Рішення

від 07.03.2023 по справі 911/1919/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" березня 2023 р. Справа № 911/1919/22

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", 04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1 А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" членів трудового колективу Ремонтно-реставраційного управління № 4, 08400, Київська область, місто Переяслав(з), вулиця Хмельницького Богдана, будинок 253

про стягнення 172 370,08 грн вартості необлікованої електричної енергії

суддя Н.Г.Шевчук

без виклику представників сторін

суть спору:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" членів трудового колективу Ремонтно-реставраційного управління № 4 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 172 370,08 грн, з яких: 137 231,96 грн вартість необлікованої електричної енергії, 4365,10 грн 3% річних та 30 773,02 грн інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на об`єкті відповідача було виявлено факт порушення вимог законодавства у сфері енергетики, у зв`язку із чим було складено акт про порушення № К046305 від 12.05.2021, на підставі якого розраховано вартість необлікованої електричної енергії, яка, у свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" членів трудового колективу Ремонтно-реставраційного управління № 4 у добровільному порядку сплачена не була.

Звертаючись із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись пунктом 1 частини п`ятої статті 12, частиною першою статті 247, частиною першою статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2022 задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою повідомлено відповідачу про строк для подання відзиву на позовну заяву.

Суд зазначає, що згідно частини п`ятої статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому відповідними нормативно-правовими актами продовжено до 20.05.2023.

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків Господарського суду Київської області у 2022 році на здійснення поштових відправлень, копія ухвали суду від 02.11.2022 була відправлена представником позивача, що підтверджується клопотанням про отримання від суду належним чином засвідченої копії ухвали суду про відкриття провадження та супровідним листом від 23.11.2022 разом із доказами направлення цінного листа з описом вкладення за трек-номером 0850002891909.

За результатами відстеження на сайті Укрпошти поштового відправлення за трек-номером 0850002891909, судом встановлено, що таке відправлення повернено 20.12.2022 за зворотною адресою: "за закінченням встановленого терміну зберігання" (витяг із сайту Укрпошти долучено до матеріалів справи).

В подальшому, після відновлення фінансування видатків Господарського суду Київської області на здійснення поштових відправлень, судом було надіслано поштове відправлення з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі на юридичну адресу відповідача (поштове відправлення № 0103281794489), проте таке відправлення було повернуто відділенням поштового зв`язку до суду з довідкою про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Беручи до уваги вищевказане суд зауважує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі № 921/32/18.

Окрім того, відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з відповідними ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також судом було розміщено інформацію про розгляд справи № 911/1919/22 на офіційному вебпорталі Господарського суду Київської області, про що зроблено відповідну довідку.

Однак відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позов та інших документів до суду не надав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, однак в межах розумного з огляду на практику Європейського суду з прав людини строку.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

01 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго", яке було перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Київобленерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", яке в подальшому перейменовано на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 22 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 400 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Згідно із підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 Договору споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту, автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

У підпункті 4.2.3 пункту 4.2 Договору сторони домовились, що споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку.

Спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України (пункт 9.3 Договору).

Судом встановлено, що на час виникнення між сторонами у справі правовідносин (укладення Договору № 22 від 01.08.2007) останні регулювались Законом України "Про електроенергетику" та іншими нормативно-правовими актами, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 (ПКЕЕ).

Однак, вказаний Закон втратив чинність на підставі введення в дію Закону України № 2019-VIII від 13.04.2017 "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017.

З набранням чинності вказаного нормативно-правового акту змінено засади регулювання взаємовідносин між споживачами електричної енергії з постачальниками, операторами систем розподілу та іншими учасниками ринку електричної енергії. Зокрема, визначено нову модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електроенергії.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 2 зазначеної вище Постанови НКРЕКП, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Отже, електропостачання об`єктів споживача (Відповідача) на момент виникнення спірних правовідносин здійснювалось на підставі Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого споживач приєднався відповідно до Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Так, між відповідачем та позивачем укладений діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 220005386 від 01.01.2019 (далі Договір), який є публічним договором приєднання та розміщений на сайті позивача за посиланням https://www.dtek-krem.com.ua/ua/enter.

Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію договору споживача про надання послуг із розподілу електричної енергії разом із Паспортом точки розподілу електричної енергії.

Відповідно до Договору та додатку Паспорта точки розподілу електричної енергії, який складено між сторонами 28.01.2019, відповідач являється суб`єктом господарювання по споживачем електричної енергії за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Хмельницького Богдана, буд. 253.

Відповідач відповідно до Акта № 073537 від 18.09.2019 мав на відповідальному зберіганні прилад обліку типу МТ 174 № 68629998.

02 червня 2020 року об`єкт споживача було відключено від електропостачання, що підтверджується нарядом ПрАТ "Київобленерго" на відключення від 02.06.2020.

26 квітня 2021 року представниками ДТЕК здійснено перевірку відключеного стану та пломбування комірки ЗТП у відключеному стані, що підтверджується нарядом № 642 від 26.04.2021 та актом про пломбування № 257706 від 26.04.2021.

12 травня 2021 року уповноваженими працівниками позивача проводилась технічна перевірка засобу обліку електроенергії типу МТ 174 № 68629998, що встановлений в шафі обліку на об`єкті споживача, який розташований за адресою: Київська обл., м. Переяслав, вул. Хмельницького Богдана, 253, за результатами чого складено акт № К046305 про порушення споживачем підпункту 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ОСР, непогоджене ОСР після відключення 02.06.2020 без порушенням схеми обліку. Водночас, у вказаному акті зазначено, що останній складено за участю представника споживача Дорошея Євгена Вікторовича, який зазначив про те, що: "терміново потрібно було світло для робітників, які проживають на території". Акт підписаний трьома представниками ДТЕК, а також на ньому міститься підпис представника споживача Дорошея Є.В.

02 червня 2021 року комісією ДТЕК було проведено засідання комісії по розгляду вищезазначеного акта. Відповідач на засідання не з`явився, хоча був повідомлений актом про порушення (пункт 11 Акта № К046305 від 12.05.2021). Комісія вирішила розгляд даного акта перенести на іншу дату, що підтверджується протоколом № 115 від 02.06.2021.

На засідання комісії, перенесене на 12.07.2021 об 11:30 по розгляду акта про порушення, відповідача було запрошено рекомендованим листом вих. № 04/530/8678 від 04.06.2021, який було направлено на юридичну адресу підприємства.

Однак, на повторне засідання по розгляду акта № К046305 від 12.05.2021, яке відбулось 12.07.2021 ні споживач, ні представник споживача не з`явились.

За результатами засідання комісії по розгляду акта № К046305 від 12.05.2021 комісія прийняла рішення, оформлене протоколом № 273, яким ухвалила, що акт підлягає розрахунку згідно до пункту 8.4.10 ПРРЕЕ, за формулою № 4 за період з 26.04.2021 по 12.05.2021. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу нараховано обсяг електричної енергії 46 080 кВт год на загальну суму 137 231,96 грн.

Рішення комісії, оформлене протоколом № 273 від 12.07.2021, розрахунок вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ та рахунок до акта про порушення № К045305 від 12.05.2021 на суму 137 231,96 грн були відправлені споживачу засобами поштового зв`язку, що підтверджується листом вих. № 04/530/10870 від 14.07.2021, рекомендованим повідомленням та копією конверта, на якому міститься відмітка Укрпошти, що поштове відправлення повертається у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити вартість донарахованого йому обсягу електричної енергії на суму 137 231,96 грн за актом про порушення № К045305 від 12.05.2021

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", зокрема, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно із частинами першою, другою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У свою чергу, частиною другою статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії, який за своєю правовою природою є договором електропостачання, та який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу статті 629 Цивільного кодексу України, він є обов`язковими для виконання сторонами. Доказів протилежного сторонами суду надано не було.

Відповідно до положень статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.

Разом з цим положення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ визначають обов`язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Так, самовільне підключення - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення (у тому числі після відключення) електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є підставою для оформлення акта про порушення та визначення обсягу необлікованої електричної енергії внаслідок такого підключення (абзац 61 підпункту 1.1.2 пункту 1.1 ПРРЕЕ).

У свою чергу, акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії (абзац 4 підпункту 1.1.2 пункту 1.1 ПРРЕЕ).

Як встановлено судом, 12.05.2021 представниками ДТЕК складено акт № К046305 про порушення відповідачем пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ОСР, непогоджене ОСР після відключення 02.06.2020 без порушенням схеми обліку. При цьому, представник споживача не заперечував щодо наявності відповідного підключення.

Згідно із пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Отже, як встановлено судом, за результатами розгляду акта про порушення, комісією ДТЕК прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 273 від 12.07.2021, на підставі якого відповідачу здійснені нарахування у розмірі 137 231,96 грн - за необліковану електроенергію.

Пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ, зокрема передбачено, що спірні питання, які виникають між сторонами при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів у розумінні сстатей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження вчинення дій спрямованих на оскарження вказаного рішення комісії.

Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у відповідача наявне зобов`язання зі сплати вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 137 231,96 грн.

Відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Як вбачається з трекінгу відправлень з сайту Укрпошти рахунок на оплату вартості недорахованої електричної енергії, що надсилався споживачу листом № 04/530/10870 від 14.07.2021 надійшов до поштового відділення споживача (08436 с. Стовп`яги України) 22.07.2021 та не був отриманий споживачем під час доставки.

Таким чином, враховуючи положення пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, рахунок на оплату вартості недорахованої електричної енергії був отриманий відповідачем 29.07.2021 (на 5 робочий день у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні) та який повинен був бути сплачений до 28.08.2021 включно (протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка), чого останнім зроблено не було.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Докази оплати заявленої до стягнення суми, на час прийняття рішення у даній справі відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відсутності факту безоблікового споживання електричної енергії відповідачем не доведено, конкретних обставин незгоди, що стосуються безпосередньо суті виявленого порушення, в межах даного позовного провадження відповідачем не заявлено.

Матеріалами справи доведений факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 137 231,96 грн за недовраховану електроенергію є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача, у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, 4 365,10 грн 3% річних та 30 773,02 грн інфляційних втрат за період з 22.08.2021 по 12.09.2022.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У свою чергу, суд зазначає, що вартість необлікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 906/513/18).

Так, за змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2022 у cправі № 910/6636/21).

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат встановив, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання існуючого зобов`язання по сплаті нарахувань за необліковану електроенергію, оскільки таке прострочення має місце з 29.08.2021 з огляду на сплив 30-денного строку з моменту отримання 29.07.2021 споживачем рахунку на оплату.

В тексті позовної заяви позивач сам зазначає, що відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 28.08.2021 включно, однак розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснює з 22.08.2021, чим необґрунтовано збільшує періоду прострочення.

Отже, відповідно до розрахунку, зробленого судом за допомогою калькулятора штрафів системи "Ліга:Закон" розмір 3% річних нарахованих за період з 29.08.2021 по 12.09.2022 становить 4 286,15 грн, який і підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок інфляційних втрат, з урахуванням правильно визначеного початку прострочення виконання зобов`язання та того, що суд не може виходити за межі позовних вимог (частина друга статті 237 Господарського процесуального кодексу України), підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі, а саме 30 773,02 грн.

З врахуванням встановлених судом в ході розгляду спору обставин, з огляду на чинні норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 172 291,13 грн, з яких: 137 231,96 грн вартість необлікованої електричної енергії, 4 286,15 грн 3% річних та 30 773,02 грн інфляційні втрати.

Судовий збір, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудреставрація" членів трудового колективу Ремонтно-реставраційного управління № 4 (08400, Київська область, місто Переяслав(з), вулиця Хмельницького Богдана, будинок 253, код ЄДРПОУ 34628077) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, місто Київ, вулиця Стеценка, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 23243188) 172 291 (сто сімдесят дві тисячі двісті дев`яносто одну) грн 13 коп. (з яких: 137 231,96 грн вартість необлікованої електричної енергії, 4 286,15 грн 3% річних та 30 773,02 грн інфляційні втрати), а також 2 584 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) грн 37 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 07.03.2023