Постанова

від 07.03.2023 по справі 902/964/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Справа № 902/964/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - адвокат Овчарук О.О.

відповідача та третя особа - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22 (повний текст складений 09.01.2023, суддя І.В. Маслій)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до: Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Нові Обиходи Райгородської сільської ради Вінницької області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Райгородська сільська рада

про стягнення 552 692,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22 позов задоволений частково.

Стягнуто з Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Нові Обиходи Райгородської сільської ради Вінницької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 415 996,26 грн - основного боргу, 1,00 грн - пені, 1,00 грн -3% річних, 70 317,72 грн - інфляційних втрат та 8290,39 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

У частині стягнення з відповідача 60057,68 грн. - пені та 6319,19 грн 3% річних відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що при зменшення розміру 3 % річних та пені суд взяв до уваги відсутність з боку відповідача недобросовісної поведінки, який вжив заходів щодо зміни постачальника газу, для чого підписав договір з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг", а також сплатив останньому суму спожитого газу за грудень 2021 року. Однак з незалежних від його волі обставин внесення даних відповідача як споживача до Реєстру споживачів іншого постачальника відбулось із значним запізненням, що призвело до облікування поставки газу позивачем як "постачальником останньої надії", застосуванням інших тарифів не на користь відповідача тощо.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені 60057,68 грн пені та 6319,19 грн 3% річних. Прийняти нове рішення в цій частині, яким задоволити позовні вимоги щодо стягнення пені 60057,68 грн пені та 6319,19 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що зменшуючи розмір пені майже на 99,99%, суд таким чином хоче ототожнити зменшення розміру пені з повним звільненням боржника від відповідальності за порушення зобов`язання (стаття 218 Господарського кодексу України), тоді як зі змісту статті 233 Господарського кодексу України, яка регулює зменшення розміру штрафних санкцій, чітко вбачається, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, але аж ніяк не звільненням його від відповідальності. Зменшення розміру пені на 99.99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22. Розгляд апеляційної скарги призначений на 07.03.2023 об 11:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Інші учасники справи не з`явилися в судове засідання. Про місце, час і дату судового засідання повідомлені належним чином.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів, враховуючи те, що суди у період воєнного стану не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні за відсутності представників відповідача та третьої особи у справі.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В прохальній частині апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22 лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені 60057,68 грн пені та 6319,19 грн 3% річних.

Враховуючи приписи ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу в межах її доводів та вимог в частині відмови відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені 60057,68 грн пені та 6319,19 грн 3% річних.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 і від 9 грудня 2020 №1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Нові Обиходи Райгородської сільської ради Вінницької області (споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем з 1 листопада 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії", підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом (доданих позивачем до позовної заяви).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

За цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів). Відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем) (п. 2.1. 2.3. Договору).

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.1 3.3 Договору).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті. Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/ Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.1. 4.5. Договору).

Пунктом 5.1 Договору визначено права Споживача, зокрема, в підпункті 8 визначено право вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку, а пунктом 5.2. цього Договору визначені обов`язки споживача, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору; протягом 5 робочих днів повідомляти Постачальника про всі зміни персоніфікованих даних; знімати фактичні показання комерційних вузлів обліку газу та приладів обліку газу (лічильника) станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, та повідомляти ці дані Постачальнику у спосіб, визначений на веб-сайті Постачальника. Споживачі, які не є побутовими, на підставі фактичних показань комерційних вузлів обліку газу оформлюють акти приймання-передачі газу та надсилають їх до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору визначено права та обов`язки Постачальника, зокрема; отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ; контролювати правильність оформлення Споживачем платіжних документів; ініціювати припинення постачання природного газу Споживачу у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством; проводити разом зі Споживачем звіряння обсягів постачання природного газу за цим Договором з підписанням відповідного акта; обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим Договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати Споживача про здійснення постачання природного газу Постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу Споживача.

Цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором. У разі внесення в установленому законодавством порядку змін до змісту Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого Регулятором, Сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі. Протягом строку дії Договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо Споживач бажає в інших випадках відмовитися від Договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання. Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання Постачальником від Споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим Договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юриди

Як зазначено позивачем в позовній заяві ним виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. З листопада 2021 по січень 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 9,35627 тис. куб. м. на загальну суму 415 996,26 грн., в той час як відповідачем, за цей же період, не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу.

Таким чином, за твердженням позивача, у відповідача сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 415 996,26 грн. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача за Договором, позивачем, з врахуванням приписів договору та законодавства, здійснено нарахування пені - 60 058,68 грн; три проценти річних - 6 320,19 грн та інфляційних втрат - 70 317,72 грн.

