Рішення

від 17.02.2023 по справі 916/1698/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1698/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 17, н.п.14 літера А, офіс 7, код ЄДРПОУ 44642674)

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 63/3, код ЄДРПОУ 44269437)

2.Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26а, код ЄДРПОУ 21295778)

про визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання нікчемним договору купівлі-продажу, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП" та Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить суд:

- визнати недійсними результати електронного аукціону з умовами №UA-PS-2021-11-12-000103-1, проведеного 09.12.2021 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (код ЄДРПОУ 00383604, адреса місцезнаходження активу: Україна, Геройське, 75620, Херсонська, Дубинди, 17), оформлені протоколом, затвердженим наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №924 від 15.12.2021;

- визнати нікчемним договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" від 22 грудня 2021 року, укладений між ТОВ "ГРИН-ГРУП" та Регіональним відділенням Фонду Державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В., зареєстрований в реєстрі за №3048 та застосувати до нього наслідки недійсності нікчемного правочину.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у переможця конкурсу (відповідача-1), з яким укладено нікчемний договір, є прямо пов`язані особи в якості засновників та керівників компаній, щодо яких накладено санкції. Позивач також наголошує на тому, що відповідачем-2 не проведено належної перевірки переможця аукціону на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій та можливої змови серед учасників аукціону.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 31.08.2022 о 12:30.

25.08.2022 за вх.№17386/22 до суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:

- щодо віднесення ТОВ "ГРИН-ГРУП" до осіб, пов`язаних з особами, стосовно яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції", відповідач-2 зазначає, що електронний аукціон з продажу об`єкта приватизації відбувся 09.12.2021, в електронному аукціоні приймали участь 8 потенційних покупців та переможцем електронного аукціону став відповідач-1 - ТОВ "ГРИН-ГРУП". Разом з тим, ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути покупцями об`єктів приватизації. Окрім того, станом на грудень 2021 року переможець електронного аукціону ТОВ "ГРИН-ГРУП" та кінцевий бенефіціар, а також директор - Бузукін Сергій Олександрович не перебували у санкційних списках юридичних та фізичних осіб, щодо яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) та станом на грудень 2021 року ні Бузікін Сергій Олександрович, ні ТОВ "ГРИН-ГРУП" не підпадали під жодний критерій, визначений статтею 8 Закону. Також, сплата коштів за об`єкт приватизації за укладеним договором купівлі-продажу надійшла до Державного бюджету України своєчасно та у повному обсязі;

- відповідач-2 зауважує, що позивач у позовній заяві стверджує, що Бузукін Сергій Олександрович пов`язаний з ТОВ "НВП Органік Сістем", є особами, пов`язаними з суб`єктами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", натомість позовна заява не містить посилань на будь-яку правову норму, яка визначає пов`язаність осіб з суб`єктом, на якого накладені санкції відповідно до Закону України "Про санкції". Відповідач-2 також зауважує, що законодавство про приватизацію не встановлює порядку та критеріїв визначення таких пов`язаних осіб, а визначення пов`язаних осіб встановлено лише у пункті 14.1.159 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв. Втім, на думку відповідача-2, на теперішній час відсутня нормативна процедура перевірки органами приватизації пов`язаності покупців з суб`єктами, на які накладені санкції, відповідно до Закону України "Про санкції". Таким чином, проведення перевірки органами приватизації на пов`язаність покупців з суб`єктами, на які накладені санкції, відповідно до Закону України "Про санкції", можливе лише в разі нормативно визначеного порядку перевірки пов`язаних осіб. Отже, застосування вказаної норми щодо обмеження можливості бути покупцем об`єкта приватизації особами, пов`язаним з суб`єктами, на які накладені санкції відповідно до Закону України "Про санкції" без чіткого визначення критеріїв пов`язаності, суперечить принципу правової визначеності, передбаченому рішеннями Конституційного суду;

- відповідач-2 вказує, що у Регіонального відділення станом на грудень 2021 року були відсутні правові підстави для вчинення дій, передбачених пунктом 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, відповідно до якого у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі;

