Рішення

від 09.03.2023 по справі 186/1252/22

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер № 2/0186/83/23

Справа № 186/1252/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули С.А.,

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Першотравнської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним усиновлення неповнолітньої дитини та поновлення актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Першотравнської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним усиновлення неповнолітньої дитини та поновлення актового запису про народження дитини.

В обґрунтування позову зазначив, що у 2015 році він познайомився з відповідачем, почали спільно проживати з нею, відповідач наполягала на реєстрації шлюбу, шлюб зареєстрували. У відповідача є дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини були записані зі слів матері, на підставі ч.1 ст.135 СК України. Після реєстрації шлюбу, відповідач умовила його усиновити її сина задля того, що б у дитини був батько та щоб була міцна сім`я. Він погодився. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/204/16 від 11 квітня 2016 року його було оголошено усиновлювачем малолітнього ОСОБА_3 , внесені зміни в актовий запис №21 від 23 грудня 2014 року про народження дитини та видано нове свідоцтво про народження, зазначивши батьком усиновленої дитини позивача, змінено прізвище дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .

Вважає, що його було використано відповідачем при оформленні усиновлення дитини, оскільки відповідач не мала наміру продовжувати з ним шлюбні відносини, 17 квітня 2020 року вона подала заяву про розірвання шлюбу, в якій сама ж вказує, що вони з травня 2016 року утратили взаємопорозуміння, тобто через місяць після усиновлення ним дитини відповідача у них погіршилися стосунки, виникали сварки і з січня 2018 року по день подачі позову вони разом не мешкали.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровськкої області від 28 травня 2020 року шлюб між ними розірвано. При черговій сварці відповідач заявила йому, що не мала наміру з ним проживати, ініціювала усиновлення її сина, оскільки її дитина повинна бути забезпеченою, а від біологічного батька дитини вона не могла отримати аліменти, оскільки не знає де він. Усиновлення перестало забезпечувати сімейне виховання та суперечить інтересам дитини. ОСОБА_3 з січня 2018 року проживає з відповідачем, він з ним взагалі не бачиться, оскільки через нетривале сумісне проживання з дитиною, прихильності до неї не здобув, не відчуває любові до дитини та батьківських почуттів, дитина також не відчуває до нього ніяких почуттів, батьком не вважає. На сьогоднішній день відповідач перебуває у відносинах з іншим чоловіком, чекає від нього дитину, ОСОБА_3 проживає з ними, називає нового чоловіка відповідача своїм батьком. Вважає, що відповідач використала його як того, хто заробляє гроші, які витрачаються на неї та її дитину, подала заяву про видачу судового наказу, за яким з нього стягуються аліменти на утримання дитини.

Усиновлення не відповідає інтересам самої дитини, ОСОБА_3 до нього не звик, через те, що за чотири роки перебування у шлюбі з його матір`ю, вони три роки не жили разом. З дитиною він не спілкується, ОСОБА_3 вважає своїм батьком нового чоловіка відповідача.

Просить суд визнати усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відбулося на підставі рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року - недійсним; внести зміни до актового запису про народження дитини №21 від 23 грудня 2014 року, виданого Межівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши відомості про ОСОБА_1 , громадянина України, як батька дитини, поновивши відомості про ОСОБА_8 , як батька дитини; змінити дитині ОСОБА_3 прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 ; судові витрати стягнути з відповідача.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали заяви про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримують, просить їх задовільнити. Не заперечують, щоб судові витрати по справі залишилися за позивачем.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просить скасувати усиновлення та не стягувати з неї судові витрати, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі, перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просить ухвалити рішення згідно чинного законодавства, враховуючи інтереси дитини та їх висновок по справі.

Повно та всебічно вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, визнані сторонами доказуванню не підлягають (ст.61 ЦПК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області.

Виконавчим комітетом Слов`янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області 23 грудня 2014 року складено актовий запис №21 про народження дитини, відомості про батька дитини внесені зі слів матері, на підставі ч.1 ст.135 СК України та зазначено батьком дитини - ОСОБА_8 .

Сторонами не заперечується, що вони стали проживати однією сім`єю з 2015 року.

19 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінене на ОСОБА_2 . Актовий запис №35 від 19 грудня 2015 року.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2016 року №181/204/16 оголошено ОСОБА_1 усиновлювачем малолітньої дитини відповідача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану Межівського районного управління юстиції внести зміни у вчинений виконавчим комітетом Слов`янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області 23 грудня 2014 року актовий запис №21 про народження малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Слов`янки, Межівського району, Дніпропетровської області, та видати нове свідоцтво про народження дитини, записавши у Книзі реєстрації народжень відділу державної реєстрації актів цивільного стану слідуючи відомості:

- вказати батьком усиновленої дитини - ОСОБА_1 ,

- змінити прізвище дитини з " ОСОБА_3 " на " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 05 травня 2016 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Сторони по справі спільних дітей не мають.

Відповідач по справі звернулася до Межівського районного суду Дніпропетровської області із позовом до позивача про розірвання шлюбу.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/331/20 від 28 травня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

В рішенні суду зазначено, що судом встановлено, що після укладення шлюбу і до травня 2016 року сторони проживали спільним життям, починаючи травня 2016 року між ними почали виникати сварки, непорозуміння, сім`я розпалася, з січня 2018 року ОСОБА_2 разом з сином проживає окремо від ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено та доведено належними доказами, що сторони зареєстрували шлюб 19 грудня 2015 року, 11 квітня 2016 року позивач усиновив дитину відповідача, а з травня 2016 року (через місяць після усиновлення дитини), їх сім`я фактично розпалася, шлюбні відносини було припинено.

14 листопада 2020 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , прізвище дружини змінене на ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 14 листопада 2020 року.

У жовтні 2022 року відповідач звернулася до Межівського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу і судовим наказом Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2022 року з позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дитини, в особі матері - ОСОБА_2 .

На теперішній час відповідач має прізвище ОСОБА_2 та її місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Першотравенської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 14 лютого 2023 року підтверджується, що позивач до розлучення з відповідачем взагалі не спілкувався з її сином, не цікавився його життям, дитина не знає його, як батька, дитина вважає своїм батьком вітчима ОСОБА_1 , його виховує мати та вітчим, вважають за доцільне визнати усиновлення малолітнього ОСОБА_3 , недійсним.

Звертаючись до суду із позовом про визнання недійсним усиновлення дитини позивач посилається на те, що відповідач на момент усиновлення не мала наміру продовжувати подальше подружнє життя, оскільки відразу після усиновлення в них погіршились подружні відносини та невдовзі вони шлюбні відносини взагалі припинили. Відповідач неодноразово йому говорила про розірвання шлюбу і під цим страхом та бажанням зберегти сім`ю він погодився на усиновлення. На даний час відповідач створила нову сім`ю, зареєструвала шлюб з іншим чоловіком, народила від нього дитину. Малолітній син відповідача - ОСОБА_3 , проживає з відповідачем та її новим чоловіком, якого вважає своїм батьком.

Відповідно до ст. 207 Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 СК України. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Виходячи з того, що усиновлення - це юридичний акт, воно, як і будь-який інший подібний акт, що не досягає поставленої мети, може визнаватися недійсним і скасовуватися. Звідси підставами припинення усиновлення є визнання усиновлення недійсним і скасування усиновлення.

Статтею 240 СК України встановлено, що право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Сімейного кодексу України, якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.

Судом встановлено, що після усиновлення дитини, яке відбулося 11 квітня 2016 року, з травня 2016 року сторони по справі припинили шлюбні відносини, згодом стали проживати окремо, відповідач створила нову сім`ю, зареєструвала шлюб, народила дитину. Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з відповідачем та її новим чоловіком, вважає його батьком. З позивачем дитина не спілкується, позивач не цікавиться його життям та здоров`ям, стосунки не підтримують, дитина не вважає його своїм батьком.

Крім того, за рішенням суду усиновлення може бути визнане недійсним й тоді, коли одним із подружжя усиновлена дитина другого з подружжя. Але це можливо лише у тих випадках, коли суд, розглядаючи справу за позовом про визнання усиновлення недійсним, встановить, що на момент усиновлення дитини той з подружжя, хто є її батьком, матір`ю, не мав наміру продовжувати з усиновлювачем шлюбних відносин. Закріплення у законі такого правила пояснюється насамперед тим, що усиновлення спрямоване на забезпечення усиновленій дитині повноцінного сімейного виховання. Якщо ж той з подружжя, дитина якого усиновлена, на момент усиновлення не мав наміру продовжувати шлюбні відносини з усиновлювачем, мету усиновлення навряд чи можна вважати досягнутою.

Із встановлених судом обставин вбачається, що відповідач - мати дитини не мала наміру продовжувати з позивачем шлюбні відносини та забезпечувати усиновленій дитині повноцінне сімейне виховання.

Про відсутність наміру відповідача взагалі створювати сім`ю з позивачем і тим більше продовжувати з ним шлюбні стосунки, свідчать її дії. Зокрема вона не сприяла спілкуванню усиновленої дитини з усиновлювачем з метою забезпечення повноцінного сімейного виховання усиновленої дитини, з її слів, дитина не вважає позивача своїм батьком, позивач не має до дитини батьківських почуттів.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не просить суд стягнути судові витрати з відповідача на його користь, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 207, 236, 237, 240 СК України, ст. ст. 263-265, 273, 280-284, 288 ЦПК України, -суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Першотравнської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним усиновлення неповнолітньої дитини та поновлення актового запису про народження дитини - задовільнити.

Усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с.Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області, громадянином України, малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Слов`янка, Межівського району, Дніпропетровської області (після усиновлення - ОСОБА_3 ), яке було здійснене на підставі рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/204/16 від 11 квітня 2016 року, визнати недійсним.

Внести зміни до актового запису №21 від 23 грудня 2014 року, зробленого виконавчим комітетом Слов`янської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: виключити з актового запису відомості про ОСОБА_1 , як батька дитини, поновивши відомості про ОСОБА_8 , як батька дитини, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 .

Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: С.А.Янжула.