Ухвала

від 09.03.2023 по справі 560/3078/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3078/23

УХВАЛА

іменем України

09 березня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Фелонюк Д.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:019:0018 та 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:026:0067 по виконавчому провадженні № 70985799 приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича від 22.02.2023 р.;

- зобов`язати приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича внести змінену інформацію в Державний реєстр речових прав, а саме на земельну ділянку за кадастровим номером 6824283200:05:019:0018 та 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 6824283200:05:026:0067 по виконавчому провадженні № 70985799, щодо скасування арешту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною 1 статті 2 та пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби (приватних виконавців), щодо яких встановлено інший порядок судового оскарження.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеною нормою Кодексу адміністративного судочинства України, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), згідно з частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

При цьому частиною 2 статті 74 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права слідує, що Законом №1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди), витрат виконавчого провадження та штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Романом Михайловичем у виконавчому проваджені №70985799 про арешт майна боржника від 22.02.2023.

При цьому, оскаржена постанова винесена на виконання виконавчого листа №683/228/21, виданого 05.09.2022 Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області про стягнення з позивача на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" 167735 грн 04 коп. заборгованості за кредитним договором.

Отже, вказана постанова про арешт майна боржника прийнята на виконання рішення суду у цивільній справі.

Таким чином, до цієї позовної заяви застосовується загальний порядок судового оскарження, згідно з яким вона повинна розглядатися судом, який видав виконавчий документ, оскільки вона не охоплює оскарження рішень, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору (основної винагороди), витрат виконавчого провадження та штрафів.

Згідно з статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Оскільки у цьому позові позивач оскаржує постанову, прийняту на виконання рішення суду у цивільній справі, то такий спір належить розгляду місцевим загальним судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

З урахуванням наведеного, цей спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчука Романа Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяД.Л. Фелонюк