- відповідач-2 зауважує, що в своїй позовній заяві позивач зазначає, що Регіональне відділення не провело належної перевірки переможця аукціону на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій та можливих змов серед учасників аукціону. В той же час, положення Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" не містить прямої заборони до участі пов`язаних суб`єктів до аукціону з продажу об`єкта малої приватизації, порядок такої перевірки законодавством про приватизацію не встановлений. В той же час, на думку відповідача-2, позивач у позовній заяві не наводить у позовній заяві ніяких належних доказів пов`язаності між відповідачем-1 та іншими учасниками аукціону (ТОВ "Вега-Х", ТОВ "Інвестальфа ЛТД"), зокрема витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Таким чином, позивач не виконав свого обов`язку доказування обставин, які він доводить, в частині здійснення учасниками електронного аукціону з умовами №UA-PS-2021-11-12-000103-1 антиконкурентних узгоджених дій під час проведення аукціону. Тому, на думку відповідача, позивачем не доведено вчинення відповідачем-1, як переможцем електронного аукціону антиконкурентних узгоджених дій;

- відповідач-2 вказує, що позовні вимоги про визнання нікчемним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації є похідними від позовних вимог про визнання результатів електронного аукціону з умовами №UA-PS-2021-11-12-000103-1 недійсним та враховуючи те, що Регіональним відділенням було доведено правомірність дій про визнання ТОВ "ГРИН-ГРУП" переможцем електроново аукціону та недоведеність обставин про пов`язаність відповідача-1 з суб`єктами, на яких накладені санкції, відповідно до Закону України "Про санкції" та факту здійснення антиконкурентних узгоджених дій учасниками аукціону, вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже в Регіонального відділенні, як станом на грудень 2021 року, так станом і на теперішній час, відсутні правові підстави для скасування результатів електронного аукціону;

- відповідач-2 зазначає, що нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. При цьому, нікчемний правочин не можна опротестувати у суді. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.04.2019 у справі №916/3156/17 вказала, що такий захист права, як визнання недійсним нікчемного правочину закон не передбачає, так як нікчемний правочин є недійсним в силу закону. Тож, обраний спосіб захисту не призводить до фактичного відновлення порушених прав позивача. Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб правового захисту щодо визнання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації від 22.12.2021, що призводить до неможливості задоволення вказаної позовної вимоги;

- відповідач-2 щодо порушення позивачем вимог статті 175 ГПК України вказує, що позивач вводить в оману суд, вказуючи, що відповідно до вимог п.10 ч.3. ст. 162 ГПК України ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору. В той же час ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.02.2022 по справі №923/101/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" до Регіонального відділення, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП" про визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання договору купівлі-продажу нікчемним, залишено без руху. Процесуальне законодавство не містить положення про можливість порушення правил, визначених статтею 175 ГПК України, через перебування Господарського суду Херсонської області на тимчасово окупованих територіях. Таким чином, на думку відповідача-2 суд мав відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ "ЛОРЕНС КРАФТ".

30.08.2022 за вх.№17855/22 до суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача.

У підготовчому засіданні 31.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 27.09.2022 о 14:00.

14.09.2022 за вх.№19590/22 до суду від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, яка судом у протокольній формі задоволена.

Ухвалою суду від 27.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1698/22 на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі №916/1698/22 на 11.10.2022 о 15:45.

07.10.2022 за вх.№22022/22 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач-2 вказує, що отримавши відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" на відзив, Регіональне відділення, відповідно до ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне надати наступні заперечення на відповідь на відзив позивача:

- відповідач-2 вказує, що для участі в електронному аукціоні, на виконання вимог статті 14 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" відповідач-1 надав електронному майданчику необхідний пакет документів ТОВ "ГРИН-ГРУП", в тому числі копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Разом з тим, станом на грудень 2021 року переможець електронного аукціону ТОВ "ГРИН-ГРУП" та кінцевий бенефіціар, а також директор - Бузукін Сергій Олександрович не перебували у санкційних списках юридичних та фізичних осіб, щодо яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а відтак, на думку відповідача-2, рішення Регіонального відділення про затвердження протоколу про результати електронного аукціону та укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону ТОВ "ГРИН-ГРУП" є законним та обґрунтованим та жодних правових підстав для його скасування не вбачається;

