Постанова

від 09.03.2023 по справі 640/7448/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7448/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Федорчук А.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» - Орла Павла Вікторовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2021 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування, а саме у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що згідно наказу №783, доручено провести планову перевірку у період з 24 грудня 2020 року по 05 січня 2021 року приміщення на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика», розташованого за адресою: вулиця Княжий Затон, 9 у Дарницькому районі м. Києва щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що було направлено повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду від 14 грудня 2020 року №22/2731.

На підставі наказу № 783, видано посвідчення від 18.12.2020 року №4211 на проведення перевірки приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика», розташованого за адресою: вулиця Княжий Затон, 9 у Дарницькому районі м. Києва.

За результатами перевірки було складено Акт від 05 січня 2021 року №4, який складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Примірник Акту від 05 січня 2021 року №4 був надіслано засобами поштового зв`язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, актом від 05 січня 2021 року №4 було зафіксовано 21 порушення та встановлено, що об`єкт перевірки - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біонорика» за вказаною адресою функціонує з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а саме:

- приміщення електрощитової, підсобного приміщення прибиральниці, де встановлений бойлер не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостерігання;

- влаштування, перепланування офісних приміщень виконане без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;

- двері приміщень загального коридору (офісна частина), що відчиняються в загальні коридори, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридорів ;

- ширина проходів (дверей) на шляхах евакуації менше 0,8 метра;

- допускається улаштування тa експлуатація тимчасових електромереж в приміщеннях офісу (окремі службові кабінети, загальні коридори);

- не надані результати перевірки (протоколи) килимового покриття, який прокладений в офісних приміщеннях щодо показників пожежної небезпеки;

- допускається розміщення горючих матеріалів, тощо в радіусі та ближче одного метра до електроустаткування;

- не наданий договір на технічне обслуговування систем протипожежного захисту (автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу) з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт;

- сигнал від приймально - контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостерігання

- не проведений замір опору ізоляції та перевірка проведення спрацювання приладів захисту електричних мереж від короткого замикання;

- не наданий акт на проведення схованих робіт, щодо прокладання електропроводки за підвісною стелею в офісі;

- на дверях приміщень різного призначення не розміщенні вказівники категорій приміщень щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;

- в приміщеннях клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормована межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та 1 (показник втрати тепло ізольованої спроможності).

- існуючі вогнегасники не пройшли технічне обслуговування

- не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з рестрації результатів перевірки спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;

- пожежні рукави, котрі є в наявності в шафах кран - комплектів не проходять не рідше одного разу на шість місяців розгортання та згортання наново;

- на шляхах евакуації (у сходовій клітині), допускається влаштування сходових маршів з різною шириною проступів;

- не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні;

- коридори довжиною більше ніж 15 м. та приміщення, які не мають природного освітлення не обладнано системою протидимного захисту;

- не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;

- в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани);

Згодом, на підставі звернення представника відповідача, Головним управлінням було проведено позапланову перевірку, про що було складено Акт №635 від 29.06.2021 року, в якому зафіксовано, що не усунутими залишилось 4 порушень, а саме:

- ширина проходів (дверей) на шляхах евакуації менше 0,8 метра;

- на шляхах евакуації (у сходовій клітині), допускається влаштування сходових маршів з різною шириною проступів;

- коридори довжиною більше ніж 15 м. та приміщення, які не мають природного освітлення не обладнано системою протидимного захисту;

- в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани).

У зв`язку з не усуненням встановлених під час проведення перевірки порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень ТОВ «Біонорика», складено акт, де було зафіксовано 21 порушення, та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації.

За зверненнями відповідача, Головним управлінням було проведено позапланову перевірку, про що було складено Акт №635 від 29.06.2021 року.

