Ухвала

від 27.02.2023 по справі 911/517/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2023 р. Справа № 911/517/23

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія», (08132, вул. Київська, буд. 8 В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область)

до Колективного підприємства фірми «Айстра», (08136, вул. Балукова, буд. 98, с. Крюківщина, Києво-Святошинський район, Київська область)

про видачу судового наказу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Київська обласна ЕК» звернулось в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогою до Фірма «Айстра» про стягнення основної заборгованості за поставлену електричну енергію за період з грудня 2021 р. по травень 2022 р. у розмірі 5 119, 58 грн згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу № 420090553, укладеним шляхом підписання боржником заяви-приєднання № 420090553 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 р., на умовах Комерційної пропозиція «Стандарт-1».

Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Частиною 3 ст. 150 цього ж кодексу передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

До вказаної заяви в якості доказів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, заявником додано текст договору про постачання електричної енергії споживачу (редакція діє з 01.10.2020 р.); умови Комерційної пропозиції «Стандарт-1» (Додаток № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу); заяву-приєднання боржника № 420090553 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 р., акт № А-6627983213 прийняття-передавання електричної енергії за грудень 2021 р. від 31.12.2021 р. на суму 1 048, 02 грн, акт № А-6728254985 прийняття-передавання електричної енергії за січень 2022 р. від 31.01.2022 р. на суму 1 041, 13 грн, акт № А-5000701663 прийняття-передавання електричної енергії за лютий 2022 р. від 28.02.2022 р. на суму 803, 28 грн, акт № А-5002200185 прийняття-передавання електричної енергії за березень 2022 р. від 31.03.2022 р. на суму 907, 90 грн, акт № А-5003595443 прийняття-передавання електричної енергії за квітень 2022 р. від 30.04.2022 р. на суму 886, 49 грн, акт № А-5044436631 прийняття-передавання електричної енергії за травень 2022 р. від 31.05.2022 р. на суму 912, 82 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 6627983213 за грудень 2021 р. від 31.12.2021 р. на суму 567, 96 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 6728254985 за січень 2022 р. від 31.01.2022 р. на суму 1 609, 09 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 5000701663 за лютий 2022 р. від 28.02.2022 р. на суму 2 412, 37 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 5002200185 за березень 2022 р. від 31.03.2022 р. на суму 3 320, 27 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 5003595443 за квітень 2022 р. від 30.04.2022 р. на суму 4 206, 76 грн, рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію № 5044436631 за травень 2022 р. від 31.05.2022 р. на суму 5 119, 58 грн, платіжне доручення № @2PL376500 від 28.12.2020 р. на суму 5 190, 00 грн, платіжне доручення № @2PL588103 від 19.04.2021 р. на суму 1 640, 00 грн, лист-попередження про обмеження електропостачання Вих. № 09/50-22513 від 16.05.2022 р., інші документи.

Згідно з п. 2 Преамбули постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до абзацу 1 п. 7 Преамбули цієї ж постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Пунктом 1.1. договору про постачання електричної енергії споживачу (у редакції, що діє з 01.10.2020 р.) передбачено, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається ОСР та підтверджується шляхом підписання Сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії / акта приймання-передачі електричної енергії.

Згідно з п. 5.7. Договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, Споживач може ознайомитися на веб-сайті Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів.

Положеннями Комерційної пропозиції «Стандарт-1» передбачено наступний порядок оплати:

Попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду;

Остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати:

Рахунок на попередню оплату надається Постачальником Споживачу до дати початку

відповідного розрахункового періоду.

Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається Постачальником Споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду.

Надані Постачальником рахунки підлягають оплаті Споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання.

Як зазначає заявник, 24.12.2020 р. між заявником (Постачальником) та боржником (Споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 420090553 на умовах комерційної пропозиції «Стандарт-1».

Водночас, надана заявником заява-приєднання боржника до положень зазначеного договору містить лише підпис без зазначення інших ідентифікуючих ознак представника зі сторони споживача (боржника), а саме прізвища, ініціалів, посади тощо, що в свою чергу позбавляє суд можливості однозначно встановити факт виникнення та існування господарських правовідносин між заявником та боржником щодо постачання електричної енергії за договором № 420090553 від 24.12.2020 р.

Також, як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником не було долучено будь-яких доказів надсилання (вручення) та/або отримання боржником відповідних рахунків-фактур за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 р. по травень 2022 р., після отримання яких з урахуванням положень договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційної пропозиції «Стандарт-1» у боржника виникає обов`язок здійснити оплату поставленої заявником електричної енергії.

Крім того, вищевказані акти прийняття-передавання електричної енергії за період з грудня 2021 р. по травень 2022 р. підписані лише заявником і не містять підпису боржника, а отже не є підписаним обома сторонами договору, а тому такі акти не можуть бути достатніми, належними та допустимими доказами купівлі-продажу електричної енергії у відповідні місяці постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420090553, укладеного шляхом підписання боржником заяви-приєднання № 420090553 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 р., на умовах комерційної пропозиції «Стандарт-1».

Також, судом встановлено, що надані заявником платіжні доручення № @2PL376500 від 28.12.2020 р. на суму 5 190, 00 грн та № @2PL588103 від 19.04.2021 р. на суму 1 640, 00 грн на підтвердження здійснення боржником оплат з постачання електричної енергії за договором № 420090553 від 24.12.2020 р. є такими, що здійснені особою, відмінною від особи боржника, з метою оплати інших рахунків-фактур, що вбачається з відповідних призначень платежів.

Таким чином, як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, до вказаної заяви заявником не додано усіх достатніх, належних та допустимих доказів, що б підтверджували обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме укладення між ТОВ «Київська обласна ЕК» та Фірмою «Айстра» договору про постачання електричної енергії споживачу № 420090553 від 24.12.2020 р., надсилання боржнику заявником платіжних документів, що є підставою для оплати послуг з постачання електричної енергії та як наслідок існування заборгованості боржника у розмірі 5 119, 98 грн саме за вказаним договором, що не відповідає вимогам ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, і відсутність яких не підтверджує наявність і виникнення у заявника вищевказаної грошової вимоги до боржника на заявлену суму.

Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:

1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;

2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;

4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;

5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;

6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;

7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;

8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;

9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.

Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 17.02.2023 р. (вх. № 913 від 20.02.2023 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу за вимогою до Колективного підприємства фірми «Айстра» про стягнення основної заборгованості за поставлену електричну енергію за період з грудня 2021 р. по травень 2022 р. у розмірі 5 119, 58 грн згідно з договором про постачання електричної енергії споживачу № 420090553, укладеним шляхом підписання боржником заяви-приєднання № 420090553 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.12.2020 р., на умовах Комерційної пропозиція «Стандарт-1».

2. Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца