Постанова

від 09.03.2023 по справі 380/14979/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14979/22 пров. № А/857/1408/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Лутчин А.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 380/14979/22 за адміністративним позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Межирічанська" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності,

місце ухвалення судового рішення м.ЛьвівРозгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадженнясуддя у І інстанціїБрильовський Р.М.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Державне підприємство Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Шахта Межирічанська звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Львівській області, щодо відмови у списанні пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 01.03.2020 по 30.12.2020; зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану пеню за період з 01.03.2020 по 30.12.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 380/14979/22 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не списання пені Державному підприємству Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Шахта Межирічанська за період з 01.03.2020 по 30.12.2020 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області списати нараховану суму пені Державному підприємству Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Шахта Межирічанська за період з 01.03.2020 по 30.12.2020 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Державного підприємства Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Шахта Межирічанська (вул. Львівська, 68, м. Червоноград, Львівська область, 80100, код ЄДРПОУ 26359901) 2 481 грн судових витрат у вигляді судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем єдиний внесок за період з 29.12.2018 по 30.12.2020 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. На підставі цих даних ГУ ДПС у Львівській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.06.2021 № 15375/13-01-24-08/26359901. Правом на оскарження рішення про нарахування пені відповідно до ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивач в судовому порядку не скористався, а відтак заборгованість по єдиному внеску є узгодженою.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений засобами поштового зв`язку, про що матеріали справи містять відповідні докази.

В судовому засіданні представник відповідача Хомин Н.М. надала пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги. Представники позивача Хробак Г.В. та Вавринюк О.В. в судовому засіданні надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування податковим органом позивачу пені у період з 01.03.2020 до 30.12.2020 дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не відповідає вимогам Закону №2464-VI.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 01.09.2022 згідно з інтегрованою карткою, яка ведеться в Червоноградському управлінні ГУ ДПС у Львівській області за позивачем- ВП Шахта Межирічанська ДП Львіввугілля обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 29.12.2018 і по час розгляду справи, що в свою чергу стало підставою нарахування пені.

Податковим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів за період з 01.03.2020 до 30.12.2020 нарахована ДП Львіввугілля ВП Шахта Межирічанська пеня у розмірі 5 779 615,80 грн.

Податковий орган нарахував пеню за період з 1 березня 2020 року по 30 грудня 2020 року, тобто в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, не врахувавши п. 9-11.2 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2021 №15375/13-01-24-08/26359901 до ВП Шахта Межирічанська ДП Львіввугілля застосовано штрафну санкцію в розмірі 9803431,63 грн та нараховано пеню в сумі 15871379,06 грн за період з 29.12.2018 до 30.12.2020.

05.09.2022 ВП Шахта Межирічанська ДП Львіввугілля звернулась із заявою про списання пені за №2-1/929 на підставі п. 9-11.2 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у редакції Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головним управлінням ДПС у Львівській області листом №16968/6/13-01-24-12 від 22.09.2022 (вх.№31/536 від 14.10.2022року) залишено без виконання заяву ВП Шахта Межирічанська Державного підприємства Львіввугілля про списання пені від 05.09.2022 року №2-1/929 (вх.№28943/6 від 07.09.2022).

ВП Шахта Межирічанська ДП Львіввугілля вважає неправомірною відмову в задоволені заяви про списання пені та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим звернулася з позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (надалі Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону №2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Частиною другою ст. 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (ч.4 ст.25 Закону №2464-VI).

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 11 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.

Згідно з ч.13 ст.25 Закону №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 30.06.2021 №15375/13-01-24-08/26359901 до ВП Шахта Межирічанська ДП Львіввугілля за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штрафну санкцію в розмірі 9803431,63 грн та нараховано пеню в сумі 15871379,06 грн за період з 29.12.2018 до 30.12.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2022 №855, від 22.09.2021 №981, від 15.12.2021 №1336, від 23.02.2022 №229, від 19.08.2022 №928 строк дії карантину продовжено з 19.12.2020 до 28.02.2021; до 30.04.2021; до 30.06.2021; до 31.08.2021; до 01.10.2021; до 31.12.2021; до 31.05.2022, до 31.12.2022 .

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-IX від 17.03.2020 доповнено розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування пунктами 9-10-9-12, до яких вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX.

Пунктом 9-11.1 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, нарахування податковим органом позивачу пені за період з 01.03.2020 до 30.12.2020 не відповідає вимогам Закону №2464-VI.

З урахуванням положень пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI пеня нарахована відповідачем за період з 01.03.2020 до 30.12.2020 підлягає списанню.

За приведених вище обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неможливість списання пені у зв`язку із наявністю не оскарженого в судовому порядку рішення від 30.06.2021 року №15375/13-01-24-08/26359901

Як наслідок суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо не списання Державному підприємству Львіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Шахта Межирічанська пені за період з 01.03.2020 по 30.12.2020 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464-VI від 08.07.2010.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно пунктом 6 глави 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Аналіз положень вказаного Порядку свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Таким чином, у разі якщо судом встановлено порушення права позивача в результаті неправомірного нарахування контролюючим органом пені у відповідному розмірі (сумі) належним способом захисту, що відновить порушені права, є саме зобов`язання відповідача здійснити дії по її списанню відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI із здійсненням відповідного коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи, що позивачем не понесено витрат пов`язаних з розглядом справи у вигляді сплати судового збору в суді апеляційної інстанції, тому такі судові витрати у справі не розподіляються.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі № 380/14979/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 09 березня 2023 року