Постанова

від 06.03.2023 по справі 580/2374/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/2374/22 Головуючий у І інстанції - Бабич А.М.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» та Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» до Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення від 18.05.2022 №2 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким до нього застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000, 00грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Стверджує, що не створював перешкод для виконання функцій відповідача під час проведення перевірки. Наголошує, що відповідач провів позапланову перевірку з порушенням законодавства, за відсутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Відповідач не врахував, що в Україні введений воєнний стан та акт від 12.05.2022 направлявся кур`єрською службою, а не вручався уповноваженій особі та відповідно не забезпечив позивачу часу для надання своїх заперечень на акт.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року позов задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до перевірки службові особи відповідача були допущені на АЗС позивача в день початку перевірки згідно з наказом та за наслідком проведеної перевірки складений акт про її результати і винесено рішення, твердження відповідача про створення перешкод позивачем для її проведення не доведені сукупністю належних і допустимих доказів та спростовують факт вчинення позивачем правопорушення.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду змінити в мотивувальній частин, а саме, обґрунтувати рішення тим, що відповідач провів позапланову перевірку з порушенням законодавства, за відсутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Наголошує, що оспорюване рішення відповідача прийнято без участі представника товариства, що є порушенням.

Також, апеляційну скаргу подав відповідач. Вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що проведення заходів державного нагляду (контролю) полягає саме у перевірці достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, тому у зв`язку із ненаданням позивачем необхідних документів для проведення перевірки, Головне управління не змогло реалізувати свої повноваження, що свідчить про створення перешкод та неможливість проведення заходу державного нагляду (контролю) за вказаним напрямком без первинних документів, зазначених п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Сторонами подані відзиви на апеляційні скарги опонентів, в яких кожен вказує про безпідставність викладених в скаргах доводів.

Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до даних ЄДРПОУ позивач зареєстрований як юридична особа, основний вид економічної діяльності якої - « 47.30 Роздрібна торгівля пальним».

Наказом від 14.11.2017 №43-К прийнято на роботу на посаду начальника АЗС №1 ОСОБА_1 з оплатою праці відповідно до штатного розпису з 15.11.2017.

10.05.2022 відповідач відповідно до вимог законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ціни і ціноутворення» та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22 видав наказ №315-ОД про проведення з 11.05.2022 до 12.05.2022 позапланової перевірки з питань дотримання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» за адресою: вул.Чигиринський шлях, буд.21, с.Червона Слобода, Черкаський р-н., Черкаська обл., 19604. На підставі цього наказу начальнику управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Леус Л.В., головному спеціалісту сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області ОСОБА_3 та головному спеціалісту відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області ОСОБА_5 видано направлення від 10.05.2022 №3. Вказане направлення вручено 11.05.2022 начальнику АЗС №1 Клименку А.В., що підтверджується його підписом.

11.05.2022 о 15:36 посадові особи відповідача склали вимогу №1 про надання інформації (далі - вимога), в якій зобов`язали позивача надати до 16 години 11.05.2022 завірені копії документів за період з 24.02.2022 до 10.05.2022: копії установчих документів (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ліцензії тощо), копії підтвердження встановлення роздрібної ціни на паливо, копії прибуткових накладних, копії фіскальних чеків з реалізації палива за вказаний період, копії підтвердженої інформації щодо залишків палива станом на 24.02.2022 00:00 годин, наказів щодо призначення керівника підприємства, головного бухгалтера підприємства, посадової особи відповідальної на підприємстві за формування, встановлення та застосування цін та/або її посадову інструкцію, паспорт 1, 2 сторінок та відмітку про реєстрацію (керівника, головного бухгалтера, відповідальної за ціноутворення посадової особи). Зазначено, що перелік документів не остаточний і може уточнюватися під час розгляду матеріалів.

Вимогу отримав начальник АЗС №1 Клименко А.В. о 15:37, що підтверджується його підписом.

Позивач листом від 12.05.2022 №25 на вимогу відповідача повідомив про її вручення начальнику АЗС ОСОБА_1 11.05.2022 близько 15:35 та пояснив, що надати відповіді на вимогу у вказаний строк неможливо. Тому відповідь на неї вирішив надати в межах строку проведення позапланової перевірки. Щодо переліку копій документів та їх приєднання до відповіді повідомив:

витяг з ЄДРПОУ додав;

щодо копій підтвердження встановлення роздрібної ціни на паливо надав копії наказів щодо встановлення роздрібних цін на пальне на АЗС;

щодо копій прибуткових накладних зазначив, що у зв`язку з введенням в державі воєнного стану позивач здійснює бухгалтерський облік у віддаленому режимі, поставки пального здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів без паперового підписання видаткових накладних. Тому відповідно до вимог законодавства зобов`язується протягом 6 місяців після припинення воєнного стану належним чином оформити вхідні документи до первинних документів.;

щодо копій фіскальних чеків з реалізації палива повідомив, що оскільки після продажу товару касир видає покупцю фіскальний чек і він залишається у покупця, надати копії чеків неможливо;

щодо копій підтвердної інформації щодо залишків палива станом на 24.02.2022 00:00 годин надав довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу та залишків пального на акцизному складі пального;

щодо копій наказів на призначення директора, головного бухгалтера, особи, відповідальної за формування, встановлення та застосування цін та копії їх паспортів повідомив, що директором та головним бухгалтером позивача є одна особа - засновник ОСОБА_2 (копія наказу додається). Щодо посадової особи, відповідальної за формування, встановлення та застосування цін повідомив, що окремо така посада не створювалася, формування цін на об`єкті торгівлі здійснюється керівництвом позивача відповідно до законодавства та в межах, визначених державою надбавок. Щодо копій паспортів зазначив, що зазначений документ не є предметом перевірки і не може витребовуватися контролюючим органом, у наданні його копій позивач відмовив.

У результаті позапланової перевірки відповідач склав акт від 12.05.2022 №3 (далі - акт), в якому зазначив про виявлені порушення позивача вимог п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», абзаців 3, 5 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме встановлено створення перешкод для виконання покладених на відповідача функцій в частині ненадання документів, що зазначені у Вимозі про надання інформації та із зафіксованого прейскуранту на АЗС встановив факт завищення роздрібної вартості 1 літра дизельного палива та 1 літра бензинів автомобільних.

Акт підписано головним спеціалістом ОСОБА_3 та начальником управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Леус Л.В. У графі про відмітку щодо відмови від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особою, іншими особами вказаного акта, зазначено, що його відправлено кур`єром 12.05.2022.

18.05.2022 відповідач прийняв рішення № 2 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, в якому зазначив про встановлення порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення», абзаців 3, 5 ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 34 000, 00грн. У рішенні зазначено, що позивач створив перешкоди для виконання покладених на контролюючий орган функцій в частині ненадання документів, що зазначені у вимозі від 11.05.2022 №1, а саме документів, що підтверджують факт придбання та факт реалізації паливно-мастильних матеріалів, що не дає змогу визначити формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Із зафіксованого прейскуранту на АЗС №1 NEON GROUP від 11.05.2022, що затверджений директором позивача ОСОБА_2, встановлено факт завищення роздрібної вартості 1 літра дизельного палива та 1 літра бензинів автомобільних.

20.05.2022 директор позивача надіслала відповідачу заперечення на акт від 12.05.2022, в яких зазначила, що є директором та головним бухгалтером, тобто єдиним підписантом в Товаристві. У зв`язку з воєнним станом керує Товариством віддалено та знаходиться поза межами Черкаської області. Поставки пального здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів без паперового підписання видаткових накладних, оскільки постачальник видає лише ТТН на переміщення пального. Прейскурант на АЗС №1 від 11.05.2022 не підтверджує продаж пального та завищення роздрібної вартості пального, тому не може бути фактом порушення позивачем встановлених державою регульованих цін на пальне. Додатково зазначила, що не була присутня під час проведення перевірки, проте в акті зазначено протилежне. Також вказувала, що Кабінет Міністрів України постановою від 17.05.2022 №594 «Про зупинення дії п. 414 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» зупинив контроль за граничним рівнем торговельної надбавки на пальне, що вказує на те, що такий контроль не був економічно обґрунтованим, призводив до порушення ринкового формування цін на пальне та створював дефіцит вказаного товару на ринку.

Рішення від 18.05.2022 №2 позивач отримав 21.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про поштове вручення, та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що в діях позивача наявні ознаки правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності, тобто створення перешкод для проведення перевірки

Проте, колегія суддів не може повною мірою погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 1 ст. 2 Закону №877-V).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Отже, державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності мають право здійснювати органи, які прямо уповноважені на це законом.

Законом України VI «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007- VI (далі - Закон № 5007-VI) визначено основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання, які провадять діяльність на території України, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Дія цього Закону не поширюється на встановлення тарифів на медичні послуги та лікарські засоби в межах програми медичних гарантій згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (ч. 1 ст. 2 Закону № 5007-VI).

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;

інші органи, визначені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 5007-VI повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 10.09.2014 №442 утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві, у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів.

Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 №167 затверджено Положення про головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого, відповідач є територіальним органом Держпродспоживслужби та підпорядкований їй.

Згідно з пп. 11 п. 4 Положення, відповідач відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін:

здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

приймає рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, на відповідача законами покладені повноваження щодо здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та прийняття рішень про застосування адміністративно-господарських санкцій за їх порушення.

При цьому, посилання позивача на внесення змін до Податкового кодексу України, якими на його погляд, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні тільки податкові органи уповноважені здійснювати контроль (нагляд) у сфері ціноутворення, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 № 2173-ІХ (далі - Закон №2173-IX), який набрав чинності 16.04.2022, внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено підпунктом 69.27 такого змісту:

« 69.27. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.».

Крім того Законом №2173-IX внесено зміни до розділу VI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 5007-VI, який доповнено п. 21 наступного змісту:

« 21. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, до уповноважених органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення також відносяться податкові органи, крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Повноваження податкових органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які під час податкового контролю здійснюють заходи контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, визначаються цим Законом та Податковим кодексом України.

Приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій мають право відповідні уповноважені органи, визначені статтею 16 цього Закону, на підставі актів, складених за результатами фактичних перевірок, проведених податковими органами.

Застосування адміністративно-господарських санкцій здійснюється у порядку, визначеному цим Законом».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Держпродспоживслужба мала повноваження здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

З огляду на викладене доводи позивача про відсутність повноважень у відповідача на здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін є необґрунтованими.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 5007-VI основними функціями уповноважених органів є:

1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;

3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 5007-VI уповноважені органи мають право:

1) проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки:

достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов`язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін;

наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;

2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;

3) одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб`єктами господарювання на їх вимогу;

4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;

5) вимагати від суб`єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, вимога відповідача про необхідність надання позивачем документів для виконання зазначених функцій відповідає нормам закону.

Так, згідно абз. 7 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як установлено судом, наказ на позапланову перевірку видано відповідно до вимог законів № 877-V, № 5007-VI та на виконання доручення Прем`єр міністра України від 08.05.2022 №11381/0/1-22. Отже, як правильно висновується суд першої інстанції, відповідач вийшов на перевірку правомірно.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб. Вказаний строк продовжено указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб.

Такі обставини об`єктивно могли стати перешкодою для захисту прав позивача. Однак позивач ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав належних, достовірних та достатніх доказів, які би підтверджували факт перебування його керівника поза межами території Черкаської області, в т.ч. території України, під час проведення позапланової перевірки, або доказів скасування повноважень керівника АЗС №1 Клименка А.В., який займав цю посаду на підставі наказу від 14.11.2017 №43-К і в присутності якого проводилась перевірка після вручення йому посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта-позивача про відсутність повноважень Клименка А.В. на представництво інтересів Товариства під час проведення перевірки на АЗС №1.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 статті 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт, посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Колегія суддів звертає увагу, що акт підписаний посадовими особами відповідача ОСОБА_3 та Леус Л.В. , які уповноважені відповідним направленням на здійснення цієї перевірки, що спростовує доводи апелянта про те, що акт підписаний особами, які не брали участі в проведенні перевірки.

Акт був направлений позивачу кур`єрською службою 12.05.2022, що не є спірним.

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону № 877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

В наказі відповідача про позапланову перевірку та направленні встановлений строк її проведення з 11.05.2022 до 12.05.2022.

Письмову вимогу про надання інформації вручено начальнику АЗС Клименку А.В. 11.05.2022 близько 15:35, що підтверджується його особистим підписом та не заперечується позивачем. Зазначені у вимозі документи позивач був зобов`язаний надати перевіряючим посадовим особам до 16 години 11.05.2022, проте, в описовій частині акту відповідач зазначив про продовження терміну для надання позивачем відповідних документів до 10:00 12.05.2022, зазначивши, що вказане зафіксовано засобами відеофіксації.

Частиною 8 статті 4 Закону № 877-V визначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Доданим до матеріалів адміністративної справи DVD-R диском підтверджується, що відповідач фіксував проведення позапланового заходу, проте все зазначене не свідчить про обізнаність позивача про продовження терміну для надання витребуваних документів.

Так, підставою оскаржуваного рішення стало порушення позивачем вимог п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 5007-VI та абз.абз. 3, 5 ст. 11 Закону № 877-V, якими передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону № 5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій штраф у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, термін «створення перешкод органам державного нагляду на здійснення їх функцій» полягає не лише у недопуску посадових осіб, а й у ненаданні інформації, документів тощо для проведення заходів державного нагляду (контролю).

Такі дії суб`єктів господарювання унеможливлюють проведення перевірок контролюючими органами, позаяк ненадання документів, які підтверджують факт придбання та реалізації товару, є створенням перешкоди для здійснення перевірки щодо контролю за формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін, оскільки перевірку за вказаним напрямком без первинних документів, зазначених п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 5007-VI , провести неможливо.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 500/1647/22.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що на вимогу відповідача позивач надіслав на офіційну електронну адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області лист з додатками (копії витягу з ЄДРПОУ, наказів щодо встановлення роздрібних цін на пальне на АЗС, довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу та залишків пального на акцизному складі пального, наказу про призначення директора (вих. № 25 від 12.05.2022).

