Рішення

від 09.03.2023 по справі 380/18898/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18898/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Євроагро Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроагро Транс" (надалі Позивач) (вул. Весела,буд. 3, с. Банюнин, Кам`янка Бузький район, Львівська область, 80454; код ЄДРПОУ 41609592) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області (надалі Відповідач) (вул. Львівська, 659 А/2, м. Городок, Львівська область, 81500) про визнання протиправною та скасування постанови № 343963 від 26.10.2022 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 жовтня 2022 року № 343963 (далі також оскаржувана постанова) до них застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення: допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає, що її винесено незаконно, а тому така підлягає скасуванню оскільки в даному випадку ТОВ «Євроагро Транс» не порушувало норми статей 39 і 38 Закону України «Про автомобільний транспорт» оскільки не здійснювало пасажирські перевезення, про що свідчить видаткова накладна № 13365 від 02.09.2022 року. Також позивач вказує, що стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» надає вичерпний перелік документів, які повинен мати автомобільний при перевезенні вантажів, та в якому відсутнє значення про наявність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, як це зазначено в складеному Акті та Постанові № 343963. Крім того, позивач вказує, що відсутність самого протоколу є те, що станом на 2022 рік у суб`єктів, які здійснюють відповідний контроль відсутні бланки для зазначення результатів протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів. Позивач підсумовує, що його безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та протиправно накладено оскаржуваною постановою адміністративно-господарський штраф. З огляду на вищенаведене адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем подано до суду відзив, який обґрунтовано наступним. 05 вересня 2022 року контролюючими особами Укртрансбезпеки, проведено перевірку транспортного засобу марки MAN SONST, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , що належить ТзОВ «Євроагро транс», за результатами якої складено акт № 324649 від 15 вересня 2022 року Однак, в порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу. Таким чином, вважає, що постанова від 26 жовтня 2022 року №343963 винесена законно.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 30 грудня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

05 вересня 2022 року об 11 год. 55 хв. (місце проведення перевірки автодорога М-10, Стрий Чернівці,с. Підлісся) посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) в Івано Франківській області на підставі направлення на перевірку від 05 вересня 2022 року № 013046 проведено перевірку транспортного засобу марки MAN SONST, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТзОВ «Євроагро транс»,водій ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт № 324649 від 15 вересня 2022 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно зі змістом вказаного акту під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «Перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

26 жовтня 2022 року начальник Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Шульга Олександр, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343963, якою постановив стягнути з ТзОВ «Євроагро Транс» адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень за порушення: допущено перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону.

Позивач, вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343963 від 26 жовтня 2022 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом абзацу другого частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою статті 48 Закону № 2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу вказаних положень статті 48 Закону № 2344-III слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.

Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про транспорт» нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, організації безпеки руху тощо є обов`язковими для власників транспорту.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Однак, перелік документів, визначений статтею 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2020 року по справі №820/4624/17 зазначив, що аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача, стосовно того що стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», надає вичерпний перелік документів, які повинен мати автомобільний перевізник при перевезенні вантажів, та в якому відсутнє зазначення про наявність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Щодо тверджень позивача про те, що у спірному випадку вони не є суб`єктом відповідальності за статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, оскільки не здійснювали пасажирські перевезення, суд зазначає наступне.

На підтвердження тієї обставини, до матеріалів позовної заяви ними долучено видаткову - накладну № 13365 від 02 вересня 2022 року.

Оцінюючи доводи позивача у цій частині з урахуванням наданих ними доказів та аргументів, наведених відповідачем, суд виходить з такого.

На підтвердження вказаних обставин до позову надано видаткову накладну № 13365 від 02 вересня 2022, в якій вказано «Постачальника Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово виробнича компанія «Перша приватна броварня» «Для людей як для себе»», «Покупець Товариство з обмеженою відповідальністю «АДК ЛЛІР».

Суд не заперечує, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно зі статтею 60 Закону № 2344-ІІІ є автомобільний перевізник, оскільки це прямо випливає зі змісту вищевказаної норми.

Як вже зазначено вище, статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

При цьому відповідно до визначення, яке міститься у частині першій статті 1 Закону № 2344-ІІІ, автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

З акту перевірки № 324649 від 05.09.2022 року, вбачається, що транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_3 , SONST, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , належить ТзОВ «Євроагро Транс».

Представник відповідача у відзиві зазначив, що у відповідності до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_3 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки SONST, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 ; видаткову накладну від 02.09.2022 № 13365; нечинний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 01.09.2021 № 00931-01164-21, що чинний до 01.09.2022.

Представник позивача у позові зазначено, що позивач жодним чином не уникав проходження обов`язкового технічного контролю, а причиною самого протоколу є те, що станом на 2022 рік у суб`єктів, які здійснюють відповідний контроль відсутні бланки для зазначення результатів протоколів перевірки технічного стану транспортних засобів, про що в поясненні самого водія транспортного засобу ОСОБА_1 , в акті перевірки про це зазначено.

Згідно з статтею 22 Закону України «Про автомобільний транспорт» технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та їх складових виконують з метою підтримання їх у належному стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик під час використання, зберігання або утримання протягом періоду експлуатації.

Виконавцями технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб`єкти господарювання, які відповідають таким вимогам: мають власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт; мають виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.

Вимоги до виконавця технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів та надаваних ним послуг (виконуваних робіт) встановлюються технічним регламентом з підтвердження відповідності, затвердженим у встановленому законодавством порядку.

Технічне регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Технологічні норми проектування виробничих споруд і підприємств автомобільного транспорту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Положення про технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів та правила надання послуг з їх технічного обслуговування і ремонту затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Правила експлуатації колісних транспортних засобів, їх складових частин (пневматичних шин, акумуляторних батарей, систем живлення двигунів газовим паливом, установлених під час технічної експлуатації, тощо) затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про автомобільний транспорт» контроль технічного стану транспортних засобів включає: обов`язковий технічний контроль транспортних засобів; перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками. Перевірку технічного стану транспортних засобів під час обов`язкового технічного контролю транспортних засобів здійснюють суб`єкти господарювання, визначені відповідно до Закону України "Про дорожній рух" в порядку, який встановлює Кабінет Міністрів України. У період між обов`язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує перевізник.

Отже, порядок проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками здійснюється в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Обов`язковий технічний контроль транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, здійснюють суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.

Перелік обладнання, необхідного для одержання права на здійснення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, а також документів, що подаються суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю для одержання такого права, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить:

- для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;

- для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;

- для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку, періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Згідно із пунктом 18 Порядку, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4. Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу, коди оцінки невідповідності його технічного стану наведено в додатку 5.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд зазначає, що в контексті абзацу другого частини шостої статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» протокол перевірки технічного стану є іншим документом, передбаченим законодавством, а саме Порядком № 137, та повинен бути пред`явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Під час перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено, що на вказаний транспортний засіб на момент перевірки у водія був протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 01.09.2021 № 00931-01164-21, що чинний до 01.09.2022 року.В акті перевірки № 324649, у графі «Пояснення водія про причини порушень» вказано «Немаю акта технічного огляду у зв`язку з відсутністю бланків».

Водночас представник позивача, обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови по суті, долучає до матеріалів позовної заяви статтю під назвою «Техогляд автобусів, вантажівок і таксі в Україні повністю зупинився на дорогах стане ще небезпечніше», яка була опублікована в «Судово юридична газета» 25.07.2022 року.

Надаючи оцінку доводам позивача в цій частині, суд враховує, наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що саме позивач звертався із офіційним запитом до Головного сервісного центру МВС з метою отримання інформації щодо підстав відсутності бланків протоколів та щодо можливості проведення і отримання "тимчасового протоколу" на період відсутності оригінальних бланків, чи надання інформації про те, чи існували перешкоди у забезпеченні суб`єктів здійснення обов`язкового технічного контролю бланками протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу, зокрема станом до 01.09.2022. Також відсутні докази звернення позивача до суб`єкта господарювання з метою чергового проходження технічного огляду ТЗ.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 944, яка набрала чинності 30.08.2022, було передбачено наступне.

Установити, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування:

вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов`язковому технічному контролю, не застосовується;

суб`єкти проведення обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, які отримали бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу до набрання чинності цією постановою, використовують їх до повного витрачання.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 343963 від 26 жовтня 2022 року прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та з урахуванням усіх обставин необхідних для прийняття відповідного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагро Транс" про визнання протиправною та скасування постанови необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для застосуванні положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77,94,139, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроагро Транс" (вул. Весела,буд. 3, с. Банюнин, Кам`янка Бузький район, Львівська область, 80454; код ЄДРПОУ 41609592) до Державної служби України з безпеки на транспорті відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області (вул. Львівська, 659 А/2, м. Городок, Львівська область, 81500) про визнання протиправною та скасування постанови № 343963 від 26.10.2022 року, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна