Рішення

від 28.02.2023 по справі 164/1317/22

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 164/1317/22

п/с: 2/164/179/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

за участю: представника позивача Вершкової Л.В. ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради, в інтересах малолітніх дітей; ОСОБА_2 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_7 , 2019 р.н., ОСОБА_8 , 2021 р.н. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради, в інтересах малолітніх дітей; ОСОБА_2 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_7 , 2019 р.н., ОСОБА_8 , 2021 р.н.звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивували тим, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 . Перебуваючи в шлюбі, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилося шестеро дітей. Наказом начальника служби у справах дітей Маневицької райдержадміністрації від 14 вересня 2018 року діти були взяті на облік, як такі, що проживають в сім`ї, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Батьки зловживали спиртними напоями, не здійснювали належного догляду за дітьми, не забезпечували їх необхідними речами. З січня 2021 року сім`я перебуває на обліку та контролі відділу „Служба у справах дітей" виконавчого комітету Маневицької селищної ради. За цей період працівники відділу, спільно з фахівцем відділення соціальної роботи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), інспектором ювенальної превенції відділення №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП у Волинській області, старостою сіл Кукли, Северинівка, постійно проводили профілактичну роботу з обома батьками. Неодноразово сприяли в отриманні матеріальної допомоги у вигляді одягу, взуття, продуктів харчування, шкільного приладдя, для навчання дітей був подарований комп`ютер. Проте, профілактичні заходи не давали бажаного результату, батьки ненадовго намагалась виправитись та налагодити ситуацію в сім`ї. Про невиконання батьківських обов`язків свідчить і той факт, що 08 квітня 2021 року завідувач ФАПу села Кукли, направила ОСОБА_3 з найменшим сином ОСОБА_9 до Маневицької центральної районної лікарні для стаціонарного лікування дитини. 10 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_9 самовільно залишила лікарняний заклад, припинивши лікування хворої дитини. 16 квітня 2021 року відповідача ОСОБА_2 з сином ОСОБА_10 , у якого була висока температура та підозра на пневмонію, було направлено також в Маневцьку лікарню, де дитині встановили діагноз - двобічна пневмонія. 19 квітня 2021 року, без проведення повного курсу лікування, батько самовільно з дитиною залишив лікарню. Питання виконання батьківських обов`язків слухалося на комісії з питань захисту прав дитини 19 липня 2022 року. Відділенню соціальної роботи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), відповідно до рішення комісії, було рекомендовано взяти сім`ю під соціальний супровід, метою якого є подолання життєвих труднощів, мінімізація негативних наслідків чи навіть повне розв`язання проблем сім`ї. Відповідно до плану проводились бесіди з популяризації здорового способу життя, профілактики домашнього насильства, консультування з виховання та належного догляду за дітьми, створення умов проживання та налагодження емоційних контактів між членами сім`ї. Однак до порад та рекомендації фахівців відповідачі не прислухалися. Під час відвідування сім`ї фахівцем із соціальної роботи неодноразово фіксувалися факти перебування батьків у нетверезому стані. Під час чергового відвідування 07 вересня 2022 року було з`ясовано, що ситуація в сім`ї тільки погіршується: діти виглядають занедбано, в будинку брудно, холодно, відсутнє паливо для опалення будинку, продукти харчування в недостатній кількості. Відповідно до характеристик наданих Куклинським ліцеєм Маневицької селищної ради від 12 вересня 2022 року, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не мають належного контролю з боку батьків, не завжди забезпечені всім необхідним шкільним приладдям, під час онлайн занять мають багато пропусків, домашні завдання виконують рідко. На даний час відповідачі ОСОБА_14 та ОСОБА_2 офіційно не працюють, зловживають спиртними напоями, не належно виконують батьківські обов язки, що підтверджується актами обстежень умов проживання від 25 жовтня 2018 року, 31 січня 2019 року, 13 лютого 2019 року, 27 лютого 2019 року, 06 серпня 2020 року, 26 серпня 2021 року, 21 квітня 2021 року, 23 липня 2021 року, 15 листопада 2021 року, 14 грудня 2021 року, 04 квітня 2022 року, 08 червня 2022 року, 27 липня 2022 року, 17 серпня 2022 року, 06 вересня 2022 року, 07 вересня 2022 року та фотокартками помешкання. Схильність до зловживання спиртним та неналежний догляд за дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується характеристиками на батьків від 08 вересня 2022 року. ОСОБА_3 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей. Так, 08 червня 2022 року ОСОБА_3 за результатами розгляду справи Маневицьким районним судом визнана винною за частиною 1 статті 184 КУПаП. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей. На неї накладено стягнення у вигляді попередження. 04 серпня 2022 року на вищевказану громадянку було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 184 КУпАП. За результатами розгляду справи ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні вказаного вище правопорушення, на матір накладене стягнення у вигляді штрафу. 07 вересня 2022 року відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 184 КУпАП і адміністративну справу для розгляду передано до суду. На засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке проходило 14 вересня 2022 року в кабінеті Маневицького селищного голови з`явився лише батько, ОСОБА_2 , але причин безробіття, пияцтва та неналежного догляду за дітьми ним та дружиною пояснити не зміг. Мама ОСОБА_14 на комісію не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про розгляд питання позбавлення батьківських прав. Вказані дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідчать про свідоме ухилення їх від виконання батьківських обов`язків. Батьки мали час і можливості, щоб змінити спосіб життя, знайти роботу, мати сталий дохід для утримання дітей, створити належні житлово-побутові умови для проживання та навчання, заготовити паливо на зимовий період, однак, вони цього не зробили. За таких умов, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителів с. Кукли, Камінь- Каширського району, відносно шести малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В судовому засіданні представник позивача Вершкова Л.