Рішення

від 07.03.2023 по справі 536/1485/22

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1485/22

Провадження № 2/536/172/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судових засідань Марченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за законом права засновника фермерського господарства «Сокіл» та права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

15.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за законом права засновника фермерського господарства «Сокіл» та права довічного успадкованого володіння земельною ділянкою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що на підставі рішення б/н від 27.03.1992 дев`ятої сесії ХХІ скликання Кременчуцької районної ради народних депутатів Полтавської області його батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було надано в довічне успадковуване володіння земельну ділянку площею 10,8990 га (площа уточнена 10,9 га) розташовану на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області для ведення селянського (фермерського) господарства, про що 02.09.1992 видано Державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №18. Так як вказану земельну ділянку ОСОБА_3 було надано для ведення селянського (фермерського) господарства, то 14.12.1992 він створив Фермерське господарство «Сокіл» і став його засновником та головою, а членами господарства стали ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та він ОСОБА_1 . Спадщину прийняв він, як син, та його дружина ОСОБА_2 . 24.01.2022 приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу Волошиною Н.А. була заведена за їх заявами спадкова справа №9/2022, номер у Спадковому реєстрі 69022247. Вони поділили спадщину між собою уклавши договір 26 жовтня 2022 року, згідно якого ОСОБА_2 перейшла у спадщину 1/2 ч. будинку з господарськими будівлями за адресом: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, а йому перейшла у спадщину земельна ділянка площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, Фермерське господарство «Сокіл» і все інше майно та будь-які інші права належні спадкодавцю, що не включені до цього Договору.

Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Волошина Н.А. 26 жовтня 2022 року відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку та на фермерське господарство «Сокіл» в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу та документів про право власності на земельну ділянку, а згідно з діючим законодавством не може бути права постійного користування для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказана земельна ділянка складає економічну основу фермерського господарства «Сокіл», оскільки використовується для вирощування зернових і технічних культур.

Зазначає, що спадкове майно його батька, крім іншого в тому числі, складається із фермерського господарства «Сокіл» і права довічного успадковуваного володіння вказаною земельною ділянкою площею 10,8990 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області. Загальними зборами членів ФГ «Сокіл» його обрано в.о. голови фермерського господарства згідно протоколу від 03 січня 2022 року, він продовжує використовувати земельну ділянку , яка передавалась батькові для ведення фермерського господарства, подає в державні органи звіти та інші документи від імені господарства.

Вважає, що він фактично прийняв спадщину, реалізував право користування спірною земельною ділянкою та має намір і надалі продовжувати діяльність фермерського господарства з використанням вказаної земельної ділянки.

Але реалізувати своє право на довічне успадковуване користування вказаною земельною ділянкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка належала йому на праві довічного успадковуваного володіння для ведення селянського (фермерського) господарства не має можливості.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його уповноважений представник адвокат Гольдінов Ю.Л. надав суду заяву, де просив розглянути справу у його відсутність та позивача, позов підтримують з підстав та обставин викладених в заяві та просять задовольнити.

Представник відповідача Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області за довіреністю Єфремов О.О. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, де просив розглянути справу у відсутність представника Піщанської сільської ради, у задоволенні позову відмовити в частині визнання права довічного спадкового володіння земельною ділянкою на земельну ділянку площею 10.8990, кадастровий номер 5322480800:03:000:0288, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, в частині визнання в порядку спадкування права засновника фермерського господарства «Сокіл» просив винести рішення на розсуд суду, послався на позицію щодо позову викладену у відзиві на позов.

В відзиві на позов відповідач, Піщанська сільська рада, її уповноважений представник позов визнав частково, заперечував проти позову в частині визнання довічного спадкового володіння земельною ділянкою, вважає в цій частині позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване право постійного користування спірною земельної ділянкою. Починаючи з 06.04.2018 документом, що підтверджує форму власності на земельну ділянку є витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, а не акт на право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, доказів на підтвердження, що 06.04.2018 земельна ділянка зареєстрована на праві довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою за спадкодавцем не надано.

Вважає, що починаючи з 06.04.2018 дана земельна ділянка втратила дану форму власності змінивши її на право постійного користування, тому відповідно її постійним користувачем стало фермерське господарство «Сокіл».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з`ясованих обставин.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Кременчуці Полтавської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 15 грудня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис № 4014.

Відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Волошиної Н.А. з заявою про прийняття спадщини. 24 січня 2022 року заведено спадкову справу номер 9/2022 та зареєстровано в Спадковому реєстрі за номером 69022247.

Як слідує із матеріалів спадкової справи, спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 за законом є: дружина спадкодавця ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 . Відомості про інших спадкоємців у спадковій справі відсутні, як і про заповіти в Спадковому реєстрі.

26 жовтня 2022 року спадкоємці уклали Договір про поділ спадщини, згідно з яким ОСОБА_2 переходять у спадщину 1/2 ч. житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а ОСОБА_1 переходять у спадщину: земельна ділянка площею 0,36га для ведення особистого селянського господарства, фермерське господарство «Сокіл» і всі інші види майна або будь-які інші права, належні спадкодавцю, які не були включені до цього договору.

Згідно Державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею виданого на підставі рішення 9 сесії 21 скликання Кременчуцької районної Ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області 27 березня 1992 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 18 померлому ОСОБА_3 було надано право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою загальною площею 10,9 га , яка розташована на території Гориславської сільської ради, нині Піщанської сільської ради, Кременчуцького району Полтавської області для ведення селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 та довідки АБ №596724 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) 14.12.1992 зареєстровано фермерське господарство «Сокіл», місцезнаходження юридичної особи: Полтавська область Кременчуцький район с.Гориславці, ідентифікаційний код 24386464, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, розведення великої рогатої худоби молочних порід, свиней, свійської птиці, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ФГ «Сокіл» вбачається, що засновником фермерського господарства «Сокіл» є ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство», фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, обладнання, а також інші майнові права в тому числі на інтелектуальну власність грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону, майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року в справі № 179/1043/16-ц зроблено правовий висновок, згідно якого у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

У постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 Велика Палата Верховного Суду вказує, що в разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Отже, оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини (ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець. А отже такі права та обов`язки можуть успадковуватись, оскільки вони не припиняються зі смертю спадкодавця, а будуть існувати доти, доки буде існувати юридична особа та до юридичного оформлення прав на неї спадкоємцем.

При таких встановлених обставинах підтверджених зазначеними належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що до складу спадкового майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належить право засновника Фермерського господарства «Сокіл» та право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 10,9 га кадастровий номер 5322480800:03:000:0288 для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована на території Піщанської сільської Кременчуцького району Полтавської області.

Позивача ОСОБА_1 загальними зборами членів Фермерського господарства «Сокіл» обрано в.о. голови Фермерського господарства «Сокіл» на період до прийняття спадщини після померлого засновника господарства згідно протоколу від 03.01.2022.

Як слідує із Звітів до державних органів, Фермерське господарство «Сокіл» працює, користується спірною земельною ділянкою, яка і була надана спадкодавцю ОСОБА_3 для його діяльності, сплачуються податки і збори.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець, реалізував право користування спірною земельною ділянкою спадкодавця, якому вона була наділена згідно Державного акту на право довічного уcпадковуваного володіння землею.

26 жовтня 2022 року приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Волошина Н.А. відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на фермерське господарство «Сокіл», засновником якого був ОСОБА_3 та на земельну ділянку площею 10,8990 га (площа уточнена 10,9га) кадастровий номер 5322480800:03:000:0288 розташовану на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення - ведення селянського фермерського господарства, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 , посилаючись, що не може успадкувати селянське фермерське господарство як ЦМК спадкоємець його засновника, яким був спадкодавець, оскільки такий ЦМК належить СФГ, тобто юридичній особі, а не фізичній, а вказана земельна ділянка належала померлому не на праві власності, а на праві постійного користування на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею виданого Кременчуцькою районною радою народних депутатів 02.09.1992.

Вказує, що, оскільки згідно з діючим законодавством у громадянина не може бути права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, то нотаріус в цьому випадку не може видати свідоцтва про право на спадщину, чим порушила його законні права та інтереси, які потребують судового захисту.

Так, згідно положень ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом ( ч.1 ст.1217 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ч.1 с.1218 ЦК України).

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 мав право на довічне успадковуване володіння земельною ділянкою розміром 10,9 га кадастровий номер 5322480800:03:000:0288 надане йому Державним актом виданим на підставі рішення 9 сесії 21 скликання Кременчуцької районної Ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області від 27 березня 1992 року зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за № 18, то це право переходить і до позивача в порядку спадкування і до таких висновків суд прийшов враховуючи таке.

Відповідно до положень ст.6,30 ЗК України в редакції від 18 грудня 1990 року, чинній на час виниклих правовідносин, земля надавалась громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського) господарства, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів сімей, за їх бажанням, у довічне успадковуване володіння або в оренду, включаючи присадибний наділ.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної ради України №2201-ХХІІ від 13 березня 1992 року, було затверджено форми державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею, на право постійного володіння землею, на право постійного користування землею.

Хоча Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року не передбачав права на довічне успадковуване володіння земельною ділянкою, проте, відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року №2200 «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного Кодексу України.

В Прикінцевих та Перехідних положеннях Закону України « Про Державний земельний кадастр» вказується, що право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, що перебуває у державній або муніципальній власності, придбане громадянином до введення в дію Земельного Кодексу України, зберігається. Надання земельних ділянок громадянам на праві довічного успадковуваного володіння після введення в дію Кодексу не допускається. Розпорядження земельною ділянкою, що перебуває на такому праві не допускається, за винятком переходу прав на земельну ділянку у спадок.

В пункті 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

У своєму Рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп щодо постійного користування земельними ділянками, Конституційний Суд України вказує, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. Земельний кодекс України в редакції від 13 березня 1992 року в ст.6 закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю, зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого селянського господарства.

Вказане свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам на їх вибір забезпечувалася можливість продовжити користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди,

пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. Автоматична зміна титулів права на землю, будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою в зв`язку з не переоформленням правового титулу виключалось.

Також Конституційний Суд України у вказаному Рішенні, вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які заходяться у постійному користуванні на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог ч.2 ст.14, ч.2 ст.41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного в законодавстві відповідного механізму переоформлення, громадяни не можуть виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою цього строку. Підставою виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Пункт 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, пункт 6 Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 року №563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, Конституційний суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, є неконституційними.

Отже, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння, за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

Гарантії встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист права людини та основоположних свобод та ст.41 Конституції України поширюються на відповідні відносини щодо такого володіння, та не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею, але і обмежують у можливості припинити це право.

В рішенні від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції» , від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України» Європейський суд з прав людини зазначає, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає, саме у тому, щоб повбуватися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними, вказано в рішенні від 22 листопада 1995 року у справі «S.W. проти Сполученого Королівства».

Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули на це право у встановленому законом порядку зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Враховуючи положення ст.1218 ЦК України, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та ст.1219 ЦК України, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу, із яких слідує, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, крім визначених законом, спадкоємець стає учасником правовідносин з довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного суду висловленою в постанові від 20.11.2019 у справі №368/54/17 (14-487цс19), що право довічного користування земельною ділянкою може бути визнано таким, що успадковується, оскільки право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою відноситься до тих прав, що можуть бути успадковувані.

З огляду на викладене суд позов задовольняє.

Керуючись ст. 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання в порядку спадкування за законом права засновника фермерського господарства «Сокіл» та права довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права засновника Фермерського господарства «Сокіл» у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 14.12.1992, номер запису 1 569 105 0001 000034, ідентифікаційний код юридичної особи 24386464, юридична адреса фермерського господарства: 39703, Полтавська область, Кременчуцький район, село Гориславці.

Визнати за ОСОБА_1 право довічного спадкового володіння земельною ділянкою розміром 10,8990 га кадастровий номер 5322480800:03:000:0288 для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка належала йому на праві довічного успадкованого володіння для ведення селянського (фермерського) господарства, що посвідчено Державним актом, виданим Кременчуцькою районною радою 02.09.1992, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право довічного успадковуваного володіння землею за №18.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

У разі складення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяС. М. Клименко

Повне судове рішення складено 07.03.2023.