Рішення

від 09.03.2023 по справі 927/48/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 березня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/48/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу №927/48/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик,

юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088

фактична адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 14026

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден,

вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000

про стягнення 84519,10 грн.

без виклику представників учасників справи

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден про стягнення з відповідача 78989,82 грн. заборгованості та штрафні санкції в розмірі 5529,28 грн., за неналежне виконання Договору поставки № 1999 від 29.04.2021.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов та відповіді на позов.

Ухвала суду від 09.01.2023, направлена 10.01.2023 на фактичну адресу позивача (вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 14026) повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Ухвала суду від 09.01.2023, направлена 10.01.2023 на адресу відповідача (вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000) повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса.

Ухвала суду від 09.01.2023, направлена 20.01.2023 на юридичну адресу позивача (вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088) отримана позивачем 23.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400056040910 від 20.01.2023.

Ухвала суду від 09.01.2023, повторно направлена 20.01.2023 на адресу відповідача (вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000) повернута 26.01.2023 до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

14.02.2023 судом здійснено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації та місцезнаходження відповідача (код ЄДРПОУ 40747974), згідно з яким місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден: вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000.

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3,7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи від відповідача не надходило.

Судом встановлено, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 09.01.2023, направлена на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000) повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області справи №927/48/23.

Отримання позивачем ухвали суду від 09.01.2023 за юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві, є належним підтвердженням обізнаності позивача про розгляд даної справи Господарським судом Чернігівської області.

Заяв та клопотань щодо суті заявлених позовних вимог від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву не скористався, про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, відповідач суд не повідомляв.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №1999 від 29.04.2021 в частині оплати поставленого товару.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (ідентифікаційний код юридичної особи 35871504) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 21.04.2008, реєстраційний номер 10651020000010953, про що внесено відповідну інформацію (а.с.6).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден (код ЄДРПОУ 40747974) зареєстровано в якості суб`єкта господарювання 16.08.2016, номер запису 10641020000012693, про що внесено відповідну інформацію (а.с.7).

29.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Карс Гарден (покупець) укладено Договір поставки №1999 (а.с.8-9, далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено, що постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

Постачальник зобов?язаний поставити товар за адресою, яка визначена в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв?язку.

В абзаці 3 п. 3.4. Договору зазначено, що підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю.

Згідно з п. 3.6. Договору покупець зобов?язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток штампів (при наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого вказано у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

У відповідності до п.5.2., 5.3. Договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного згідно видаткових накладних на товар.

У пунктах 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 45 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (п.9.7. Договору).

У позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов Договору ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 88740,06 грн., що підтверджується видатковими накладними: №441/364 від 05.01.2022 на суму 15092,94 грн., №3507/3199 від 21.01.202 на суму 11950,80 грн., №3542/3201 від 21.01.2022 на суму 3355,44 грн., №4491/3946 від 26.01.2022 на суму 2873,76 грн., №4522/3958 від 26.01.2022 на суму 13221,12 грн., №5678/5108 від 31.01.2022 на суму 2090,22 грн., №5961/5291 від 02.02.2022 на суму 4894,92 грн., №9609/8704 від 22.02.2022 на суму 9170,94 грн., №9620/8705 від 22.02.2022 на суму 19920,96 грн., №9929/8929 від 23.02.2022 на суму 6168,96 грн. (а.с.11-20).

Позивачем додано до матеріалів справи Довіреність від 10.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден, у якій довіритель Товариство з обмеженою відповідальністю Карс Гарден зазначає перелік уповноважених осіб, які уповноважені отримувати матеріальні цінності в рамках Договору від ТОВ «Баядера Логістик» та зразки їх підписів. У довіреності зазначено, що наведений перелік вказаних осіб не є вичерпним. Довіритель підтверджує, що в разі, якщо на товарній (видатковій) накладній, згідно якої довірителем в рамках Договору був прийнятий товар від постачальника (ТОВ «Баядера Логістик»), буде зазначений підпис працівника довірителя чи інших осіб, підпис яких відсутній в даній Довіреності, довіритель підтверджує, що дані особи уповноважені на прийом товару від постачальника (ТОВ «Баядера Логістик») і що товар був прийнятий уповноваженими особами довірителя як покупця за Договором (а.с.10).

