Ухвала

від 21.02.2023 по справі 752/709/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 21 лютого 2023 року власника майна ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на транспортний засіб марки «Mazda», моделі CX-5, 2020 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , що зареєстрований на ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 та ключі до транспортного засобу.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речового доказу.

Не погоджуючись з таким рішенням, власник майна ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року скасувати.

Власник майна вважає вказану ухвалу незаконною і необґрунтованою у зв`язку з неповнотою судового розгляду та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, зазначає, що на день розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підозра власнику транспортного засобу ОСОБА_5 не оголошувалась, а статус останньої у кримінальному провадженні досі не визначений.

Звертає увагу, що вона розмитнила, поставила на облік автомобіль, отримала свідоцтво про реєстрацію та номерний знак, а тому вважає, що твердження прокурора та висновок слідчого судді про придбання автомобіля в спосіб, що суперечить законодавству, не відповідає дійсності.

Стверджує, що станом на 24 січня 2023 року право власності не оскаржувалось та скасоване не було.

На переконання власника майна, жодними доказами не доведено, що вказаний транспортний засіб здобутий злочинним шляхом чи був об`єктом кримінального правопорушення, а відтак не має ознак речового доказу, визначених у ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з матеріалами судового провадження, Голосіївським управлінням поліції Головного управління поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 листопада 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022100010002605 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 05 грудня 2021 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 укладено домовленість про те, що останній привезе їй із США вживаний автомобіль. Так, 09 грудня 2021 року та 10 грудня 2021 року на розрахунковий рахунок компанії «ZVIGERLLC» згідно інвойсу здійснено оплату за придбання транспортного засобу марки Mazda CX-5, номер кузову НОМЕР_1 , в сумі 13238 доларів США, після чого ОСОБА_10 перестав виходити на зв`язок. В подальшому ОСОБА_8 дізналася, що документи на вказаний автомобіль змінено та розмитнено на іншу особу.

10 січня 2022 року на підставі постанови про проведення процесуальних дій на іншій території (в порядку ч. 6 ст. 218 КПК України) у Територіальному сервісному центрі МВС України № 6541 у місті Вінниці при здійсненні спроби продажу ОСОБА_5 автомобіля вилучено транспортний засіб марки Mazda CX-5, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, ключі до нього.

12 січня 2023 року прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12022100010002605 про накладення арешту натранспортний засіб марки Mazda CX-5, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , шо зареєстрований на ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, ключі до нього, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора та дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам, викладених в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_11 від 10 січня 2023 року про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На переконання колегії суддів клопотання прокурора про арешт майна цілком відповідає вимогам ст. 171 КПК України, зокрема, містить підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Твердження в апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 не оголошено підозру, та не визначено її статус у кримінальному провадженні, - не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, і відповідно до частини 3 вказаної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 того ж Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на транспортний засіб марки Mazda CX-5, номер кузову НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , що зареєстрований на ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, ключі до нього, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на транспортний засіб марки «Mazda», моделі CX-5, 2020 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , номер двигуна - НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер - НОМЕР_3 , що зареєстрований на ОСОБА_5 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 та ключі до транспортного засобу, залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 752/709/23 Справа №11-сс/824/1267/2023 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1