Ухвала

від 07.03.2023 по справі 607/2337/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2023 Справа №607/2337/23

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі №759/17778/21,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент», в якому останній просить скасувати арешти, накладені ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року у справі № 759/17778/21, зокрема в частині банківських рахунків ТОВ «Вемілент», а саме: р/р НОМЕР_1 у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072), р/р: НОМЕР_2 у АТ «КІБ» (МФО 322540), р/р: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 у АТ «А-БАНК» (МФО 307770).

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року у справі № 759/17778/21, накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Вемілент», які знаходяться на банківських рахунках у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072) р/р НОМЕР_1 , АТ «КІБ» (МФО: 322540) р/р: НОМЕР_2 , АТ «А-БАНК» (МФО 307770) р/р: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 .

Заявник вважає, що арешти накладені на розрахункові рахунки, які належать ТзОВ «Вемілент» ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва необґрунтовано, та бездіяльність органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні свідчать про відсутність реальної потреби у таких заходах. Вважають, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, не можуть бути речовими доказами, не є матеріальними об`єктами, і вони не можуть зберегти на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин. Зазначають, що на банківських рахунках не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов 'язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми. За таких умов, безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому, накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні». Слідчий суддя наклав арешт на грошові кошти на рахунках ТОВ «Вемілент», не вказавши конкретного розміру коштів на кожному рахунку, які підлягають арешту, що суперечить змісту статей 171, 173 КПК України, а також не зазначив доказів того, що грошові кошти, які належать ТзОВ «Вемілент» знаходяться на арештованих банківських рахунках, є предметом та доказом кримінальних правопорушень. Жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти, які належать ТОВ «Вемілент», були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, ухвала не містить. Дані арешти будо накладено більш ніж рік тому, однак, жодній посадовій особі ТОВ «Вемілент» протягом всього цього часу не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42021000000000032. Отже, вважає, що враховуючи відсутність обґрунтованої підозри, підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у господарську діяльність ТзОВ «Вемілент» та відсутність даних, що підтверджують, що накладення арешту на рахунки ТзОВ «Вемілент» забезпечить виконання завдань досудового розслідування, вважають, що такі арешти повинні бути скасовані. Також зазначив, що ТзОВ «Вемілент» здійснює свою фінансово-господарську діяльність з жовтня 2019 року, а накладення арештів на рахунки товариства перешкоджає нормальній господарській діяльності, порушує права та законні інтереси підприємства.

У судовому засіданні представник заявника ТзОВ «Вемілент» адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав та його просить задовольнити з мотивів та підстав, зазначених у ньому.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні вважає, що подане клопотання не підлягає до задоволення. Зазначила, що у кримінальному провадженні №42021000000000032 від 12 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України та проводяться слідчі дії, а тому потреба у арешті вказаного майна товариства на даний час не відпала.

Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею мають бути встановлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року (справа № 759/17778/21) у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12 січня 2021 року за фактами привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на розрахункових рахунках, зокрема ТОВ «Вемілент» (код ЄДРПОУ 43313301), які відкриті у наступних банківських установах: р/р НОМЕР_1 у АТ «РВС БАНК» (МФО 339072), р/р: НОМЕР_2 у АТ «КІБ» (МФО 322540), р/р: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 у АТ «А-БАНК» (МФО 307770).

Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існували достатні підстави вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могли зберегти на собі сліди злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно наданих слідчому судді представником заявника письмових доказів вбачається, що на рахунку, які належать ТзОВ «Вемілент» № НОМЕР_2 (гривна), відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний індустріальний банк», а також № НОМЕР_6 (гривна), № НОМЕР_3 (ЄВРО), № НОМЕР_4 (долар США), відкритих в акціонерному товаристві «Акцент-Банк» відсутні кошти та залишок на них складає 0. Зазначені обставини підтверджено довідками, виданих банківськими установами, а саме: №1061 від 21.02.2023 року, виданої АТ «Акцент Банк», №39/1095 від 21.02.2023 року, виданої акціонерним товариством «Комінбанк», №1132 від 27.02.2023 року та №1135 від 27.02.2022 року, виданими акціонерним товариством «Акцент-Банк».

