Постанова

від 07.03.2023 по справі 640/21537/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21537/21 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства "Вись" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Вись" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18, у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році;

- зобов`язати відповідача внески до реєстру платників єдиного податку відомостей про позивача як платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік та видати відповідний витяг.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Станом на 07 березня 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Вись" зареєстровано як юридична особа з 15 вересня 2003 року.

З 30 вересня 2003 року позивач перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Кіровоградської області, з 23 жовтня 2020 року - у Головному управлінні ДПС у м. Києві.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює господарську діяльність за наступними видами:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

01.63 Післяурожайна діяльність;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

З 2015 - по 2020 роки Позивач є платником єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники, частка сільськогосподарського виробництва у яких дорівнює або перевищує 75%), що підтверджується довідками податкового органу від 31 березня 2015 року № 609, від 25 лютого 2016 року № 231, від 15 березня 2017 року №3 76, від 20 березня 2018 року № 433, від 27 березня 019 року № 5500/10/11-28-50-10, від 13 березня 2020 року № 4184/10/11-28-50-10.

08 лютого 2021 року позивач через електронний кабінет платника податків подав до відповідача податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2021 рік та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, що підтверджується квитанціями від 08 лютого 2021 року № 2.

11 лютого 2021 року відповідач звернувся до позивача із запитом № 13501/6/26-15-04-14-18 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому запропонував позивачу надати інформацію щодо проведення підприємством фінансово-господарської діяльності у сфері сільського господарства, а саме інформацію: про наявність земель станом на дату надання відповіді; щодо структури посівних площ в 2020 році; щодо місць зберігання продукції; щодо власних основних фондів; щодо орендованих основних фондів; щодо сільськогосподарської техніки (власної); щодо залишків сільськогосподарської продукції; про найманих працівників.

У відповідь на вказаний запит позивач у листі від 23 лютого 2021 року № 1 надав відповідачу запитувану інформацію та документи, а саме: довідки про склад землі від 20 січня 2021 року № 38, від 26 січня 2021 року № 8, від 01 лютого 2021 року № 59, договір надання послуг на зберігання від 01 квітня 2018 року № 30-18, договір складського зберігання від 06 листопада 2019 року № 25.

24 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою № 2/21, в якій просив надати йому довідку про те, що він є платником єдиного податку четвертої групи у 2021 році.

Листом № 43966/6/26-15-04-14-18 від 27 квітня 2021 року відповідач повідомив позивача, що він не є платником єдиного податку четвертої групи в 2021 році.

06 травня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 3/21, в якому просив надати пояснення та вказати причини, через які він не є платником єдиного податку четвертої групи в 2021 році.

У відповідь на вказаний лист відповідач у листі від 11 червня 2021 року № 59440/6/26-15-04-14-18 повідомив позивача про те, що за відсутності достатньої інформації щодо підтвердження реальності здійснення сільськогосподарської діяльності Селянського (фермерського) господарства "Вись", зокрема, наявності сільськогосподарської техніки необхідної для посіву та збору врожаю, наявності складських приміщень для зберігання продукції, наявності достатньої кількості найманих працівників для здійснення сільськогосподарської діяльності, листом від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18 повідомлено підприємство, що зазначена в Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік від 08 лютого 2021 року реєстраційний номер 9016762377 не є підтверджена.

Непогоджуючись фактично з відмовою у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Як вбачається з матеріалів справи, Селянське (фермерське) господарство "Вись" протягом 2020 року було платником єдиного податку четвертої групи.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 298.8.1. пункту 298.8. статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Враховуючи вищезазначене, для платників єдиного податку четвертої групи, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку не застосовується. Платники єдиного податку четвертої групи свій статус повинні щорічно підтверджувати шляхом подання декларації відповідно до норм законодавства.

Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарським товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

Позивачем було подано Рахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2020 рік, квитанцією № 2 від 08 лютого 2021 року підтверджується його отримання контролюючим органом.

Однак, листом від 11 лютого 2021 року № 13501/6/26-15-04-14-18 "Про надання інформації та її документального підтвердження" Головне управління ДПС у м. Києві з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та своєчасності податків та зборів запропонувало позивачу надати інформацію щодо проведення підприємством фінансово-господарської діяльності у сфері сільського господарства.

У подальшому, на вимогу позивача надати підтвердження його статусу (довідку) листом "Про розгляд листа та надання інформації" від 27 квітня 2021 року № 43966/6/26-15-04-14-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило, що Селянське (фермерське) господарство "Вись" не є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники в 2021 році.

Водночас, згідно пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Згідно підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у таких випадках та в строки: у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно- правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, положення пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України та підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України містять вичерпні підстави для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, норми Податкового кодексу України свідчать про особливий порядок реєстрації, підтвердження вже зареєстрованого статусу та позбавлення суб`єкта господарювання статусу платника єдиного податку IV групи. Однак, відповідач ототожнює порядок переходу та щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

За наслідками проведення правового аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року № 9805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року №813/4266/17).

Єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Отже, контролюючим органом повинно бути дійсно:

1) проведена документальна перевірка платника податків;

2) прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 816/543/17, від 16 квітня 2018 року у справі № 808/657/16, від 08 травня 2018 року у справі № 816/1088/17, від 19 квітня 2019 року у справі № 822/2037/18.

Водночас, як відро було встановлено судом першої інстанції, жодної перевірки передбаченої Податковим кодексом України позивача контролюючим органом проведено не було та, відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання статусу платника єдиного податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з тим, що відповідачем не приймалось рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи Селянського (фермерського) господарства "Вись", позовна вимога про зобов`язання відповідача внески до реєстру платників єдиного податку відомостей про позивача підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача включити Селянське (фермерське) господарство "Вись" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2021 році.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Глущенко Я.Б.

Суддя Черпіцька Л.Т.