Вище викладені обставини і стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що за загальний період з 01.11.2021 до 01.01.2022 позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 9,35627 тис, куб, м. на загальну суму 415 996,26 грн, в той час як відповідачем, за цей же період, не здійснено жодної оплати вартості спожитого газу. Таким чином у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на загальну суму 415 996,26 грн. Крім того, судом першої інстанції задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача 70 317,72 грн інфляційних втрат. Вказані обставини сторонами не оскаржуються.

Водночас, позивач просить стягнути з відповідача 60 058,68 грн - пені, 6 320,19 грн - 3% річних.

Місцевий господарський суд здійснив перевірку розрахунку пені та дійшов висновку, що пеня підлягає до стягнення, її розрахунок здійснено у відповідності до вимог статті 232 ГК України, та з наступного дня, від дня прострочення основного зобов`язання. Також місцевий господарський суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних за відповідні періоди прострочення, та дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість.

Суд першої інстанції прийняв рішення про зменшення розміру 3% річних та пені до 1 грн, з власної ініціативи.

Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. ч. 1, 2 ст. 217 ГК України).

За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір (подібний висновок міститься у п. 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18).

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Завданням неустойки є сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Схоже правило міститься в частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав, що: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18 та в ін.).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі №923/536/18, від 10.04.2019 у справі №905/1005/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 30.09.2019 у справі №905/1742/18, від 14.07.2021 у справі №916/878/20 та ін.).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах у справі №925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін).

Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 міститься висновок, що, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

На думку суду апеляційної інстанції, зменшивши розмір штрафу до 1 грн, суд першої інстанції не дотримався справедливого балансу інтересів сторін; застосував до відповідача відповідальність не пропорційну вчиненому порушенню зобов`язання, тобто неправильно застосував положення ч. 3 ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин. Зменшивши стягнення штрафних санкцій до 1 грн, суд першої інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, врахував лише інтереси відповідача.

Колегія суддів вважає, що зменшення розміру штрафу до 50% від стягуваної суми обґрунтовано дотриманням принципу справедливості, розумного балансу інтересів сторін, майнових та економічних наслідків для сторін спору.

При цьому судом апеляційної інстанції врахована відсутність з боку відповідача недобросовісної поведінки, який вжив заходів щодо зміни постачальника газу, для чого підписав договір з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг", а також сплатив останньому суму спожитого газу за грудень 2021 року. Однак з незалежних від його волі обставин внесення даних відповідача як Споживача до Реєстру споживачів іншого постачальника відбулось із значним запізненням, що призвело до облікування поставки газу позивачем як "постачальником останньої надії", застосуванням інших тарифів не на користь відповідача тощо.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, що зменшення розміру штрафних санкцій на 99% нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне отримання грошових коштів за надані ним послуги.

Враховуючи наведене, зменшення розміру пені до 50% (30 029,34 грн) від стягуваної суми обґрунтовано дотриманням принципу справедливості, розумного балансу інтересів сторін, майнових та економічних наслідків для сторін спору.

Колегія суддів погоджується із наведеною позицією місцевого господарського суду, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Однак, колегія суддів зауважує, що сума нарахованих відповідачу 3% річних не перевищує розміру заборгованості, що не дає підстав стверджувати про її нерозумність, несправедливість та неспівмірність. А тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6320,19 грн 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 30 029,34 грн пені та 3% річних 6320,19 грн. В задоволенні позову 30 029,34 грн пені слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 271, ч. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України резолютивну частину оскаржуваного рішення змінити в частині розміру стягнутих пені та 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України покладається на відповідача в розмірі 3721,50 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн.

У відповідності до п. 4 част. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи, що скаржник оскаржує рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені 60057,68 грн пені та 6319,19 грн 3% річних. То судовий збір за подання апеляційної скарги буде становити 3721,50 грн. Скаржником сплачено судовий збір у розмірі 4026,00 грн, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023. Однак позовна заява у даній справі була подана у жовтні 2022.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 28.12.2022 у справі №902/964/22 змінити в частині стягнення з відповідача 1,00 грн - пені та 1,00 грн - 3% річних. В цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про стягнення 30 029,34 грн - пені, 6320,19 грн - 3% річних.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Нові Обиходи Райгородської сільської ради Вінницької області (вул. Мельника В.В., буд. 26, с. Нові Обиходи, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 22856, код ЄДРПОУ 26234971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код. ЄДРПОУ 40121452) 415 996,26 грн - основного боргу, 30 029,34 грн - пені, 6320,19 грн - 3% річних, 70 317,72 грн - інфляційних втрат та 8290,39 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

В решті позову відмовити".

3. Стягнути з Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад с. Нові Обиходи Райгородської сільської ради Вінницької області (вул. Мельника В.В., буд. 26, с. Нові Обиходи, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 22856, код ЄДРПОУ 26234971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код. ЄДРПОУ 40121452) судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн.

4. На виконання даної постанови Господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Справу №902/964/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "09" березня 2023 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.