В. позов підтримала та наполягала на позбавленні батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Пояснила, що при неодноразовому відвідуванні помешкання відповідачів особисто бачила безлад в помешканні, виявляла недостатність продуктів харчування на всіх членів сім`ї, недостатність одягу на дітей, одягнення дітей не по сезону, відсутність теплих речей на зимовий період, недостатню кількість твердого палива. В помешканні є комп`ютер для навчання дітей в онлайн режимі за шкільною програмою, але вказаний комп`ютер часто перебуває в несправному стані, що позбавляє дітей можливості відвідувати онлайн заняття. Діти пропускають шкільні заняття та відстають від шкільної програми. Вона вважає, що все вище перераховане є наслідком особистої неорганізованості відповідачів та їх байдужого ставлення до виховання власних дітей.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували позов, просили не позбавляти їх батьківських прав. Пояснили, що намагаються поліпшити свої побутові умови та створити комфортні умови для дітей. Безлад в будинку, який застали органи опіки та піклування під час відвідування помешкання, пояснюють кількістю малолітніх дітей і те, що так буває рідко. Продукти харчування в них постійно є в наявності, дрова заготовлені з певним запасом. Дитячий одяг є на всіх дітей. В них є один комп`ютер, який в зв`язку з тривалим використанням часто ламається. В міру отримання коштів вони намагаються його відремонтувати і тим самим забезпечити навчальний процес дітям шкільного віку. Коли в школі було очне навчання діти школу відвідували і пропускали заняття лише з поважних підстав. Відповідач ОСОБА_2 офіційно влаштувався на роботу. Відповідач ОСОБА_3 запевнила суд, що буде весь вільний від побутових справ час проводити з дітьми та приділяти увагу їхньому вихованню.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона являється старостою сіл Кукли, Северинівка, Камінь- Каширського району Волинської області. Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 може охарактеризувати більш з негативної сторони. Вважає, що вони не в повній мірі приділяють увагу вихованню та утримання дітей. Обоє офіційно не працюють. Неодноразово помічені в стані алкогольного сп`яніння. В недостатній мірі приділяють увагу побутовим умовам проживання, тобто відсутня необхідна кількість дров на зиму, відсутній дитячий одяг в достатній кількості на всіх дітей відповідно їх віку. Діти часто залишаються в дома самі і старші діти здійснюють нагляд за меншими.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона перебуває на посаді завідувача відділення соціальної роботи ТЦСО Маневицької селищної ради і неодноразово здійснювала виїзд по місцю проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де бачила безлад в помешканні, виявляла недостатність продуктів харчування на всіх членів сім`ї, недостатність одягу на дітей, одягнення дітей не по сезону, відсутність теплих речей на зимовий період, недостатню кількість твердого палива, відсутністю справної комп`ютерної техніки для навчання дітей шкільного віку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показала, що вона перебуває на посаді інспектора ювенальної превенції відділення №1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області. В зв`язку з службовою необхідністю неодноразово бувала в помешканні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в подальшому надала аналогічні покази як свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 . Вона особисто складала протоколи за ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_3 і остання була притягнута до відповідальності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 1964 р.н. показала, що вона являється односельчанкою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та може охарактеризувати їх переважно з позитивної сторони. Вважає, що ця сім`я опинилась в скрутному матеріальному становищі. Вони відносно молоді люди і в них не має підтримки зі сторони їхніх батьків, тобто дідусів та бабусь, відносно їхніх дітей. Їм ніхто не допомагає матеріально. Постійного місця праці, де вони могли б працевлаштуватись в їх селі не має. Відповідачі живуть за рахунок випадкових заробітків. ОСОБА_2 займається заготівлею дров з подальшим їх продажем. Мають в господарстві коня та корову. ОСОБА_3 їздить на сезонні сільськогосподарські роботи в сусіднє село. Спиртними напоями не зловживають. Бувають випадки, що можуть вжити спиртне, але це буває рідко і не носить постійного характеру. Діти їх люблять, а вони в свою чергу люблять дітей і намагаються налагодити побутові умови в міру їхнього доходу. Вважає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заслуговують на позбавлення батьківських прав, так як відсутність коштів не повинна ставитись їм в провину, а посадові особи органу місцевого самоврядування маючи можливість працевлаштувати ОСОБА_2 не роблять цього і влаштовують на вільні місця праці своїх знайомих. Вважає, що легко піддавати критиці сім`ю, яка опинилась в скрутній фінансовій ситуації, при цьому самому нічим не допомагати, а лише збирати докази неналежного виховання дітей.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 1970 р.н. показала, що вона являється односельчанкою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та надала майже аналогічні покази як свідок ОСОБА_18 . Вважає, що відповідачі не заслуговують на позбавлення батьківських прав відносно своїх дітей. Діти люблять відповідачів і розлучення дітей з батьками негативно вплине на дітей. Цій сім`ї необхідно допомогти, а не застосовувати найлегший та найрадикальніший шлях зі сторони органів опіки.