За доводами позивача, відповідач за поставлений згідно з Договором товар розрахувався частково на суму 9750,24 грн., а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача: -відповідно до платіжного доручення від 15.02.2022 на суму 1950,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 21.01.2022 № 3507/3199; -відповідно до платіжного доручення від 21.02.2022 на суму 4696,62 грн. (з яких сума в розмірі 328,46 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 02.02.2022 №5961/5291, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної яка не є предметом даного спору); -відповідно до платіжного доручення від 02.06.2022 на суму 2500,00 грн. (з яких сума в розмірі 1470,98 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 05.01.2022 № 441/364, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної, яке не є предметом даного спору); -відповідно до платіжного доручення від 06.06.2022 року на суму 4000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 05.01.2022 № 441/364; -відповідно до платіжного доручення від 07.06.2022 на суму 2000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 0.01.2022 № 441/364.

На підтвердження здійснених відповідачем оплат, позивачем додано до матеріалів справи банківські виписки за 15.02.2022-07.06.2022 (а.с.21-22).

З урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість відповідача складає 78989,82 грн., яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1. Договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від суми бору, що складає 5529,28 грн.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов`язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт укладення між сторонами Договору поставки №1999 від 29.04.2021.

Щодо заявленого до стягнення боргу.

Судом встановлено, що позивач на виконання укладеного Договору поставки №1999 від 29.04.2021 поставив відповідачу алкогольні напої на загальну суму 88740,06 грн., на підставі видаткових накладних: №441/364 від 05.01.2022 на суму 15092,94 грн., №3507/3199 від 21.01.202 на суму 11950,80 грн., №3542/3201 від 21.01.2022 на суму 3355,44 грн., №4491/3946 від 26.01.2022 на суму 2873,76 грн., №4522/3958 від 26.01.2022 на суму 13221,12 грн., №5678/5108 від 31.01.2022 на суму 2090,22 грн., №5961/5291 від 02.02.2022 на суму 4894,92 грн., №9609/8704 від 22.02.2022 на суму 9170,94 грн., №9620/8705 від 22.02.2022 на суму 19920,96 грн., №9929/8929 від 23.02.2022 на суму 6168,96 грн., копії яких додано до матеріалів справи.

Вищезазначені видаткові накладні містять посилання на Договір поставки №1999 від 29.04.2021 та складені з урахуванням п. 3.6. Договору та Довіреності від 10.12.2021.

Заперечень та спростувань щодо інформації, зазначеної у вищевказаних видаткових накладних, від відповідача не надходило.

Претензії та повідомлення про порушення постачальником (позивачем) умов спірного Договору з боку покупця (відповідача) в матеріалах справи відсутні.

Оплата товару покупцем постачальнику здійснюється на підставі п.6.1.-6.3. Договору.

За доводами позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, покупцем (відповідачем) частково здійснено оплату за товар, поставлений відповідачу на підставі вищезазначених видаткових накладних на загальну суму 9750,24 грн., а саме: -відповідно до платіжного доручення від 15.02.2022 на суму 1950,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 21.01.2022 № 3507/3199; -відповідно до платіжного доручення від 21.02.2022 на суму 4696,62 грн. (з яких сума в розмірі 328,46 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 02.02.2022 №5961/5291, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної яка не є предметом даного спору); -відповідно до платіжного доручення від 02.06.2022 на суму 2500,00 грн. (з яких сума в розмірі 1470,98 грн. зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 05.01.2022 № 441/364, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної, яке не є предметом даного спору); -відповідно до платіжного доручення від 06.06.2022 року на суму 4000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 05.01.2022 № 441/364; -відповідно до платіжного доручення від 07.06.2022 на суму 2000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 0.01.2022 № 441/364.

Здійснення відповідачем зазначених оплат підтверджується банківськими виписками за 15.02.2022-07.06.2022. Зазначені оплати та їх зарахування відповідачем не заперечено та не спростовано.

З урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість відповідача складає 78989,82 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заявленого до стягнення штрафу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як штраф встановлено частиною другою статті 549 Цивільного кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 5529,28 грн. штрафу, на підставі п. 7.1. Договору, яким сторони передбачили сплату покупцем постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів.

Судом встановлено факт порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, а тому вимога про стягнення 5529,28 грн. штрафу (7% від суми боргу) підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 78989,82 грн. боргу та 5529,28 грн. штрафу.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76, 79, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Карс Гарден (вул. Хлібопекарська, 24, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 40747974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (юридична адреса: вул. Харченка Євгенія, 42, м. Київ, 02088; фактична адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 14026; код ЄДРПОУ 35871504) 78989,82 грн. боргу, 5529,28 грн. штрафу та 2481,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст.256 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 09.03.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ю.В. Федоренко