- відповідач-2 зазначає, що позивач у відповіді на відзив зазначає, що тендерні пропозиції при проведенні електронного аукціону компаніями ТОВ "Інвестальфа ЛТД", ТОВ "Вега-Х" та ТОВ "ГРИН-ГРУП" були подані одна за одною. Проте, відповідач зауважує, що електронний аукціон - це конкурентна процедура, що проводиться в онлайн-форматі, протягом якої учасники змагаються між собою шляхом зміни цінових пропозицій. В результаті перемагає той, чия пропозиція є найвигіднішою; враховуючи зазначене, при електронному аукціоні діє поняття цінова пропозиція; тендерна пропозиція застосовується при проведенні тендеру, що є іншим видом продажу в електронній торговій системі Прозорро.Продажі та проводиться згідно положенням Закону України "Про публічні закупівлі"; основною відмінністю є те, що при проведенні аукціону замовник бажає продати товар по самій вигідній ціні, а тендер передбачає отримання максимально вигідних умов контракту. Отже, на думку відповідача-2 позивач навмисно вводить в оману суд, посилаючись на тендерні пропозиції вищезазначених компаній, тим самим відсилаючи суд та сторони до Закону України "Про публічні закупівлі", який не регулює правовідносини продажу державного майна на електронному аукціоні. Тобто, позивачем проігноровано законодавства України, що регулює спірне питання, в той же час правовідносини приватизації державного майна регулюються Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432 "Про затвердження порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" та іншими нормативно- правовими актами;

- щодо можливого вчинення узгоджених дій, відповідач-2 наполягає на тому, що позивач на підтвердження своїх вимог не наводить жодних належних доказів пов`язаності між відповідачем-1 та іншими учасниками аукціону.

Господарський суд зазначає, що ані під час підготовчого провадження у даній справі, ані під час розгляду справи по суті суд так і не отримав відповідь позивача на відзив, на яку міститься посилання у запереченнях на відповідь на відзив, поданих відповідачем-2. За таких обставин, враховуючи, що подання процесуальних заяв по суті справи є процесуальним правом кожного учасника справи, суд виходить з кількості поданих до суду процесуальних заяв: позивачем в якості процесуальної позиції у справі надано до суду лише позовну заяву, відповідачем-1 процесуальних заяв по суті справи до суду не надано, відповідачем-2 надано до суду дві процесуальні заяви по суті справи - відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду.

10.10.2022 за вх.№22060/22 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке судом у протокольній формі задоволено.

Ухвалою суду від 11.10.2022 відкладено підготовче засідання на 25.10.2022 о 09:10.

13.10.2022 за вх.№22634/22 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом до розгляду, викладені обставини яких є ідентичними, із запереченнями викладеними у запереченнях за вх.№22022/22.

21.10.2022 за вх.№23477/22 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкладено підготовче засідання на 09.11.2022 о 17:00.

08.11.2022 за вх.№25346/22 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника. В поданому клопотанні позивач повідомив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №916/1698/22 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні суду на 01.12.2022 о 12:00. Ухвалою суду від 01.12.2022 відкладено розгляд справи на 14.12.2022 о 16:50.

02.12.2022 за вх.№27419/22 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 14.12.2022 о 16:50 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 22.12.2022 судове засідання призначено на 25.01.2023 о 15:15. Судове засідання 25.01.2023 о 15:15 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 02.02.2023 судове засідання призначено на 17.02.2023 о 13:30.

У судове засідання 17.02.2023 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення сторін про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань. Суд виходить з того, що сторони в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/1698/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзиви на позовну заяву від відповідача-1 до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні 17.02.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 08.03.2023 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Наказом Фонду державного майна України від 06.01.2021 №5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році" затверджено переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році, згідно з додатками.

Відповідно до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, значиться Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство".

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севатополі від 23.06.2020 №244 прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємcтво", розташованого за адресою: Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Геройське, вул. Дубинди, 17, шляхом продажу на аукціоні.

В матеріалах справи наявний протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-11-12-000103-1, в якому зазначено:

- організатор аукціону: Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі;

- статус електронного аукціону: аукціон відбувся (дата та час початку - 09.12.2021 о 13:51:50, дата та час завершення - 09.12.2021 о 15:14:50);

- найменування лоту: Єдиний майновий комплекс державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" (код ЄДРПОУ 00383604);

- стартова ціна лоту: 6130330,58 грн;

- ціна продажу лоту без урахування ПДВ: 44040000 грн.;

- ціна продажу лоту з урахуванням ПДВ: 52484000 грн.;

- учасники електронного аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТАЛЬФА ЛТД", (код: 44353036), Товариство з обмеженою відповідальністю "ФФ", (код: 44471110), Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРІСОЛЬ", (код: 39274450), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАКТЕНС", (код: 44041439), Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелтен Інвестмент", (код: 44629680), Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ", (код: 44642674), Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕГА-Х", (код: 42613552), Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП", (код: 44269437);

- переможець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП" із найвищою ціновою пропозицією - 44040000 грн.

22.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в особі начальника відділення Теслюк Галиною Василівною (продавець, відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРИН-ГРУП" в особі директора Бузукіна Сергія Олександровича (покупець, відповідач-1) за результатами електронного аукціону №UA-PS-2021-11-12-000103-1 укладений договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - Єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", зареєстрований в реєстрі №3048.

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону №UA-PS-2021-11-12-000103-1, який відбувся 09.12.2021, об`єкт малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство", місцерозташування: Херсонська обл., Скадовський (Голопристанський) р-н, с. Геройське, вул. Дубинди, 17, ідентифікаційний код юридичної особи 00383604 (далі - об`єкт приватизації), а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови. Об`єкт приватизації належить Державі Україна в особі Фонду державного майна України, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - номер запису про право власності №44668822 від 21.10.2021.

Згідно з п.1.2 договору об`єкт приватизації складається з усіх активів і пасивів державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" згідно зі зведеним актом інвентаризації, який складено 02 липня 2021 року, затвердженим органом приватизації 20 липня 2021 року. Перелік нерухомого майна, яке входить до складу об`єкта приватизації та передається у власність покупцю, наведено у Додатку 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

За п.2.1 договору згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 09.12.2021 №UA-PS-2021-11-12-000103-1, який затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.12.2021 №824 "Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-11-12-000103-1 з продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно - промислове підприємство", ціна продажу об`єкта 52848000,00 гри (п`ятдесят два мільйони вісімсот сорок вісім тисяч гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ - 8808000,00 грн (вісім мільйонів вісімсот вісім тисяч гривень 00 копійок). Покупець зобов`язаний сплатити за придбаний об`єкт приватизації 52848000,00 грн (п`ятдесят два мільйони вісімсот сорок вісім тисяч гривень нуль копійок) з урахуванням ПДВ у повному обсязі протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання цього договору в порядку, встановленому пунктом 2.2 договору.

У відповідності до п.3.1 договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування).

За п.п. 5.1-5.2 договору передача об`єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем у п`ятиденний строк після сплати покупцем у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації, разом із неустойкою (у разі її нарахування), але не раніше дати отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію, якщо отримання такою дозволу вимагається законом та надання його засвідченої копії продавцю. Передача об`єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом приймання - передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).

Згідно з п.6.1 договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків, передбачених умовами цього договору.

Відповідно до п.9.1 договору у разі повного або часткового невиконання умов цього договору покупець несе відповідальність, встановлену цим договором та законодавством України.

У відповідності до п.12.1 договору внесення змін до цього договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою сторін у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, шляхом укладення договору про внесення змін до договору.

За п.п. 13.1-13.2 договору усі спори, що виникають при виконанні зобов`язань за цим договором, вирішуються або шляхом переговорів або в судовому порядку. Усі спори, що виникають при виконанні зобов`язань за цим договором, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п.14.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання.

Додаток №1 до договору купівлі-продажу від 22.12.2021 №3048 визначає перелік нерухомого майна, яке входить до складу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство".

Додаток №2 до договору купівлі-продажу від 22.12.2021 №3048 визначає рекомендації щодо заходів, які необхідно вжити для усунення виявлених невідповідностей за результатами екологічного аудиту Державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство".

Позивач, вважаючи, що результати електронного аукціону мають бути визнані недійсними, а договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Геройське дослідно-промислове підприємство" нікчемним, з посиланням на порушення норм чинного законодавства, звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті.

Пунктом 29 ч.1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що термін "контроль" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про акціонерні товариства", терміни "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", "власник істотної участі" - у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов`язані особи" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації поділяються на об`єкти малої приватизації та об`єкти великої приватизації. До об`єктів малої приватизації належать, зокрема, єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації.