Таким чином, слідчий суддя констатує, що на зазначених рахунках ТзОВ «Вемілент» відсутній предмет кримінального правопорушення грошові кошти, які відповідають критеріям зазначеним у статті 98 КПК України та на які згідно ухвалою слідчого судді було накладено арешт.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В силу вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути як найшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160, 166, 170, 174 КПК України.

З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне володіння належним йому майном, що буде суперечити загальним засадам права власності, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, слідчий суддя вважає, що оскільки на рахунках № НОМЕР_2 (гривна), відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний індустріальний банк», а також № НОМЕР_6 (гривна), № НОМЕР_3 (ЄВРО), № НОМЕР_4 (долар США), відкритих в акціонерному товаристві «Акцент-Банк», які відкриті ТзОВ «Вемілент» відсутні грошові кошти, відтак слід скасувати накладений на них арешт на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року (справа № 759/17778/21).

Крім цього, як вбачається із довідки від 23.02.2023 року №59/23-БТ, виданої керуючим Подільського відділення №1 АТ «РВС Банк» та яку надано представником «Вемілент», АТ «РВС Банк» повідомляє, що ТзОВ «Вемілент» 28.05.2021 року відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті та станом на 23.02.2023 року залишок коштів на ньому складає 827 816,64 грн.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що клопотання представника ТзОВ «Вемілент» у частині скасування арешту коштів, що обліковуються на рахунку ТзОВ «Вемілент» № НОМЕР_1 , відкритому в національній валюті України в акціонерному товаристві «РВС Банк» не підлягає до задоволення, оскільки представником заявника не надано доказів, які б підтверджували, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено на нього необґрунтовано. Крім цього, заявником не надано інформації, що кошти, які обліковуються на ньому надходили у період неохоплених досудовим розслідуванням, а також не від осіб, які з метою прикриття своєї незаконної діяльності вчиняли фіктивні фінансово-господарські операції та щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000000032 від 12 січня 2021 року за фактами привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України. Адже, як зазначено в ухвалі слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.08.2021 року на підставі якої було накладено арешт, проведеними процесуальними заходами досудовим розслідуванням було встановлено, що серед інших, зокрема, у ТзОВ «Вемілент» наявні банківські рахунки, які використовуються для вчинення кримінального правопорушення та набуті протиправним шляхом, які було відкрито у зазначених банківських установах, а тому грошові кошти, які обліковуються на них одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та використовуватимуться для вчинення інших кримінальних правопорушень (ухилення від сплати податків суб`єктами підприємницької діяльності реального сектору економіки).

Виходячи із вищенаведеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ТзОВ «Вемілент» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі №759/17778/21, слід задовольнити частково та скасувати арешт на грошові кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент» (місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул..Декабристів, 15), код ЄДРПОУ 43313301, а саме : - № НОМЕР_2 (гривна), відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний індустріальний банк», код банку 322540; - № НОМЕР_6 (гривна), № НОМЕР_3 (ЄВРО), № НОМЕР_4 (долар США), відкритих в акціонерному товаристві «Акцент-Банк», код банку 307770, ЄДРПОУ 14360080. В решті вимог клопотання, слід відмовити із наведених підстав.

Керуючись ст.ст. 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 поданого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент» про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі №759/17778/21, задовольнити частково.

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у справі №759/17778/21 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000032 від 12 січня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України, на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Вемілент» (місцезнаходження: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул..Декабристів, 15), код ЄДРПОУ 43313301, а саме :

- № НОМЕР_2 (гривна), відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний індустріальний банк», код банку 322540;

- № НОМЕР_6 (гривна), № НОМЕР_3 (ЄВРО), № НОМЕР_4 (долар США), відкритих в акціонерному товаристві «Акцент-Банк», код банку 307770, ЄДРПОУ 14360080.

У решті вимог клопотання, відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1