Відповідно до акту №635 від 29.06.2021, який надано до суду, встановлено, що на час проведення перевірки є не усунутими ще 4 порушення, а саме:

- ширина проходів (дверей) на шляхах евакуації менше 0,8 метра;

- на шляхах евакуації (у сходовій клітині), допускається влаштування сходових маршів з різною шириною проступів;

- коридори довжиною більше ніж 15 м. та приміщення, які не мають природного освітлення не обладнано системою протидимного захисту;

- в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани).

Представник відповідача в апеляційній скарзі звертає увагу нате, що зазначені у позовній заяві та акті перевірки порушення носять формальний характер, і відповідно частково було усунуто під час перевірки, так і після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на пояснення відповідача, а саме на те, що об`єкт перевірки використовується відповідачем в якості офісу вже більше десяти років, в якому мережа електричного живлення встановлена забудовником відповідно до діючих норм у т.ч. ДБН.

Обладнання, що використовується відповідачем в приміщенні це фабрична офісна техніка: комп`ютери, принтери і т.п., яка відповідає стандартам, у тому числі протипожежним.

Таким чином, експлуатація відповідачем об`єкту перевірки - офіс не створює пожежної загрози, а відповідно загрози життю та здоров`ю працівників ТОВ «Біонорика».

Також зазначено, що виявленні порушення носять формальний характер, наприклад, на шляхах евакуації (у сходовій клітині), допускається влаштування сходових маршів з різною шириною проступів.

Сходові марші проектувались забудовником та вводились ним в експлуатацію.

Тобто, проект сходових маршів та самі сходові марші після будівництва проходили перевірку, зокрема, щодо відповідності протипожежним вимогам.

В офісі не використовується обладнання з високою напругою, не здійснюється виробництво будь-яких небезпечних товарів та не використовуються вогненебезпечні матеріали. Все офісне обладнання, меблі та килими відповідають протипожежним нормам.

Таким чином, загроза виникнення пожежі в офісі ТОВ «Біонорика» є практично неможливою.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що порушення, які залишились самі по собі не створюють загрози виникнення пожежі.

Та зазначає, що не може виникнути пожежа від ширини проходів (дверей) або різної ширини проступів у сходовій клітині. Відсутність протидимного захисту у коридорі також не може викликати пожежу, крім того у коридорі відсутнє будь-яке електрообладнання або інші чинники, що можуть викликати пожежу.

Щодо порушення в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи не влаштовано пристрої проти поширення вогню (вогнезатримуючі клапани), колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність зазначених пристроїв не може буди підставою для виникнення пожежі.

Надаючи оцінку зазначеному вище, звертає увагу на те, що наведені порушення не створюють реальної, безпосередньої пожежної небезпеки, а отже не створюють загрозу життю та здоров`ю працівників офісу під час роботи. Тому, застосування крайнього заходу у вигляді зупинки роботи офісу шляхом відключення джерела електроживлення не є пропорційним. Не передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача і цілями, на досягнення яких спрямовані вжиті заходи.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що 01 березея 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду представником відповідача подано клопотання про доручення до матеріалів справи Акту перевірки №208 від 21 грудня 2022 року, та зазначає наступне.

Так, відповідно до наданих додаткових матеріалів та доказів, а саме копії посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 07.12.2022 р. за № 1224 та Акту від 21.12.2022 р. за № 208, встановлено, що ТОВ «Біонорика» звернулось до позивача щодо проведення позапланової перевірки, предметом якої є усунення порушень пожежної безпеки, які вказані в Акті № 635 від 29 червня 2021 року.

Колегія суддів звертає увагу що, на звернення ТОВ «Біонорика» позивачем було видане посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 07.12.2022 р. за № 1224, а саме, проведення позапланової перевірки відповідача.

За результатами перевірки було складено Акт від 21.12.2022 р. за № 208, в якому в розділі опис виявлених порушень вимог законодавства зазначено: «за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства».

На підставі зазначеного вище, колегія суддів пиходит до висновку, що відповідачем усунуто зазначені вищи порушення, отже відпали пістави щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити.

у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» у Дарницькому районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» відключити джерела електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» - Орла Павла Вікторовича - задоволити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2022 року - скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біонорика» про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль