Рішення

від 01.02.2023 по справі 183/3405/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3405/22

№ 2/183/890/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перещепинської міської ради про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на приватизовану земельну ділянку,-

в с т а н о в и в:

У липні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Перещепинської міської ради, у якому просили визнати за ними, в рівних частках, по частині кожному, право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку, загальною площею 5,86 га, кадастровий номер 1223282000:02:161:0005, для ведення фермерського господарства за рахунок земель селянського фермерського господарства, наданих громадянину ОСОБА_3 , у постійне користування для ведення фермерського господарства на території Голубівської сільської ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 , який за життя був членом фермерського господарства «Україна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Молодіжна, 4, ЄДРПОУ 30093948.

04 травня 2005 року розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації за № 625, ОСОБА_4 та іншим членам фермерського господарства надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення фермерського господарства площею 5,27 га ріллі, в умовних кадастрових гектарах за рахунок земель селянських (фермерських) господарств, наданих громадянину ОСОБА_3 у постійне користування для створення та ведення фермерського господарства на території Голубівської сільської ради.

16 серпня 2005 року розпорядженням голови Новомосковської районної державної адміністрації за №1111 було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність членам фермерського господарства «Україна землю, в тому силі ОСОБА_4 , площею 5,86 га.

14 вересня 2005 року ОСОБА_4 підписав акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1223282000:02:161:0005, що не відображено у публічній кадастровій карті, однак міститься у інформації зі звіту про землі та земельні ділянки за цільовим призначенням та угіддями да формою 15-зем.

Таким чином, позивачі зазначають, що ОСОБА_4 за життя вчинив всі необхідні дії для приватизації земельної ділянки, однак тне встиг отримати Державний акт про право власності на земельну ділянку, тому позивачі, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_4 , звернулися до Перещепинської міської ради із заявами про отримання правовстановлюючих документів на їх ім`я, однак відповіді від відповідача так і не отримали, тому звернулися до суду з означеним позовом.

Ухвалою суду від 11 липня 2022 року відкрите провадження по справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання позивачі не з`явилися, їх представник звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримав.

Відповідач відзив на позов не подав, представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

Дослідивши підстави позову, подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності суд дійшов до наступних висновків.

Правовідносини щодо набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення врегульовані наступними нормами закону

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом абз. 1-6 частини першої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади з цього питання (стаття 123 ЗК України).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 ЗК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 являвся членом Фермерського господарства «Україна», що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 30093948 (а.с. 17), про що свідчить подана суду копія Статуту Фермерського господарства Україна» (а.с.18-33).

У відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії ДП НВ 000199, ОСОБА_3 , на підставі рішення Новомосковської районної ради від 02 червня 1998 року надано у постійне користування земельну ділянку площею 41,7 га, що розташована на території Голубівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 37).

На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 625 від 04.05.2005 року «Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок членам фермерського господарства «Україна» у власність для ведення фермерського господарства», ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського господарства площею 5,27 га ріллі в умовних кадастрових гектарах (а.с. 25).

На підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 1111 від 16.08.2005 року «Про передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки за рахунок земель фермерського господарства «Україна» на території Голубівської сільської ради», ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку площею 5,86 га (а.с. 43).

Означена земельна ділянка передана в натурі ОСОБА_4 за актом приймання передачі № 5 від 14.09.2005 року (а.с. 48).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть, видане відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції 16.08.2003 року, актовий запис № 1163 (а.с. 8).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються доньками померлого (а.с. 9-12), прийняли спадщину, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на означену земельну ділянку їм було відмовлено постановою державного нотаріуса Першої Павлоградської державної нотаріальної контори від 07.10.2021 року (а.с. 55).

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо спадкодавцем не був отриманий держаний акт про право власності на земельну ділянку, розглядаються судом з урахуванням вимог закону та роз`яснень Пленуму ВСУ України, викладених в п. 10 та 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно дост. 1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Пунктом 1 розділуХ(перехідні положення) Земельного кодексу України, установлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно доЗакону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З матеріалів справи вбачається, що позивачі дійсно не отримали у спадщину право на закінчення приватизації земельної ділянки розпочату за життя ОСОБА_4 , право на закінчення приватизації спірної земельної ділянки не увійшло до спадкової маси.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зіст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідно до ЗУ "Продержавний земельнийкадастр" та ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

У силу ст.27ЗУ "Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553): Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови наявності відповідних відомостей про зареєстровані права в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, що заявляє свої права. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Пункт 81-2 вищезазначеного Порядку установлює, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

Згідно зі ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цьогоЗаконуу разі прийняття відповідною радою такого рішення.. Акредитованим суб`єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб`єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб`єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав). Акредитація суб`єктів та моніторинг відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, аналіз поданих доказів свідчить про те, що спадкодавець ОСОБА_4 за життя не отримав державний акт, право власності на земельну ділянку за спадкодавцем не зареєстровано, тому у спадкоємців за законом, виникло право на завершення приватизації спірної земельної ділянки та реєстрацію права власності на земельну ділянку.

З огляду на те, що ОСОБА_4 за життя набув право на приватизацію земельної ділянки площею 5,86 га, кадастровий номер 1223282000:02:161:0005, для ведення фермерського господарства що розташована на території Голубівської сільської ради, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову і за позивачами належить визнати право на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 5,86 га, кадастровий номер 1223282000:02:161:0005, для ведення фермерського господарства за рахунок земель селянського фермерського господарства, наданих громадянину ОСОБА_3 , у постійне користування для ведення фермерського господарства на території Голубівської сільської ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , по частині за кожним, та на отримання позивачами відповідного правовстановлюючого документу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Перещепинської міської ради про визнання права на завершення приватизації та отримання правовстановлюючого документу на приватизовану земельну ділянку, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на завершення приватизації та отримання відповідного правовстановлюючого документу земельної ділянки, загальною площею 5,86 га, кадастровий номер 1223282000:02:161:0005, для ведення фермерського господарства за рахунок земель селянського фермерського господарства, наданих громадянину ОСОБА_3 , у постійне користування для ведення фермерського господарства на території Голубівської сільської ради, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , по частині за кожним з позивачів, на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки у розмірі частки (паю) членам фермерського господарства «Україна» на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виготовленої ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» інвентарний номер ІХ-22387 від 14.09.2015 року.

Реквізити сторін:

Позивач 1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

Позивач 2 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Перещепинська міська рада, ЄДРПОУ 04338463, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м.Перещепине, вул. Шевченко, 43.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя О.В.Сорока.