Лист був надісланий 12.05.2022 о 17:38 (а.с. 114).

При цьому, як наголошує апелянт-відповідач, відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого конференцією Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області протокол №1 від 25.04.2018, робочий час працівників Головного управління з 08:00 до 17:00 (п`ятниця до 15:45). Лист був зареєстрований у Головному управління у системі документообігу 13.05.2022 о 09:37 та після цього передано на розгляд керівництву, тобто вже після закінчення перевірки, тому надіслані позивачем документи відповідачем не були (і не могли бути) розглянуті.

За результатами перевірки Головним управлінням 18.05.2022 винесено рішення № 2 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, яким на позивача накладено штраф у сумі 34 000, 00 грн, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону № 5007-VI.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апелянта-позивача щодо порушення контролюючим органом принципу гласності прийняття рішень та права суб`єкта господарювання бути вислуханим, тобто надавати адміністративному органу факти і аргументи у справі.

Як наголошувалось вище, пояснення позивача, а також надіслані на вимогу контролюючого органу документи відповідачем прийняті до уваги під час винесення спірного рішення не були, про що позивачу не було відомо, як не було відомо і про дату розгляду питання за наслідками перевірки.

У ст. 3 Закону № 877-V серед основних принципів здійснення державного нагляду міститься принцип відкритості та прозорості.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.09.2021 у справі №420/9061/20, критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття «несприятливих» адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Будь-який орган державної влади повинен застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.

Відсутність аналізу суб`єктом владних повноважень всіх обставин у сукупності та прийняття рішення без врахування позиції особи, яка притягується до відповідальності і якій не було належним чином надано право бути заслуханою державним органом влади, свідчить про недотримання відповідачем критерію обґрунтованості рішення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Апелянт-відповідач наголошує, що діючим законодавством не зобов`язано Держпродспоживслужбу повідомляти особу про розгляд питання, проте, на погляд судової колегії, відсутність такого обов`язку для суб`єкта владних повноважень не може нівелювати право особи на участь у процесі прийняття рішення про притягнення її до відповідальності, на чому також наголошується Верховним Судом в наведеній вище постанові.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про необхідність задоволення позову є по суті правильним, але мотиви, з яких виходив суд, не повною мірою відповідають встановленим обставинам та нормам права, тому воно підлягає зміні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Щодо клопотання позивача про відшкодування судових витрат на стадії апеляційного розгляду колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першої статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 721, 50 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.09.2022 № 6367.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача, витрати зі сплати судового збору мають бути відшкодовані позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Черкаській області в розмірі 1 860, 75 грн ( 3 721, 50 / 2).

Щодо вимоги позивача про відшкодування йому витрат, понесених на правничу допомогу в сумі 5 000, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2022 позивач уклав з адвокатом Бердником В.В. договір №1/05/22 про надання правової допомоги (далі - Договір), предметом якого є надання зазначеним адвокатом правової (правничої) допомоги, пов`язаної із захистом його прав та інтересів та надання таких юридичних послуг: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення запитів, заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, представництво інтересів в суді, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з метою виконання договору. Інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням зазначеного договору. (п. 1.1. розділу 1 Договору).

В п. 1.2. розділу 1 Договору зазначено, що конкретизація предмету правової допомоги обумовлюється сторонами в додатковій угоді до Договору. Згідно з п.3.1. розділу 3 Договору розмір гонорару та порядок проведення оплати гонорару визначається за домовленістю сторін, шляхом укладення додаткової угоди до договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи не досягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт.

Колегія суддів звертає увагу, що до відзиву на апеляційну скаргу представник позивача додав попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат на суму 8 721, 50 грн (витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката у суді апеляційної інстанції - 5 000, 00 грн та судовий за подання апеляційної скарги - 3 721, 50 грн).

При цьому, заяви в порядку ч.7 ст.139 КАС України апелянт суду не надає, а просить стягнути такі витрати на підставі його попереднього розрахунку.

Разом з тим, як вбачається з Додаткової угоди до Договору № 1/05/22 від 27.05.2022 (а.с. 21), в ній йдеться мова про представництво інтересів позивача лише в суді першої інстанції, при цьому, будь-якої додаткової угоди щодо представництва інтересів позивача на стадії апеляційного провадження матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають стягненню, оскільки не підтверджені належними доказами.

Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 289, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року - змінити в мотивувальній частині з наведених в цій постанові підстав, а в іншій частині - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 120; код ЄДРПОУ 40333440) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЗАРТ К» (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н., с.Червона Слобода, вул.Чигиринський шлях, буд.21; код ЄДРПОУ 39771251) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 860, 75 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят гривень 75 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова