Рішення

від 08.03.2023 по справі 460/51281/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 березня 2023 року м. Рівне№460/51281/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-20" доВідділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс-20" звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №347307 від 29.11.2022 у розмірі 17000,00 грн.

Згідно позовною заявою та відповіддю на відзив, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що згідно постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №347307 від 29.11.2022 до позивача був застосований штраф у сумі 17000 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт не містить вимоги щодо обов`язку водіїв, що здійснюють внутрішні перевезення встановлювати та використовувати контрольні прилади (тахографи) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Зазначає, що при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень, наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу не є обов`язковою, а такий обов`язок встановлений лише для водіїв, які здійснюють міжнарожні автомобільні перевезення. За наведеного, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, відповідач зазначає, що на момент перевірки у позивача був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відсутня карта водія, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку, роздруківка, чим порушено вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 та наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010. Вказує, що на момент проведення рейдової перевірки у позивача були відсутні усі необхідні документи, визначені Законом №2344-ІІІ, що знайшло своє відображення в акті від 06.10.2022 №331609. Відтак, в подальшому, відповідачем згідно чинних нормативно-правових норм було прийнято постанову №347307 від 29.11.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт у розмірі 17000 грн. За наведених підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.11.2020 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс-20"; керівник ОСОБА_1 ; види економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

06.10.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області на підставі направлення на перевірку №013931 від 03.10.2022, яке видане на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 03.10.2022 №40, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів з 03.10.2022 по 09.10.2022 у Житомирській області: м.Житомир та Житомирський район, м.Бердичів та Бердичівський район.

Під час проведення такої перевірки на 87 км а/д М-06 Київ-Чоп, о 13 год 30 хв був зупинений транспортний засіб марки VOLVO FH 12 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом WELTON NS 34, під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №331609 від 06.10.2022, у якому зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення «внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН №00000001920 від 30.09.2022, вантаж метал, без наявних на момент перевірки документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: транспортний засіб обладнаний контролюючим пристроєм тахографом без оформлення документів».

У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, відсутня карта водія, щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку, роздруківка, чим порушено вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 та наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року.

Водій ТЗ ОСОБА_1 ознайомлений з вказаним актом під підпис. Пояснення водія про причини порушень відсутні.

Згідно ТТН №00000001920 від 30.09.2022, водієм ОСОБА_1 здійснюється перевезення вантажу з пункту навантаження м.Дніпро до пункту розвантаження м.Здолбунів; відомості про вантаж 21 т масса брутто.

В подальшому, матеріали вказаної перевірки були направлені для їх розгляду до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області.

29.11.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області за наслідками розгляду справи ТОВ "Євротранс-20" про порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №347307, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме: перевезення вантажів за відстуності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України Про автомобільний транспорт №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно статті 6 Закону України №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону №2344-ІІІ та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення №340).

Згідно п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Згідно пункту 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567(далі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Пунктом 13 Порядку №1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

За приписами пункту 14 Порядку №1567, рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно здодатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до пп. 25-27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385.

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 Інструкції №385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку:

правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР);

наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку;

дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа;

дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа;

строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначенихстаттями 39і48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Аналізуючи положення вказаних норм, суд приходить до висновку, що тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, що відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ, входять до переліку обов`язкових документів при здійсненні внутрішніх перевезень.

Спірним питанням в межах розгляду даної справи є встановлення тієї обставини, чи застосовуються адміністративно-господарські штрафи до осіб, які здійснюють внутрішні перевезення вантажів транспортними засобами за відсутності на момент перевірки документів, що передбачені ст. 48 Закону № 2344-ІІІ зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, карти водія, щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Суд зауважує, що згідно пункту 1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

Як встановлено судом, згідно ТТН №00000001920 від 30.09.2022, водієм ОСОБА_1 здійснювалось перевезення вантажу массою брутто - 21 т.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють внутрішні вантажні автомобільні перевезення з повною масою понад 3,5 тонн, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо неправомірності прийняття оскаржуваної постанови, позивач наголошував на тому, що за порушення ст. 48 Закону №2344-ІІІ до відповідальності можуть бути притягнуті лише ті автомобільні перевізники, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, оскільки позивач здійснює внутрішні перевезення, що підтверджується товарно-транспортною накладною, то застосування до нього адміністративно-господарського штрафу згідно з спірною постановою є протиправним.

На обгрунтування такої позиції покликається на ч.8 ст. 53 Закону №2344-ІІІ згідно якої, водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно абз.11 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За наведеного, вказує, що при здійсненні внутрішніх вантажних перевезень, наявність у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу не є обов`язковою, а такий обов`язок встановлений лише для водіїв, які здійснюють міжнарожні автомобільні перевезення.

Такі доводи позивача суд відхиляє як необґрунтовані та зазначає, що вимоги Інструкції №385 поширюються на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

З врахуванням викладеного вище, суд вважає, що положеннямистатті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»№2344-ІІІ від 05.04.2001 встановлено необхідність наявності у водія, який здійснює перевезення, у тому числі внутрішні вантажні автомобільні перевезення, інших документів, передбачених законодавством, а саме протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, який передбачений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010.

Суд наголошує, що без наявності таких документів, інспектор не може здійснити контроль дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водія та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом, тому наявність картки водія цифрового тахографа є обов`язковою для перевізників, які здійснюють як міжнародні, так і внутрішні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу без оформлення усіх документів, які передбачені для автомобільного перевізника статтею 39 Закону №2344-III, а тому допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт і до нього правомірно на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III застосована санкція у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000,00 грн.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує правову позицію у подібних правовідносинах, яка викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов`язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто, обов`язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб`єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.

У даному випадку обов`язок доказування правомірності спірних рішень належить відповідачу, в той час як позивач зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами спростування обставин, які стали підставою для прийняття контролюючим органом таких рішень, а також підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

З огляду на встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №347307 від 29.11.2022 відповідає наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранс-20" до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №347307 від 29.11.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 08 березня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранс-20" (вул. Гоголя, буд. 1,с. Ільпінь,Рівненський район, Рівненська область,35708, ЄДРПОУ/РНОКПП 43914348)

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Небесної Сотні, буд. 34,м.Рівне,Рівненська обл.,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)

Суддя Н.В. Друзенко