Рішення

від 07.03.2023 по справі 906/1018/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1018/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мудрик С.В., довіреність №208 від 02.01.2023;

Решетник А.П., голова комісії з припинення, згідно наказу №26-к

від15.07.2022;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" (м.Житомир)

про стягнення 44550,00грн та розірвання договору оренди.

Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні-груп" заборгованість з орендної плати в сумі 44550,00грн та розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.04.2021, що укладений між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уні-груп".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021 та вимог закону, у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати, внаслідок чого орендодавець просить розірвати договір оренди, а також стягнути заборгованість з орендної плати.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.12.2022.

Ухвалою суду від 13.12.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 14.02.2023 (включно), та відкладено підготовче засідання на 16.01.2023.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1018/22 до судового розгляду по суті на 07.03.2023.

Представники позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали в частині стягнення з відповідача 44550,00грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 16.11.2022, від 13.12.2022, від 17.01.2023 та від 07.02.2023, які направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", "за закінченням терміну зберігання".

У даному випадку суд приймає до уваги те, що неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Дана адреса зазначена як місцезнаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Окрім того, забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

Суд також звертає увагу, що у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення учасників справи про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (орендодавець, позивач) та ТОВ "ЮНІ-ГРУП" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №100 (а.с.14-18), згідно п.1.1 якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування майно нежилі приміщення на четвертому поверсі, що знаходиться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради за адресою: м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, загальною площею 66,96кв.м. (інв.№4-23, 4-24, 4-25), балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності балансоутримувача станом на 31.01.2021 без податку на додану вартість становить 223554,92грн.

Відповідно до п.2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата становить суму, визначену в п.9 умов, а саме - 4500,00грн (без ПДВ). До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна.

Згідно п.3.2 договору, якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

За змістом п.3.3 договору орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем. Орендодавець може звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за яким в орендаря є заборгованість (п.3.8 договору).

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.10. договору).

Згідно п.12.1 договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов (з 01.04.2021 по 03.03.2026). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Відповідно до п.12.7.1 договору договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.2021 балансоутримувач передав відповідачу нежилі приміщення на четвертому поверсі (інв.№4-23, 4-24, 4-25, корисною площею 45,8кв.м.), загальною площею 66,96кв.м., в будівлі за адресою: м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25, що знаходяться на балансі комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, балансова залишкова вартість станом на 31.01.2021 становить 223554,92грн, без ПДВ (а.с.20).

Однак відповідач неналежно виконував умови договору нерухомого майна №100 від 01.04.2021 в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого станом на 08.11.2022 за останнім утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 44550,00рн.

КП "Агенція з питань регіонального розвитку" надіслало ТОВ "УНІ-ГРУП" претензію №0045 від 26.08.2022 про сплату заборгованості по орендній платі (а.с29-33).

Відповідач відповіді на претензію не надав, існуючий борг не погасив.

За вказаних обставин, Комунальне підприємство "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 44550,00грн та розірвання договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини оренди на підставі договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1- 4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції станом на дату укладення договору) передбачено, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи наявні рахунки на оплату №373 від 25.01.2022, №768 від 25.02.2022, №1151 від 28.03.2022, №1529 від 28.04.2022, №1898 від 25.05.2022, №2273 від 27.06.2022, №3380 від 27.09.2022, №3380 від 27.10.2022, виставлені позивачем відповідачу за користування нежитловим приміщенням згідно договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021 (а.с. 21-28).

З розрахунку позивача, виконаного у вигляді одностороннього акту звірки розрахунків, вбачається, що за період дії договору оренди №100 від 01.04.2021 у відповідача виникла заборгованість з нарахованої орендної плати в сумі 44550,00грн (а.с.19).

Перевіривши вказаний розрахунок, судом встановлено, що він є законним та обґрунтованим, позивачем правильно обраховано щомісячну орендну плату, виходячи з розміру ставки за базовий місяць з врахуванням коригування на індекс інфляції за наступні місяці.

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 44550,00грн за договором оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021, суд зазначає таке.

Як судом зазначалося вище, згідно п.12.1 договору цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 умов (з 01.04.2021 по 03.03.2026). Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Частиною 1 статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

За змістом п.12.7.1. договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021 він може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Як встановлено судом, зазначаючи про обґрунтованість вимог про розірвання спірного договору оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, позивач у позовній заяві посилається на обставину порушення відповідачем істотної умови договору, а саме систематичної несплати орендних платежів.

Так, розірвання договору в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося. Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

При цьому, істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/22259/17, від 14.08.2018 у справі №910/22454/17, від 28.08.2018 у справі №910/20932/17, від 02.10.2018 у справі №910/21033/17, від 16.10.2018 у справі №910/3568/18, від 19.02.2019 у справі №910/4427/18, від 07.05.2020 у справі №910/5027/19.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань, систематично несвоєчасно та не у повному обсязі сплачував орендну плату, у зв`язку з чим на кінець кожного місяця спірного періоду за відповідачем рахувалась заборгованість.

Як судом зазначалося вище, враховуючи, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо здійснення орендних платежів за період січень-листопад 2022 року, позивач вирішив здійснити заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення останньому претензії №0045 від 26.08.2022 з проханням розрахуватися за користування нежитловим приміщенням, а також - з попередженням щодо можливості дострокового припинення договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021 в разі невиконання відповідачем обов`язку з внесення орендних платежів .

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач не спростував визнані судом обґрунтованими позовні вимоги, та не надав доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 44550,00грн заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради до ТОВ "УНІ-ГРУП" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" (вул.Мала Бердичівська, будинок 25, офіс 49, м.Житомир, 10024, код ЄДРПОУ 38126301)

на користь Комунального підприємства "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (майдан С.П.Корольова,12, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 32744337)

- 44550,00рн заборгованості з орендної плати;

-4962,00грн судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №100 від 01.04.2021, укладений між Комунальним підприємством "Агенція з питань регіонального розвитку" Житомирської обласної ради (майдан С.П.Корольова,12, м.Житомир,10014, код ЄДРПОУ 32744337) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" (вул.Мала Бердичівська, будинок 25, офіс 49, м.Житомир, 10024, код ЄДРПОУ 38126301).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам (рек)