Рішення

від 09.03.2023 по справі 373/1603/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1603/22

Номер провадження 2/373/72/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 р. м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого ? судді Реви О. І.

за участю:

секретаря судових засідань Хоменко Н. І.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 докредитної спілки«Ощад Каса», ОСОБА_2 ,Переяславського відділудержавної виконавчоїслужби уБориспільському районіКиївської областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Київ)про скасуванняарешту змайна,

встановив:

Представник позивача адвокат Панченко Т.А. 23.09.2022 звернулась до суду із позовом про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , зареєстрованого в спеціальному розділі про державну реєстрацію обтяжень Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 10942567 від 27.08.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника № 48519658 від 25.08.2015 головного державного виконавця Переслав-Хмельницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30.09.2022 було відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду в порядку позовного провадження, сторони викликано в підготовче засідання на 07.11.2022.

У підготовче засідання 07.11.2022 представник позивача не прибула, подала до суду заяву про його проведення без її участі.

Відповідачі чи їх представники не з`явилися в підготовче засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили. Відомостей про отримання позовної заяви та судової повістки відповідачем ОСОБА_3 справа не містила. Судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2022.

24.11.2022 від Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позов з якого вбачається, що представник відповідача просить розглянути справу без його участі та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідачі чи їх представники (КС «Ощадкаса» та ОСОБА_3 ) не з`явилися в підготовче засідання, про причини своєї неявки суд не повідомили. Відомостей про отримання судової повістки відповідачем ОСОБА_3 справа не містила. За клопотанням представника позивача судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.12.2022.

У визначений час жоден із відповідачів в підготовче засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення підготовчого засідання до суду не направляв.

Від імені Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позов в якому він визнав його в повному обсязі.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 14.12.2022 підготовче провадження закрито та призначений судовий розгляд на 19.01.2023.

19.01.2023 судове засідання було відкладене на 06.02.2023 в зв`язку з неявкою сторін по справі.

06.02.2023 судове засідання було відкладене за клопотанням представника позивача на 16.02.2023.

16.02.2023 справа була знята з розгляду в зв`язку з хворобою головуючого судді по справі.

09.03.2023 сторони в судове засідання не з`явилися. Від імені представника позивача до суду подана письмова заява про здійснення розгляду справи за відсутності позивача та представника позивача та про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України суд може розглянути дану справу без участі сторін.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються положеннями ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження» суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що на виконання рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16.07.2015 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргу на користь кредитної спілки «Ощад каса» відділом ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції 25.08.2015 було відкрите виконавче провадження. Цього ж дня було прийнято іншу постанову постанову про звернення стягнення на майно боржника.

30.09.2015 державним виконавцем вищевказаного відділу ДВС було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 10 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий документ для подальшого виконання до відділу ДВС Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві.

16.10.2015 державним виконавцем цього відділу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 11.11.2015 цим же виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Листом Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві від 25.07.2022 № 84416 зазначено, що матеріали виконавчого провадження № 49018099 знищені на підставі розділу ХІ Правил роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Із довідки від 24.07.2020 № 464/20, що видана КС «Ощад каса» вбачається, що боргові зобов`язання ОСОБА_1 перед кредитною спілкою «Ощад каса» виконані.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону станом на 11.11.2015) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

За приписами статті 49 цього Закону повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 цього Закону не є підставою для закінчення виконавчого провадження, а отже, у державного виконавця не виникло обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст. 50 цього ж Закону про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України

07.06.2017 № 1829/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 червня 2017 р. за № 699/30567 (розділ ХІ) передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

За цим нормативним актом (розділ Х) завершені виконавчі провадження та виконавчі провадження, за якими виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання, підлягають передачі до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше 01 серпня поточного року та 01 лютого наступного року.

Датою повернення виконавчого документа є 11.11.2015. У цей період державний виконавець не мав підстав для зняття арешту майна, про що судом зазначено вище.

Встановити неправомірність рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо зняття чи скасування арешту майна позивача на день передачі матеріалів виконавчого провадження до архіву, матеріали якого у подальшому були знищенні, не видається за можливе, оскільки даних про дату завершення виконавчого провадження № 49018099 справа не містить.

З наданих та досліджених доказів в їх сукупності вбачається, що позивач обмежений в розпорядженні власністю в зв`язку з наявним арештом на неї. Арешт було накладено в рамках виконавчого провадження щодо сплати боргу, який фактично погашений. Станом на 24 липня 2020 року доказів наявності невиконаних зобов`язань позивача перед кредитором КС «Ощад каса», що є відповідачем немає; виконавче провадження знищено у невстановлену дату, якою відповідно до приписів пункт 2 Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями орієнтовно може бути дата після 01.01.2019.

Позивач 07.09.2022 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223382000:04:005:0013, яка стала предметом обтяження у виді арешту та оголошення заборони на його відчуження.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких в життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Особи, які зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст. 13 міжнародного правового акту повинні бути забезпеченні можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст. 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень встановлених законом..

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У зв`язку з вище зазначеним, суд вважає необхідним здійснити захист прав позивача як власника майна шляхом зняття (скасування) арешту з належного йому нерухомого майна.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» було роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Згідно із правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 листопада 2019 року по справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

Таким чином, ні ОСОБА_2 , ні Переяславський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не можуть бути відповідачами у даній справі, а тому позовна вимога щодо них задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та здійснення захисту свого права власності іншим чином, суд дійшов висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту.

Судові витрати підлягають стягненню із відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. 3, 15, 321, 391 ЦК України, ст. 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з майна, відмовити.

Позов ОСОБА_1 до кредитної спілки «Ощад Каса» про скасування арешту з майна, задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований в спеціальному розділі про державну реєстрацію обтяжень Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером запису про обтяження 10942567, датою державної реєстрації 27.08.2015 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження № 48519658 від 25.08.2015 головного державного виконавця відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Стягнути із кредитної спілки «Ощад Каса» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

представник позивача: адвокат Панченко Тетяна Анатоліївна, адреса для листування: вул. Покровська, буд. № 42, офіс 2, м. Переяслав, Київська область, 08400;

відповідач: кредитна спілка «Ощад Каса», адреса місцезнаходження: пл. Героїв Небесної Сотні, буд. № 19, кімн. № 6, м. Сквира, Київська область, 09000, код ЄДРПОУ 38713679;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: Переяславський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса місцезнаходження: вул. Оболонна, буд. № 2В, м. Переяслав, Київська область, 08400, код ЄДРПОУ 34856291.

Суддя: О. І. Рева