За ст. 6 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції на час проведення аукціону) покупцями об`єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті; юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї статті. Не можуть бути покупцями: органи державної влади; державні підприємства, власником яких є держава Україна; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, державні акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства; працівники державних органів приватизації; покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять з держави-агресора (згідно з пунктами 6, 7 та 8 частини другої цієї статті); держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під контролем таких юридичних осіб; юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток) яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-агресора; фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким особам; юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції", а також пов`язані з ними особи; особи, які були стороною продажу об`єкта приватизації в Україні і з якими було розірвано договір купівлі-продажу об`єкта приватизації у зв`язку з порушенням з боку таких осіб, а також пов`язані з ними особи; радники, залучені для підготовки об`єкта до приватизації.

У відповідності до п.14.1.159 ст. 14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) для юридичних осіб: одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків (крім міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації); одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради; кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа; повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації) та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою (крім банків та міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетами, та суб`єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі міжнародні фінансові організації), стосовно іншої юридичної особи, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії. Контролюючий орган у судовому порядку може довести пов`язаність осіб на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи, утворення без статусу юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи та/або утворення без статусу юридичної особи.

За ч.1 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" потенційні покупці зобов`язані подати разом із заявою у довільній формі інформацію і документи на участь у приватизації, визначені: частиною другою цієї статті, - для об`єктів великої приватизації; частиною сьомою цієї статті, - для об`єктів малої приватизації.

Частиною 7 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" до заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації подаються: 1) для потенційних покупців - фізичних осіб - громадян України - копія паспорта громадянина України; 2) для іноземних громадян - копія документа, що посвідчує особу; 3) для потенційних покупців - юридичних осіб: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України - для юридичних осіб - резидентів; документ про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчений згідно із законодавством держави його видачі, перекладений українською мовою, - для юридичних осіб - нерезидентів; інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності; остання річна або квартальна фінансова звітність; 4) документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, а також документ, що підтверджує сплату гарантійного внеску в розмірі 10 відсотків стартової ціни з рахунка потенційного покупця, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом), на рахунок, визначений частиною одинадцятою цієї статті; 5) письмова згода потенційного покупця щодо взяття на себе зобов`язань, визначених умовами продажу.

У частині 9 ст. 14 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", зокрема, визначено, що орган приватизації з продажу об`єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який: не відповідає вимогам статті 8 цього Закону; не подав документи або відомості, обов`язкове подання яких передбачено цим Законом; подав неправдиві відомості про себе. Після закінчення електронного аукціону організатор аукціону з продажу об`єкта малої приватизації здійснює перевірку заяви на участь у приватизації об`єкта малої приватизації разом із доданими до неї документами та інформацією переможця аукціону та у разі невідповідності доданих до заяви документів приймає рішення відповідно до частини дев`ятої цієї статті. Переможець аукціону може оскаржити це рішення до суду протягом строку, передбаченого статтею 30 цього Закону.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України. Електронний аукціон проводиться відповідно до договору, що укладається між організатором аукціону з операторами електронних майданчиків. Типовий договір між організатором аукціону та операторами електронних майданчиків затверджується Фондом державного майна України. Відомості про учасників аукціону не підлягають розголошенню до завершення аукціону. Для продажу об`єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять не менш як п`ять осіб. Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації. Стартова ціна продажу визначається відповідно до статті 22 цього Закону. Об`єкти соціально-культурного призначення приватизуються з умовою збереження профілю діяльності. Об`єкти соціально-культурного призначення, що не функціонують більше трьох років або перебувають в аварійному стані, можуть бути перепрофільовані, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів. Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через 10 робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об`єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі. Аукціони з продажу об`єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об`єктів малої приватизації. Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта. Після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету. Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об`єкт приватизації. Продаж об`єктів на аукціоні, крім аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, здійснюється за наявності не менше двох учасників аукціону та вважається таким, що відбувся, у разі здійснення на аукціоні не менше одного кроку аукціону на підвищення стартової ціни. У разі якщо для участі в аукціоні подано заяву на участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об`єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни. У разі якщо об`єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім випадку, передбаченого частиною восьмою цієї статті, проводиться повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків. Якщо повторний аукціон зі зниженням стартової ціни визнається таким, що не відбувся, у разі якщо для участі у такому аукціоні подано заяву на участь від одного покупця, то орган приватизації приймає рішення про приватизацію зазначеного об`єкта шляхом викупу безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни, з урахуванням зниження стартової ціни відповідно до частини дев`ятої цієї статті. У разі якщо об`єкт приватизації не продано в порядку, передбаченому частинами восьмою - десятою цієї статті, проводиться аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій зі зниженням стартової ціни, визначеної згідно з правилами, встановленими статтею 22 цього Закону, на 50 відсотків. Продаж об`єктів на аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подання цінових пропозицій здійснюються за наявності не менш як одного учасника аукціону. До проведення першого аукціону з продажу об`єкта малої приватизації аукціонна комісія одночасно встановлює стартові ціни та умови продажу об`єкта малої приватизації на аукціонах, передбачених частинами восьмою - одинадцятою цієї статті. У випадку, якщо аукціон визнаний таким, що не відбувся, або відсутнє рішення органу приватизації щодо викупу, прийняте відповідно до частин восьмої і десятої цієї статті, електронна торгова система протягом п`яти робочих днів з дати формування відповідного протоколу аукціону автоматично оголошує новий аукціон, включаючи дату його проведення.

Відповідно до ч.ч. 1,3,9,10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства. Виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є: 1) несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов; 2) невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк; 3) подання органу приватизації неправдивих відомостей; 4) сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 5) невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу; 6) продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 цього Закону, протягом виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

За ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону. Строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсними результатів приватизації об`єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта великої приватизації становить три роки. Строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.

Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432, визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації (далі - об`єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Пунктом 67 Порядку встановлено, що у випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, не сплатив ціну продажу об`єкта приватизації у встановлений строк, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації, затверджене наказом Фонду державного майна України 06.04.2018 №486, розроблене відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", визначає порядок утворення аукціонної комісії для продажу об`єктів малої приватизації (далі - комісія), її повноваження, права та порядок роботи.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про санкції" санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Згідно з ст. 3 Закону України "Про санкції" підставами для застосування санкцій є: 1) дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод; 2) резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки Організації Об`єднаних Націй; 3) рішення та регламенти Ради Європейського Союзу; 4) факти порушень Загальної декларації прав людини, Статуту Організації Об`єднаних Націй. Застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об`єктивності, відповідності меті та ефективності. Підставою для застосування санкцій також є вчинення іноземною державою, іноземною юридичною особою, юридичною особою, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземцем, особою без громадянства, а також суб`єктами, які здійснюють терористичну діяльність, дій, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, стосовно іншої іноземної держави, громадян чи юридичних осіб останньої.

За п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції" видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 визначено, що: "Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №577/5321/17, щодо того, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі №6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі №357/3394/16-ц щодо того, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину, також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. При цьому за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 02.07.2022 по справі № 910/4932/19 зазначив: "положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-1528цс15, Верховного Суду від 10.03.2020 у справі 910/24075/16".

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

Господарський суд вказує, що позивачем у позовній заяві визначено дві позовні вимоги, які складають предмет спору у даній справі, а саме: визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації та похідну від неї вимогу про визнання нікчемним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації та застосування до нього наслідків недійсності нікчемного правочину.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, зміст та підстави заявлених вимог, господарський суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявності підстав для визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації, зокрема, не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що переможець електронного аукціону та/або його кінцеві бенефіціари є пов`язаними особою з тими, на яких накладено санкції відповідно до Закону України "Про санкції", що кінцеві бенефіціари переможця електронного аукціону перебували у санкційних списках та/або переможець підпадав під критерії, визначені ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Також позивачем не надано належних та допустимих доказів вчинення під час проведення електронного аукціону антиконкурентних узгоджених дій та інших порушень чинного законодавства під час проведення оскаржуваного аукціону, а лише посилання позивача на певні обставини без надання підтверджуючих доказів не є підставами для визнання недійсними результатів оскаржуваного аукціону, з огляду на що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" про визнання недійсними результатів електронного аукціону є необґрунтованими та недоведеними, задоволенню не підлягають. Так само, оскільки судом встановлено необґрунтованість вимоги про визнання недійсними результатів електронного аукціону, за результатами якого і був укладений спірний договір купівлі-продажу, є недоведеною та не підлягає задоволенню друга (похідна) вимога про визнання нікчемним договору купівлі-продажу та застосування до нього наслідків недійсності нікчемного правочину, окрім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину не є способом захисту прав та інтересів, встановленим законом.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" в повному обсязі.

Іншого позивачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОРЕНС КРАФТ" - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08 березня 2023 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.

Суддя Ю.С. Бездоля