Суд дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення представника позивача Вершкової Л.В. пояснення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аналізуючи покази свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не в повній мірі належно виконували свої батьківські обов`язки, щодо виховання дітей та забезпечення їм належних побутових умов. Причиною цьому є низький рівень матеріального забезпечення сім`ї Літовців, одним із факторів чого являється байдуже ставлення протягом певного часу відповідачів до поліпшення свого фінансового стану. Судом встановлено, що сім`я ОСОБА_20 переїхала декілька років тому з іншого населеного пункту в с. Кукли в будинок батька відповідача. В даному будинку вони самостійно зробили косметичний ремонт, провели водогін, зробили каналізаційну систему, в будинку наявна душова кабіна. На даний час тримають господарство, а саме, коня та корову. Відповідач ОСОБА_3 працює на сезонних сільськогосподарських роботах в агропромисловому підприємстві. Відповідач ОСОБА_2 тривалий час займався заготівлею дров, які реалізовував і таким чином отримував кошти на прожиття. Відповідачі не перебувають на обліку у лікаря нарколога, як такі, що зловживають спиртними напоями. Факт зловживання спиртними напоями відповідачів не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, так як відповідачі вчасно з`являлись на судові засідання в тверезому стані, без ознак вживання спиртного перед цим. Факт зловживання відповідачами спиртним спростований також свідками ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Факт перебування дітей в умовах, що загрожують їм життю та здоров`ю, спростований в судовому засіданні представником позивача Вершковою Л.В. , яка пояснила, що підстав для негайного відібрання дітей у батьків - не було.

Судом встановлено, що в зв`язку з відсутністю коштів відповідачі не можуть забезпечити належні умови для виховання та розвитку дітей, зокрема забезпечити їх справною комп`ютерною технікою для онлайн навчань, та забезпечити всіх шістьох дітей змінним одягом за різними сезонами року. При цьому суд враховує, що неможливість достатнього фінансового забезпечення дітей не звільняє від відповідальності відповідачів, адже вони в першу чергу повинні прийняти всіх зусиль для належного матеріального забезпечення їх сім`ї. Але суд також враховує, той факт, що працівниками органу опіки та піклування в свою чергу, не було здійснено достатніх заходів для допомоги малозабезпеченій сім`ї. Так в судовому засіданні встановлено, що представник позивача Вершкова Л.В. при відвідуванні сім`ї Літовців, констатує факт відсутності у дітей зимового одягу в достатній кількості, при чому маючи можливість організувати доставку такого одягу цим дітям, що наданий різними волонтерськими організаціями чи іноземними державами, як гуманітарну допомогу, вчиняє бездіяльність, чим сприяє у залишені вказаних дітей у невідповідних побутових умовах. Тобто вина, у відсутності зимового одягу у дітей, в даному випадку покладається в рівних частинах на відповідачів та орган опіки та піклування.

На час ухвалення судового рішення у сім`ї Літовців відбулись позитивні зміни. Так, відповідач ОСОБА_2 працевлаштувався підсобним робітником в ТОВ «Біопол», що підтверджується довідкою від 22.02.2023, що в свою чергу надасть можливість отримувати дохід, як від цього підприємства так і від держави, як малозабезпеченій сім`ї. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , запевнили суд, що зробили висновки в своїй поведінці і в подальшому не будуть допускати безпричинного невідвідування дітьми шкільного віку занять за шкільною програмою. У випадку несправності комп`ютерної техніки, будуть водити дітей до односельчан в яких є діти - однокласники їх дітей для спільних онлайн занять. Поліпшать побутові умови в помешканні. Односельці ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зобов`язались допомогти в міру своєї можливості у вихованні дітей відповідачів. Факт заперечення відповідачами позовних вимог про позбавлення їх батьківських прав свідчить про наявність у них бажання піклуватись про своїх дітей.

За таких обставин суд рахує, що в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження ухилення в повній мірі відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від виконання своїх обов`язків, щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти. Як вже зазначалось, судом встановлено факт лише часткового невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків, тобто їх виконання не в повному обсязі в наслідок особистої неорганізованості, про те враховуючи позитивні зміни в їх поведінці, суд покладає надії на повне виправлення відповідачів, а тому позов не підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 жовтня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому у частині четвертій статті 164 СК України визначено, що під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Як роз`яснено у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Як вказано в частині першій статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від у справі «Хант проти України» від 07.12.2006).

Під час розгляду справи не знайшла підтвердження беззаперечними доказами винна поведінка та свідоме нехтування відповідачами батьківськими обов`язками, які б свідчили про ухилення від утримання та виховання дітей і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до статті 164 СК України.

Оскільки вимога про позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не підлягає до задоволення то і вимога про стягнення аліментів на утримання дітей, також не підлягає до задоволення, як похідна вимога від основної.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 180, 181 , Законом України «Про охорону дитинства», суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради, в інтересах малолітніх дітей; ОСОБА_2 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н., ОСОБА_5 , 2015 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н., ОСОБА_7 , 2019 р.н., ОСОБА_8 , 2021 р.н. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради, місцезнаходження: 44601, смт. Маневичі, вул. Незалежності, б. 30, Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 44622349.

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер не відомий.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 09 березня 2023 року.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.