваному рішенні допущено описку в частині нормативно-правової підстави застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме замість пункту 4 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI зазначено пункт 1 частини 1 статті 20 Закону № 5007-VI.

При цьому, на переконання суду, у взаємозв`язку із встановленими в ході розгляду даної справи обставинами, вище вказані факти безпосередньо не є та не можуть бути підставою для висновку про протиправність оскаржуваного рішення.

Окрім цього, з приводу посилання позивача в частині повторності проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) суд зазначає про відсутність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження вказаних обставин.

Проте, варто відмітити, що з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що наказом Головного управління від 05.03.2021 № 1016-од «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП «Дніпрожитлосервіс» призначено в період з 09.03.2021 по 22.03.2021 проведення позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимоги щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на підставі звернення ОСОБА_1 , за погодженням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (адміністративна справа №320/5490/21).

Разом з цим, в межах даної адміністративної справи, позаплановий захід державного контролю (нагляду) здійснений Головним управлінням хоча і щодо аналогічного предмету (з питань дотримання вимоги щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів)), проте на підставі звернень інших громадян, які проживають за однією адресою, однак в різних квартирах.

Наведене зумовлює висновок суду про відсутність ознак повторності проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що всі доводи позивача, якими останній обґрунтовує позовні вимоги та заперечення на відзив на позовну заяву, не знайшли свого підтвердження в ході вирішення спору по суті та є такими, що не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; ) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відповідність оскаржуваного рішення, критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.